Конкурс на цей проект був оголошений ще у 1993-му році. Проте ані керівництво дніпропетровської обласної адміністрації ані обласна та міська ради до цього часу не приділяли уваги вшануванню пам’яті жертв. І то не з проста - комуністичний менталітет чи його залишки змушували керівників області і міста замовчувати самі факти розтрілів та голодомору. Лише 26-го листопада цього року після відповідного указу президента владоможці дисципліновано і не без підкреслювання власної значимості у подіях, вшанували пам’ять жертв. І навіть зараз комісія обласної ради, очолювана комуністом Едуардом Агарковим, котрий заявив що голодомору не було а розстрілювали злочинців, відмовилася виносити питання про побудову меморіалу на сесію ради.
З цього приводу радник міського голови Дніпропетровська письменник Володимир Сіренко зазначив: “ Деякі сили виступали проти цього монументу і казали що нічого не було. В історії ще ніколи не було такого щоб убивця хотів подивитися на своїх жертв і не люблять щоб нагадували їм про жертви. Так що тут немає нічого дивного. На це не треба звертати уваги. Ми народ, ми нація, ми повинні вшанувати тих людей, які безвинно загинули.”
Меморіал, що має бути збудований, буде розміщений на площі 2,6 гектара, яка являє собою суцільне масове поховання. Останні масові розстріли на цьому місці відбулися у 1954 році. Центром меморіалу стане абстрагована фігура жертви розстрілів. Скульптура зроблена дніпродзержинським скульптором Гарніком Хачатряном. Архітектурне рішення меморіалу розробив архітектор Олександр Чигорко. Великий порожній простір меморіалу буде оточений символічними могилами з козацькими хрестами. На вході - дві невисокі піраміди з написами. Містобудівна рада, зробивши кілька зауважень, високо оцінила проект.
проект меморіалу
Проте дещо бентежить. А саме – у обласній адміністрації меморіал бачать як спільний об’єкт, де буде вшанована пам’ять і жертв репресій і жертв голодомору, посилаючись на указ президента, у якому це поєднане. Але на 9-му кілометрі Запорізького шосе не похована жодна жертва голодомору. На той же час на території Дніпропетровська є масові поховання жертв голодомору, на яких немає ані пам’ятників ані хрестів чи каменів ані хоча б табличок з написами. Сотні безіменних поховань жертв голодомору знаходяться у селах області. Бентежить і те, що меморіал знаходитиметься за межами Дніпропетровська і проглядається тенденція замовчування наявності масових поховань на території міста. Ще більше бентежить заява людини, яка чомусь іменує себе секретарем комісії з вшанування пам’яті жертв війни, маючи до тої комісії досить сумнівне відношення, такого собі пана Чорномора, про наміри звозити з області рештки жертв голодомору і репресій та перезаховувати їх на території меморіалу. Пан Чорномор вже прославився як чорний археолог. Він без дозволів розкопував поховання і привласнював знахідки, про що є свідчення.
Директор обласного центру з охорони історико-культурних цінностей Лідія Голубчик говорить: “На думку пам’яткоохоронців на 9-му кілометрі має бути вшанована пам’ять жертв політичних репресій. Що стосується жертв голодомору то це трагічна сторінка у історії нашого народу і вона має бути вшанована не абстрактно. У нас дуже багато могил людей, які загинули підчас голодомору, які все ще чекають свого вшанування. Дуже багато місць, де були поховані жертви голодомору, знайдені, але вони ніяк не позначені. Є така тенденція – ми встановлюємо у центральних населених пунктах символічні знаки, а у нас дуже багато конкретних місць, де покояться люди, які загинули, не облаштовані і навіть не позначені якимсь знаком. Це треба робити у масштабах усієї області.”
Свята справа вшанування пам’яті жертв вимагає бережного ставлення і уваги до всіх поховань і не можна допускати до неї осіб з брудними руками чи тих, хто самі факти наявності жертв заперечує.
З цього приводу радник міського голови Дніпропетровська письменник Володимир Сіренко зазначив: “ Деякі сили виступали проти цього монументу і казали що нічого не було. В історії ще ніколи не було такого щоб убивця хотів подивитися на своїх жертв і не люблять щоб нагадували їм про жертви. Так що тут немає нічого дивного. На це не треба звертати уваги. Ми народ, ми нація, ми повинні вшанувати тих людей, які безвинно загинули.”
Меморіал, що має бути збудований, буде розміщений на площі 2,6 гектара, яка являє собою суцільне масове поховання. Останні масові розстріли на цьому місці відбулися у 1954 році. Центром меморіалу стане абстрагована фігура жертви розстрілів. Скульптура зроблена дніпродзержинським скульптором Гарніком Хачатряном. Архітектурне рішення меморіалу розробив архітектор Олександр Чигорко. Великий порожній простір меморіалу буде оточений символічними могилами з козацькими хрестами. На вході - дві невисокі піраміди з написами. Містобудівна рада, зробивши кілька зауважень, високо оцінила проект.
проект меморіалуДиректор обласного центру з охорони історико-культурних цінностей Лідія Голубчик говорить: “На думку пам’яткоохоронців на 9-му кілометрі має бути вшанована пам’ять жертв політичних репресій. Що стосується жертв голодомору то це трагічна сторінка у історії нашого народу і вона має бути вшанована не абстрактно. У нас дуже багато могил людей, які загинули підчас голодомору, які все ще чекають свого вшанування. Дуже багато місць, де були поховані жертви голодомору, знайдені, але вони ніяк не позначені. Є така тенденція – ми встановлюємо у центральних населених пунктах символічні знаки, а у нас дуже багато конкретних місць, де покояться люди, які загинули, не облаштовані і навіть не позначені якимсь знаком. Це треба робити у масштабах усієї області.”
Свята справа вшанування пам’яті жертв вимагає бережного ставлення і уваги до всіх поховань і не можна допускати до неї осіб з брудними руками чи тих, хто самі факти наявності жертв заперечує.