Але в Австрії існує думка, що голова уряду цієї країни, яка головує нині в ЄС, таки мав би попіклуватися про таке посередництво. Так уважає, наприклад, член опозиційної фракції соціал-демократів в австрійському парламенті Ґеорґ Обергайдінґер.
В інтерв’ю нашому кореспондентові депутат також назвав позицію Росії політично вмотивованою. Говорить Ґеорґ Обергайдінґер:
«На мою думку, забезпечення Австрії газом на наступні місяці гарантоване. І тут немає причин для занепокоєння. Це стосується проблеми енергопостачання. Із політичного погляду тут, однак, значно більше проблем. Через нову прозахідну орієнтацію України тепер Росія виставляє їй завищені ціни на газ».
Рік тому Захід підтримав Помаранчеву революцію в Україні. Але тепер, коли Кремль, як кажуть, намагається покарати її за політичні зміни, вона опинилася практично наодинці зі своїми проблемами. Чому, на Вашу думку, Європейський союз, в якому зараз головує Австрія, поки що так стримано реагує на російсько-український газовий конфлікт?
«Для Європейського союзу дії Москви стали справжньою несподіванкою. Але тепер складається враження, що відповідальні особи в ЄС усе ж таки включилися в процес урегулювання цієї кризи і намагаються вплинути на Москву, спонукаючи її піти на поступки».
А як, на Вашу думку, можна владнати цю суперечку?
«Знайти розв’язання цієї проблеми можна виключно за столом переговорів. Інакше нічого не вийде».
Але переговори зайшли в глухий кут і сторони не готові йти назустріч одне одному – мабуть, варто вдатися до послуг посередників. Хто міг би виступити в ролі такого посередника?
«США зараз намагаються підтримати Україну. ЄС також підтримує Україну. Це означає, що Київ, можливо, матиме під час наступного раунду переговорів із «Ґазпромом» дещо кращу позицію. Я цілком міг би собі уявити, що посередником може виступити, наприклад, один із представників австрійської енергетичної галузі з добрими контактами з обома супротивними сторонами. Але оскільки Австрія нині головує в ЄС, то саме австрійський канцлер Вольфґанґ Шюссель мав би знайти таку особу, яка б могла взяти на себе роль посередника».
Які уроки можуть винести з російсько-української газової суперечки Європейський союз та Австрія, яка майже на 60%, тобто навіть більше, ніж Україна, залежить від російського газу?
“Один із уроків – це, звичайно, диверсифікація енергопостачання, спорудження ще одного газопроводу, який поєднає Європу з газовими родовищами в Ірані та Центральній Азії. Будівництво газопроводу «Набукко» планується розпочати 2008-го і завершити 2010-го року. Цей газопровід братиме свій початок в Ірані, проходитиме через Туреччину, Румунію, Болгарію і вестиме далі в Австрію. Коли цю гілку буде побудовано, ми зможемо зменшити нашу залежність від російського газу».
Так уважає член опозиційної фракції соціал-демократів в австрійському парламенті Ґеорґ Обергайдінґер.
В інтерв’ю нашому кореспондентові депутат також назвав позицію Росії політично вмотивованою. Говорить Ґеорґ Обергайдінґер:
«На мою думку, забезпечення Австрії газом на наступні місяці гарантоване. І тут немає причин для занепокоєння. Це стосується проблеми енергопостачання. Із політичного погляду тут, однак, значно більше проблем. Через нову прозахідну орієнтацію України тепер Росія виставляє їй завищені ціни на газ».
Рік тому Захід підтримав Помаранчеву революцію в Україні. Але тепер, коли Кремль, як кажуть, намагається покарати її за політичні зміни, вона опинилася практично наодинці зі своїми проблемами. Чому, на Вашу думку, Європейський союз, в якому зараз головує Австрія, поки що так стримано реагує на російсько-український газовий конфлікт?
«Для Європейського союзу дії Москви стали справжньою несподіванкою. Але тепер складається враження, що відповідальні особи в ЄС усе ж таки включилися в процес урегулювання цієї кризи і намагаються вплинути на Москву, спонукаючи її піти на поступки».
А як, на Вашу думку, можна владнати цю суперечку?
«Знайти розв’язання цієї проблеми можна виключно за столом переговорів. Інакше нічого не вийде».
Але переговори зайшли в глухий кут і сторони не готові йти назустріч одне одному – мабуть, варто вдатися до послуг посередників. Хто міг би виступити в ролі такого посередника?
«США зараз намагаються підтримати Україну. ЄС також підтримує Україну. Це означає, що Київ, можливо, матиме під час наступного раунду переговорів із «Ґазпромом» дещо кращу позицію. Я цілком міг би собі уявити, що посередником може виступити, наприклад, один із представників австрійської енергетичної галузі з добрими контактами з обома супротивними сторонами. Але оскільки Австрія нині головує в ЄС, то саме австрійський канцлер Вольфґанґ Шюссель мав би знайти таку особу, яка б могла взяти на себе роль посередника».
Які уроки можуть винести з російсько-української газової суперечки Європейський союз та Австрія, яка майже на 60%, тобто навіть більше, ніж Україна, залежить від російського газу?
“Один із уроків – це, звичайно, диверсифікація енергопостачання, спорудження ще одного газопроводу, який поєднає Європу з газовими родовищами в Ірані та Центральній Азії. Будівництво газопроводу «Набукко» планується розпочати 2008-го і завершити 2010-го року. Цей газопровід братиме свій початок в Ірані, проходитиме через Туреччину, Румунію, Болгарію і вестиме далі в Австрію. Коли цю гілку буде побудовано, ми зможемо зменшити нашу залежність від російського газу».
Так уважає член опозиційної фракції соціал-демократів в австрійському парламенті Ґеорґ Обергайдінґер.
