Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 22:24

Яловичина з мовою або мовні “перли”.


Тарас Марусик Київ, 3 січня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Чи ви, шановні слухачі, куштували коли-небудь яловичину з мовою? Саме такий продукт можна знайти в одній з крамниць славного міста Львова. Про те, що це таке і який стосунок до мови має згаданий харч, ви дізнаєтеся, якщо послухаєте матеріал ведучого рубрики “А мова – як море!” Тараса Марусика.

Про яловичину з мовою мені розповів доктор технічних наук, професор Національного університету “Львівська політехніка” Богдан Рицар. Оскільки він очолює ще й технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту України та Міносвіти України, то повз його увагу не проходять мовні “перли”, які часто трапляються в житті. Саме до таких “перлів” належить і яловичина з мовою. Це тим більше дивно, каже Богдан Рицар, що Львів називають “П’ємонтом України”:

“Так-от, уявіть собі, в “П’ємонті України”, в центрі міста є крамниця “Антошка”. Сама її назва, будемо так казати, не властива українській мові. Одного разу моя невістка зайшла в ту крамницю купити для мого внука дитяче харчування. На одній з упаковок було написано (тільки не падайте!): “Яловичина з мовою”. Я був шокований. Я не повірив своїй дорогенькій невістці і пішов туди. І уявіть собі, я це побачив на власні очі”.

Насправді в львівській крамниці “Антошка” продавали яловичину з язиком.

У передачі Львівського телебачення “Слово про слово” Богдан Рицар оприлюднив цей мовно-гастрономічний факт “львівського розливу” і був свято переконаний, що помилку виправили, але даремно:

“Через півроку я знову туди зайшов. І знову був шокований. Все залишилося так само. Я хотів було ту наклейку взяти собі на пам’ятку. Але подумав: “Я – християнин, якось незручно”. І я не взяв. А через місяць знову побачив ту наклейку в тій самій крамниці”.

Може справді, пожартуємо ми, після газового пресингу яловичину з язиком варто називати яловичиною з мовою?

Подібних мовних казусів чимало і в сфері журналістики, де б, здавалося, працюють люди, для яких мова є одним з інструментів щоденної роботи. Візьму найближчі приклади – мову інформагентств.

“Президенту не приходило уявлення Кабміну про звільнення голови “НАК Нафтогаз України”, читаємо в одному з повідомлень Інтерфаксу. Слово “уявлення” – це переклад з російського “прєдставлєніє”. Тож правильно мало б бути “не надходило подання”.

Або ж таке повідомлення Інтерфаксу (цитую): “Суд постановив визнати незаконним збудження стосовно неї кримінальної справи” (мало б бути “порушення справи”) чи інше повідомлення: “Верховна Рада України затвердила наказ президента про введення надзвичайного стану в Криму” (замість слова “указ”).

Агентство УНІАН повідомило (цитую): “Акціонери Дністровської ГАЕС ухвалили рішення про ліквідацію суспільства”. Мова насправді йшла не про українське чи молдовське суспільство, а про товариство, відкрите акціонерне товариство.
XS
SM
MD
LG