Доступність посилання

logo-print
07 грудня 2016, Київ 16:44

У чому суть стратегії Росії в українсько-російського газовому протистоянні? (Інтерв’ю з лідером російської партії «Яблуко» Григорієм Явлінським).


Петро Кагуй Прага, 4 січня 2006 року – Керівник опозиційної в Росії партії «Яблуко», економіст Григорій Явлінський дав інтерв’ю Радіо «Свобода» ще вчора, тобто напередодні сьогоднішнього підписання домовленостей між Україною і Росією у газовій сфері. Але сказане Григорієм Явлінським, очевидно, залишатиметься актуальним ще тривалий час. До Вашої уваги основні фрагменти цього інтерв’ю, яке записав наш колега із російської редакції Андрій Шарий.

- Якими політичними наслідками може обернутися українсько-російський «газовий конфлікт»?

- Думаю, що розрахунки, котрі вони зробили стосовно політичних наслідків такої стратегії, є помилковими. І політичні наслідки будуть негативними - для Росії у першу чергу. Думаю, що головна ціль - продемонструвати, що Україна, зокрема, є чимось подібним до заднього двору для Росії. Що Росія залишається господарем ситуації. Росія намагається таким, на мій погляд, досить вузьколобим, досить недалекоглядним способом вказати Україні на її місце. А наслідки для Росії будуть у тому, що її все більше і більше визнаватимуть ненадійним партнером для головного її торгового партнера Європейського Союзу. Її визнаватимуть не стабільним партнером, її репутація від цього сильно страждатиме.

- Чи намагається Росії у такий спосіб вплинути на результати парламентських виборів в Україні?

- Вплив на парламентські вибори і розігрування цієї карти для Партії Реґіони України на чолі із Януковичем - це можлива ідея. Але я не бачу, щоб вона мала якийсь реально позитивний результат. Я не бачу можливості, щоб вони змогли скористатися цим. Оскільки це все носить віртуальний характер, а громадян це практично не зачіпає. Це просто викликає політичне роздратування з боку громадян, коли на них чинять тиск, яким би цей тиск не був. І мені не здається, що це буде корисним для опозиції на чолі із Януковичем.

Радіо «Свобода» також поцікавилося у пана Григорія Явлінського, якою ж, на його думку, повинна бути ціна на російський газ для України?

- Ціна газу не повинна бути політичною. Володимир Путін у цих переговорах прямо заявив, що у нас політична ціна газу. У нас для тих, хто покірний, одна ціна на газ, а для тих, хто непокірний, інша ціна на газ. І при цьому говорити про ринкову ціну на газ - річ доволі сміховинна, тому що ринкова ціна якраз і передбачає, що вона не є політичною. По-друге, ціна повинна бути приблизно однаковою для усіх зовнішніх споживачів газу: і Білорусі, і Вірменії, і Молдови, і Балтики. Росія повинна розуміти, що у неї є й інші інтереси в Україні, є Чорноморський флот, є оренда землі за Чорноморський флот. Росія платить за договором, здається 98 мільйонів доларів. А якщо взяти ту площу, котру займають об’єкти Чорноморського флоту, і платити за них за комерційною ціною, саме за ринковою, яка у цьому районі існує, то там один гектар коштує приблизно 20 тисяч доларів. І якщо за такою ціною платити, то це зразу буде півмільярда. Окрім цього, в Росії є інші військові інтереси на території України - станції стеження. Отож це дуже багатостороння річ. І тому потрібно для себе вирішити, чи користуємося газом як політичним інструментом? У такому випадку його потрібно врівноважувати із усім, чим володіє Ваш партнер, у даному випадку Україна. Чи підходимо чисто економічно? А якщо економічно, то тоді повинна бути поступова стратегія підвищення ціни на газ. Україна справді платить досить низьку ціну. У багатьох випадках вона платить нижчу ціну, ніж російські споживачі. Але її підвищення не можна здійснити за одну ніч.

- І, звичайно, не можна було не запитати Григорія Явлінського, як може позначитися газове протистояння на подальших стосунках між Україною та Росією, між їхніми народами?

- Я думаю, що роздратування між Україною і Росією лише зростатиме. Путін відновлює поняття радянської загрози. Тобто він повертає до життя не просто якісь елементи холодної війни... Але, найбільшу руйнівну силу цей конфлікт має для внутрішньої політики Росії. Тому що створюють образ ворога. Усе, що робить державна пропаганда останній місяць, вона змушує своїх громадян вважати ворогами людей, із якими вони досить близькі та загалом жили разом віками. Це робиться для того, щоб консолідувати російських громадян довкола влади. Для цього роздувається такий антагонізм між Росією і Україною. Принципова помилка усієї політики нинішньої влади Володимира Путіна полягає в тому, що перспективи у Росії в 21 столітті є лише у випадку інтеграції Росії до європейських структур, у європейському напрямку, векторі... Не йдеться про Брюссель, а йдеться про європейську цивілізацію у повному обсязі. Так ось, замість того, щоб допомагати Україні рухатися туди і рухатися разом із нею, Росія вдається до спроб не пускати Україну, а сама намагається іти по якомусь третьому шляху. А насправді третього шляху не існує, а є «третій світ».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG