Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 18:33

“Європейська Свобода”: - Європейські парламентарі закликають керівництво ЄС виробити спільну енергетичну політику і залучити до неї Україну; - Інтерв''ю з Марком Сівєцем; - Від зростання цін на газ потерпає не лише Україна; - Українські Карпати потрапили під захист екологічної програми ООН: екологи обіцяють, що і вовки будуть цілі, і вівці ситі.


Надія Степула

Аудіозапис програми:

Прага, 13 січня 2006 року.

Марія Щур

В ефірі «Європейська Свобода».

Протягом наступних півгодини на хвилях радіо «Свобода» та радіо «Промінь» з вами Марія Щур.

- Європейські парламентарі закликають керівництво ЄС виробити спільну енергетичну політику і залучити до неї Україну;

- Слухайте інтерв''ю з Марком Сівєцем, польським депутатом, який ініціював засідання Європарламенту;

- Від зростання цін на газ потерпає не лише Україна. Як вирішують проблему цін та енергозалежності інші європейські держави?

- Українські Карпати потрапили під захист екологічної програми ООН: екологи обіцяють, що і вовки будуть цілі, і вівці ситі.

Про все це протягом наступних півгодини у «Європейській Свободі».

Першого січня 2006 року в Європі задзвонив «будильник». Так багато оглядачів назвали раптове усвідомлення європейцями своєї енергетичної залежності від Росії внаслідок зменшення нею постачання газу в європейському.

Європейські парламентарі, які у середу збиралися на спеціальне засідання, присвячене Україні, говорили, що Росія використовує свої енергоносії в якості зброї проти сусідів, і що ЄС повинен виступити проти цього єдиним фронтом.

Також європейців непокоїть доля газової угоди України з Росією та походження таємничого посередника у цій угоді, компанії “РосУкрЕнерго”.

Розповідає кореспондентка радіо «Свобода» в Брюсселі Наталя Вікуліна.

Наталя Вікуліна

Єврокомісія занепокоєна тим, що ціни на газ для України визначено лише на півроку. Про це заявила представниця Єврокомісії Гільде Гардеман на засіданні в Європарламенті.

Гільде Гардеман

У той час, як угода встановлює ціну за транзит газу на п’ять років, ми звертаємо увагу, що ціну на газ для України визначено на шість місяців. Єврокомісія за цим уважно стежитиме.

Наталя Вікуліна

За словами Гардеман, Єврокомісія вітає той факт, що газ із Росії до України вперше постачатиметься не за бартером, а на ринковій ціновій основі.

Єврокомісія також сподівається, що недавній сценарій із газовими проблемами більше не повториться.

На переконання Гардеман, Київ має замислитися над серйозними реформами в енергетичному секторі. Йдеться насамперед про заощадження енергії на виробництві.

Чиновниця пообіцяла, що Євросоюз допомагатиме Україні з енергетичними реформами.

Окремі запитання виникають до “РосУкрЕнерго”, посередницької структури, яка за новою угодою постачає російський і туркменський газ до України.

Зареєстрована у Швейцарії, компанія викликала підозри ще в уряду Юлії Тимошенко.

Британський євродепутат, віце-голова Делегації Європарламенту у зв’язках із Україною Чарльз Таннок заявив, що також сумнівається у прозорості “РосУкрЕнерго”.

Чарльз Таннок

На жаль, експорт “Газпрому” передано в дуже непрозору компанію “РосУкрЕнерго”, яка буде єдиним продавцем газу до України. Ця компанія на 50 % належить структурі “Райффайзен Інтернешнл”, власники якої є анонімними.

Таким чином власники неконтрольних пакетів акцій у “Газпромі”, а також західні політики можуть говорити про можливу політичну корупцію через цю таємничу угоду.

Наталя Вікуліна

Таннок однак задоволений тим, що Києву вдалося відбити російські спроби контролювати українські трубопроводи. За його словами, Україна також зуміла накопичити значні запаси газу за старими цінами.

Європарламентарі говорили й про те, що Росія використовує енергетичну зброю проти своїх сусідів. Депутати закликали Євросоюз стати на тверду позицію з цього питання.

Віце-голова Комітету Європарламенту з зовнішніх відносин, естонець Тоомас-Хендрік Ільвес заявив, що газова криза виникла через Росію, яка перервала контракт з Україною.

Європарламентар сказав, що позитивна наука з цієї історії не може виправдати поведінку Москви.

Марія Щур

Європа не просто повинна створити спільну енергетичну політику, якої вона досі немає, бо це залишається у компетенції окремих країн, але і залучити до неї Україну. Вважає голова делегації Європарламенту у зв’язках із Україною, депутат від Польщі Марек Сівец.

З ним телефоном із Праги розмовляла Мар’яна Драч.

Перед мікрофоном Марек Сівец.

Марек Сівец

По-перше, це я запропонував таке обговорення, і наша делегація розпочала дуже серйозний розгляд не самого конфлікту між Росією й Україною, бо, на наш погляд, це загальноєвропейська проблема.

Те, що зараз є проблемою України, може стати й проблемою інших європейських країн чи й Європейського Союзу в майбутньому, бо те, що показала Москва, – це імперіалістична політика цієї країни, що аж ніяк не є прийнятною.

Отож ми підтримали думку Європейської комісії, вислухали послів про цю кризу. Очевидне одне: ми мусимо створити спільну європейську енергетичну політику саме для того, щоб уникнути таких криз у майбутньому.

Коли я говорю про європейську політику, я маю на увазі, що і за участю України.

Мар’яна Драч

Посол України до ЄС Роман Шпек заявив у своєму виступі в Брюсселі, що Україні потрібна обіцянка майбутнього членства в ЄС.

Як цей виступ сприйняли депутати Європейського парламенту, на Вашу думку?

Марек Сівец

Його сприйняли дружньо. Але, реалістично кажучи, членство України, чи обіцянку членства, не можна організувати таким чином, під певною загрозою. Це один із моментів «за».

Але, відверто кажучи, я не очікую на жодне видовищне рішення в майбутньому. Чого я справді очікую? Це праці з нашими партнерами, серед них і з Україною, щоби створити наступного місяця спільну європейську енергетичну політику, засновану на солідарності й спільній відповідальності, бо ми не хочемо, щоб нам погрожувала жодна країна, особливо ж Росія.

Мар’яна Драч

І ще одне запитання, про Північноєвропейський газопровід.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Анатолій Кінах заявляв, що Україна, українські компанії мають намір узяти участь у будівництві цього газогону, який оминатиме Україну і Польщу.

Натомість колишня прем’єр-міністр Юлія Тимошенко різко критикує цей проект. Вона вважає, що Росія таким чином зможе несанкціоновано припиняти поставки газу на західноєвропейські ринки. А яка Ваша думка?

Марек Сівец

Я вважаю, що цей газогін не диверсифікує джерела газопостачання для Західної Європи. Він лише створить можливість для Росії розрізняти ті європейські країни, які будуть безпосередньо приєднані до нього, і ті, які не будуть.

Отож для мене це не справжня диверсифікація.

Німеччина й Росія ухвалили політичне рішення, а Польща не має жодних підстав його підтримувати.

Мар’яна Драч

А як Ви ставитеся до можливої участі українських компаній у будівництві Північноєвропейського газогону?

Марек Сівец

Знаєте, чи з українськими компаніями, чи без, а проект усе одно здійснюватиметься.

Отож не бачу нічого поганого, якщо якась українська компанія візьме участь у будівництві. Бо й коли не брати участі, це не зупинить проект. Це очевидно.

Марія Щур

Як ми щойно почули, заклик посла України до Європейського Союзу Романа Шпека «завершити період роздумів і надати Україні перспективу вступу в Союз, чим раніше, тим краще" не зустрів великого ентузіазму серед парламентарів, хоч вони вже тричі зверталися до Європейської Комісії з проханням відкрити двері для України.

Причина ж зволікань Єврокомісії, як вважають оглядачі, полягає у тому, що деякі держави ЄС вважають Євросоюз неготовим до подальшого розширення.

У четвер міністр внутрішніх справ Франції Ніколя Саркозі закликав Європейський Союз наразі припинити розширення і, зокрема, не приймати Україну.

У своєму виступі в Парижі Саркозі висловився проти, за його словами, «Європи без кордонів».

Ніколя Саркозі

Вважаю за необхідне не йти далі з новими розширеннями, доки не буде схвалено нові інституції ЄС.

Я говорю цілком конкретно про Хорватію, Македонію, всі Балкани і Україну.

Марія Щур

Сусідам, які не стануть членами ЄС, треба натомість запропонувати стратегічне партнерство, як вважає Саркозі.

Ніколя Саркозі

Я хотів би, щоб розпочалася процедура розробки статусу стратегічного партнерства Європейського Союзу, щоби чітко сказати нашим сусідам, які не зможуть стати членами ЄС: перед нами постали дві проблеми, які рано чи пізно доведеться розглядати. Це Туреччина, з її 71 мільйоном мешканців, яких, як очікують, стане понад 100 мільйонів до 2025 року, і Україна з 42 мільйонами мешканців, яку можна порівняти з Польщею чи Іспанією.

Марія Щур

Ніколя Саркозі як міністр внутрішніх справ наразі не визначає зовнішню політику Франції, але його вважають за майбутнього провідного кандидата на виборах президента Франції 2007 року.

В ефірі «Європейська Свобода».

Далі ми знову повертаємося до енергетичних проблем Європи.

- Як дають собі раду з подорожчанням газу чехи?

- І на закінчення про те, що дасть Україні міжнародна угода з екологічного захисту Карпат.

Ще недавно чехи пишались тим, що протягом останніх 5 років урядові вдавалось утримувати стабільною ціну на газ, електроенергію та опалення.

Та від нового року ситуація змінилась. У середньому на 5 відсотків більше заплатять чехи, наприклад, за газ, але за умови, що ним не опалюється квартира. У цьому випадку ціна за газ може зрости на 12 відсотків.

Електроенергія також подорожчає від 4 до 15%. Якщо сьогодні в Празі родина витрачає на електроенергію у перерахунку 29 доларів на місяці, то в січні ця сума зросте ще на 2 з половиною долари США.

Для порівняння: мінімальна місячна платня сьогодні в Чехії складає 190 доларів.

Чехи починають нарікати. “Немає конкуренції на ринку енергоносіїв,” - говорять вони.

Ці та інші нарікання пражан вислуховувала Оксана Пеленська.

Оксана Пеленська

Чеське енергетичне товариство ЧЕЗ є монополістом, єдиним постачальником електроенергії в країні.

Зі свого боку державні урядовці запевняють, що ситуація повинна покращитись. На ринок мають прийти нові фірми, які зараз здобувають ліцензії. У 2007 році розшириться і ринок з газом.

А поки що винними за подорожчання чехи називають як уряд, так і місцевих монополістів.

Чешка

Монопольне положення великих гігантів на нашому ринку є таким, що вони можуть дозволити собі диктувати ціни. Чехи витримають подорожчання, але для соціально слабких верств у майбутньому це стане проблемою.

Оксана Пеленська

Ось ще одна думка.

Цього разу співрозмовник звинуватив у подорожчанні енергоносіїв прем’єра уряду Ïржі Пароубека і владну соціально-демократичну партію.

Чех

На селі, де опалюють будинки і готують їжу на газі, від з’ясування причини подорожчання ні тепліше, ні легше не стане.

Вже зараз багато чехів шукають в родинному бюджеті додаткових 120 доларів на рік, щоб покрити витрати на газ.

Можна, правда, шукати альтернативу. Про неї радіо ’’Свобода’’ сказав Павел Парал, аналітик з авторитетного тижневика ’’Євро’’.

Павел Парал

Гадаю, що чеська родина з подорожчанням впорається. Вона буде більше економити. Але це матиме негативний ефект. Ми повертаємось назад до менш якісних джерел енергії, якими є буре вугілля і навіть дерево, а це негативно вплине на довкілля.

Оксана Пеленська

Та все ж, на думку чеських фахівців, однією з головних причин подорожчання енергоносіїв є, без сумніву, зростання міжнародної ціни на природній газ, електроенергію, нафту.

Від жовтня минулого року це відчули найближчі чеські сусіди, словаки, де ціна на газ зросла в середньому на 20 відсотків.

Чеські аналітики вважають, що ціни на природні ресурси в Європі зростатимуть і далі, та вже не так стрімко.

Марія Щур

Європейський Союз на загал імпортує близько чверті необхідного йому газу з Росії.

Проте серед європейських держав є країни, які майже повністю залежать від поставок російського газу. Серед них і Балтійські країни. Як їм вдалося збудувати стабільні стосунки з великим сусідом та ще й отримувати газ за ціною вдвічі меншою, ніж та, яку Росія вважала ринковою для України? Про приклад Латвії розповідає наша ризька кореспондентка радіо “Свобода” Людмила Пилип.

Людмила Пилип

Свій урок з відключенням кранів Латвія вивчила відразу після здобуття незалежності.

Якщо Україні східний сусід відключив газ, то Латвії таким чином був закритий нафтовий кран, що також спричинило напругу в економіці країні, яка в основному базувалась на транзиті нафти і газу.

На таку наочну демонстрацію своєї енергетичної залежності латвійський уряд відреагував комплексними діями, які в результаті привели до того, що нині енергетична залежність від Росії скоротилася маже на 40 відсотків.

Оскільки Латвія не має своїх енергоресурсів, то перед країною постало питання вирішити цю проблему шляхом розвитку альтернативних джерел енергетичного постачання та використання відновлювальних, тобто деревини, торфу, гідроресурсів, вітряної енергії, біомаси та біопалива.

На сьогодні в Латвії розроблена програма розвитку вітрових електростанцій. Біля міста Лієпаї успішно діє одна з таких станцій. Поки що енергетичне забезпечення вітрових електростанцій невелике, однак експерти, беручи до уваги кліматичні умови в країні, визнають за ними майбутнє.

Також в Латвії успішно діють підприємства, які виробляють біопаливо на основі рапсу. Значна частина електроенергії виробляється за рахунок теплоенергостанцій. Планується, що в перспективі вони працюватимуть на відходах деревини, якої чимало в Латвії.

Розвиток альтернативних джерел енергії підтримує і Європейський Союз.

За словами комісара Євросоюзу з питань енергетики Андріса Пієбілгса, Латвія має значний потенціал відновлювальних ресурсів для виробництва електроенергії. Проекти в цій сфері можуть претендувати на підтримку з фондів ЄС.

Андріс Пієбалгс

Важливо використовувати біомасу у всіх секторах, оскільки в Латвії є багато деревини. Латвія також може виробляти біопаливо. Номером два я назвав би вітер та малі гідроелектростанції, які поки що мало популярні в Латвії. Але ми бачимо багато випадків вигідного використання малих ГЕС. Це екологічно чисте виробництво.

Людмила Пилип

Як і інші європейські держави, які усвідомили свою залежність від російського газу, Латвія розглядає як альтернативу навіть атомну енергетику.

Ïї найближче джерело для Латвії у сусідній Литві, де розташовано Ігналінську АЕС. Ïї планували вивести з експлуатації у 2009 році, проте зараз литовський уряд розглядає можливість будівництва нового, третього енергоблоку Ігналінської АЕС. І Латвія зацікавлена взяти участь в цьому проекті.

Також Балтійські країни разом з Польщею обговорюють можливість створення в майбутньому спільної енергетичної системи.

Спільно Балтійські країни і Польща виступають і проти російсько-німецького проекту з будівництва Північноєвропейського газопроводу, який має пройти в обхід їхньої території по дну Балтійського моря. Зокрема, латвійські політики вказують на екологічну небезпеку такого проекту.

Як говорить депутат Сейму Латвійського Республіки Еріка Зоммере, існує ймовірність активізації хімічної зброї, яка була захована під час Другої Світової війни на дні моря.

Еріка Зоммере

Не лише Латвія та Естонія, а також Північні країни, які розташовані навколо Балтійського моря, стурбовані екологічною та економічною небезпекою цього проекту.

Людмила Пилип

Що стосується постачання газу, то тут Латвія і далі повністю залежить від Росії. За 1000 кубометрів газу Латвія платить 120 доларів США, що майже в два рази менше, ніж інші країни ЄС. Ця різниця у вартості пояснюється тим, що “Газпром” є одним з акціонерів латвійського підприємства “Латвіясгазе”, який є монополістом у сфері газового постачання в Латвії.

На думку представника підприємства Вінсента Макаріса, це є важливим чинником того, що не зважаючи на розвиток політичних відносин між Латвією та Росією, ціна на газ найближчим часом значно не зросте.

З іншого боку, місцеві експерти вважають, що членство в ЄС захищає Латвію від „газового сценарію”, який Росія застосувала стосовно України.

Як пояснили радіо «Свобода» в Міністерстві економіки Латвії, у такому випадку енергетичний діалог вестиметься на рівні Брюссель-Москва.

Марія Щур

Карпати – це мальовничий гірський край у серці Європи. Нині він потрапив під захист екологічної програми ООН.

Минулого тижня, після того, як Угорщина ратифікувала Карпатську конвенцію, підписану у Києві ще два з половиною роки тому, вона набула чинності.

Ця конвенція має на меті не лише збереження унікальної природи краю, його багатої культурної спадщини, але й гармонійній економічний розвиток, на який особливо сподівається Україна.

Більше про те, чого саме очікує українське Закарпаття від нової угоди, розповість місцева кореспондентка радіо «Свобода» Ольга Найчук.

Ольга Найчук

У Карпатському гірському регіоні, розташованому на території України, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, Сербії та Чорногорії, а також Чехії сьогодні мешкає 18 мільйонів осіб.

Значення Карпат для України важко переоцінити. У Карпатах зосереджені значні запаси вітчизняного лісу, тут лежать не тільки корисні копалини, але й могутній шар української культурної традиції.

Водночас життя горян і на початку 21-го століття важче та суворіше, ніж на рівнині. Тут гірша родючість ґрунтів, частіше бувають катаклізми, бракує робочих місць.

Гірські мешканці жартують: “Якщо кожен з нас вийде за село з лопатою, то вдасться хіба що раз всадити її у ґрунт”.

Представник Державного управління екології та природних ресурсів Закарпаття А. Поляновський переконаний, що Карпатська конвенція відкриває довгоочікувані можливості для міжнародної співпраці, а відтак покращить економічну та екологічну ситуацію в краї.

Анатолій Поляновський

Тут ще працювати і працювати. Тут багаті запаси термальних вод, які не гірші від угорських термальних вод. Просто розвиток інфраструктури потребує значних капіталовкладень.

Ратифікація конвенції буде надзвичайно великим поштовхом у 2006 році по впровадженню розвитку екотуризму на цій території.

На Закарпатті багато таких мальовничих місць, де люди з задоволенням відпочивають. А це і створення робочих місць.

Ольга Найчук

Впродовж останніх восьми років Закарпатська область зазнала кількох нищівних повеней.

Нині в рамках Карпатської конвенції місцеві еклоги у співпраці з угорськими споруджують у верхів’ях річки Тиса та інших гірських річок каскад міні-ГЕС, у водосховищах яких акумулювалися паводкові води.

Положення Карпатської конвенції передбачає також захист унікальних рослин регіону, яким немає аналогів у природі інших регіонів світу.

Фахівці прогнозують, що міжнародна співпраця допоможе не тільки зберегти заповідники українських Карпат, але й розширити їх території.

Анатолій Поляновський

838 Указ Президента від 23.05.2006. щодо розвитку заповідної справи в Україні йде також у межах виконання Карпатської конвенції.

Якщо по Україні всього 4,5% заповідних територій, то у нас вже 12,6%. Ми намітили до 2015 року досягнути рівня 20%. Це виключно території природно-заповідного фонду.

Ольга Найчук

За словами українських екологів, Карпатська конвенція є не просто інструментом вирішення комплексу проблем в Карпатському регіоні, документ демонструє готовність країн до співпраці для використання природного потенціалу на благо всього старого континенту.

Марія Щур

Це була закарпатська кореспондентка радіо «Свобода» Ольга Найчук.

На цьому завершується «Європейська Свобода». І я, Марія Щур, прощаюся з вами до наступного тижня.

Почуємося знову на хвилях радіо «Свобода» і радіо «Промінь»!
XS
SM
MD
LG