| Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина: |
Київ, 9 грудня 2005 року.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Юлія Жмакіна
Радіо “Свобода” продовжує своє мовлення.
На годиннику рівно 20.00. І це означає, що у прямому ефірі передача “Вечірня Свобода”. Сьогодні її проведу я, Юлія Жмакіна.
Розділяй і вигравай: провокування поділів на своїх і чужих як політична технологія нинішньої виборчої кампанії. Про неї говоритимемо сьогодні у “Вечірній Свободі” з Олесем Донієм, з політологом з середовища СПУ; з Олегом Медведєвим, політтехнологом, радником Юлії Тимошенко, і Олександром Мосіюком, політологом, заступником голови УНП.
Вітаю вас, шановні гості, і дякую за участь в передачі!
Не любити ближнього за мову, за національність, за місце народження... Та багато за що можна не любити ближнього. Українська політика часто чи не часто (зараз ми це будемо з’ясовувати) бере на озброєння саме це у виборчій сезон.
Перед самим початком дискусії я хотіла б вас запитати, шановні гості, наскільки це взагалі в принципі актуально, коли політологи, політтехнологи, які причетні до певних політичних сил, базують саме на нелюбові до певних груп, частин суспільства певні речі, конструкції? Олесь Доній
Ксенофобія – це давня проблема всього людства, тобто це нелюбов чи не сприйняття будь-чого чужого. Можливо етнічного, можливо релігійного, можливо мовного, культурного.
По ідеї ксенофобія може змінюватися з набуттям певного культурного рівня як конкретною людиною, так і якоюсь соціальною чи культурно-етнічною групою.
В Україні є проблема ще несформованості цілої нації, що нація ще в процесі формування, тому у нас є ксенофобія по відношенню до якогось зовнішнього фактору. А значною мірою ксенофобія в середині самої нації, що ще формується, тобто деяких частин нації, є ще певне несприйняття. Тобто, частина російськомовного населення, яка знаходиться під інформаційним впливом сусідньої держави, достатньо агресивно відноситься до частини україномовного населення.
Юлія Жмакіна
Пане Медведєв, чи актуально, чи ні говорити на сьогодні в рамках навіть даної виборчої кампанії про цю проблему?
Олег Медведєв
Виборча кампанія – це час, коли експлуатуються стереотипи, які склалися в суспільстві. Це, в принципі, мистецтво експлуатувати стереотипи і через це перемагати на виборах.
Але є люди, які не переступають межу і ніколи не беруться ніколи за певні стереотипи, для яких є табу. Я ніколи собі, наприклад, не дозволю експлуатувати тему національності людини, її релігійної приналежності.
А є люди, для яких немає табу, для яких немає нічого святого. Тоді з’являються такі виборчі кампанії, які минулого року нам запропонувала команда Кучми-Януковича-Медведчука, яка поділила Україну на 3 сорти, яка поділила Україну на православних і неправославних, яка поділила православних на канонічних і неканонічних. Але це на совісті тих людей.
Олександр Мосіюк
Ксенофобія існує в кожному суспільстві, навіть в самому демократичному, як певний вірус, який розмножується в тому разі, якщо суспільство хворе. Це є тест на стан здоров’я суспільства.
Всі виборчі кампанії, які я знаю в Україні, обов’язково супроводжувались якимись елементами ксенофобії з боку певних маргінальних політичних сил. Я переконаний, що це буде експлуатуватись і на цих виборах 2006 року.
Але я переконаний, що як і на всіх попередніх виборах, то ці партії, політичні сили не здобудуть підтримки у виборців, оскільки суспільство українське, на мою думку, в цьому контексті достатньо здорове.
Юлія Жмакіна
Пане Медвєдєв, ідея на телеканалі “Інтер”, де Юлія Тимошенко з’єднала дві стрічки жовтогарячу і блакитну, то це означає закид, що Віктор Ющенко з цим не справився, з подоланням цієї регіональної різниці упущеної?
Олег Медвєдєв
Ця різниця складалася віками. Так швидко її не виправиш. На мою думку, я б тут дійсно скритикував Ющенка, тому що після виборів він мало займався цією проблемою склеювання Сходу і Заходу, в результаті це виявилося в дивний пакт “Ющенко-Янукович”, абсолютно безпринципний з точки зору багатьох питань: амністії, фальсифікаторів і т.д.
Тоді чомусь, коли виникла критика щодо цього пакту, то його заднім числом оголосили жестом примирення, хоча до цього він не має жодного відношення, бо його завданням було не примирити Схід і Захід, якось міцніше з’єднати, а забезпечити обрання Єханурова прем’єр-міністром.
Олександр Мосіюк
От у мене є певний скептицизм, коли з’єднують жовтогарячу та блакитну стрічку. У нас прапор синьо-жовтий. Відбулася якась переоцінка цінностей і ми забули, що у нас є прапор синьо-жовтий.
Навіть було намагання, була пропозиція пана Миколи Томенка перейменувати Майдан в Майдан Свободи. Він, мабуть, не пам’ятаєте, а от Олесь Доній добре пам’ятає, хоча вони приблизно одного віку, як почалася студентська голодівка. Я не вважаю, що революція синьо-жовта, яка відбувалась в 1990 році чимось ущерб ніша, ніж помаранчева. Це дві рівноцінних революції, кожна виконувала свою функцію.
Безперечно, я мав таку честь і щастя легалізувати рішенням Київської ради цю голодівку студентську, коли 7 благенних наметів стояло тоді і було рішення прокурора демонтувати.
Юлія Жмакіна
Все-таки, як Ви оцінюєте оцей рік нової влади у сенсі подолання запущених технологій, якихось ксенофобських настроїв?
Олександр Мосіюк
Знаєте, чим наша влада займалась після вересня? Країна спостерігає мильну оперу, яке нещасне лихо – посварились Вітя і Юля. Всі говорять про те, чи вони нарешті об’єднаються чи ні. Якщо не об’єднаються, то, мабуть, Армагедон буде, а якщо об’єднаються, то ми будемо щасливі, швидше світле майбутнє збудуємо. Це означає певну незрілість нашого суспільства.
Олесь Доній
Тут, на жаль, можна погодитись з паном Олександром, що помаранчева коаліція, за яку ми стояли і всі виборювали, не мала стратегії розвитку, створювались посади під конкретних людей. Під Безсмертного, то з адміністративної реформи віце-прем’єр, то з регіональної політики, під Рибачука – віце-прем’єр з євроінтеграції. Але не поставлене за мету вирішення питання об’єднання України.
Зрозуміло, що це питання, на жаль, на порядку денному залишається на парламентських виборах. Було б дуже добре, якщо б воно почало вирішуватись. На жаль, і зараз виникають сумніви.
Юлія Жмакіна
Це була “Вечірня Свобода”!
Почуємося! На все добре!
