З жодним іншим західним лідером російський президент Володимир Путін не мав таких близьких стосунків, як з канцлером Шредером. Спільні прогулянки, обмін подарунками на Різдво, зустрічі у родинному колі і навіть вибір дитини для усиновлення у сім’ї Шредерів із сиротинця у Санкт-Петербурзі, рідному місті російського президента, свідчив про особисту дружбу двох лідерів.
Але все залишилося позаду після того, як на місце канцлера в Німеччині прийшла Анґела Меркель. У ставленні до Росії пані Меркель керується не власними симпатіями чи антипатіями, а державним інтересом. І про це вона заявила напередодні своєї закордонної поїздки до США і Росії в інтерв''ю часопису "Spiegel". Зі Сполученими Штатами Німеччину об’єднує «дружба», що базується на спільних цінностях, сказала Анґела Меркель, а з Росією Німеччину пов’язує «стратегічне партнерство». «Нас не пов’язує багато цінностей з Росією, але для нас важливо, щоб Росія розвивалася у прийнятному ключі», - заявила канцлер.
На думку відомого німецького політолога Александра Рара, і після відходу Ґергарда Шредера з посади канцлера стратегічні стосунки двох країн цементуватимуть спільні інтереси, зокрема енергетичні: «Стосунки залишатимуться стратегічними. Це означає, що Німеччина дуже зацікавлена в економічній співпраці з Росією, особливо в енергетиці. Атмосфера зміниться, але стосунки залишатимуться важливими і стратегічними».
Інші оглядачі вважають, що якщо раніше Німеччина була адвокатом Росії на Заході, то нині поблажливе ставлення до Росії з боку Берліна може змінитися. Це стосується як поведінки Росії у відносинах із сусідами, так і питань пошанування прав людини на російській території, зокрема у Чечні. Для Анґели Меркель, яка виросла у Східній Німеччині, «свобода є в центрі політичних переконань», що робить її особисті погляди на Росію ближчими до східноєвропейських сусідів, говорить один з провідних німецьких експертів у співпраці з Росією Клаус Маґольд.
Проте, на думку Александра Рара, у цьому випадку, Німеччині буде важко розраховувати на співпрацю Росії. «Якщо пані Меркель долучиться до думок нових членів ЄС, членів колишнього Варшавського Пакту, вона не матиме, що запропонувати панові Путіну». З огляду на це, а також на те, що Росія є одним з найважливіших торговельних партнерів Німеччини, Александр Рар переконаний, що дратівливі для Москви питання не стануть головними на порядку денному двосторонніх стосунків. Зокрема, такий контроверсійний проект як побудова Північно-Європейського газогону по дну Балтійського моря не припиниться, попри протести Балтійських країн.
Співпраця Росії потрібна Заходу, і Німеччині зокрема, у вирішенні таких проблем, як ядерні амбіції Ірану. Росія є давнім партнером та союзником Ірану, але упродовж останніх кількох днів російські офіційні особи натякали, що вони можуть змінити своє ставлення до Ірану і погодитися на передачу його справи до Ради безпеки ООН. Але повної співпраці росіяни поки що не обіцяють, наголошує експерт з Фундації Карнеґі в Москві Дмитро Тренін:
«Росіяни поставлять запитання: що станеться після того, як ми передамо досьє Ірану до Ради Безпеки ООН? Чи маємо план на подальший розвиток подій? Що станеться, якщо санкції виявляться неефективними? Всі ці запитання потребують відповідей».
Пошуки відповідей на ці запитання вимагатимуть і неминучих компромісів, говорять аналітики.
Але все залишилося позаду після того, як на місце канцлера в Німеччині прийшла Анґела Меркель. У ставленні до Росії пані Меркель керується не власними симпатіями чи антипатіями, а державним інтересом. І про це вона заявила напередодні своєї закордонної поїздки до США і Росії в інтерв''ю часопису "Spiegel". Зі Сполученими Штатами Німеччину об’єднує «дружба», що базується на спільних цінностях, сказала Анґела Меркель, а з Росією Німеччину пов’язує «стратегічне партнерство». «Нас не пов’язує багато цінностей з Росією, але для нас важливо, щоб Росія розвивалася у прийнятному ключі», - заявила канцлер.
На думку відомого німецького політолога Александра Рара, і після відходу Ґергарда Шредера з посади канцлера стратегічні стосунки двох країн цементуватимуть спільні інтереси, зокрема енергетичні: «Стосунки залишатимуться стратегічними. Це означає, що Німеччина дуже зацікавлена в економічній співпраці з Росією, особливо в енергетиці. Атмосфера зміниться, але стосунки залишатимуться важливими і стратегічними».
Інші оглядачі вважають, що якщо раніше Німеччина була адвокатом Росії на Заході, то нині поблажливе ставлення до Росії з боку Берліна може змінитися. Це стосується як поведінки Росії у відносинах із сусідами, так і питань пошанування прав людини на російській території, зокрема у Чечні. Для Анґели Меркель, яка виросла у Східній Німеччині, «свобода є в центрі політичних переконань», що робить її особисті погляди на Росію ближчими до східноєвропейських сусідів, говорить один з провідних німецьких експертів у співпраці з Росією Клаус Маґольд.
Проте, на думку Александра Рара, у цьому випадку, Німеччині буде важко розраховувати на співпрацю Росії. «Якщо пані Меркель долучиться до думок нових членів ЄС, членів колишнього Варшавського Пакту, вона не матиме, що запропонувати панові Путіну». З огляду на це, а також на те, що Росія є одним з найважливіших торговельних партнерів Німеччини, Александр Рар переконаний, що дратівливі для Москви питання не стануть головними на порядку денному двосторонніх стосунків. Зокрема, такий контроверсійний проект як побудова Північно-Європейського газогону по дну Балтійського моря не припиниться, попри протести Балтійських країн.
Співпраця Росії потрібна Заходу, і Німеччині зокрема, у вирішенні таких проблем, як ядерні амбіції Ірану. Росія є давнім партнером та союзником Ірану, але упродовж останніх кількох днів російські офіційні особи натякали, що вони можуть змінити своє ставлення до Ірану і погодитися на передачу його справи до Ради безпеки ООН. Але повної співпраці росіяни поки що не обіцяють, наголошує експерт з Фундації Карнеґі в Москві Дмитро Тренін:
«Росіяни поставлять запитання: що станеться після того, як ми передамо досьє Ірану до Ради Безпеки ООН? Чи маємо план на подальший розвиток подій? Що станеться, якщо санкції виявляться неефективними? Всі ці запитання потребують відповідей».
Пошуки відповідей на ці запитання вимагатимуть і неминучих компромісів, говорять аналітики.
