Р.С.: - Що сталося, що відбувається довкола уряду Єханурова?
К.Ф.: - Річ у тім, що ми маємо справу і з кризою помаранчевого режиму, і з кризою української державності як такої. І тут просідає центр, ті сили, які намагаються схрестити вужа з їжаком, тобто Захід і Схід України. Ілюстрацією до цієї тези є те, що до уряду Єханурова були висунуті претензії, що виключають /заперечують/ одна одну. Якщо блок Тимошенко звинуватив його у здачі національних інтересів і встановленні режиму газової залежності від Росії, то партія регіонів, навпаки, справедливо зауважила, що саме антиросійська політика Ющенка і Єханурова призвела Україну до економічного краху і до того, що Росія змушена була підняти ціни на газ до ринкових, тому що, якби Україна перебувала в єдиному економічному просторі, то збереглися б внутрішньоросійські ціни на газ. Таким чином, вустами Тимошенко промовляв Захід України, вустами Януковича - Схід України. Одні й другі незадоволені центром, незадоволені Києвом і знайти консенсус неможливо. Можливо знайти лише компроміс у вигляді федералізації України, але Ющенко, замість того, щоб виступати за федералізацію, заохочує своїх політичних прихильників ставити питання про диктатуру, про президентське правління, а президентське правління потенційно може означати скасування виборів. Це призведе до краху демократії в Україні, до встановлення націоналістичного авторитарного антиросійського режиму і до швидкого вступу до НАТО.
Р.С.: - Головною причиною відставки було названо незадоволення різних фракцій парламенту урядом Єханурова з прямопротилежних, взаємовиключних позицій...У будь-якому випадку головною причиною називали те, що переговори про ціни на газ були провалені й Україні доводиться платити удвічі більше. Чи можна говорити, що Росія досягла тієї мети, яку ставила перед собою, коли піднімала ціни?
К.Ф.: - Що означає - мета Росії? Мета Росії - це: а/ процвітання своєї економіки й реалізація своїх національних державних інтересів. У цьому сенсі Росія в першій частині частково досягла своєї мети, що бодай перейшли на ринкову ціну на газ. Друга частина реалізації своїх національних інтересів і недопущення перетворення України на антиросійську державу буде більше зрозумілою в результаті парламентських виборів: якщо дійсно переможуть сили, які не сприймають нинішнього антиросійського курсу, сили, які дійсно виступають за дружбу між Росією й Україною ( я маю на увазі Партію регіонів Віктора Януковича і Прогресивну соціалістичну партію Наталії Вітренко), тоді ми можемо сказати, що Росія перемогла. Не лише Росія, а й Україна перемогла - федеративна, двомовна, дружня до Росії, вірна своєму історичному православному корінню. Перемога Росії в Україні - це й перемога України, тому що те, що відбулося в результаті Помаранчевої революції - це перемога Вашінґтона, а не України.
Р.С.: - Віктор Ющенко назвав рішення парламенту спробою дестабілізації ситуації в країні і він має намір оскаржити це рішення в Конституційному суді. Яка вірогідність того, що Ющенко може виграти?
К.Ф.: - Річ у тім, що Конституційний суд не сформований, тому незрозуміло, як розглядатимуть цю справу. Безумовно, зараз, в результаті запровадження політичної реформи, президент і лідер парламенту змагаються між собою щодо того, хто визначає ситуацію в країні.
Р.С.: Після того, як Тимошенко пішла у відставку, багато говорять про те, що Тимошенко і Янукович, можливо, на наступних виборах ітимуть однією командою. Наскільки це можливо?
К.Ф.: - Ні, це виключено. Ïхні політичні орієнтири взаємно виключають один одного. Якщо Тимошенко презентує захід України і антиросійський вектор, то Янукович презентує схід України і проросійський вектор і об’єднати їх неможливо. Просто і одні й другі незадоволені центральною владою, яка намагається схрестити вужа з їжаком. Претензії Тимошенко і Януковича до існуючої влади прямо протилежні .
К.Ф.: - Річ у тім, що ми маємо справу і з кризою помаранчевого режиму, і з кризою української державності як такої. І тут просідає центр, ті сили, які намагаються схрестити вужа з їжаком, тобто Захід і Схід України. Ілюстрацією до цієї тези є те, що до уряду Єханурова були висунуті претензії, що виключають /заперечують/ одна одну. Якщо блок Тимошенко звинуватив його у здачі національних інтересів і встановленні режиму газової залежності від Росії, то партія регіонів, навпаки, справедливо зауважила, що саме антиросійська політика Ющенка і Єханурова призвела Україну до економічного краху і до того, що Росія змушена була підняти ціни на газ до ринкових, тому що, якби Україна перебувала в єдиному економічному просторі, то збереглися б внутрішньоросійські ціни на газ. Таким чином, вустами Тимошенко промовляв Захід України, вустами Януковича - Схід України. Одні й другі незадоволені центром, незадоволені Києвом і знайти консенсус неможливо. Можливо знайти лише компроміс у вигляді федералізації України, але Ющенко, замість того, щоб виступати за федералізацію, заохочує своїх політичних прихильників ставити питання про диктатуру, про президентське правління, а президентське правління потенційно може означати скасування виборів. Це призведе до краху демократії в Україні, до встановлення націоналістичного авторитарного антиросійського режиму і до швидкого вступу до НАТО.
Р.С.: - Головною причиною відставки було названо незадоволення різних фракцій парламенту урядом Єханурова з прямопротилежних, взаємовиключних позицій...У будь-якому випадку головною причиною називали те, що переговори про ціни на газ були провалені й Україні доводиться платити удвічі більше. Чи можна говорити, що Росія досягла тієї мети, яку ставила перед собою, коли піднімала ціни?
К.Ф.: - Що означає - мета Росії? Мета Росії - це: а/ процвітання своєї економіки й реалізація своїх національних державних інтересів. У цьому сенсі Росія в першій частині частково досягла своєї мети, що бодай перейшли на ринкову ціну на газ. Друга частина реалізації своїх національних інтересів і недопущення перетворення України на антиросійську державу буде більше зрозумілою в результаті парламентських виборів: якщо дійсно переможуть сили, які не сприймають нинішнього антиросійського курсу, сили, які дійсно виступають за дружбу між Росією й Україною ( я маю на увазі Партію регіонів Віктора Януковича і Прогресивну соціалістичну партію Наталії Вітренко), тоді ми можемо сказати, що Росія перемогла. Не лише Росія, а й Україна перемогла - федеративна, двомовна, дружня до Росії, вірна своєму історичному православному корінню. Перемога Росії в Україні - це й перемога України, тому що те, що відбулося в результаті Помаранчевої революції - це перемога Вашінґтона, а не України.
Р.С.: - Віктор Ющенко назвав рішення парламенту спробою дестабілізації ситуації в країні і він має намір оскаржити це рішення в Конституційному суді. Яка вірогідність того, що Ющенко може виграти?
К.Ф.: - Річ у тім, що Конституційний суд не сформований, тому незрозуміло, як розглядатимуть цю справу. Безумовно, зараз, в результаті запровадження політичної реформи, президент і лідер парламенту змагаються між собою щодо того, хто визначає ситуацію в країні.
Р.С.: Після того, як Тимошенко пішла у відставку, багато говорять про те, що Тимошенко і Янукович, можливо, на наступних виборах ітимуть однією командою. Наскільки це можливо?
К.Ф.: - Ні, це виключено. Ïхні політичні орієнтири взаємно виключають один одного. Якщо Тимошенко презентує захід України і антиросійський вектор, то Янукович презентує схід України і проросійський вектор і об’єднати їх неможливо. Просто і одні й другі незадоволені центральною владою, яка намагається схрестити вужа з їжаком. Претензії Тимошенко і Януковича до існуючої влади прямо протилежні .
