Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 10:45

Газовий конфлікт не прискорить шляху України до ЄС. А ухвала про відставку українського уряду – дуже груба й дуже егоїстична гра тих українських політиків, що рвуться до влади – голова делегації Європарламенту у зв’язках із Україною Марек Сівец.


Мар’яна Драч Прага, 11 січня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - За подіями в Україні уважно стежать у Європейському Парламенті. Сьогодні в Брюсселі наслідки енергетичного конфлікту між Росією і Україною, а також нинішнє політичне становище в Україні після ухвали Верховної Ради про відставку уряду обговорювала на позачерговому засіданні делегація Європарламенту у зв’язках із Україною.

Посол України до Європейського Союзу Роман Шпек у своєму виступі на засіданні закликав ЄС винести політичну науку з газової кризи й щонайшвидше покласти край вичікуванню щодо євроінтеґраційних перспектив України.

Європарламентарі звинуватили Москву в тому, що вона спричинила газову кризу з політичною метою. Голова делегації Європарламенту у зв’язках із Україною, депутат від Польщі Марек Сівец, зокрема, заявив, що Москва вперше в такому обсязі вдалася до «газової зброї» проти Європейського Союзу.

А для України, як уважають, одним із політичних наслідків кризи стало рішення про відставку українського уряду. Але в цьому винні й українські політики, які таким чином готуються до виборів, заявив для «Радіо Свобода» телефоном із Брюсселя Марек Сівец:

- Це частина дуже егоїстичної й дуже грубої виборчої гри. Я вважаю, що парламентарі, які проголосували за відставку уряду, – це група, що дійсно рветься до влади, що хоче змінити цей уряд після виборів. Але мені дуже цікаво те, що більшість «Нашої України», партії Ющенка, не голосувала проти цієї відставки, а утрималася, тобто не підтримала свій уряд – це дивно.

- Що Ви маєте на увазі?

- Дивно, бо президент підтримує уряд, а його фракція в парламенті не підтримує цей уряд – ось це дивно.

- Сьогодні депутати Європейського Парламенту обговорювали газову кризу. А як Ви ставитеся до конфлікту між Росією і Україною?

- По-перше, це я запропонував таке обговорення, і наша делегація розпочала дуже серйозний розгляд – не самого конфлікту між Росією й Україною, бо, на наш погляд, це загальноєвропейська проблема. Те, що зараз є проблемою України, може стати й проблемою інших європейських країн чи й Європейського Союзу в майбутньому. Бо те, що показала Москва, – це імперіялістична політика цієї країни, що аж ніяк не є прийнятною. Отож ми підтримали думку Європейської Комісії, вислухали послів про цю кризу. Очевидне одне: ми мусимо створити спільну європейську енергетичну політику саме для того, щоб уникнути таких криз у майбутньому. Коли я говорю про європейську політику, я маю на увазі – і за участю України.

- Посол України до ЄС Роман Шпек заявив у своєму виступі в Брюсселі, що Україні потрібна обіцянка майбутнього членства в ЄС. Як цей виступ сприйняли депутати Європейського Парламенту?

- Його сприйняли дружньо. Але, реалістично кажучи, членство України, чи обіцянку членства, не можна організувати таким чином, під певною загрозою. Це один із моментів «за», але, відверто кажучи, я не очікую на жодне видовищне рішення в майбутньому. Чого я справді очікую – це праці з нашими партнерами, серед них і з Україною, щоби створити наступного місяця спільну європейську енергетичну політику, засновану на солідарності й спільній відповідальності, бо ми не хочемо, щоб нам погрожувала жодна країна, особливо ж Росія.

- І ще одне запитання, про Північноєвропейський газогін. Секретар Ради національної безпеки і оборони України Анатолій Кінах заявляв, що Україна, українські компанії мають намір узяти участь у будівництві цього газогону, який оминатиме Україну і Польщу. Натомість колишня прем’єр-міністр Юлія Тимошенко різко критикує цей проект. Так само ставиться до нього й Польща. А як Ви оцінюєте перспективи Північноєвропейського газогону?

- Я вважаю, що цей газогін не диверсифікує джерела газопостачання для Західної Європи. Він лише створить можливість для Росії «диверсифікувати», тобто розрізняти, ті європейські країни, які будуть безпосередньо приєднані до нього, і ті, які не будуть. Отож для мене це не справжня диверсифікація. Німеччина й Росія ухвалили політичне рішення, а Польща не має жодних підстав його підтримувати.

- А як щодо участі українських компаній у цьому проєкті?

- Знаєте, чи з українськими компаніями, чи без, а проєкт усе одно здійснюватиметься. Отож не бачу нічого поганого, якщо якась українська компанія візьме участь у будівництві. Бо й коли не брати участі, це не зупинить проєкт – це очевидно.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG