Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 00:55

“Європейська Свобода”: - Європейське турне Кондолізи Райс – питання таємних тюрем в Європі залишається відкритим; - На скарги росіян Європейський Союз відповідає, що Україна ніколи не чинила перешкод на шляху російського газу до країн ЄС; - Європейське середньовіччя – Україна відкриває і власну історію. Нова книга про літературу того часу презентована у Києві.


Марія Щур

Аудіозапис програми:

Прага, 9 грудня 2005 року.

Марія Щур

Говорить радіо “Свобода”!

В ефірі «Європейська Свобода». З вами Марія Щур.

- Європейське турне Кондолізи Райс: питання таємних тюрем в Європі залишається відкритим;

- На скарги росіян Європейський Союз відповідає, що Україна ніколи не чинила перешкод на шляху російського газу до країн ЄС;

- Європейське середньовіччя: Україна відкриває і власну історію. Нова книга про літературу того часу презентована у Києві.

Увага європейців цього тижня була прикута до поїздки європейськими країнами Державного секретаря США Кондолізи Райс.

Метою п’ятиденного візиту було налагодити контакт з Європою після скандалів, пов’язаних із повідомленнями у пресі про таємні американські тюрми на території європейських держав і тортури, які американці начебто застосовують до військовополонених.

Одну з ключових заяв у цій справі Кондоліза Райс виголосила у Києві, коли сказала, що американські солдати повинні поводитися із в’язнями гуманно не лише на своїй території.

Кондоліза Райс

Американською політикою є, і це є зобов’язання, прийняте за Конвенцією проти тортур, що США забороняють жорстоке, негуманне та принизливе поводження. Ці зобов’язання поширюються на американських службовців незалежно від того, де вони перебувають, чи на території США, чи поза нею.

Марія Щур

Ця заява заскочила аналітиків, адже вони не могли зрозуміти, чи це йдеться про політику США ще з 1994 року, коли Сполучені Штати долучилися до Конвенції, чи в американській політиці відбулися зміни.

Більше роз’яснень європейські партнери США отримали від Кондолізи Райс у брюссельській штаб-квартирі НАТО, де у четвер розпочалася дводенна сесія Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ.

За її роботою стежив Михайло Мигалисько.

Михайло Мигалисько

Держсекретар Райс запевнила своїх співрозмовників, що Сполучені Штати Америки дотримуються верховенства права, конституції та міжнародних зобов’язань та не використовували європейські аеропорти чи повітряний простір для перевезення в’язнів в місця, «де вони мали б бути піддані тортурам».

Кондоліза Райс

Сполучені Штати з усією чіткістю зобов’язалися виконувати директиву президента, який чітко заявив, що Сполучені Штати не застосовують тортур, не схвалюють цього, і очікують, що працівники урядових структур не допускатимуть порушень у цій галузі.

Чи могло дійти до порушень? Зовсім не виключено. Лише тому, що ви є демократія це не означає, що ви досконалі.

Михайло Мигалисько

Генеральний секретар НАТО Яап Де Хооп Схеффер сказав у Брюсселі, що державний секретар США «вияснила усі питання і цю справу закрито на рівні НАТО».

А міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр прокоментував цю справу так:

Франк-Вальтер Штайнмаєр

Міністри закордонних справ НАТО та ЄС мали можливість звернути увагу на те, що світові лідери не повинні розходитися в інтерпретації міжнародного права. Держсекретар США Райс запевнила, що тлумачення міжнародних угод у Сполучених Штатах не відрізняється від Європи і принаймні це було доброю справою.

Марія Щур

Крім глав зовнішньополітичних відомств 26 країн-членів НАТО до Брюсселя прибули також міністри закордонних справ країн-партнерів альянсу.

Українську делегацію на засідання Комісії Україна-НАТО очолював міністр закордонних справ України Борис Тарасюк.

В Інтерв’ю радіо «Свобода» він розповів про що, зокрема, Україна домовилася з оборонним блоком, до якого входять більшість її європейських партнерів.

Борис Тарасюк

Члени комісії “Україна-НАТО” відзначають значний внесок України в регіональну стабільність. В заяві також відзначається готовність розпочати діяльність фонду “Партнерство заради миру” в допомозі знищення надлишкових боєзапасів і у тренуванні, і перепідготовці військових, які будуть підлягати звільненню.

Також в заяві висловлена готовність з боку НАТО надати допомогу Україні у підготовці і навчанні цивільних спеціалістів, які працюватимуть у структурах оборонного відомства. В заяві відзначається те, що двері НАТО залишаються відкритими для будь-яких демократичних країн, а також відзначається можлива участь України в плані набуття членства.

Водночас міститься повідомлення про те, що це буде залежати від конкретних результатів по проведенню реформ і політики українською стороною.

Марія Щур

Як повідомив генеральний секретар НАТО Яап Де Хооп Схеффер, наступний саміт голів держав двадцяти шести країн-членів НАТО відбудеться у листопаді 2006 року у столиці Латвії Ризі.

До Латвії ми ще повернемося у цій програмі, бо на нас чекає повідомлення з Риги про те, як ця балтійська країна довела, що зуміла інтегрувати свою російськомовну меншину.

А зараз у програмі «Європейська Свобода» про суперечку навколо цін на російський газ для України. Із Києва та Москви ця суперечка цього тижня дійшла до столиці Європейського Союзу.

Комісар Євросоюзу з питань енергетики Андріс Пієбалґс заявив, що не знає жодного випадку, коли Україна порушила свої зобов''язання щодо транзиту російського газу до Європейського Союзу. Так він на прохання кореспондента радіо "Свобода" прокоментував заяви російських політиків про те, що неузгодженість питання щодо підвищення цін на російський газ для України створює загрозу для його транспортування в Європу.

Із Брюсселя повідомляє кореспондент радіо «Свобода» Славко Волинський.

Славко Волинський

Щодо транзиту російських енергоносіїв через Україну комісар ЄС виділив три моменти.

Андріс Пієбалґс

По-перше, в березні наступного року я матиму можливість офіційно відкрити Метрологічний центр природного газу в Боярці.

По-друге, є проект допомоги в рамках програми ТАСІС щодо реформування системи газового транзиту через Україну.

Ми також очікуємо, що нинішні переговори між ''Нафтогазом" і "Газпромом" не вплинуть на транзит газу до ЄС.

Славко Волинський

З огляду на останню ремарку Андріса Пієбалґса, я попросив Єврокомісара нагадати, чи був хоча б один випадок невиконання Україною своїх зобов’язань щодо транзиту російського газу в Євросоюз.

Андріс Пієбалґс

Я очікую, що не буде жодних труднощів стосовно транзиту російського газу через Україну в європейські держави. І я не знаю випадку, щоб у цьому плані Україна не виконала б своїх зобов''язань.

Славко Волинський

А міністр енергетики України Іван Плачков додав, що він під час останньої зустрічі з його російським колегою паном Христенком домовилися в рамках газового консорціуму побудувати додаткову ділянку газопроводу між Богородчанами й Ужгородом, який дасть можливість збільшити обсяг транзиту російського газу через Україну на двадцять мільярдів кубометрів.

Плачков при цьому наголосив:

Іван Плачков

Я не бачу якихось причин для занепокоєння. Ми виконували усі обов’язки по транзиту, всі зобов’язання. І, навпаки, ми забезпечуємо збільшення обсягів транзиту газу в європейські країни.

Марія Щур

А напередодні, як уже згадав Славко Волинський тема транзиту російського газу до Європи через українську територію стала ледь не головно для переговорів між Росією та ЄС.

Досі усі домовленості про транспортування газу в Європу досягали лише у Києві та Москві. Однак після того, як Росія стала вимагати від України потрійної ціни за свій газ, а Україна не погоджувалася на це, російський “Газпром” почав попереджати Європу, що у випадку зриву поставок відповідальність від покладає на українську сторону.

Нагадаємо, що днем раніше говорив у Брюсселі прем’єр-міністр Російської Федерації Михаїл Фрадков.

Михаїл Фрадков

Європейці зацікавлені одержувати газ, який проходить через територію України вільно. Я припускаю, що до цього достатньо переконливого аргументу з боку європейців прислухаються наші друзі українці, і що вони гарантуватимуть цей транзит.

Марія Щур

На що голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозо сказав, що не варто драматизувати ситуацію, бо він вірить що українсько російська суперечка буде скоро розв’язана.

На думку експертів з енергетичних питань, за спробами Росії дискредитувати Україну в Європі стоїть ні що інше, ніж намагання отримати від Європи додаткові інвестиції для своїх енергетичних проектів, зокрема для фінансування нафтогонів в обхід України.

Говорить Жером Ґіє, аналітик одного з французьких інвестиційних банків, який впродовж багатьох років співпрацював з “Газпромом”.

Жером Ґіє

Вони можуть сказати: “Дивіться, на українців не можна покладатися, тому давайте фінансуйте інший шлях газогонів по дну Балтійського моря в обхід України.

Марія Щур

На думку українського експерта з енергетичних питань Івана Полтавця, така тактика Росії може принести результати, бо не зустрічає серйозного опору з боку України.

Іван Полтавець

Росія активно використовує ці переговори для того, що створити тиск навколо цих переговорів, тобто у себе в пресі, в європейській пресі. А Україна, на жаль, не використовує цей важіль. Це, на мою думку, є програш у стратегії.

Марія Щур

Як погоджуються обидва експерти, якщо Росії вдасться переконати європейців у ненадійності українського партнерства, то вона зможе змусити їх профінансувати побудову газогонів такої потужності, які б істотно зменшили значення України, як транзитної держави. І у цьому випадку Україна може втратити своє стратегічні позиції.

Далі у програмі... Яким є у вашій уяві європейське Середньовіччя? Царством мороку і мракобісся, де палають вогнища Інквізиції? А що би ви сказали, коли дізналися, що цей час найніжнішої лірики, найзворушливішої релігійної музики, розвитку національних мов і літератури цими мовами? Про все це та про місце тогочасної української літератури в Європі ви зможете дізнатися із книзі, яку нещодавно представило видавництво Києво-Могилянської Академії. Трохи згодом ми розповімо про саму книгу та її автора.

А зараз до обіцяного повідомлення із Риги.

Нещодавно Латвія отримала важливий козир у своїх напружених відносинах із Росією. Головним каменем спотикання у них є статус російської меншини в Латвії.

На своїй останній сесії Парламентська Асамблея Ради Європи припинила моніторингові процедури щодо Латвії, заявивши, що Рига задовольняє європейські вимоги щодо пошанування прав національних меншин.

Це рішення було безпрецедентним, бо вперше Моніторинговий комітет проголосував проти позиції доповідача, який наполягав на продовженні перевірок.

Більше про латвійську перемогу та її наслідки розповідає ризька кореспондентка радіо «Свобода» Людмила Пилип.

Людмила Пилип

Міністр закордонних справ Латвії Артіс Пабрікс назвав припинення спостереження з боку ПАРЄ визнанням демократії в країні.

Артіс Пабрікс

Латвія здобула впевнену перемогу у питанні щодо національних меншин, яке для нас є дуже важливим. А що пост-моніторинг зупинено - це насправді означає, що політичний вплив Латвії в Європі зміцнюється.

Людмила Пилип

Власне, сам моніторинг, тобто перевірку дотримання Латвією прав національних меншин, ПАРЄ завершила ще у 2001 році. Після чого був визначений пост-моніторинговий період, у ході якого з контрольними перевірками до країни двічі на рік приїздили представники Ради Європи.

На продовженні перевірок активно наполягала Росія, яка вимагає від Латвії затвердити російську мову в якості другої офіційної для вживання у місцевій адміністрації.

Також Росія би хотіла, щоб Латвія значно послабила чи навіть повністю відкинула вимоги щодо надання громадянства переселенцям радянської доби.

Третьою вимогою було надання виборчого права для негромадян на муніципальних виборах.

Вимоги Росії збіглися з позицією доповідача ПАРЄ Георгія Фрунди, який відвідував Латвію для підготовки підсумкової доповіді.

Проте, окремі латвійських політики підозрюють, що доповідач не був об’єктивним.

Говорить депутат латвійського Саейму Маріс Грінблатс.

Маріс Грінблатс

Або він слабо орієнтується в питаннях латвійської внутрішньої політики та історії, або у нього просто погані радники, тому його позиція дуже необ’єктивна.

Людмила Пилип

Латвійські політики звертають увагу на те, що протягом останніх років Латвія сприяла інтеграції колишніх радянських переселенців, які не отримали її громадянства після виходу країни зі складу Радянського Союзу.

Також Латвія ратифікувала Рамкову конвенцію щодо захисту прав національних меншин і змінила законодавство, яке є набагато м’якшим щодо надання громадянства, ніж законодавство багатьох європейських країн.

Так, зокрема, для отримання латвійського громадянства мешканцям Латвії достатньо скласти іспит з основ латвійської мови, історії та конституції Латвії. При цьому 85% з тих, хто складає ці іспити, складає їх успішно.

Рішення ПАРЄ щодо припинення спостереження в Латвії місцеві політологи називають компромісним, враховуючи визначене для неї “домашнє завдання”, тобто список рекомендацій, які Комітет планує надати Латвії під час наступного засідання.

Однак оглядачі звертають увагу на те, що воно було вчасним для Латвії, адже у другій половині наступного року Росія головуватиме в ПАРЄ. І, як вважає латвійська газета “Дієна”, Москва обов’язково скористалася б цим шансом для посилення тиску на Латвію.

В самій Москві рішення ПАРЄ сприйняли з роздратуванням.

Голова комітету Державної Думи із закордонних питань Костянтин Косачев звинуватив європейців у тому, що вони «покривають своїх», і що російська делегація домагатиметься перегляду рішення на наступному засіданні комітету, що має відбутися 15 грудня.

Незадоволені рішенням комітету і представники латвійських лівих партій. Зокрема, один із членів латвійської делегації в Раді Європи Борис Цілєвич зазначив, що тема нацменшин в Латвії не закрита, і латвійські ліві будуть добиватися розгляду цього питання в інших європейських структурах.

Марія Щур

Понад 50 тисяч студентів і тисячі школярів з України навчаються чи стажуються у вузах, гімназіях і школах країн Євросоюзу. За даними представництва Європейської комісії, Україна найактивніша учасниця європейських програм академічного і наукового обміну країн поза ЄС.

Що дає цей обмін молодим українцям? Це з''ясовувала київська кореспондентка радіо «Свобода» Богдана Костюк.

Богдана Костюк

Ірина Ставчук – киянка, одна з десяти українських студентів, які навчаються в університеті шведського міста Упсала за програмою студентського обміну.

Вступивши три роки тому до Київського політехнічного університету, Ірина довідалась про програми студентського обміну, які фінансує Європейський Союз.

Ірина Ставчук

Я написала до Швеції, що хотіла би навчатись у департаменті менеджменту довкілля. З Упсали отримала позитивну відповідь, заповнила необхідні документи, склала іспит з англійської мови, і у підсумку я стала студенткою університету у цьому шведському місті.

Разом зі мною, навчаються студенти з Києво-Могилянської академії, з Донецького та Ужгородського університетів.

Богдана Костюк

А політолог Анастасія Безверха, випускниця Києво-Могилянської академії, встигла під час навчання пройти стажування у парламенті Канади, ознайомитися з роботою політичних партій та громадських організацій Словаччини.

Анастасія Безверха

Такий досвід є абсолютно необхідним, оскільки це є створення комунікаційних мереж взагалі по всьому світові. Це те, що дасть змогу молодому поколінню розвиватись не лише у межах однієї країни, а і за її межами. Я маю на увазі і Євросоюз, і Америку. І у майбутньому просто це можливість просувати ідею України далеко за її межі.

Богдана Костюк

Перебуваючи днями у Києві, Президент Польщі Александр Кваснєвський повідомив, що міжнародний благодійний фонд “Вишеградської четвірки” має намір підтримати гуманітарно-освітні проекти для українського студентства і молодих науковців.

Александр Кваснєвський

У Польщі завжди допомагають студентам усвідомити, що саме вони – це прийдешнє держави. Так і тут, в Україні, долю її тримають у руках нинішні студенти і школярі, освічені, відкриті світові. І довколишній світ готовий сприяти їм у здобутті ними знань і практичних професійних навичок.

Я переконаний, що двадцять перше століття, доба глобалізації та Інтернету, польську та українську молодь щораз менше розділяє, щораз більше об''єднує.

Марія Щур

І на закінчення «Європейської Свободи» від сучасних проблем старого континенту до його минулого.

Книга відомого українського літературознавця і перекладача Ігора Качуровського провадить нас у ті часи, коли український пращур, автор «Слова о полку Ігоревім» і предок нинішніх французів, творець «Пісні про Роланда», жили в одному культурному просторі і навіть обмінювалися сюжетами.

Цю унікальну для України книгу нещодавно презентувало видавництво «Києво-Могилянської Академії».

А більше про неї розповість інший перекладач і кореспондент радіо «Свобода» Тарас Марусик.

Тарас Марусик

Книжка Ігоря Качуровського “Література европейського середньовіччя” написана на базі курсу лекцій, які він прочитав в Українському вільному університеті Мюнхена.

Це не суха теорія, адже викладене вченим проілюстроване численними перекладами з давніх мов.

Ігор Качуровський зараз лікується, але він погодився дати інтерв’ю радіо “Свобода”, на якому колись працював не один рік.

Я запитав його, чи, з огляду на той матеріал, яким він оперує, включно з українським, зокрема “Словом о полку Ігоревім”, можна говори про спільне культурне та цивілізаційне середовище давньої Європи?

Ігор Качуровський

Я можу сказати зразу, що в 11-му столітті наша Русь-Україна була на тому ж рівні, що і Західна Європа і творила разом з нею певну єдність.

Думаю, що не тільки з Візантії до нас приходили ченці культуризувати нас. Певен, що якщо не в 7ст., то у 8 ст. бенедиктинці з Ірландії досягли до Києва. Так що казати, що наша тільки візантійська культура, не можна.

Тарас Марусик

Ігор Качуровський каже, що Київська держава часів Ярослава Мудрого була могутньою і відповідала тогочасному рівневі тодішніх західноєвропейських держав. Всі вони творили одне ціле. Однак оте ціле було зруйноване монголо-татарською навалою на Київську Русь.

На презентації книжки Ігоря Качуровського “Література европейського середньовіччя” літературознавець Михайлина Коцюбинська звернула увагу на те, як автор розвінчує одну з так званих “ходячих істин”. Мовляв, середньовіччя – це темрява, а епоха Відродження – це світло.

Михайлина Коцюбинська

Звичайно, що це уявлення вже розхитано, але все-таки десь у підсвідомості воно існує.

Тут же І.Качуровський спокійно, конкретно, на фактах доводить, що це зовсім не так: є світло і є темрява у кожній епосі, і є дуже багато світла, іскристого життя саме в літературі Середньовіччя.

Такі люди, як Ігор Качуровський доводять істину афористично висловлену Шевельовим. Ми не острові, ми на материку. І це відчуття єдиного материка.

Марія Щур

Ми бажаємо Ігорю Качуровському скорішого одужання і успіхів, бо його вже втретє представлено на здобуття Шевченківської премії.

А у тому, що Україна, не на острові, а на материку, ми переконуватимемося знову і знову у програмі «Європейська Свобода». З вами була Марія Щур.

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG