Доступність посилання

ТОП новини

“Європейська Свобода”: - Новий 2006 рік оголошено в Австрії Роком Моцарта; - Європейці замислилися над диверсифікацією газового постачання, чи правильніше сказати «дерусифікацією»? - Європа однозначно стала на бік України в протистоянні з Росією. Не помітили цього лише у Москві.


Марія Щур

Прага, 6 січня 2006 року.

Аудіозапис програми:

Марія Щур

Христос Рождається! Славімо його!

З Різдвом вас вітає перша у новому році «Європейська Свобода». Протягом наступних півгодини на хвилях радіо «Свобода» та радіо «Промінь» з вами Марія Щур.

Новий 2006 рік оголошено в Австрії Роком Моцарта. З дня народження великого композитора виповнюється 250 років. В альпійській країні не буде жодного дня, який би не був присвячений якомусь заходу на згадку про великого композитора.

Основні фестивалі, концерти і вистави проходитимуть у Відні та у Зальцбурзі, де 1756 року народився Вольфганг Амадей Моцарт. Ювілейні акції почнуться вже незабаром, 27 січня, в день народження композитора.

Але початок року для європейців був не таким святковим. Його затьмарило відключення Росією газу, що відкрило очі багатьом європейцям на те, як вони залежні від примх Москви.

Європейці замислилися над диверсифікацією газового постачання, чи правильніше сказати «дерусифікацією»?

Європа однозначно стала на бік України в протистоянні з Росією. Не помітили цього лише у Москві.

А на закінчення програми нагадаємо, що для християн, які користуються Юліанським календарем, головна подія цього тижня все ж Різдво, а не газові проблеми. Про те, як святкує Різдво найстарша українська діаспора, розповість наш кореспондент у Сербії.

Про все це протягом наступних півгодини у передачі «Європейська Свобода».

Перші новини нового року були тривожними для європейців. Через суперечку щодо ціни на газ для України Росія зменшила постачання газу в європейському напрямку.

В результаті у першу добу 2006 року такі держави, як Польща, Угорщина, Німеччина, Італія, Франція та Австрія не дорахувалися від 15% до 40% надходжень газу.

На другий день поставки були відновлені, але непоправних збитків зазнала репутація “Газпрому” і Росії як надійного постачальника газу до Європи.

Особливої гіркоти цьому усвідомленню додав той факт, що з початку року Росія перебрала головування у Групі Восьми індустріально розвинутих держав. А таку поведінку оглядачі вважають безвідповідальною і такою, що не відповідає визначенню світового лідера.

Спроби Росії перекласти вину на Україну не принесли результатів, адже її стиль ведення переговорів європейцям більше нагадував шантаж, аніж намагання досягти розумного компромісу.

Хоча європейці і підтримували саму ідею переходу на ринкові ціни на газ для України, вони не могли зрозуміти, чому Росія намагалася підняти ціну одноразово і в чотири рази і не погоджувалася зробити це поетапно, як пропонував Київ.

Європейці не могли збагнути, як можна відключити постачання газу транзитній країні, через яку йде 80% експорту, не домовившись із нею про умови транзиту.

Газетні заголовки рясніли жорсткою критикою на адресу Москви за її спроби використати газ в якості економічної зброї.

«Перша війна 21 століття» - так назвала свою статтю французька газета "Le Mond".

“Путінська мафіозна політика,» - називав редакційну статтю американський діловий щоденник «Wall Street Journal».

«Кремль закручує енергетичні гайки,» - писала цього тижня британська «Financial Times».

«Захід має чинити опір російському залякуванню», «Росія перетворює торгівлю на політичну зброю,» - радили і попереджали оглядачі в інших газетах.

Реакція офіційного Брюсселя тим часом затримувалася. І пояснювалося це не стільки тривалим святкуванням Нового року, скільки шоком, який пережили європейці. Адже впродовж 30 років вони вважали, що мають у Москві надійного партнера, який не поведеться, як Саудівська Аравія у середині 70, коли вона спричинила нафтову кризу на Заході.

Коли ж Європейський Союз оговтався, Москва і Київ уже встигли домовитися. Тож позачергова нарада з енергетичних питань у Брюсселі пройшла без представників цих країн.

Комісар ЄС з енергетики Андріс Пібалгс заявив, що “Нафтогаз” і “Газпром” продемонстрували готовність бути надійними постачальниками газу до держав Євросоюзу.

Водночас в Брюсселі експерти обговорювали питання, як гарантувати безпеку енергетичних поставок.

Докладніше повідомляє кореспондентка радіо «Свобода» в Брюсселі Наталя Вікуліна.

Наталя Вікуліна

Із заявами щодо газової угоди між Україною та Росією виступили кілька високопосадових осіб Євросоюзу.

Верховний представник ЄС з зовнішньої політики й політики безпеки Хав’єр Солана зазначив, що він цінує ті зусилля, які Київ та Москва доклали для вирішення проблеми.

Солана впевнений, що завдяки угоді Україна та інші європейські держави стабільно отримуватимуть газ, і це піде на користь відносинам між Євросоюзом та Україною і Росією.

Представники Єврокомісії та Австрії, яка головує в ЄС, також заявили про важливість угоди між “Нафтогазом” і “Газпромом”.

Говорить австрійський міністр економіки Мартін Бартенштайн.

Мартін Бартенштайн

Ми вітаємо те, що сторони врахували ту важливість, яку приділяє Європейський Союз Україні й Росії як надійним довготерміновим постачальникам природного газу до Євросоюзу.

Ми сподіваємося, що завдяки угоді до ЄС у майбутньому гарантовано надходитиме газ.

Наталя Вікуліна

Мартін Бартенштайн зауважив, що Євросоюз однак має замислитися над безпекою газових поставок.

Про це також йшлося на позачерговому засіданні Координаційної групи Європейського Союзу з газу. Експерти з усіх країн ЄС говорили про майбутнє газових поставок до Європи. Адже Євросоюз хоче бути впевненим, що поставки блакитного палива будуть безперебійними. Це стає дедалі важливішим для Європи, адже чим більше Євросоюз споживає газу, тим більше він є залежним від газопостачальників. Отже, Брюссель прагне встановити чіткі правила гри для транзиту й поставок газу.

Говорить Комісар ЄС з енергетики Андріс Пібалгс.

Андріс Пібалгс

Європі потрібна чітка та більш спільна, цілісна політика щодо безпеки енергопостачань.

Сьогодні це питання реально розглядається тільки на рівні держав-членів Євросоюзу, але насправді нам потрібен значно ширший, загальноєвропейський підхід до такого питання.

Марія Щур

Раніше на необхідності появи такої спільної політики наголошували Балтійські держави та Польща, які побоювалися, що після побудови північного газогону по дну Балтійського моря в обхід їхньої території до Німеччини, вони самі можуть опинитися на місці України.

Нині ж дедалі більше оглядачів говорять, що на місці України може опинитися і сама Німеччина, і Франція, і взагалі будь-яка європейська країна, яка в чомусь не погоджується з Москвою.

«Сьогодні причиною відключення газу послужила прозахідна орієнтація Президента Ющенка, а завтра нею може стати резолюція ЄС по Чечні,» - говорить коментатор німецької газети "Frankfurter Allgemeine Zeitung".

Інший оглядач з "Financial Times" також занепокоєний поведінкою Москви, але його турбує питання: “Чому президент Володимир Путін, який вміє прораховувати все на багато ходів наперед, зробив таку передбачувану помилку?”

На думку Квентіна Пііла він або не знав, що робить, відключаючи газ Україні у запамороченні від бажання помститися за Помаранчеву революцію і незалежну зовнішню політику, або дуже добре знав, що європейці не мають спільної енергетичної політики, і реальних альтернатив до російського газу вони також не мають. А тому діяв упевнено, показуючи, наскільки сильно європейці, які імпортують близько чверті свого газу з Росії, від неї залежать.

На вашій хвилі «Європейська Свобода». Ми продовжуємо розповідати про те, яку реакцію викликало в Європі українсько-російське газове протистояння.

Але ця тема не єдина у нашій передачі, адже значна частина європейців цими днями святкує Різдво. І ми розповімо вам про те, як відзначає це свято найстарша українська діаспора. Слухайте далі і ви дізнаєтесь, де вона і що найбільше її єднає з материнською землею.

Повертаємося до газової теми.

Хоча офіційно Європейський Союз утримував нейтралітет у суперечці між Україною і Росією, окремі європейські держави та Америка підтримували Україну.

Більшість коментарів підкреслювали, що саме Росія залишилася, як висловилася "Financial Times", залишилася з «яйцем на обличчі». Не помітили цього хіба що у Москві, де підписання угоди з Україною приписують не лише жорсткій позиції самої Росії, але і тиску з боку Європи.

Повідомляє московський кореспондент радіо «Свобода» Віталій Портников.

Віталій Портников

Головним (фраза незрозуміла) російських коментарів є все ж таки те, що Росії вдалося вмовити Україну пристати на її пропозиції, і тепер Україна купуватиме російський газ за 230 доларів за тисячу кубометрів, що спочатку і пропонувала РАТ “Газпром”.

Директор Інституту СНД і депутат Держдуми РФ К.Затулін вважає, що без таких домовленостей репутація України на Заході постраждала б.

Костянтин Затулін

Якби документ не підписали б, то імідж України і далі погіршувався б, оскільки Україна займається тим, що мовою чиновників називається “несанкціонованим відбором газом”. То важко бути країною з ринковою економікою, претендувати на членство в ЄС і при цьому займатися цим самим несанкціонованим відбором.

Гадаю, що всі ці обставини врахували, коли Україна пішла на підписання.

Віталій Портников

Те, що Росія досить вдало закінчила переговори з Україною, вважає і аналітик, пан Зіймалов, який підкреслює, що головними причинами, за якими вдалося досягти саме такого результату був подвійний тиск на Україну: з одного боку, з боку ЄС, а з іншого боку, з боку “Газпрому”, який застосував незалежну кампанію для оцінки обсягів того газу, який проходить через українську територію.

(Фраза незрозуміла) також говорять, що на користь “Газпрому” зіграла жорстка позиція президента РФ, який сказав, що Росія не буде кредитувати української економіки.

Марія Щур

З початку року головування в Європейському Союзі перейшло до Австрії. За іронією долі, вона виявилася серед тих, хто найбільше постраждав від дій Росії, адже її надходження газу на дві третини забезпечує саме Російська Федерація. Тож виглядає, що Австрія матиме додаткову мотивацію заохотити європейців замислитися над своєю енергетичною безпекою. Про це у розпал кризи розповідав радіо «Свобода» австрійський парламентар.

Перед мікрофоном «Свободи» член фракції соціал-демократів в австрійському парламенті Ґеорґ Обергайдинґер. З ним розмовляла Надія Кандиба.

Ґеорґ Обергайдинґер

На мою думку, забезпечення Австрії газом на наступні місяці гарантоване. І тут немає причин для занепокоєння. Це стосується проблеми енергопостачання. Із політичного погляду тут, однак, значно більше проблем. Через нову прозахідну орієнтацію України тепер Росія виставляє їй завищені ціни на газ.

Надія Кандиба

Рік тому Захід підтримав Помаранчеву революцію в Україні. Але тепер, коли Кремль, схоже, намагається покарати її за політичні зміни, Україна опинилася практично наодинці зі своїми проблемами.

Чому, на Вашу думку, Європейський союз, в якому зараз головує Австрія, поки що так стримано реагує на російсько-український газовий конфлікт?

Ґеорґ Обергайдинґер

Для Європейського союзу дії Москви стали справжньою несподіванкою. Але тепер складається враження, що відповідальні особи в ЄС усе ж таки включилися в процес урегулювання цієї кризи і намагаються вплинути на Москву, спонукаючи її піти на поступки.

США зараз намагаються підтримати Україну. ЄС також підтримує Україну.

Надія Кандиба

Які уроки може винести з російсько-української газової суперечки Європейський Союз та Австрія, яка майже на 60%, тобто навіть більше, ніж Україна, залежить від російського газу?

Ґеорґ Обергайдинґер

Один із уроків – це, звичайно, диверсифікація енергопостачання, спорудження ще одного газопроводу, який поєднає Європу з газовими родовищами в Ірані та Центральній Азії.

Будівництво газопроводу «Набукко» планується розпочати 2008-го і завершити 2010-го року. Цей газопровід братиме свій початок в Ірані, проходитиме через Туреччину, Румунію, Болгарію і вестиме далі в Австрію.

Коли цю гілку буде побудовано, ми зможемо зменшити нашу залежність від російського газу.

Марія Щур

Два з половиною століття тому, коли вбогі селяни iз Закарпаття селилися далеко на південь тодішньої Австрійської імперії, єдиним скарбом, який вони взяли з собою, були працьовиті руки, церковні та народні пісні, їхня мова та пам’ять. Пам’ять про квітучу Київську Русь, князя Володимира, про короля Данила Галицького та незліченні нашестя чужинців, котрим вони, що звали себе русинами, завжди чомусь заважали.

Переселившись там, коло Дунаю, у болотах Бачки та на горбках Срема, що згодом увійшли до складу сербського краю Воєводина, вони збудували нові оселі, а серед них школи й церкви.

Разом з мовою й греко-католицькою вірою зберегли і давнi звичаї. Чи не найкращі серед них різдвяні.

Розповідає нащадок тих переселенців та кореспондент радіо «Свобода» у Сербії Михайло Рамач.

Михайло Рамач

Ці дівчатонька належать до тринадцятого покоління переселенців.

Звучать колядки

Мінялися держави, мінялися умови життя, під впливом сусідніх народів мінялася навіть мова. З покоління в покоління незмінними залишалися церковні співи й колядки.

В десятьох селах та кількох містечках на півночі Сербії Різдво святкують так, як колись.

На Святвечір на столі горить свічка. Господар дому вимовляє молитву: „Де Христос Спаситель мал ся народити, во яслах на сламi мал зиму терпiти. Iсаiя пророк так нам пророковал же Сина Божого Емануїлом назвал. Се Дівая, рече, юж породи сина, Бога предвічнаго Марія єдина. Амінь, дай Боже добрі вечар.”

Під скатертиною зерна кукурудзи, пшениці, вівса, гороху, квасолі... А на ньому печена риба з рисом, горіхи в меду, фiґи, яблука, помаранчi. Накінець, замість куті традиційні бобальки.

Діти вечеряють поспіхом, бо треба колядувати. Колядують спершу в сусiдiв, відтак у кумiв, бабусь, тiток та iнших родичiв. Колядникам колись дарували фрукти, горішки, цукерки, калачі. Нині ж іграшки та обов’язково гроші.

В кризові дев’яності роки добродійні організації в деяких парафіях запровадили нову практику: групи юних колядників з різдвяними вітаннями й подарунками відвідують хворих та вбогих.

У всіх парафіяльних церквах опівночі відправляють всеношну. Коли батьки й діти разом з гостями, які іноді прибувають навіть із закордону, заспівають неповторне „Бог предвічний”, то в окремий спосіб можна відчути, що свято Рождества об’єднує людей доброї волі силою віри та те, що українська коляда залишається найтрівкішим мостом, що пов’язує переселенців з далекою Батьківщиною.

Марія Щур

Христос Рождається! Славімо його!

Цим різдвяним вітанням наших предків я, Марія Щур, прощаюся з вами і від усієї редакції радіо «Свобода» бажаю Веселого Різдва!
XS
SM
MD
LG