Експерт з міжнародних питань – професійний дипломат Андрій Фіалко стверджує, що
“Росія – це дуже серйозний партнер, це дуже нелегкий партнер, це партнер з дуже серйозними амбіціями. І Україна, можна сказати, це найбільший подражчик для Росії. Це треба розуміти. Треба вибудовувати відповідну політику: політику прогнозовану, передбачувану і зрозумілу”.
Певні ризики для України існують, - вважає політолог Віктор Каспрук:
“Газовий скандал, який був з’ініційований Росією, полягав по часу у приближенні саме 1 січня 2006 р. Так як ця акція була задумана під це головування, Росія матиме певні важелі впливу на західний світ і так само вона зможе дуже чітко доводити свою політику західним країнам, що все що вона робить з Україною – все правильно, а Україна, так би мовити, противиться тим пропозиціям, які весь час Росія надає і від яких Україна відмовляється”.
А експерт школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Петро Бурковський вважає:
“Для України тут ризики у тому плані, що Росія спробує використати своє головування для нав’язування великим державам свого бачення того, в якому напрямі має рухатись енергетична стратегія, енергетична безпека на європейському просторі. Проте, все залежить від активності українських дипломатів, оскільки вони зможуть донести до Західних держав позицію України щодо неприпустимості економічного тиску на Україну”.
Зовнішньо-політичне відомство України не виключає недружніх кроків з боку Росії, але, за словами заступника міністра закордонних справ Володимира Огризка,
“Ми живемо у правовій системі. У нас є чинні міжнародні угоди, у нас прописані обов’язки сторін, і ми будемо іти до того, щоби ці сторони свої обов’язки стовідсотково виконували. У разі невиконання будемо шукати рішення, які нам дозволять повернути ту сторону, яка не виконує свої зобов’язання, до тих норм, які прописані у тих чи інших міжнародно-правових документах”.
“Росія – це дуже серйозний партнер, це дуже нелегкий партнер, це партнер з дуже серйозними амбіціями. І Україна, можна сказати, це найбільший подражчик для Росії. Це треба розуміти. Треба вибудовувати відповідну політику: політику прогнозовану, передбачувану і зрозумілу”.
Певні ризики для України існують, - вважає політолог Віктор Каспрук:
“Газовий скандал, який був з’ініційований Росією, полягав по часу у приближенні саме 1 січня 2006 р. Так як ця акція була задумана під це головування, Росія матиме певні важелі впливу на західний світ і так само вона зможе дуже чітко доводити свою політику західним країнам, що все що вона робить з Україною – все правильно, а Україна, так би мовити, противиться тим пропозиціям, які весь час Росія надає і від яких Україна відмовляється”.
А експерт школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Петро Бурковський вважає:
“Для України тут ризики у тому плані, що Росія спробує використати своє головування для нав’язування великим державам свого бачення того, в якому напрямі має рухатись енергетична стратегія, енергетична безпека на європейському просторі. Проте, все залежить від активності українських дипломатів, оскільки вони зможуть донести до Західних держав позицію України щодо неприпустимості економічного тиску на Україну”.
Зовнішньо-політичне відомство України не виключає недружніх кроків з боку Росії, але, за словами заступника міністра закордонних справ Володимира Огризка,
“Ми живемо у правовій системі. У нас є чинні міжнародні угоди, у нас прописані обов’язки сторін, і ми будемо іти до того, щоби ці сторони свої обов’язки стовідсотково виконували. У разі невиконання будемо шукати рішення, які нам дозволять повернути ту сторону, яка не виконує свої зобов’язання, до тих норм, які прописані у тих чи інших міжнародно-правових документах”.