“Чіра” з угорської перекладається як паросток, живець, чубук. Дослівний переклад чірамале може означати мелений паросток, хоча точно поручитися за це філологи не можуть, адже згадане словосполучення складається з одного угорського і, можливо, якогось широко вживаного на Балканах слова. Етимологія назви, або ж, іншими словами, правдиве походження чірамале ще чекає на своїх дослідників. Можна тільки припустити, що культ пшениці в цих краях у давнину був поширений не менше, ніж в Україні, де приблизно саме о цій порі готувалися варити кутю на Святвечір. Пророщену пшеницю в області Чонґрад і сусідній з Угорщиною Воєводині селяни готували перед Новим роком, очевидно, не просто так, а з певним заміром. Що саме мали на увазі пращури угорців, гунів, половців, обрів, хозарів, які селилися тут на границях Візантії й Болгарського царства, точно сказати важко. Ясно одне: традиція залишилася на віки і продовжує жити в цих краях.
Господиня Ілонка-нейні так пояснює цей звичай: “Всі чонґрадські господині неодмінно пекли чірамале, бо вона вважається майже обрядовою стравою. Разом збиралися близькі, уся родина, й оскільки в період посту не дуже можна було вживати м’ясо, ця потрава вміщувала дуже багато поживних речовин і вітамінів”.
Дієтологи кажуть, що пророщена пшениця справді є легким продуктом для травлення, виводить шлаки і містить цінні вітамини групи А, В, С та Е. Останній, скажімо, сприяє регенерації клітин, має властивість знижувати температуру, а сама по собі пророщена пшениця вважається профілактичним засобом проти раку.
Наступного року в області Чонґрад планують влаштувати Чірамале-фестиваль. Проводися він буде на свято обжинків.
До речі, ця страва нагадала мені один дуже простенький рецепт, поширений серед монахів Тібету, які вживають пророщену пшеницю сирою для лікувального ефекту. Готують цю страву так.
Три столові ложки пшениці (це одна-дві порції) слід помити у проточній воді. Відтак викласти її тонким шаром на тарілку, блюдце чи тацю і залити водою у такий спосіб, щоб вона лише покривала зерно. Блюдце закривають марлею і кладуть десь у світле місце на одну-дві доби. Скільчену пшеницю добре миють і подрібнюють на млинку. Затим додають до неї трохи меду (можна меленого маку хто любить). Це і є основа дієтичного салату. Щодня можна вживати мінімум одну столову ложку цієї подрібненої пшеничної пасти. Дієтологи стверджують, що пророщена пшениця, якщо її систематично вживати упродовж одного року, навіть допомагає боротися з сивиною, відновлюючи природний колір волосся.
Господиня Ілонка-нейні так пояснює цей звичай: “Всі чонґрадські господині неодмінно пекли чірамале, бо вона вважається майже обрядовою стравою. Разом збиралися близькі, уся родина, й оскільки в період посту не дуже можна було вживати м’ясо, ця потрава вміщувала дуже багато поживних речовин і вітамінів”.
Дієтологи кажуть, що пророщена пшениця справді є легким продуктом для травлення, виводить шлаки і містить цінні вітамини групи А, В, С та Е. Останній, скажімо, сприяє регенерації клітин, має властивість знижувати температуру, а сама по собі пророщена пшениця вважається профілактичним засобом проти раку.
Наступного року в області Чонґрад планують влаштувати Чірамале-фестиваль. Проводися він буде на свято обжинків.
До речі, ця страва нагадала мені один дуже простенький рецепт, поширений серед монахів Тібету, які вживають пророщену пшеницю сирою для лікувального ефекту. Готують цю страву так.
Три столові ложки пшениці (це одна-дві порції) слід помити у проточній воді. Відтак викласти її тонким шаром на тарілку, блюдце чи тацю і залити водою у такий спосіб, щоб вона лише покривала зерно. Блюдце закривають марлею і кладуть десь у світле місце на одну-дві доби. Скільчену пшеницю добре миють і подрібнюють на млинку. Затим додають до неї трохи меду (можна меленого маку хто любить). Це і є основа дієтичного салату. Щодня можна вживати мінімум одну столову ложку цієї подрібненої пшеничної пасти. Дієтологи стверджують, що пророщена пшениця, якщо її систематично вживати упродовж одного року, навіть допомагає боротися з сивиною, відновлюючи природний колір волосся.