Доступність посилання

ТОП новини

Що стоїть за відкладенням угоди про створення спільного газового підприємства?


Кирило Булкін Гості: Володимир Саприкін - директор енергетичних програм Центру імені Разумкова; Михайло Волинець - народний депутат України.

Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:


Київ, 25 січня 2006 року.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Кирило Булкін

Ви слухаєте “Вечірню Свободу”. У студії ведучий Кирило Булкін. Вітаю вас!

Сьогодні ми говоритимемо про те, що стоїть за відкладенням угоди про створення спільного газового підприємства.

Гостями студії є директор енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Саприкін та народний депутат України Михайло Волинець (фракція БЮТ).

Дякую, панове, за те, що зголосилися взяти участь у програмі!

Наш телефон такий: 490-29-05. Чекаємо на ваші дзвінки, шановні слухачі!

Отже, призначене на сьогодні підписання угоди про створення спільного газового підприємства “РосУкрЕнерго” з “Нафтогазом України” відкладено. Версії стосовно причин цього різні.

“Файненшенл Таймс” пише, що причина в технічних затримках, а також розбіжності позицій щодо ціни на газ для України в другому півріччі 2006-го року.

Зі свого боку, прем’єр-міністр Юрій Єхануров повідомив сьогодні, що тривають суперечки стосовно функцій спільного підприємства.

За пропонованою російською стороною версію, дочірню компанію “Нафтогазу” “Газ України” буде фактично повністю витіснено з ринку реалізації газу, а “Нафтогаз” натомість хоче бодай частково зберегти чинну схему реалізації газу на внутрішньому ринку.

Притому нових обертів набувають інформаційні сутички. Росія знову звинувачує Україну в надмірному споживанні газу порівняно зі взятими зобов’язаннями.

Бодай трохи розібратися в нових газових реаліях спробуємо з допомогою гостей нашої програми.

А почати я хочу із запитання до експерта, пана Саприкіна. Чому, на Вашу думку, було відкладено підписання угоди про створення спільного підприємства?

Володимир Саприкін

Як на мене, є деякі проблемні питання, тобто різне бачення сторін питання створення цього СП.

Мені здається, що Антимонопольний комітет ще не готовий надати дозвіл на створення СП. Це обов’язковий елемент програми. До цього Антимонопольний комітет має отримати повний пакет необхідних документів щодо самої компанії “РосУкрЕнерго”, а також можливого статуту.

На сьогодні голова комітету пішов у відпустку. Можна тільки гадати, чи пов’язано це зі створення СП, чи ні.

При підписанні угоди було зроблено чимало помилок. Одна з них – це те, що було записано, що при створенні СП статутний фонд буде наповнюватися за рахунок коштів, а також за рахунок активів. Тут були певні проблеми, що, можливо, “РосУкрЕнерго” хоче якісь елементи газотранспортної системи чи усієї системи. Ми знаємо, що “РосУкрЕнерго” має багато стільців, комп’ютерів, декілька приміщень, але не має ніяких газових активів.

Так ось, до речі, вчора КМ виправив цю помилку і була прийнята постанова, що у статутний фонд цього СП мають вноситися тільки кошти.

На жаль, на мою думку, створення СП є шкідливим для України. По-перше, НАК “Нафтобаз” буде ділитися прибутками від продажу газу найбільш платоспроможним споживачам – це промисловість.

По-друге, якщо українські установи того ж самого НАК терпіли накопичення боргів, то це СП може не чекати значного накопичення боргів. Підприємства за борги можуть опинитися у власності цього СП, в тому числі у “РосУкрЕнерго”.

Кирило Булкін

Пане Волинець, до Вас сьогодні будуть питання більше як до політика. Можливо, це не підписання угоди свідчити про те, що уряд якоюсь мірою дослухався до противників газового контракту між Україною і Росією, серед яких і ваша фракція?

Михайло Волинець

Скажіть, а хто знає останню і повну інформацію. Коли я йшов сюди, то я зателефонував до Івченка, але він не міг мені відповісти, і не знайшлося спеціалістів, які б могли дати останню і вичерпну інформацію.

Що ж до попереднього питання, то російська сторона хотіла б, аби створювався консорціум для спільного керування газотранспортною системою. Українська сторона категорично виключає таку ситуацію, і вона також проти того, аби газотранспортна система входила до складу статутного фонду. І, як вже згадувалося тут, однозначно ставиться питання, щоби статутна частина складалася по 50% від кожної сторони і тільки з грошей.

Також стоїть питання про якісний склад спільного представництва від обох сторін. У російської сторони є час подивитися перед тим, як засвітиться, а хто ж знаходиться в керівницькому складі “РосУкрЕнерго”. Тому зараз також дуже швидко намагаються змінити якісний склад у “РосУкрЕнерго”. Це також послужило тому, що переговори затягуються.

Всі сподіваються, що переговори можуть завершитися до 1 лютого. Хоча такої гарантії зараз не можна дати. Дуже добре, що досить критично БЮТ, зокрема лідер БЮТ, віднеслися до передньої угоди.

Не тільки на політичному рівні була дана оцінка, а й все суспільство сьогодні, завмираючи, слідкувало за тим, що відбувається.

Зараз не на нашому боці опинилися сильні морози. Про це також треба буде поговорити.

Кирило Булкін

А зараз пропоную до вашої уваги матеріал моїх колег Віктора Міняйла та Тетяни Ярмощук, які також намагалися розібратися в ситуації, яка склалася сьогодні в газових стосунках України й Росії, та її причинах. Для цього вони спілкувалися з багатьма експертами й політиками. Послухаємо, а потім я попрошу гостей прокоментувати почуте.

Віктор Міняйло

Чому угода про створення спільного підприємства між НАК “Нафтогаз України” і “РосУкрЕнерго” не була підписана, як оголошувалося, 25 січня?

Глава уряду України Юрій Єхануров каже, що сторони не дійшли згоди щодо функцій цього СП. Цілу середу експерти відпрацьовували статутні і засновницькі документи, але ще не вийшли, за словами Юрія Єханурова, на підписання документів.

Керівник уряду водночас так пояснює функції компанії “РосУкрЕнерго”, котра викликає особливо стурбовану реакцію в Україні:

Юрій Єхануров

Ми маємо газ в Туркменії. Цей газ Туркменія нам здає на кордоні з Узбекистаном. А далі він має пройти Узбекистан, Казахстан, Російську Федерацію.

“Газпром” доручив роботу з прокачки всього газу, що належить “Газпрому”, “РосУкрЕнерго”. Труба в Узбекистані повністю заповнена контрактом з “Газпромом”. Вони й говорять, що газ є тільки в “Газпрома”, і, будь ласка, ідіть домовляйтеся. Що ми і робимо.

Віктор Міняйло

Юрій Єхануров також розкрив анатомію угоди України з Туркменістаном, в якій роль “РосУкрЕнерго” теж далеко не остання.

Юрій Єхануров

Стосовно обсягів газу у нас є договір з “Туркменгазом” на 40 мільярдів кубометрів газу на цей рік. Ціна на перше півріччя 50 доларів, на друге 60. 30 мільярдів має договір “Газпром”.

Нам виписано на перший квартал 11,35 мільярда. “Газпрому” на перший квартал виписано “Туркменгазом” 15 мільярдів. Пропускна спроможність труби на території Туркменістану 47 мільярдів на рік. 12 мільярдів на квартал.

Таким чином якось не виходить в нас 15 плюс 11,35. Тому запропоновано компроміс. І ми домовляємося з “Газпромом”, яку кількість газу пропускатимуть для України, а яка кількість буде йти російського газу.

Ці домовленості йдуть саме через механізм “РосУкрЕнерго”. Тільки одна структура, яка уповноважена “Газпромом” на здійснення цих операцій.

Тетяна Ярмощук

Російська сторона каже, що її вини у не підписанні угоди про створення спільного підприємства між “Нафтогазом” та “РосУкрЕнерго” немає. Про це заявив сьогодні Надзвичайний і Повноважний Посол Російської Федерації в Україні Віктор Черномирдін.

Віктор Черномирдін

З російського боку на понеділок були підготовані повністю всі документи, всі матеріали, згідно з попередніми домовленостями.

Тетяна Ярмощук

“Нічого дивного немає в тому, що підписання українсько-російської угоди знову відклали,” - вважає радник Президента України Іван Діяк.

Іван Діяк

Переговорний процес – це справа не одного дня. Коли раніше йшли переговори і підписувалися відповідні контракти з Росією, то це тяглося деколи і півроку. Але про це просто ніхто не знав, просто між двома господарюючими об’єктами йшла пряма домовленість, і люди цього і не знали. Це все переговорний процес.

Тут зав’язана не тільки Росія, тут зав’язаний і Туркменістан, частково газ поставляється і з Узбекистану, і з Казахстану. Тому тут не можна все в один день вирішити, і відразу ми хочемо на п’ять років.

Тетяна Ярмощук

А експертка Ради з енергетичної політики Секретаріату Президента України Олена Вітер пов’язує відкладення підписання угоди з репутацією “РосУкрЕнерго”. Невипадково Юрій Єхануров згадував вимогу до російської сторони зробити її діяльність прозорою.

Олена Вітер

“РосУкрЕнерго” був нав’язаний російською стороною для України. Попри активну критику опозиції і Президент, і уряд говорил про те, що вони готові розглядати, якщо буде конкретний фактаж про їхню роботу.

Тож не виключено, що паралельно з тим, як велися переговори з “РосУкрЕнерго”, розглядалися матеріали по діяльності цієї компанії.

Компанія “РосУкрЕнерго” стала досить відомою. У міжнародній пресі її обговорюють, зазначаючи про те, що ця компанія – це спроба тиску на Україну, настійливо рекомендуючи не брати участь в оборудці з “Газпромом”

Цей момент є дуже важливим для України, оскільки від дає підстави і аргументи для європейської і міжнародної спільноти, чому Україна не готова продовжувати контракти з “Газпромом”.

Тетяна Ярмощук

Планувалося, що російсько-українську газову угоду підпишуть до кінця січня.

Кирило Булкін

Які є ресурси в української влади, щоб якось протистояти тиску, коли від слів про необхідність як диверсифікації, так і створення своєї політики енергетичної, до справ вдасться перейти? Що можна реально зробити?

Михайло Волинець

Я член комітету палива, енергетики і ядерної безпеки у ВР. Ми розробили низку законопроектів на минулому тижні, яким передбачаємо дати поштовх до переходу до альтернативних видів видобутку енергії. Крім того, будуть підсилені роботи для того, щоб збільшити видобуток нафти і газу власних.

Відносно вугільної галузі сьогодні і вчора я розмовляв з міністром вугільної промисловості. Він сьогодні поставив це питання на розширене засідання Кабміну про підтримку вугільної галузі для того, щоб наростити видобуток вугілля.

Кирило Булкін

Як Європа може реагувати на цю політику Росії, яку Ви описали як доволі агресивну, використання газу, як певне стратегічне використання зброї? Доводилося багато читати про те, що ця ситуація в Росії дуже вплинула в грудні-січні на Європу. Європа намагається теж терміново якось переглянути свою залежність від російського газу. Наскільки реально це зробити для Європи?

Володимир Саприкін

Європа має певні плани щодо диверсифікації джерел постачання. Безумовно, Росія не є єдиним джерелом постачання газу, як і нафти. Тобто є певний план так звана Зелена книга, яка передбачає збільшення відновлюваних джерел енергії. Запланували собі, щоб ці країни в середньому використовували 12% відновлюваних джерел енергії. На жаль, вони досягли майже 10% і сказали чесно, що не можуть більше. Тобто у заплановані терміни.

Інша складова. Збільшення постачання газу з інших країн. Хоча я нагадаю про таку помилку. Жоден документ ЄС, Єврокомісії, інших установ не містить обмеження щодо одного джерела газу чи то нафти. Це зазвичай намагаються застосовувати, тобто ніяких обмежень немає.

Ми бачимо, що ЄС не хоче сваритись з Росією, насамперед Німеччина. Тобто німецькі компанії отримують найбільшу кількість як нафти, так і природного газу з Росії. Безумовно, вони дещо поглядають на Україну крізь призму саме російської труби. Тут є певні проблеми.

Ця війна вплинула і на ЄС. Він стурбований тим перериванням постачанням, як і погодними. ЄС бачить, що “Газпром” має занадто багато впливу. Треба щось змінювати, требу будувати нові газопроводи не з російського боку, нові технології, насамперед зріджений газ з країн Африки і інших. Він намагається зменшити залежність від Росії.

Кирило Булкін

Якщо б Україна спробувала відмовитись від цієї угоди, як про це парламентарі наполягають, то Європа підтримала і зрозуміла б Україну?

Володимир Саприкін

Єдиним шлях для Європи – подача позовів до національних судів, а також до міжнародних, оскільки Україна не має з ЄС жодного контракту чи якихось зобов’язань. Тобто Захід тиснув би саме на Росію, оскільки юридично в них є певні стосунки.

Безумовно, Росія не протрималась більше тижня. Проте були певні проблеми і в Україні. Я вважаю, що треба було судитись. Якщо дві країни не можуть знайти рішення між собою, то чому треба боятися судів? Треба було 1 січня звернутись до Стокгольмського арбітражного суду. Суд йшов би рік або більше, проте Захід не чекав би, якщо б у нього не було в оселях газу і для промисловості. Він би тиснув на Росію. Вона б відновила постачання газу, а суд би вирішив хто винен, хто б мав би сплачувати штрафи.

Кирило Булкін

Пане Волинець, як Ви вважаєте, як можуть далі розвиватися ці події? Ви казали, що краще б було взагалі відкликати підпис під угодою. Але я так зрозумів, що Ви не вбачаєте цей сценарій надто реальним. А що все-таки, на Вашу думку, буде в російсько-українських газових стосунках?

Михайло Волинець

Сценарій відкликання угоди, денонсування, зараз не відбудеться, тому що парламентські канікули, а уряд не хоче визнати свою глобальну помилку, буде все робити для того, щоб якось пом’якшити ситуацію. Скоріше всього, що СП буде створено до початку засідання парламенту.

Кирило Булкін

Пане Саприкін, Ви теж так само сказали, що буде створено, додавши “на жаль”. Які наслідки це може далі мати для всієї газотранспортної системи України, для споживача?

Володимир Саприкін

Це значно поступка з боку України. На жаль, ми отримали як компенсацію якісь невідомі ціни на І півріччя. Скоріш за все, буде підписано щодо створення цього СП. По-друге, може є можливість зменшити те зло, яке випливає з цієї угоди. Я сподіваюсь, що міжурядовими документами, в контрактах, і уряд, і НАК “Нафтогаз” зменшать те зло, яке було закладене в цю угоду.

Кирило Булкін

Дякую за участь у програмі!

Говорить радіо “Свобода”!

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG