- Пане Шевченко, як позначаться на Вашому підприємстві нові ціни на газ?
Тарас Шевченко: - Наше підприємство має стабільну ситуацію і добре працює. Ми проводимо реконструкцію підприємства, вводимо в експлуатацію нові металургійні агрегати. Але збільшення ціни на газ згідно домовленостей, досягнутих між російським “Газпромом” і “Нафтогазом” України, вочевидь створить нам колосальні проблеми. Так, збільшиться вартість металопродукції, що негативно позначиться на нашій конкурентоспроможності: вона на міжнародних ринках зменшиться. І це при тому, що більше вісімдесяти п”яти відсотків продукції наш комбінат постачає на міжнародний ринок металевих виробів. З подібною проблемою зітнуться й інші виробники металу в Україні, вони відчують проблему з конкурентоспроможністю, з можливістю продати свою продукцію.
Наскільки реально заощадити газ при виробництві, як то пропонує уряд?
- Газ треба економити, це речі абсолютно зрозумілі. Агітувати за це нікого не треба. І за використаний газ ми всі – і Алчевськ, і мої колеги з інших міст – ми розраховуємось до копійки. А те, що в Україні працюють підприємства, які не розраховуються, а отримують проданий газ – там варто державі подбати, щоб рахунки все таки були сплачені. А використання природного газу у металургійному процесі насправді визначене застарілою, ще радянською технологією, яка досі використовується нашими металургійними підприємствами. І, на жаль, замінити газ на цих виробництвах за один день неможливо. Так, необхідно швидше розв”язувати проблему енергомісткості металургії, оскільки працювати за старими технологіями неможливо., але для переоснащення потрібні два – три роки часу.
Тарас Шевченко: - Наше підприємство має стабільну ситуацію і добре працює. Ми проводимо реконструкцію підприємства, вводимо в експлуатацію нові металургійні агрегати. Але збільшення ціни на газ згідно домовленостей, досягнутих між російським “Газпромом” і “Нафтогазом” України, вочевидь створить нам колосальні проблеми. Так, збільшиться вартість металопродукції, що негативно позначиться на нашій конкурентоспроможності: вона на міжнародних ринках зменшиться. І це при тому, що більше вісімдесяти п”яти відсотків продукції наш комбінат постачає на міжнародний ринок металевих виробів. З подібною проблемою зітнуться й інші виробники металу в Україні, вони відчують проблему з конкурентоспроможністю, з можливістю продати свою продукцію.
Наскільки реально заощадити газ при виробництві, як то пропонує уряд?
- Газ треба економити, це речі абсолютно зрозумілі. Агітувати за це нікого не треба. І за використаний газ ми всі – і Алчевськ, і мої колеги з інших міст – ми розраховуємось до копійки. А те, що в Україні працюють підприємства, які не розраховуються, а отримують проданий газ – там варто державі подбати, щоб рахунки все таки були сплачені. А використання природного газу у металургійному процесі насправді визначене застарілою, ще радянською технологією, яка досі використовується нашими металургійними підприємствами. І, на жаль, замінити газ на цих виробництвах за один день неможливо. Так, необхідно швидше розв”язувати проблему енергомісткості металургії, оскільки працювати за старими технологіями неможливо., але для переоснащення потрібні два – три роки часу.