Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 08:42

Чи були на території Європи таємні в’язниці ЦРУ? Парламентська Асамблеї Ради Європи заслухала попередній звіт спеціальної комісії.


Петро Кагуй Прага, 26 січня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Слідчу комісії очолює швейцарський сенатор Дік Марті. У середу, 24 січня, представляючи на Парламентській Асамблеї Ради Європи попередній звіт комісії, Дік Марті відразу зазначив, що наразі не вдалося отримати незаперечних доказів, що ЦРУ мало спеціальні центри для підозрюваних у тероризмі на європейських теренах: «Немає юридичних доказів існування секретних в’язниць на території Європи. Але мушу сказати, що ми будемо проводити розслідування і надалі, бо ще не всі обставини з’ясовані».

Рада Європи розпочала розслідування після публікації у газеті «Вашингтон пост» та заяв правозахисної організації «Human Rights Watch» про те, що на території Східної Європи розташовані таємні в’язниці ЦРУ. І у них начебто застосовують тортури під час допитів підозрюваних у співпраці з Аль-Каїдою.

У повідомленнях правозахисників були названі авіаційні маршрути, якими перевозили ув’язнених, а також були названі окремі об’єкти на території Польщі та Румунії, де нібито існували такі таємні центри. Через певний час у переліку країн, де могли існувати подібно в''язниці, було згадано і Україну, хоча представники офіційного Києва відразу заперечили такі припущення.

А в самих Сполучених Штатах і досі не спростували і не підтвердили повідомлень існування на європейській території таємних в’язниць ЦРУ. Але під час візиту до Європи держсекретар Сполучених Штатів Кондоліза Райс все ж визнала, що через європейський повітряний простір перевозили підозрюваних у тероризмі. При цьому Кондоліза Райс однозначно заперечила, що до ув’язнених застосовують тортури.

Під час обговорення, представленого у Раді Європи попереднього звіту слідчої комісії, один із членів Парламентської Асамблеї Гамфрі Малінс зауважив: «Наш обов’язок полягає в тому, щоб виявити, які країни причетні до цього і яка ступінь їхньої причетності. Можливо, декотрі країни дозволяють американським літакам приземлятися і заправлятися паливом на їхньому шляху до місця призначення, де вдаються до тортур, але вони не знають цілі таких польотів. А можливо, лише підозрюють, але закривають очі. І більш серйозно, коли, можливо, дехто знає правду, і навіть забезпечує засоби для затримання підозрюваних. Однак якою б гіркою не була правда, ми повинні проводити розслідування без побоювань».

А голова слідчої комісії, швейцарський сенатор Дік Марті зазначив, що боротися з тероризмом необхідно, але постає запитання, якими методами? Чи потрібно у боротьбі з тероризмом відмовлятися від прав людини, відмовлятися від правосуддя, усіх гарантій, котрі ми виплекали упродовж минулого століття?
XS
SM
MD
LG