Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 02:02

Партія реґіонів: “Наше гасло: дві мови - один народ!”


Тарас Марусик Київ, 14 грудня 2005 (RadioSvoboda.Ua) - У передвиборчій програмі Партії реґіонів записано, що ця політична сила обіцяє запровадити федеративний устрій України і надати російській мові статусу державної в разі перемоги на виборах до Верховної Ради. “Наше гасло: дві мови - один народ!”, - написано в програмі. Я спілкувався з четвертим номером списку Партії реґіонів Тарасом Чорноволом.

Тарас Чорновіл
Те, що напередодні парламентських перегонів знову буде розіграна “мовна карта”, можна було спрогнозувати ще на початку цього року. Так було перед кожними виборами, президентськими чи парламентськими. Але якщо раніше мовне питання порушували, як правило, марґінальні політичні сили, то тепер надати російській мові статусу державної обіцяє один з лідерів, за оцінками експертів, передвиборчого марафону. На моє прохання партійне гасло: “Дві мови - один народ!” коментує член політради Партії реґіонів, 4-ий Тарас Чорновіл:

“Ви знаєте, якраз я не є прихильником такого розв’язання мовної проблеми. Я б узагалі наполягав на тому, що Україна – це країна, де, крім української державної, є десятки різних мов. Вони можуть представляти найменші групи населення, але вони теж повинні бути віддзеркалені. Партійна ж програма – це певна квінтесенція, в якій деякі догмати дальшої політичної роботи мають ставитися найжорсткіше, і це прозвучало в такій формі”.

Тарас Чорновіл вважає, що розуміти буквально програму партії не варто. Він переконаний, що над цією проблемою працюватимуть спочатку науковці. Пізніше з їхніми висновками будуть ознайомлені депутати. Можливо, вони вирішать, щоб це питання винести на загальнонаціональне опитування або референдум:

“Я не виключаю і я переконаний, що для мене, це було б дуже вигідним політичним моментом, щоб у майбутньому ми вийшли на той варіант, який колись пропонував В’ячеслав Чорновіл – повернення до закону Української Народної Республіки, по-моєму, від 1918 року, про мовно-культурні автономії. На жаль, той закон не був утілений у життя. Цим можна було б зняти ту мовну проблему, яка, на превеликий жаль, за останній рік загострилась, і через те був отакий варіант реакції Партії реґіонів”.

Я запитав Тараса Чорновола, чи готовий він буде скласти з себе депутатські повноваження, якщо фракція наполягатиме на другій державній мові, адже в умовах дії нової конституційної норми імперативний мандат не дозволятиме депутатові змінювати фракцію:

“Я не думаю, що такий варіант буде, хоча якби він вийшов у цьому найпримітивнішому вигляді, до цього, очевидно, могло б дійти. Але ніколи не дійде хоча б через те, що це – зміни до першої частини Конституції, де необхідно 300 голосів лише для того, щоб депутати почали розглядати це питання. Тому буде так чи інакше пошук загальноприйнятного варіанту. Я ще раз кажу: у виборчих програмах, як правило, декларують, дуже схематично тільки основні, засадничі вісі. Все одно треба буде шукати варіант, який не розколе Україну, який її примирить”.

“Тобто, - запитав я Тараса Чорновола, - можна сказати, що постулат “Дві мови - один народ!” – це банальний передвиборчий трюк?”:

“Ну, я проти такого формулювання. Це певний вектор того, що треба серйозно входити в мовну політику, серйозно нею займатися й змінювати якісь варіанти і для тих людей, які вважають російську мову своєю рідною. Для мене дещо в цьому напрямку, можливо, незрозуміле. Я жив у трохи іншому середовищі, але я розумію, що повністю відкидати їх, списувати як неіснуючих не можна”.
XS
SM
MD
LG