Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 10:47

У Брюсселі відбулися акції протесту чеченської діаспори, приурочені до 11 річниці початку першої російсько-чеченської війни.


Прага, 9 грудня 2005 (RadioSvoboda.Ua) - Цими днями виповнюється 11-та річниця від початку першої війни у Чечні. Воєнні дії розпочалася 11 грудня 1994 року. А вже восени 1999 року розпочалася друга російсько-чеченська війна. І попри неодноразові заяви офіційної Москви про завершення основних військових операції та налагодження мирного життя у Чечні, збройне протистояння триває й досі.

Сьогодні у Брюсселі навпроти будівель Ради Європи та Європейської комісії відбулися акції протесту, щоб привернути увагу європейських політиків до чеченської проблеми. Окрім представників чеченської діаспори, до акцій протесту в Брюсселі долучилися і чимало місцевих мешканців, а також і окремі політики, котрим не байдужа чеченська проблема.

Голова асоціації чеченської діаспори в Бельгії Тіна Ісмаілова в інтерв’ю Радіо Свобода” сказала, що головна мета акції – донести правду про те, що діється у Чечні:

“Донести не лише до європейських інституцій, до депутатів, до делегацій із різних країн, а також донести правду загалом до громадськості. Бо якщо громадськість перейматиметься чеченською проблемою, вона зможе впливати на свої уряди. І коли керівники Росії приїжджатимуть сюди, до Європи, люди вже знатимуть, що ці керівники заплямували себе кров’ю, чеченською кров’ю”.

Наскільки ефективні такі громадські акції, чи можна у такий спосіб вплинути на дії європейських політиків? Голова асоціації чеченської діаспори в Бельгії Тіна Ісмаілова продовжує:

“Звичайно, що можна вплинути. Головне, щоб нас почули! Я думаю, що, врешті-решт, все більше й більше у нас з’являтиметься друзів. І, в кінцевому результаті ми зможемо щось змінити у цьому напрямку”.

Останніми роками чеченська проблема змістилася, так би мовити, на другий план. Про неї менше говорять світові політики. А інколи Чечню згадують і у контексті міжнародного тероризму. Однак, чимало й таких політиків у світі, котрі не хочуть закривати очі на проблему Чечні.

Цими днями депутат парламенту Естонії Андрес Херкель у статті під назвою “Тероризм виходить із Росії” пише, що жоден народ не можна визначати як терористів. Бо як терорист може вести себе хіба що держава, але не народ у цілому. А коли народ називають терористом, неважливо, чи йдеться про чеченців чи росіян, то це вже расизм. При цьому депутат естонського парламенту переконаний, що Російська Федерація як держава, для збереження своєї гегемонії у Чечні використовувала явно терористичні методи. Порушення мирного договору, жорстоке насильство над цивільним населенням, руйнація Грозного шляхом бомбардування є яскравими прикладами цього, таку думку висловлює естонський політик Андрес Херкель на сторінках таллінської газети “Eesti Paevaleht”

Він пише, що слід визнати і те, що і низка чеченських військових загонів використовували терористичні методи і здійснювали жахливі речі. Але при цьому Андрес Херкель зауважує, що, скажімо, у випадку з московським театром на Дубровці та у Беслані офіційні особи Росії і спецназівці повелися із цивільними особами більш зневажливо, ніж ті, хто захоплював заручників.

Депутат парламенту Естонії Андрес Херкель критикує міжнародну спільноту, світових політиків за те, що вони вдають, що не бачать чеченської проблеми. За його словами, жодна серйозна міжнародна організація не може вважати легітимними референдум, вибори президента та нещодавні парламентські вибори у Чечні. А невизнання світовою спільнотою правових аргументів та загалом права чеченського народу на самовизначення завдало серйозного удару по авторитету поміркованого політичного крила чеченців. І останні все менше сподіваються на підтримку Заходу і все менше вірять у демократію.

“Найгіршим наслідком державного тероризму Російської Федерації, за словами депутата парламенту Естонії Андреса Херкеля, є те, що люди, остаточно втративши віру у справедливість, вдаються до крайніх методів і готові водночас підірвати і ворога, і себе”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG