Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 05:59

Постанова уряду про дублювання фільмів державною мовою.


Тарас Марусик Київ, 13 січня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - З 1 вересня 2006 року 20 відсотків іноземних фільмів в українських кінотеатрах i прокаті дублюватимуть державною мовою, а в 2007 році їхня частка буде доведена до 70 відсотків. Таким є головний зміст постанови Кабінету Міністрів України.

Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко зазначив (тут я процитую його прес-службу), що “уряд встановив квоту обов''язкового дублювання, озвучення або субтитрування державною мовою іноземних фільмів, якi розповсюджуються для показу в кінотеатрах, публічного комерційного відео та домашнього відео в Україні” (к. ц.). Квоти вводитимуть поетапно: з 1 вересня цього року це буде не менше 20 відсотків від загальної кількости копій кожного фільму, з 1 січня 2007 року - не менше 50, а з 1 липня того ж року - не менше 70 відсотків.

Уряд вважає, що, передбачивши поетапне введення українського перекладу, він пішов назустріч представникам дистрибуції й прокату фільмів. При цьому В’ячеслав Кириленко зазначив, що таке рішення є необхідною передумовою для початку формування повноцінного національного кiнопростору й розвитку українського кінематографу.

До речі, між Національною радою з питань телебачення й радіомовлення України й провідними українськими телеканалами був підписаний меморандум про співробітництво, який передбачав дублювання українською мовою зарубіжних фільмів і програм, починаючи з 2 січня 2006 року. Однак не всі поки що дотримуються цього меморандуму.

Експертна рада при Міністерстві культури і туризму України, яка дає дозвіл на показ фільмів в Україні, досі не звертає уваги на мову кіно- і відеопродукції. Завідувач відділу кінознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології Національної академії наук України, член експертної ради Сергій Тримбач пояснює, чому ситуація є такою і висловлює свої міркування з цього приводу:

“Є проблема технічна, проблема бази. Виявляється, в Україні практично неможливо зробити фільм, як це водиться на Заході і, скажімо, в недавніх наших сусідів по Радянському Союзу, країнах Прибалтики – із субтитрами на кіноплівці, а не на відео (це ми бачимо на телебаченні). Так само проблемно зробити українське дублювання фільмів в Україні. Що значить дублювання? Робити копію і новий тираж означає, фактично, робити новий фільм.

Звичайно, це проблема, але якщо все залишити так, як є, то в нас не будуть створюватися відповідні потужності. Тому дійсно має сенс вольове політичне рішення, але щоб воно було еволюційним. Стоп-кран рвати тут небажано. Краще виробити, як любить казати Президент, “дорожню карту”, щоб років за два-три цю проблему вирішити поетапно. Це стимулюватиме цих самих прокатників і дистриб’юторів думати про створення власних потужностей. Окремі телевізійні канали перетворилися просто на прокатні контори чужої продукції. Ну, так не повинно бути. Для цього ж існує державна культурна політика. Вона повинна цю систему координат модернізувати, принаймні, програмувати зміни цієї системи координат. І тоді ці самі телевізійні канали будуть змушені все-таки думати про те, щоб не тільки купувати чуже і готове, жити на готовому, а й щось робити своє”.


Це була думка завідувача відділу кінознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології Національної академії наук України Сергія Тримбача.
XS
SM
MD
LG