Інавгурація першої в Африці жінки-президента стала міжнародною подією. До столиці Ліберії приїхала низка керівників африканських держав, перша леді Сполучених Штатів Лора Буш і державний секретар Кондоліза Райс. Серед гостей також заступниця Генерального секретаря ООН Луіз Фрешетт.
Новий президент Ліберії за фахом економіст, має диплом Гарвардського університету, вже керувала Міністерством фінансів. Елен Джонстон-Серліф 67 років, у неї четверо дітей і восьмеро онуків.
У своїй інавгураційній промові вона пообіцяла громадянам Ліберії подолати корупцію і подбати про їхню безпеку. Пані Джонстон-Серліф дісталася вельми непроста спадщина. Ліберія має значні поклади діамантів, але після затяжної громадянської війни держава серйозно зруйнована: навіть у столиці немає питної води та електрики, а рівень безробіття сягає 80%.
Під час інавгурації першої в Африці жінки-президента гостей охороняли й українські миротворці, які служать там під прапором ООН. Тим часом у Чилі у неділю на президентських виборах перемогла Мішель Бачелет. Виступаючи перед своїми прихильниками, вона запитала:
"Хто б міг думати ще 20, 10 чи навіть 5 років тому, що Чилі обере жінку за президента?"
Під час диктатури генерала Піночета Мішель Бачелет відсиділа в тюрмі, а потім була змушена виїхати у політичне вигнання. Вона вже була при владі міністром оборони та охорони здоров''я. Новому президентові Чилі 54 роки, за фахом вона лікар, мати-одиначка.
Якщо в Ліберії та Чилі жінка на чолі держави - це подія, то для Північної Європи – вже норма. До другого кола президентських виборів у Фінляндії вийшла Тар''я Галонен, нинішній лідер цієї держави. Оглядачі передбачають, що після виборів наприкінці січня вона залишиться у президентському кріслі ще на шість років.
Жінки-президенти. Чи йдеться про нову тенденцію у світовій політиці? Радіо "Свобода" поцікавилося думкою голови Національної ради жінок України Ірини Голубєвої:
"Я вважаю, що це нормально, бо жінка така сама людина, як і чоловік. Я просто вітаю ці народи. Я вважаю, що буде прекрасний поступ в економіці, що буде правова держава там, де жінка президент, що буде сильна соціальна політика" .
Чи ці приклади якось надихнуть українських жінок- політиків?
"Я вважаю, що вони повинні надихнути чоловіків. Щоб чоловіки просто не поступилися місцем, а розсунулися і пустили жінку в свої списки. Один чоловік, одна жінка і так далі. І тоді буде суспільство гармонійним".
А що ж кажуть цифри? Минулого століття менше ніж 50 жінок у світі керувало державами, але останнім часом їхня кількість почала зростати. В Україні досвід прем''єра здобула Юлія Тимошенко. Крім Ліберії і Фінляндії, нині жінки є президентами Ірландії, Латвії і Філіппін та прем''єрами Нової Зеландії, Бангладешу і Мозамбіку. Жінка керує й Німеччиною.
Новий президент Ліберії за фахом економіст, має диплом Гарвардського університету, вже керувала Міністерством фінансів. Елен Джонстон-Серліф 67 років, у неї четверо дітей і восьмеро онуків.
У своїй інавгураційній промові вона пообіцяла громадянам Ліберії подолати корупцію і подбати про їхню безпеку. Пані Джонстон-Серліф дісталася вельми непроста спадщина. Ліберія має значні поклади діамантів, але після затяжної громадянської війни держава серйозно зруйнована: навіть у столиці немає питної води та електрики, а рівень безробіття сягає 80%.
Під час інавгурації першої в Африці жінки-президента гостей охороняли й українські миротворці, які служать там під прапором ООН. Тим часом у Чилі у неділю на президентських виборах перемогла Мішель Бачелет. Виступаючи перед своїми прихильниками, вона запитала:
"Хто б міг думати ще 20, 10 чи навіть 5 років тому, що Чилі обере жінку за президента?"
Під час диктатури генерала Піночета Мішель Бачелет відсиділа в тюрмі, а потім була змушена виїхати у політичне вигнання. Вона вже була при владі міністром оборони та охорони здоров''я. Новому президентові Чилі 54 роки, за фахом вона лікар, мати-одиначка.
Якщо в Ліберії та Чилі жінка на чолі держави - це подія, то для Північної Європи – вже норма. До другого кола президентських виборів у Фінляндії вийшла Тар''я Галонен, нинішній лідер цієї держави. Оглядачі передбачають, що після виборів наприкінці січня вона залишиться у президентському кріслі ще на шість років.
Жінки-президенти. Чи йдеться про нову тенденцію у світовій політиці? Радіо "Свобода" поцікавилося думкою голови Національної ради жінок України Ірини Голубєвої:
"Я вважаю, що це нормально, бо жінка така сама людина, як і чоловік. Я просто вітаю ці народи. Я вважаю, що буде прекрасний поступ в економіці, що буде правова держава там, де жінка президент, що буде сильна соціальна політика" .
Чи ці приклади якось надихнуть українських жінок- політиків?
"Я вважаю, що вони повинні надихнути чоловіків. Щоб чоловіки просто не поступилися місцем, а розсунулися і пустили жінку в свої списки. Один чоловік, одна жінка і так далі. І тоді буде суспільство гармонійним".
А що ж кажуть цифри? Минулого століття менше ніж 50 жінок у світі керувало державами, але останнім часом їхня кількість почала зростати. В Україні досвід прем''єра здобула Юлія Тимошенко. Крім Ліберії і Фінляндії, нині жінки є президентами Ірландії, Латвії і Філіппін та прем''єрами Нової Зеландії, Бангладешу і Мозамбіку. Жінка керує й Німеччиною.