Чи не більшість важковаговиків українського бізнесу зробили свої перші грубі гроші на газі, - стверджують українські експерти. Так мали відношення до цієї корисної копалини і Ігор Бакай, коли очолював корпорацію “Республіка”, і Юлія Тимошенко, коли керувала “Єдиними енергетичними системами”. Олексій Івченко також безпосередньо займався газом. З 1995 року він генеральний представник АТЗТ “Інтергаз” у західному регіоні України. Потім стає першим віце-президентом цього товариства. Пан Івченко був позаштатним радником прем‘єр-міністра Павла Лазаренка з питань економіки і паливно-енергетичного комплексу. На громадський засадах надавав він поради і прем‘єр-міністрові Віктору Ющенку. А коли Ющенко став президентом, то Олексія Івченка призначив головою правління НАК “Нафтогаз України”. Ось що думає про свого наступника колишній голова “Нафтогазу” Юрій Бойко:
“Я вважаю, що він не професіонал і багато в чому його провина в тому, що провалили навіть не Росію, а Туркеністан. Займалися там деклараціями, бахвальством, прожектами, а втратили ринок і зробили боргів перед Туркменістаном”.
Крім “Нафтогазу України” Олексій Івченко ще й очолює політичну партію “Конгрес українських націоналістів”. На цю посаду його обрали у квітні 2003 року на 7-му зборі КУНу.
Те, що саме голова Конгресу українських націоналістів Олексій Івченко став головним переговірником з газу особливо збуджувало і збуджує багатьох у Москві. Директорові Інституту політичних досліджень Сергій Марков це просто не дає спокою:
“Керівник “Нафтогазу України” пан Івченко. Так? Це конгрес українських націоналістів! Уявіть гіпотетичну ситуація, що на переговорах з Євросоюзом головою російської делегації призначили голову Російської національної єдності. Ну і багато доброго вийшло б від цих переговорів?!”
Подейкували, що Олексій Івченко спілкувався з російськими колегами через перекладача. Він це спростовує, і запевняє, що знає російську мову не гірше за деяких росіян. Про це можне було пересвідчитися, коли Олексій Івченко в Ашгабаті вручав від імені президента України президенту Туркменістану Сапармураду Ніязову орден Ярослава Мудрого для його батька:
“Він просив особисто передати велику повагу вам особисто, і нагородити від імені президента найвищою нагородою України, орденом Ярослава Мудрого, посмертно, вашого батька Атамурата Ніязова. Він, як віддзеркалення тих 740-ка тисяч батирів, які загинули під час Великої вітчизняної війни звільнюючи усі наші батьківщини, в тому числі і Україну”.
Сам Олексій Івченко переконаний, що на переговорах з Росією він відстоює виключно державні інтереси:
“Що значить домовитися? Здати національні інтереси? Піти на ультиматуми, які пропонує “Газпром”? Я не знаю тоді, який я керівник “Нафтогазу”, і який я професіонал!”
І хоча чимало хто в українському політикумі вважає, що 42-річний Олексій Івченко є послідовним у відстоюванні інтересів своєї країни, експерти пропонують оцінювати його діяльність за результатами Говорить директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін:
“Зважаючи на відсутність результатів роботи. Не любить він росіян – це таке питання. Але нічого не налагодили з туркменами. Тобто, запропонована нова ціна, відповіді України нема, тобто нема результатів роботи в міждержавному співробітництві України з Росією і Туркменістаном. Тобто виникає питання, ну є добра людина. А де результати? Якщо їх немає, то і відповідною має бути реакція керівництва”.
“Я вважаю, що він не професіонал і багато в чому його провина в тому, що провалили навіть не Росію, а Туркеністан. Займалися там деклараціями, бахвальством, прожектами, а втратили ринок і зробили боргів перед Туркменістаном”.
Крім “Нафтогазу України” Олексій Івченко ще й очолює політичну партію “Конгрес українських націоналістів”. На цю посаду його обрали у квітні 2003 року на 7-му зборі КУНу.
Те, що саме голова Конгресу українських націоналістів Олексій Івченко став головним переговірником з газу особливо збуджувало і збуджує багатьох у Москві. Директорові Інституту політичних досліджень Сергій Марков це просто не дає спокою:
“Керівник “Нафтогазу України” пан Івченко. Так? Це конгрес українських націоналістів! Уявіть гіпотетичну ситуація, що на переговорах з Євросоюзом головою російської делегації призначили голову Російської національної єдності. Ну і багато доброго вийшло б від цих переговорів?!”
Подейкували, що Олексій Івченко спілкувався з російськими колегами через перекладача. Він це спростовує, і запевняє, що знає російську мову не гірше за деяких росіян. Про це можне було пересвідчитися, коли Олексій Івченко в Ашгабаті вручав від імені президента України президенту Туркменістану Сапармураду Ніязову орден Ярослава Мудрого для його батька:
“Він просив особисто передати велику повагу вам особисто, і нагородити від імені президента найвищою нагородою України, орденом Ярослава Мудрого, посмертно, вашого батька Атамурата Ніязова. Він, як віддзеркалення тих 740-ка тисяч батирів, які загинули під час Великої вітчизняної війни звільнюючи усі наші батьківщини, в тому числі і Україну”.
Сам Олексій Івченко переконаний, що на переговорах з Росією він відстоює виключно державні інтереси:
“Що значить домовитися? Здати національні інтереси? Піти на ультиматуми, які пропонує “Газпром”? Я не знаю тоді, який я керівник “Нафтогазу”, і який я професіонал!”
І хоча чимало хто в українському політикумі вважає, що 42-річний Олексій Івченко є послідовним у відстоюванні інтересів своєї країни, експерти пропонують оцінювати його діяльність за результатами Говорить директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін:
“Зважаючи на відсутність результатів роботи. Не любить він росіян – це таке питання. Але нічого не налагодили з туркменами. Тобто, запропонована нова ціна, відповіді України нема, тобто нема результатів роботи в міждержавному співробітництві України з Росією і Туркменістаном. Тобто виникає питання, ну є добра людина. А де результати? Якщо їх немає, то і відповідною має бути реакція керівництва”.