Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 08:24

Віталій Кличко: "Конфліктів з Олександром Омельченком у нас не було. Але ми по-різному дивимося на те, як керувати Києвом".


Марина Пирожук Аудіозапис програми: Київ, 27 січня 2006 року. Віталій Кличко відповідає на запитання кореспондента "Свободи" Марини Пирожук.

Віталій Кличко, Марина Пирожук
Марина Пирожук: Пане Кличко, вітаю вас і дуже дякую, що ви знайшли час для радіо "Свобода". Я хотіла б розпочати нашу розмову з такого запитання. Багато експертів важають, що вас втягнули в політику, використавши в своїх політичних цілях як людину надзвичайно популярну не лише в Україні, а й у світі. Чи є тут якась частка правди?

Віталій Кличко: Мені було завжди цікаво стежити за подіями, що відбуваються в Україні, за політичними подіями всередині України, за кордоном. І для мене було важливо, в якому напрямку розвивається Україна. Багато людей казали, що хтось використовував Кличків, як вони з"явились на Майдані рік тому. Я завжди говорив і сьогодні ще раз хочу сказати, що я завжди мав свою думку і відкрито висловлював свою громадянську позицію. Вибачте, я перейду на російську, найближчим часом я зможу спілкуватись українською без помилок, вільно. Досі я ще не мав мовного середовища і тому я ще думаю російською, перекладаючи в голові на українську. Зараз у мене є мовне середовище, друзі допомагають мені і ми розмовляємо тільки українською.

Марина Пирожук: Ви очолили виборчий блок ПОРА-ПРП, який має невисокий рейтинг. Тим самим ви одразу посилили рейтинг цього блоку. І все ж, за даними експертів, цього рейтингу замало, аби пройти до парламенту. Чим ви будете завойовувати виборця, якими свіжими ідеями? Чи є у вас якісь плани, програма, можливо навіть технології, за допомогою яких ви будете нарощувати електоральний капітал?

Віталій Кличко: Багато експертів у політиці кажуть, що це було не дуже правильно підтримувати блок, який не є настільки сильним, а тому може не потрапити до парламенту. Я звик приймати рішення сам, я не ставлю перед собою мети обов"язково потрапити до парламенту. Якби така мета стояла, я думаю, що було достатньо інших можливостей. І ті, хто цікавиться політикою і подіями, що відбуваються навколо парламентських виборів, можуть самі відповісти на це запитання. На моє тверде переконання, ті люди, що належать до блоку ПОРА -ПРП, відповідають моїм ідейним поглядам, відповідають моїй життєвій позиції і тому я підтримую їх. Вважаю, що лише за такої умови можна потрапити до парламенту. Якщо такі люди захищатимуть інтереси виборців, простих людей, а не особисті амбіції, особисті політичні амбіції, тоді можуть відбутися зміни в Україні. Про ці зміни ми вже дуже давно говоримо. Втомилися про це говорити. Я ніколи не давав можливості використовувати мене, ніколи не намагався бути "весільним генералом", ніколи не продавав себе і своє ім"я. Це найдорожче, що є в кожного з нас. Я дію твердо за моїми переконаннями, за моїми моральними принципами...

Марина Пирожук: Ви все якось уникаєте відповіді на запитання про те, чи запрошувала вас "Наша Україна", блок Юлії Тимошенко чи соціалісти, можливо. Словом, всі ті складові помаранчевої команди, які співпрацювали на президентських виборах.

Віталій Кличко: Пропозиції були, і я, скажу чесно, вів переговори з представниками політичних партій.

Я не хочу називати ні конкретних людей, ні конкретні блоки. Я вів переговори... Ще раз хочу повторити: я звик ухвалювати рішення самостійно. І рішення, яке я прийняв про підтримку ПОРИ-ПРП, також ухвалив самостійно. І вдячний за ті пропозиції, які мені надходили від інших політичних сил.

Марина Пирожук: Пане Кличко, а ваші наміри йти в мери - це ваша особиста позиція, це ваше особисте рішення чи, можливо, вам наказав блок, який ви очолили?

Віталій Кличко: Я говорив і сьогодні хочу ще раз підкреслити: для мене пріоритетними завжди були муніципальні вибори. Така ідея виникла не випадково, я давно думав над цим. Я не одну ніч провів з думками про це. Це дуже велика відповідальність - перед самим собою, перед мешканцями Києва. Заявити про це і бути мером - це велика відповідальність...

Знаєте, спорт не знає кордонів. І завдяки своїй спортивній діяльності я побував практично у всіх країнах світу. Я познайомився з багатьми провідними політиками, багатьма провідними бізнесменами.

Бачив, за якими правилами люди живуть у розвинутих, цивілізованих країнах, бачив як вирішуються і які проблеми є актуальними для сучасних мегаполісів. І приїжджаючи до Києва, ловив себе на думці: чому ті ж самі проблеми, які є в країнах Західної Європи, в США, не вирішуються, на жаль, у Києві і переходять у розділ проблем хронічних. Постійно загальмовуючи при цьому розвиток нашого міста, нашого Києва. Чому у нас, запитую я себе завжди, не знаходить підтримки те, що на Заході робиться елементарно?

Марина Пирожук: На цих виборах ви будете змагатися з вашим давнім товаришем Олександром Омельченком. З ним вас пов"язують давні стосунки. Не боїтеся програти? Пан Омельченко має високий рейтинг...

Віталій Кличко: Я не хотів би ставити так питання. Тут не суттєво, хто виграє, хто програє. Найголовніше, щоб виграли в цій боротьбі мешканці Києва.

Марина Пирожук: А змагання з паном Омельченко вас не лякає?

Віталій Кличко: Ви знаєте, я хочу сказати, що я маю дуже великі контакти, знайомий в Україні з представниками багатьох блоків, партій, сил. І різні політичні погляди не впливають на наші особисті стосунки.

Марина Пирожук: У вас не було конфлікту з паном Омельченком?

Віталій Кличко: Ні, конфліктів у нас не було. У нас різниця у поглядах на керівництво містом Києвом у вирішенні тих проблем, які тут існують.

Марина Пирожук: Віталію, якщо ви виграєте, з чого ви будете починати, якими будуть ваші перші кроки? В якій ділянці будете робити радикальні зміни?

Віталій Кличко: Ви знаєте, про ці зміни можна говорити одразу. Не треба перекладати плитку, тротуари, не треба щось перебудовувати... З цими проблемами знайомий кожний киянин, кожний, хто тут живе. Це проблеми цін, абсурдних цін, викликаних корупцією, монополією. Тобто монополія дає можливість отримувати надприбутки у відсутність конкуренції. І у зв"язку з цим відбувається пригальмовування ринкових процесів, які мали би розвиватися. Я можу твердо сказати, що ціни не лише на житло, а й можливість отримання самого житла стоїть дуже гостро, на одному з перших місць. Це питання можна елементарно вирішувати, відкривши можливості ринку - попит насамперед визначає пропозиції.

Марина Пирожук: Віталію, а чи є у вас команда людей, які вам допомагатимуть, команда професіоналів?..

Віталій Кличко: На жаль, на попереднє запитання я не до кінця відповів. Якщо можна, я повернусь... Отже, не лише ціни на житло дуже високі. Ціни на продукти харчування. Ціни в Києві абсурдно високі, вони вдвічі, а може й втричі перевищують ціни країн розвинутих країн Західної Європи і США. Ми можемо порівняти середню зарплатню в цих країнах і тут в Києві - тут важко щось порівнювати. Чому? Я вже відповів на це.

Марина Пирожук: А скільки потрібно часу, щоб навести порядок? Ви думали про це? І знову - чи є у вас команда людей, які допомагатимуть вам в реалізації ваших планів?

Віталій Кличко: Один у полі не воїн, я маю команду професіоналів, які готові запропонувати стратегію розвитку, з якими ми спілкуємося щоденно, з якими ми розробляємо ту стратегію розвитку Києва, яку ми представимо найближчими тижнями на окремій прес-конференції. На ній я також зможу представити команду професіоналів, людей, які у випадку моєї перемоги будуть відповідати перед киянами за кожний з напрямків Києва, за ті проблеми, над вирішенням яких ми разом будемо працювати.

Марина Пирожук: Ви сказали "у випадку вашої перемоги". Тобто, ви, все ж таки, як людина твереза, припускаєте, що може бути інший результат. Якби це, припустімо, сталося, якби ви зазнали поразки, в якій ролі ви себе бачите далі? Це буде політика, щось інше?..

Віталій Кличко: Я дуже не люблю отого "якщо". Я звик ставити перед собою завдання, досягати найвищого результату. І я зараз йду на вибори лише з однією метою - перемогти. І думки "якщо" у мене не має.

Марина Пирожук: Зрозуміло. Пане Кличко, хто у штабі ПОРИ-ПРП має більший вплив? Ви на політиків, а чи політики на вас?

Віталій Кличко: Мені подобається в роботі цих партій, в цьому блоці насамперед неавторитарність людей. Які не диктують якихось своїх умов, а відбувається спільне обговорення проблем. Відбувається дискусія, співпраця між людьми, які висловлюють свою точку зору і разом обговорюють вихід із ситуації, пропонують оптимальні шляхи вирішення тих чи інших проблем. Цей принцип працює на Заході - демократичний принцип, відкритий принцип. І я вважаю, що такі ж принципи мають працювати в українській політиці. Ми йдемо до демократичного суспільства, і багато хто зі мною погодиться, що авторитарних методів керівництва ми вже скоштували і знаємо всі негативні наслідки цього.

Марина Пирожук: А чи ви не боїтеся застосування проти вас якихось брудних технологій? Кілька тижнів тому інтернет-виданнями блукала світлина, де ви з Бакаєм. Чи не вважаєте ви це брудною технологією, запущеною проти вас? Хто це може робити, за вашими міркуваннями, - конкуренти, ваші опоненти? До речі, хотілося б почути, кого ви вважаєте своїми опонентами і конкурентами? І чи будуть ці брудні технології і надалі застосовуватися проти вас?

Віталій Кличко: У спорті є чітке правило, яке, на жаль, в українській політиці постійно порушується: гра за правилами. Людину, яка порушує ці правила, дискваліфіковують і вона не має права продовжувати гру чи поєдинок. На жаль, в політиці, українській політиці, правила порушується систематично і дуже часто ці правила просто відсутні.

Марина Пирожук: Чи були вже проти вас використані брудні технології?

Віталій Кличко: Багато політиків використовують проти своїх конкурентів так звані брудні технології. Я задекларував свої принципи і ніколи не збираюся грати за принципами, які мені пропонують...

Марина Пирожук: Тобто, ви протидіяти цьому не будете?

Віталій Кличко: Ви знаєте, мені українська політика нагадує ситуацію, коли два політики стають один навпроти одного, набирають якомога більше багнюки і стараються заляпати свого опонента з ніг до голови, щоб на його тлі виглядати привабливішим. Я не маю наміру брати участь у цій грі і відповідати тим же.

Марина Пирожук: А хто це робить? Які політичні сили зацікавлені в тому, аби вас і ваш блок дискредитувати?

Віталій Кличко: Ви знаєте, в політиці кожний бачить в іншій людині конкурента. Яка різниця між спортом і політикою ? В спорті дуже часто спортивний суперник - він насамперед суперник спортивний і в жодному разі не ворог для мене. В політиці ж люди для своєї перемоги нехтують принципами. Противник у політиці, конкурент у політиці стає життєвим ворогом для того чи іншого персонажу.

Марина Пирожук: Ви будете свою поведінкою корегувати ці правила, якими користуються в українській політиці і політику мі, чи ви будете робити свою справу, незалежно від загальноприйнятих норм, якими всі послуговуються? Як ви будете давати собі раду?

Віталій Кличко: Я хочу, щоб ці правила, насамперед, змінили. Ми задекларували, що ми хочемо, аби Україна влилася до Європейського Союзу, ми рухаємося в напрямку Європейського Союзу, до світового, цивілізованого співтовариства. В даному випадку ми маємо дотримуватися тих правил, які задекларовані в цьому суспільстві.

Марина Пирожук: Віталію, мушу поставити вам таке неприємне запитання. Знову ж таки, Ігор Бакай, колишній завгосп колишнього президента Кучми. Вас насправді об"єднували якісь товариські стосунки з цією людиною, чи це була якась випадковість, яка часом буває між знаменитими, популярними людьми і людьми, які мають якесь відношення до влади? Це випадковість чи справді вас щось пов"язувало?

Віталій Кличко: Я знаю Бакая і знайомий практично з усіма представниками колишнього уряду, зі всіма міністрами. З Бакаєм ми познайомились, коли "Нафтогаз України" надавав спонсорську підтримку для поїздок за кордон федерації боксу. Ви знаєте, що якраз в середині 90-х була така велика яма, якщо її можна так назвати, у фінансуванні. "Нафтогаз" був спонсором федерації футболу, він також спонсорував гімнастику, інші види спорту. І завдяки цьому ми познайомились, спілкувались, я знайомий з ним.

Марина Пирожук: Зараз ця фігура одіозна. Ви над цим не замислювалися? Його розшукують.

Віталій Кличко: В середині 90-тих це був голова “Нафтогазу” і один з впливових і ключових людей в українському уряді. Сьогодні Ігор Бакай та людина, яку розшукують на Україні.

Марина Пирожук: Блок, який Ви очолюєте, наповнений яскравими особистостями. Січень був позначений газовими скандалами. Ваша партія, ваш блок висловлювався з приводу відставки уряду Єханурова, одначе мало мовилося про саму газову угоду, що не було зроблено оцінки, не було проведено аналізу угоди, від якої залежить не тільки енергетична безпека, принаймні на ближчі 5 років. Чи замислювалися Ви особисто? Чи є у Вас якась своя позиція з цього приводу?

Віталій Кличко: Звичайно ті події, які відбулися в сфері енергозабезпечення країни у газовому конфлікті між Україною і Росією торкнулись до кожного. Я вивчав, слідкував за тими подіями, котрі проходили в Україні, у відносинах між Росією і Україною.

Марина Пирожук: Одні вважали, що підписана угода – це зрада національним інтересам. Інші доводили, зокрема уряд Єханурова і підписанти цього договору про те, що це був єдиний оптимальний вихід. До чого Ви більше схиляєтесь?

Віталій Кличко: Ситуація дуже закомплексована. Я знаю, що уряд хотів зробити мінімально низькі ціни для споживачів на Україні. Потім відбувся конфлікт з урахуванням тих документів, які були підписані. Я не є експертом у цій сфері, тому моя думка не може бути до кінця 100% об’єктивна.

Одне я можу твердо стверджувати: даний конфлікт і відставка уряду підштовхнула ситуацію до більшої нестабільності, нанесла дуже велику шкоду іміджу України у всьому світі. Я знаю це точно.

Марина Пирожук: Але газові угоди мають чимало таких темних сторін. В цьому документі, якщо Ви бачили, є маса запитань, на які ані уряд, ані підписанти не можуть дати відповідь. Як взагалі в цій ситуації, на Ваш погляд, треба діяти і виходити? Чи впоралася українська влада з головним завданням - захисту національних інтересів? Чи відстояли вони гідно національні інтереси?

Віталій Кличко: Це дуже глибоке питання, над яким дискутують представники тих чи інших сил, експерти надають один одному аргументи. У мене теж виникає дуже багато питань, як у споживача, як у людини, яка не є експортом у цій сфері. Для мене дуже цікаво, як Росія може продавати України газ за 230 доларів.

Марина Пирожук, Віталій Кличко
Марина Пирожук: Пане Кличко, рік тому Ви були великим шанувальником як Віктора Ющенка, так і Юлії Тимошенко. Зараз ці політики пересварилися, що викликало в свою чергу певні розчарування серед громадян помаранчевої команди. Чи не змінили Ви своє ставлення до цих політиків зараз?

Віталій Кличко: Я знаю одне: цей конфлікт привів до того, що дуже багато людей, котрі стояли рік назад, виходили не за гроші, а за покликом своєї душі і серця, для того, щоб змінити життя на краще. Люди цей конфлікт сприйняли негативно.

Марина Пирожук: Ваше ставлення до цих політиків змінилось?

Віталій Кличко: Я дуже поважаю тих політиків, які в будь-якій ситуації зможуть знайти компромісне рішення. На жаль, ні та, ні інша сторона на сьогоднішній день до компромісу не прийшли, а навпаки розкол цей ще більше посилився.

Марина Пирожук: Помаранчеві, за даними експертів, мають не дуже багато шансів у парламенті створити свою більшість. Який внесок у об’єднання помаранчевих може зробити ваш блок і політична сила аби унеможливити реванш, про який теж зараз говорять?

Віталій Кличко: Ми думали над цим. “ПРП-Пора” поставила мету перед собою, щоб об’єднати людей, які розчарувались, які в цій ситуації не збираються підтримувати ні Юлію Володимирівну, ні Віктора Андрійовича. Наша партія підняла той помаранчевий прапор, який трохи сколихнувся, підхопити його, донести ті ідеї і принципи, які були задекларовані рік назад на Майдані, довести їх до кінця.

На жаль, ще раз хотів повторити, що амбіції політиків надто великі. Чимало людей намагаються, на превеликий жаль, перетворити сьогоднішні парламентські вибори в IV тур виборів президента. Президент у нас є. Я і кожен українець сподіваємося, що у нас буде достойний парламент і прем’єр-міністр.

Є дуже багато сил, які закликають об’єднатися і виступають з гаслом, що тільки вони зможуть стати тим об’єднуючим фактором в цій ситуації. Але поки що, на жаль, нікому це не вдалося зробити. Одне я знаю і сподіваюся на це, що об’єднання відбудеться. Якщо воно не відбудеться зараз, що мало ймовірно, то до виборів у ВР помаранчеві сили приречені на об’єднання для того, щоб ці принципи, які були задекларовані, ті принципи, які об’єднали їх рік назад, були доведені, і розчарованих людей було б набагато менше.

Марина Пирожук: Виборча кампанія уже в розпалі. Чи бачите Ви якісь порушення? Ви спостерігали за політичними процесами поза Україною. Чим ці вибори кардинально відрізняються від попередніх?

Віталій Кличко: Україна змінилася дуже сильно. Багато розчарованих. Очікування були дуже значними. Неможливо за один рік країну зробити економічно сильною, неможливо побудувати демократію за один рік.

Марина Пирожук: У виборчих системах, технологіях є якісь радикальні зміни?

Віталій Кличко: Я не бачу підготовки “каруселі” і всіх інших технологій, які були використані і працювали рік назад.

Марина Пирожук: А зараз багато політичних сил бідкаються на те, що не мають рівного доступу до ЗМІ. Як відомо, дуже багато фігурантів списків є представниками рейтингових телекомпаній. Чи впливає це, на Вашу думку, на загальну ситуацію? Чи справді ці претензії окремих політичних сил, що вони постали в нерівних умовах з іншими, відповідають дійсності?

Віталій Кличко: Частина правди є, тому що диму без вогню не буває. Але тим не менше ці процеси не настільки екстремальні, як, наприклад, рік тому. Можливо, є щось у цьому випадку, але багато журналістів зрозуміли, що основним принципом демократичного суспільства є свобода преси. Я з великою радістю ловлю себе на думці, коли так звані помаранчеві ЗМІ критикують сьогоднішню владу, критикують безпощадно і вказують на ті помилки, які зроблені.

Марина Пирожук: Як влада реагує, на Ваш погляд, адекватно, а чи є тут проблеми?

Віталій Кличко: Іноді болісно. Про це всі знають. Неадекватна реакція. Але ж ми задекларували те, за які принципи ми боремося, і ми всі повинні дотримуватися цих принципів.

Журналісти – це та сила людей, котрі повинні показувати помилки, повинні не давати можливості корупції, не давати можливості використовувати ті ж таки ЗМІ в суто власних цілях представникам тих чи інших політичних партій або блоків.

Неможливо ще все змінити. Є речі, які можна було б зробити набагато краще. Є тема для критики. Можна про це говорити. Але прогрес настільки помітний... Я думаю, що не варто радіослухачам про це говорити, адже вони самі бачать це.

Марина Пирожук: Віталію, у вашому списку є представник доволі популярної телевізії. Це вам якось допомагає? Ви будете це використовувати як механізм для піару блоку?

Віталій Кличко: Тільки в рамках закону.

Марина Пирожук: А чого зараз не вистачає українському політикуму: політичної культури, патріотизму, здорового глузду, далекоглядності у своїх рішеннях, толерантності один до одного...? Чого?

Віталій Кличко: Ви хочете, аби я повторив всі Ваші слова? Я думаю, що це все є, як у мозаїці, частинками всієї політики України.

Дуже хотілося б усім нам, аби ті правила, за якими існувала політика до сьогоднішнього дня, докорінно змінилися, зокрема ставлення політиків один до одного, ставлення політиків до самої політики, а в першу чергу ставлення політиків до громадян України змінилося.

Ми говорили, що для багатьох політиків ціль – це ієрархічна драбина, а для багатьох з них це сфери впливу або ж особисті політичні амбіції чи інтереси.

Коли кожен політик йде у ту сферу діяльності чи іншу, то він має перед цим поставити собі питання. Це запитання просте. Я думаю, що кожен йде для того, аби зробити Україну державою з сильною економікою, з демократичним суспільством для того, аби життя кожного з нас, жителів України, стало кращим. Це основна ціль. Такі цілі кожен має ставити перед собою, а не свої власні інтереси.

Марина Пирожук: А що ж все-таки переважає, якщо брати ключових політиків?

Віталій Кличко: Багато хто з політиків декларує свої погляди, принципи, любов до народу і боротьбу за його симпатію. На жаль, коли вони сходять з трибуни, у своїх діях у щоденному житті вони показують зовсім інше. Вони обмежують себе машинами з сиренами, великою кількістю охоронців, високими воротами навколо резиденцій і дуже далекі від проблем звичайних людей.

Я маю деякий досвід. На Заході досить незвичайно виглядає для нас, для українців, коли представники бундестагу їздять на роботу на велосипеді, в метро, коли вони отримують зарплату, яка прирівнюється до зарплати фахового інженера. Вони живуть у тому суспільстві, вони живуть проблемами того суспільства. Будь-кого із політиків чи представників влади можна зустріти в магазині...

Прикладів дуже багато, прикладів дуже зрозумілих для німців і незрозумілих для нас, українців.

Марина Пирожук: Ви провели паралелі з німецькою системою. Останнім часом українська влада підняла собі заробітну плату. Президент це аргументував так, що, мовляв, дешевий чиновник дуже дорого обходиться країні, і вони менше будуть красти. Чи виховало це український політикум? Чи справді це врятувало владу від спокуси...?

Віталій Кличко: Мені сподобалися слова Віктора Андрійовича, коли він у День Незалежності сказав, що багато людей прийшли до влади, але обличчя влади не змінилося.

Я з ним погоджуюся, адже не треба змінювати людей, не варто міняти зарплати, треба змінити принципи, за якими люди працюють. Не змінюючи ці принципи, а це в першу чергу моральні принципи тих людей, ми нічого не зможемо змінити.

Моя особиста думка. Якщо людина живе, маючи свої власні принципи, якщо вона ніколи не крала і в дитинстві її виховали не робити цього, то вона цього не буде робити. Якщо ж той же самий чиновник або ж інший брав хабарі, то яку б велику зарплату йому не виплачували б, він продовжуватиме це робити.

Марина Пирожук: Віталію, подейкують, що Ви у Києві володієте кількома об’єктами в центрі Києва. Чи відповідає це дійсності?

Віталій Кличко: Я знову посміхаюся, так як мене щоранку вітають з придбанням все нових і нових об’єктів. Мені все це нагадує казку “Кіт у чоботях”. “Чиї це поля?” “Маркіза Карабаса!”

У Києві я живу у своїй квартирі, яка є єдиною моєю приватною власністю. Той бізнес, який приписують мені, є тільки плітками, які я сприймаю з посмішкою на вустах і з гумором.

Марина Пирожук: Тобто, бізнесу у Вас немає у Києві?

Віталій Кличко: Ні.

Марина Пирожук: Віталію, а чи хотіли б Ви стати Президентом?

Віталій Кличко: Я хотів би стати гарним мером.

Марина Пирожук: Пане Кличко, дякую Вам за цю розмову і за те, що знайшли час для радіо “Свобода”.

Віталій Кличко: Я хочу подякувати усім слухачам радіо “Свобода”! Я хочу подякувати радіо “Свобода” за можливість поспілкуватися з людьми, поспілкуватися з тими, хто щодня слухає радіо “Свобода”, кому не байдужі ці події, які зараз відбуваються в Україні!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG