Більшість міжнародних оглядачів звернули увагу на те, що Віктор Ющенко і Владімір Путін намагалися, кожен по-своєму, показати в Астані, що у підсумку «газової суперечки» далі ніби-то все вкладається в рамки об’єктивних ринкових і міждержавних стосунків.
У продовж останніх місяців - особливо останні два місяці - ми пройшли достатеьо складний період, але, на мою думку, він був корисний для обох сторін. Ми вийшли на ті принципи, які є зрозумілі і їх можна пояснити усім зацікавленим сторонам - це принципи, зрозумілі у наших стосунках. ймовірно, це був один з найскладніших блоків у наших взаєминах, а отже я хотів би привітати обидві сторони з тим, що завдяки докладеним зусиллям, вдалося розв’язати це все - сказав президент України Віктор Ющенко
А президент РФ Владімір Путін наголосив, що задля досягнення двосторонньої угоди, російська сторона змушена була піти на компроміс, що полягав у транзиті російського газу до Європи за ринковими цінами:
Для нас важлива навіть не сьогоднішня ціна 230 доларів за кубометр газу. Для нас важлива європейська формула розрахунку ціни. Сьогодні вона 230, завтра вона може бути більша, або менша – залежно від коливання на світових ринках енергоносіїв. І ми, звісно, погодимось, якщо вона знизиться - президент Росії Владімір Путін.
Та все ж певні розходження відчувалися, як стосовно газового питання, так і стосовно базування російського флоту та інших аспектів двосторонніх взаємин.
Заяви обох президентів з приводу газу не дуже відрізнялися, хоча тональність Владіміра Путіна була все ж більш конкретною і впевненою, що свідчить, як зауважують експерти, про те, хто є в авангарді двосторонніх відносин. І Ющенко, і Путін вели мову про «вибір ринкових взаємин», а російський лідер підкреслив, що у Києві «ми маємо людей, які роблять те, що говорять».
Путін: Нам дуже приємно засвідчити, що за багато років взаємин з Україною зараз ми маємо в Києві людей, які роблять те, що говорять.
А президент Ющенко навіть назвав взаємини обох країн такими, що базуються на «підставах особистої дружби».
Західні оглядачі виокремлюють також пропозицію Віктора Ющенка укласти з Росією угоду про реадмісію, тобто, про своєрідний дороговказ у міждержавних взаєминах. Це стосується остаточного вирішення питання про кордони, прикордонні зв’язки тощо.
Оглядачі зауважують, що позиції двох президентів щодо базування російського флоту у Севастополі дещо відрізняються. Росія заявляла і заявляє про незмінність укладених угод, а український президент сказав з цього приводу в Астані цит.:«Ми домовилися, що відповідний комітет проведе своє засідання у січні-лютому з усіх питань, що відносяться до неврегульованих». к.ц.
І все ж, повертаючись до газового питання, чи є сьогодні переможець у так званій газовій війні? Директор інституту національної стратегії Росії Станіслав Белковський вважає, що у вирішенні газової проблеми перемогли Владімір Путін, як бізнесмен і Віктор Ющенко, як політик.
Станіслав Белковський
Я вважаю, що два президенти Віктор Ющенко і Володимир Путін досягли своєї мети – Володимир Путін, як бізнесмен, Віктор Ющенко, як політик. Віктор Ющенко, як національний лідер і політик, отримав найкращу ціну, на яку Україна могла сподіватися. Вона буде купувати російський природний газ за 95 дол. за тисячу кубометрів, коли ми пам’ятаємо, що Росія вимагала 230 дол.
Я цілком на 100% впевнений, що ця домовленість буде виконуватись наступні 5 років, буде новий контракт, бо тут важливо розуміти, що за своєю психологією Володимир Путін не політик, а бізнесмен. Як бізнесмен, він теж все робив корисне для себе, бо компанія “РосУкрЕнерго” є власністю деяких фігур і структур дуже близьких до Володимира Путіна. В цій кампанії є комерційний інтерес Володимира Путіна. Він перший уде зацікавлений в тому, щоб домовленість між Росією і Україною за 95 дол. існувала і діяла протягом наступних 5 років.
Ця домовленість дуже сумнівна з точки зору Росії, як держави, з точки зору “Газпрому”, як корпорації, але вона дуже корисна для України, як держави, для українського народу, теж дуже корисна для Володимира Путіна, як фізичної особи і близького кола друзів і бізнес-партнерів Володимира Путіна. Тому я вважаю, що два президенти можуть бути задоволені один одним.
Людмила Литовченко
Такої думки дотримується російський політолог, директор інституту національної стратегії Росії Станіслав Белковський.
У продовж останніх місяців - особливо останні два місяці - ми пройшли достатеьо складний період, але, на мою думку, він був корисний для обох сторін. Ми вийшли на ті принципи, які є зрозумілі і їх можна пояснити усім зацікавленим сторонам - це принципи, зрозумілі у наших стосунках. ймовірно, це був один з найскладніших блоків у наших взаєминах, а отже я хотів би привітати обидві сторони з тим, що завдяки докладеним зусиллям, вдалося розв’язати це все - сказав президент України Віктор Ющенко
А президент РФ Владімір Путін наголосив, що задля досягнення двосторонньої угоди, російська сторона змушена була піти на компроміс, що полягав у транзиті російського газу до Європи за ринковими цінами:
Для нас важлива навіть не сьогоднішня ціна 230 доларів за кубометр газу. Для нас важлива європейська формула розрахунку ціни. Сьогодні вона 230, завтра вона може бути більша, або менша – залежно від коливання на світових ринках енергоносіїв. І ми, звісно, погодимось, якщо вона знизиться - президент Росії Владімір Путін.
Та все ж певні розходження відчувалися, як стосовно газового питання, так і стосовно базування російського флоту та інших аспектів двосторонніх взаємин.
Заяви обох президентів з приводу газу не дуже відрізнялися, хоча тональність Владіміра Путіна була все ж більш конкретною і впевненою, що свідчить, як зауважують експерти, про те, хто є в авангарді двосторонніх відносин. І Ющенко, і Путін вели мову про «вибір ринкових взаємин», а російський лідер підкреслив, що у Києві «ми маємо людей, які роблять те, що говорять».
Путін: Нам дуже приємно засвідчити, що за багато років взаємин з Україною зараз ми маємо в Києві людей, які роблять те, що говорять.
А президент Ющенко навіть назвав взаємини обох країн такими, що базуються на «підставах особистої дружби».
Західні оглядачі виокремлюють також пропозицію Віктора Ющенка укласти з Росією угоду про реадмісію, тобто, про своєрідний дороговказ у міждержавних взаєминах. Це стосується остаточного вирішення питання про кордони, прикордонні зв’язки тощо.
Оглядачі зауважують, що позиції двох президентів щодо базування російського флоту у Севастополі дещо відрізняються. Росія заявляла і заявляє про незмінність укладених угод, а український президент сказав з цього приводу в Астані цит.:«Ми домовилися, що відповідний комітет проведе своє засідання у січні-лютому з усіх питань, що відносяться до неврегульованих». к.ц.
І все ж, повертаючись до газового питання, чи є сьогодні переможець у так званій газовій війні? Директор інституту національної стратегії Росії Станіслав Белковський вважає, що у вирішенні газової проблеми перемогли Владімір Путін, як бізнесмен і Віктор Ющенко, як політик.
Станіслав Белковський
Я вважаю, що два президенти Віктор Ющенко і Володимир Путін досягли своєї мети – Володимир Путін, як бізнесмен, Віктор Ющенко, як політик. Віктор Ющенко, як національний лідер і політик, отримав найкращу ціну, на яку Україна могла сподіватися. Вона буде купувати російський природний газ за 95 дол. за тисячу кубометрів, коли ми пам’ятаємо, що Росія вимагала 230 дол.
Я цілком на 100% впевнений, що ця домовленість буде виконуватись наступні 5 років, буде новий контракт, бо тут важливо розуміти, що за своєю психологією Володимир Путін не політик, а бізнесмен. Як бізнесмен, він теж все робив корисне для себе, бо компанія “РосУкрЕнерго” є власністю деяких фігур і структур дуже близьких до Володимира Путіна. В цій кампанії є комерційний інтерес Володимира Путіна. Він перший уде зацікавлений в тому, щоб домовленість між Росією і Україною за 95 дол. існувала і діяла протягом наступних 5 років.
Ця домовленість дуже сумнівна з точки зору Росії, як держави, з точки зору “Газпрому”, як корпорації, але вона дуже корисна для України, як держави, для українського народу, теж дуже корисна для Володимира Путіна, як фізичної особи і близького кола друзів і бізнес-партнерів Володимира Путіна. Тому я вважаю, що два президенти можуть бути задоволені один одним.
Людмила Литовченко
Такої думки дотримується російський політолог, директор інституту національної стратегії Росії Станіслав Белковський.
