Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 11:54

Україна: без уряду, з урядом чи з урядом в.о.? (Політичні наслідки вчорашньої постанови парламенту).


Кирило Булкін Гості: Юрій Костенко - народні депутати України (УНП, блок Костенка-Плюща); Ігор Єремеєв - народні депутати України (Народна Партія, блок Литвина).

Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:


Київ, 11 січня 2006 року.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Кирило Булкін

Ви слухаєте “Вечірню Свободу”. У студії ведучий Кирило Булкін. Вітаю вас!

Сьогодні наша тема звучить так: “Україна: без уряду, з урядом чи з урядом в.о.? (Політичні наслідки вчорашньої постанови парламенту)”.

Гостями студії є народні депутати України, керівники фракцій Української народної партії Юрій Костенко та Народного блоку Литвина Ігор Єремеєв.

Дякую, панове, за те, що зголосилися взяти участь у програмі!

Я нагадую нашим слухачам телефон студії: 490-29-05. Чекаємо на ваші дзвінки!

Отже, Кабінет Міністрів, за версією парламенту, у відставці (хоча самі урядовці не визнають цього), Президент зі зменшеними повноваженнями, а сама Верховна Рада без можливості призначити новий уряд. Тож якими насправді є юридичні та політичні наслідки вчорашньої постанови парламенту? Це ми спробуємо з’ясувати протягом найближчих 52 хвилин з нашими гостями.

А на початку запитання щодо теперішнього статусу Кабміну, адже урядовці стверджують, що постанова парламенту є нелегітимною, і що вони продовжуватимуть працювати, як і раніше.

Тож що зараз має Україна: уряд, уряд в.о. чи взагалі відсутність уряду? Прошу дати коротку відповідь і обґрунтувати її буквально кількома реченнями. Юрій Костенко

Уряд в Україні є. Навіть якщо ВР у правовий спосіб відправила б його у відставку, тоді б вони виконували свої функції до моменту формування. Так передбачає українська Конституція.

Те, що відбулося вчора, то це було політичне рішення новоствореної більшості із частини тих, хто програв президентські вибори, і частини тих, хто долучився після розколу помаранчевої команди. Я маю на увазі БЮТ. Це була свого роду демонстрація бажання того, що сформована нова більшість вже після виборів 2006 року.

Але я думаю, що це передчасна радість, тому що виборець буде остаточно говорити або, вірніше, формувати ту більшість.

Отже, уряд є. Уряд ми відправили у конституційний спосіб у відставку, тому юридично він залишається на своїх посадах без в.о., але урядом України.

Ігор Єремеєв

З 1-го січня 2006-го року вступила в дію конституційна реформа. Ст. 85 Конституції, яка говорить, що ВРУ може відправити у відставку прем’єр-міністра України і членів КМ. Таким чином на сьогодні КМ відправлено у відставку. І міністри, і прем’єр-міністр є в.о. на 60 днів.

Те, що на сьогодні є галас і істерика у політичних сил, які є провладними, які робили ставку на цей КМ, то це говорить лише про одне, що Президент сказав, що новий уряд, який очолить Єхануров, не буде політичним урядом, а це буде уряд, який буде працювати не на політику, а на українську державу, аби ми могли достойно прожити цих півроку.

Але, на превеликий жаль, цей уряд став політичним. Газовий конфлікт – це політика. І списки, куди пішли міністри, - це теж політика. І заяви міністрів – це теж чиста політика.

Кирило Булкін

А відставка уряду – це теж політика?

Ігор Єремеєв

В даній ситуації, то ні. Чому? Тому, що за популізмом в даній ситуації чиновники захопилися популізмом. В результаті все майбутнє життя України поставлене під сумнів, тому що була підписана сумнівна угода в ніч, яка вже на декілька років вперед забезпечила нам гарантовану (слово незрозуміле) в економіці.

Кирило Булкін

Такими є погляди наших гостей на теперішній стан українського уряду.

А зараз я пропоную послухати матеріал моєї колеги Марини Пирожук, в якому ми почуємо також думки інших політиків щодо легітимності чи нелегітимності вчорашньої постанови Верховної Ради і взагалі дій як законодавчої, так і виконавчої гілок влади.

Марина Пирожук

Саме неузгодженості з повноваженнями гілок влади, які не прописані у новій редакції Конституції, спричинили заяви, в тому числі і Президента України В.Ющенка, про неконституційність рішення парламенту відправити уряд у відставку.

Віктор Ющенко

Вчорашнє рішення залишається незрозумілим, нелогічним, неправильним.

Я не вважаю, що Україна достойна такого рішення за 80 днів до парламентських виборів. Це рішення демонструє лише одне – дестабілізацію ситуації.

Марина Пирожук

Згідно з законом про зміни до Конституції, Верховна Рада за пропозицією Президента або не менш, як однієї третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів та висловити йому недовіру. Одначе процедура ухвалення рішення про відставку Кабміну у змінах до Конституції не виписана.

Саме з огляду на ці обставини представники пропрезидентських фракцій тлумачать вчорашні дії ВР як неправові.

Говорить лідер фракції НУ Микола Мартиненко.

Микола Мартиненко

Те, що вчора відбулося в сесійній залі, то це просто політична істерія ряду політичних сил перед виборами в парламент в березні цього року.

Згідно ст.88 Конституції України, яка вступила в силу з 1 січня, закон № 2222, є тільки два суб’єкти подання по зняттю чи відправленню уряду у відставку – це Президент України або третина народних депутатів. Ця норма була не витримана.

Марина Пирожук

Про неконституційність дій парламентаріїв, а також про ризики від учорашнього рішення ВР говорить і секретар РНБО Анатолій Кінах.

Сьогодні на прес-конференції у Києві він заявив, що відставка уряду суттєво вплине на можливості захищати свої економічні і політичні інтереси як всередині, так і ззовні, а також призведе до дестабілізації в країні.

При цьому пан Кінах наголосив, що Президент, Кабмін та РНБОУ контролюватимуть ситуацію, що склалася внаслідок парламентського рішення. Він закликав водночас Президента посилити свій вплив на відновлення роботи Конституційного Суду.

Анатолій Кінах

Відставка уряду суттєво впливає на спроможність України захищати свої зовнішні економічні і політичні інтереси, створює серйозні ризики для ефективного соціально-економічного росту. Ми не допустимо владного хаосу.

РНБОУ звертається до Президента держави підсилити свій вплив на те, щоб в стислі терміни відновити конституційну діяльність КСУ.

Марина Пирожук

Саме КСУ, за словами Кінаха, має пояснити, у кого які повноваження і хто за що відповідає після набрання чинності політреформи.

Відповідаючи на запитання радіо “Свобода”, де зараз знаходиться центр влади, Анатолій Кінах зазначив:

Анатолій Кінах

По суті ми маємо ризики не багатовладдя після внесення змін до Конституції, а загрозою ризиків безвладдя.

Марина Пирожук

Секретар РНБО також заявляє, що зміни до Конституції мають вноситися через референдум, який він і збирається ініціювати, але після виборів до парламенту.

Представник БЮТ Володимир Яворівський тим часом не бачить нічого трагічного у відставці уряду і заперечує можливість розпуску парламенту, про що активно заговорили в таборі Президента.

Володимир Яворівський

Нічого страшного не сталося, дуже нормальна ситуація. Ми послали уряд у відставку. Це право парламенту після конституційної реформи. Розпустити парламент Ющенко не може, бо Конституція дуже чітко убезпечує депутатів - за 6 місяців до передвиборчої кампанії ніхто не має право парламент розпустити.

Марина Пирожук

Маловірогідною видається ідея розпуску парламенту та прямого президентського правління і для першого Президента України, есдека Леоніда Кравчука.

Леонід Кравчук

Все іде по плану. Уряд виконує обов’язки. Президент не має ніяких підстав конституційних ставити питання про пряме президентське правління. Ніде в Конституції цього не передбачено. Президент не може розпустити парламент, тому що там все виписано.

Марина Пирожук Кравчук також не бачить шляхів і можливостей для скасування політичної реформи та повернення статус-кво уряду.

Відставлені парламентом міністри і уряд між тим не збираються виконувати постанову парламенту і збираються працювати і надалі в старому форматі.

Говорить міністр юстиції Сергій Головатий.

Сергій Головатий

Юридичного рішення немає, тому що ВР порушила цілу низку Конституцій, розглядаючи вчора це питання. Документ, який вона нібито ухвалила, чи під яким є 250 голосів, є юридично нікчемним.

Марина Пирожук

Міністерство юстиції України у цьому зв’язку збирається запропонувати Президенту, аби той зажадав від ВР скасування постанови про відставку Кабміну, а у разі відмови звернутися до КСУ.

Одначе і такий шлях врегулювання проблеми виглядає маловірогідним, оскільки КСУ уже кілька місяців знаходиться у колапсі через свою неукомплектованість. Наразі він складається лише із суддів, яких призначив з’їзд суддів.

Кандидатури ж Президента і ВР досі не приведені до присяги. Раніше пропрезидентські партії заявляли, що парламент це робить свідомо, аби КСУ не зміг скорегувати ситуацію з політреформою.

Своєю чергою спікер ВР Володимир Литвин закидав, що у скасуванні політреформи зацікавлений лише Президент і його оточення, які не хотіли б обмежувати президентські повноваження. І це, на думку Литвина, може серйозно дестабілізувати ситуацію в суспільстві.

Як відомо, політреформа була ухвалена у пакеті з іншими документами 8 грудня минулого року під час Помаранчевої революції. Фракція “Наша Україна” тоді за цей пакет голосувала.

Кирило Булкін

Має бути згідно з Конституцією зібрано 150 підписів для того, щоб поставити питання про недовіру уряду. Чи було 150 підписів?

Ігор Єремеєв

150 підписів – це, як мінімум, для того, щоб можна було підняти питання. А питання було розглянуте на погоджувальній раді, була внесена постанова, був день уряду. Тобто було більше, ніж достатньо аргументів.

Кирило Булкін

Але ж підписів не було. Реально ця постанова запропонована 2 депутатами.

Ігор Єремеєв

Для того, щоб повернутись до цього питання необхідно, як мінімум, 150 підписів. Але ті дії, які були зроблені перед тим, то це набагато більше, тому що був день уряду, було прийнято рішення про заслуховування КМУ, внесена постанова. Це є, якщо говорити з юридичної точки зору, вищі дії, бо більш вагоміші дії. 150 підписів – це елементарна дія.

Юрій Костенко

Пан Ігор весь час акцентує на правдивості і на тому, щоб читати закони. Я нагадую вимоги тієї ж Конституції. Дійсно, процедура вотуму недовіри парламенту, після того, як він сформує парламент заключається в тому, що спочатку треба зібрати народним депутатам 150 підписів. Після цього це питання вноситься до порядку денного і голосується 226 голосами. Уряду дається 5 днів для того, щоб він підготував звіт про свою діяльність. Лише після цього ВР має право розглянути питання про відставку уряду або про вотум недовіри.

Усі ці речі, як прописані в новій Конституції чи в тих нормах, які ми змінили, так і в регламенті ВР. На превеликий жаль, я розумію, що не всі депутати можуть читати норми регламенту, тим більше, багато підприємців у ВР, вони не цікавляться регламентом. Але Голова ВР повинен знати ці норми і керуватися ними, бо регламент – це наша внутрішньо парламентська конституція.

Кирило Булкін

Як на Вашу думку, чи спричинить цей крок парламенту – рішення про відставку уряду подальше напруження, як певні аналітики говорять, анархію в суспільстві? Чи не викличе це якихось негативних явищ саме в управлінні державою, коли уряд, який, на думку, ВР зараз є “в.о.”, не зможе виконувати в повному обсязі свої функції?

Ігор Єремеєв

Я переконаний, що ніякої анархії не буде, не треба робити істерію з цього приводу. Є штатна ситуація, як сказав Президент. Він чудово розуміє, що йдеться про вступ в дію конституційної реформи. У зв’язку з цим, виконуючі обов’язки будуть виконувати свої обов’язки.

Треба продовжувати працювати. Я думаю, що треба зібрати політраду при Президенті, знову всі політичні сили, обговорити і зробити висновки, чому ж саме так поступила ВР, діяти в межах законодавства.

Юрій Костенко

Анархії не буде, тому що Президент залишається гарантом Конституції задля дотримання прав громадян, але будуть величезні економічно-соціальні втрати. Саме у це била опозиція, тому що її принцип: “Чим гірше живеться народу, тим більше шансів і голосів за опозицію на наступних виборах”. Це дійсно політичний крок, на яке пішло керівництво і частина ВР. Мета цього кроку дестабілізувати економічну і політичну ситуацію.

Кирило Булкін

А зараз я хочу повернутися до правових аспектів учорашнього рішення Верховної Ради і запропонувати матеріал мого колеги Сергія Грабовського, який розмірковує над деякими юридичними питаннями, які постали після ухвалення постанови про відставку Кабміну.

Сергій Грабовський

Чи читають народні депутати Конституцію України, тексти законів та схвалюваних ними ж самими законопроектів? Таке наче просте запитання не має, втім, однозначної відповіді.

Бо ж , скажімо, якби півтора роки тому депутати з національно-демократичного табору читали текст внесених комуністом Георгієм Крючковим поправок до законів, які регламентують діяльність українського війська, вони б ніколи дружно не проголосували за провадження в цьому війську звертання “товариш”. А так з того часу і солдат “товариш”, і майор “товариш”, і верховний головнокомандувач “товариш”. А все голоси тих законотворців, для кого це звертання – як червона хустина для бика, але хто не читає інакше, як по діагоналі, творені ними закони.

З першого січня 2006 року, як відомо, набули чинності зміни до Основного Закону України, які передають значну кількість владних повноважень від президента до парламенту. Але чи читали автори політичної реформи текст запропонованих ними змін до Конституції України?

А якщо читали, то як вони могли допустити в цей текст кілька варіантів цілком законного безвладдя в країні? Скажімо, у періоди, коли Верховна Рада є недоторканною – за півроку до закінчення терміну повноважень її чи президента та впродовж року після дострокових парламентських виборів, - а відтак може тривалий час не займатися законодавчою діяльністю, не формувати уряд, не ухвалювати бюджет тощо?

Чи у період після набуття чинності змін до Конституції і перед першими парламентськими виборами за новим законом – коли президент уже не може призначити уряд, а парламент ще не може? Чому не сформульовані жодні механізми призначення технічного уряду у разі висловлення недовіри чинному Кабінету Міністрів чи розпаду правлячої коаліції, отже, так само залишена шпарина для безвладдя?

Можливо, втім, справа в тому, що ініціатори політреформи просто не знають української мови, і тому вважають, що поняття “прийняття відставки” включає і висловлення недовіри? І чому так само стилістично вкрай нечітко виписана процедура втрати депутатського мандату у разі конфлікту парламентарія з керівництвом своєї партії – адже це керівництво може ухвалити рішення, що депутат N де-факто вийшов із фракції, отже, мусить скласти мандат?

Чому не передбачені чіткі терміни виконання Верховною Радою своїх обов‘язків щодо вибору і призначення суддів різного рівня – аж до Конституційного Суду, що відкриває перед парламентською більшістю можливість узагалі не формувати цей суд, здатний обмежити апетити законотворців?

І що робити, якщо прем‘єр не захоче, як це передбачено політреформою, скріплювати своїм підписом укази глави держави про призначення послів; що, Україна може взагалі залишитися без представників за кордоном? Запитання можна продовжувати – а де ж відповіді?

Кирило Булкін

Деякі ваші відповіді. Пане Єремеєв, будь ласка.

Ігор Єремеєв

Я можу погодитись з коментарями, які зараз надані, тому що дійсно сьогодні є дуже багато зауважень до тих законів, які приймає ВР. Мені, як молодому політику, дуже прикро, що приймаються закони, які не вичитані. Так само, як і бюджет, який подається о 5 годині, а о 5:30 треба прийняти рішення по бюджету, а уряд і влада наполягає на тому, що це треба зробити. Зауважень є дуже багато.

Є надія, що якщо будуть прийняті правильні рішення українським народом і спільнотою, то нова ВР все-таки буде більш помірковано і більш спокійно підходити до прийняття законів. Можливо, не кількістю, а саме якістю візьме результат.

Юрій Костенко

Я нагадую, що зміни до Конституції відбувалися в екстремальних умовах. Ми в переговорах до останнього наполягали на тому, що хоча б пропозиції Віденської комісії, яка контролювала запропоновані зміни, були внесені. Це стосується імперативного мандату, про що згадував пан Сергій, і загального нагляду прокуратури, тобто повернення прокуратурі сталінських методів управління і розправи. На превеликий жаль, політичні сили, які намагалися протягнути ці зміни не пішли на наші пропозиції, тому так відбулося.

Кирило Булкін

Протягом нашої розмови ви, шановні гості, говорили, що треба робити, про створення якогось консенсусного рішення. Пан Костенко говорить про те, що уряд буде далі працювати, як і працював. А що буде реально? Як себе в цій ситуації поведуть певні сили? Що буде коли спливуть тих відведених законом 60 днів для роботи уряду? Коли взагалі незрозуміла політична ситуація настане в країні?

Ігор Єремеєв

Я думаю, що через 60 днів Президент буде зобов’язаний, а це відповідає Конституції, подати нову кандидатуру прем’єр-міністра. Я не виключає, що це може бути і Єхануров.

Кирило Булкін

Буквально, якщо на кілька днів?

Ігор Єремеєв

Це не принципово. Ми повинні виконувати закон. Я навіть не виключаю, що якщо це буде дійсно оновлений професійний КМУ, що ми будемо підтримувати цю кандидатуру того прем’єр-міністра, яку запропонує Президент.

Я ще раз хотів би наголосити, що саме така поведінка сьогодні провладних політичних сил, які хочуть вже сьогодні саме після цього рішення поділити знову суспільство на опозицію і помаранчевих, то це говорить про неконструктивність дії.

Юрій Костенко

Через 60 днів ніяких змін не відбудеться, тому що фактично ВР буде на виборах, а не у роботі. Не буде ким навіть проголосувати, як каже мій колега, якщо буде внесена нова кандидатура прем’єр-міністра. Юридично Президент не може вносити таку кандидатуру. Це робить парламентська більшість.

Щодо опозиції і влади. Це практика будь-якої демократії. Хто в меншості, той в опозиції, хто у більшості, той у владі. Те, що відбулося у ВР, якраз і є нетиповим, тому що після перемоги Ющенка фракція Литвина і БЮТ брали участь у формуванні влади. Тому те, що відбулося вчора є нетиповим для розвинутої демократії. Це ще раз кажу, що наша українська реальність.

Кирило Булкін

Дякую всім за участь у передачі!

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG