Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 23:18

Україна отримуватиме газ на кордоні з Росією за ціною 95 доларів цілих п’ять років. Запевняє керівник НАК “Нафтогаз” Олексій Івченко.


Тетяна Ярмощук Київ, 17 січня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Україна отримуватиме газ на кордоні з Росією за ціною 95 доларів за тисячу кубометрів не впродовж першого півріччя 2006 року, а цілих п’ять років. У цьому і далі запевняє українців керівник НАК “Нафтогазу України” Олексій Івченко. Сьогодні він погодився відповісти на питання журналістів, чим і скористалася наша київська кореспондентка Тетяна Ярмощук.

І перше питання, звісно, про те, чи дійсно ціна газу 95 доларів за тисячу кубометрів на російсько-українському кордоні протримається п’ять років, якщо в угоді сказано, що ця ціна стосується 34 млрд. кубів і діє лише у першому півріччі 2006 р. Олексій Івченко наполягає:

“Ця ціна функціонуватиме протягом п’яти років. Чому в угоді записано, що лише в першому півріччі діє ціна 95 доларів? Цей запис виключно пов’язаний з нашим прямим контрактом “Нафтогазу” і “Туркменгазу”. Ціна газу для нас за прямим контрактом є 50 доларів, а в другому півріччі 60 доларів. Ціна ж на газ і ціна на транзит може змінюватися лише за згодою сторін”.

Відзначимо, що після підписання угоди прем’єр-міністр Юрій Єхануров припускав, що впродовж п’яти років ціна на газ в 95 доларів буде змінюватися.

На 2006 рік Україна має контракт на поставки 40 мільярдів кубометрів туркменського газу, каже Олексій Івченко.

“Ми сьогодні працюємо над тим, щоб підписати з туркменською стороною довготермінову угоду на 25 років. Ми сподіваємося, що ми й надалі отримуватимемо туркменський газ за прямими контрактами” – зазначає пан Івченко.

І додає, якщо ж такої домовленості не буде, не біда, тоді контракти на поставки середньоазійського газу в Україну стануть проблемою РосУкрЕнерго.

Але у кожному разі, критика на адресу угоди від 4 січня лунає зусібіч і навіть деякі послідовні прихильники уряду визнають, що вона, тобто угода, була меншим злом. Тому наступне питання вашої кореспондентки стосувалося необхідності підписання цієї угоди взагалі. Тим більше, що правові позиції України, за словами її керівників, у газовому протистоянні з Росією були міцними і багато хто у грудні оптимістично згадував справедливий Стокгольмський суд.

Олексій Івченко не заперечує, що підписання угоди можна було уникнути:

“У нас була угода, були документи, відповідно до яких ми працювали з російською стороною. Ці документи були підписані, і довготермінова угода. Все, окрім, міжурядового щорічного протоколу, який не підписаний і до сьогодні. І у нас був варіант не знаходити такого компромісу, який ми знайшли, базуватися виключно на тих угодах, які у нас функціонували. У нас й справді була достатньо сильна правова позиція про тих угодах. Але 1 січня інша сторона не зважала на підписані угоди, на те, що вони існують, що вони функціонують, понизила щодобові поставки газу на 120 мільйонів кубометрів,” – каже Олексій Івченко.

Тоді звідки гарантії, що й цього разу Росія не знехтує угодами? На це пан Івченко відповів, що мій ліміт запитань вичерпаний.

Між тим, Юлія Тимошенко вже подала позов до Печерського суду Києва, щоб скасувати російсько-українську газову угоду. Її блок зареєстрував у парламенті законопроект, де також йдеться про скасування цієї угоди. А Олексій Івченко обіцяє, що спільне підприємство, яке транспортуватиму туркменсько-російський газ в Україну, буде створене до кінця цього тижня. Завтра українська делегація знов вирушить до офісу російського Газпрому в Москві.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG