Медичне видання "Європейський журнал соціальної психології" опублікував нещодавно звіт, з якого випливає, що 16 % людей, після того як вони побачили на екранах телевізорів змучених заручників, схильні вести з терористами переговори.
Професор Уілкінсон стверджує, що більшість мас-медіа уникають особливо жахливих сцен і повідомлень, і це, за його словами, правильно.
Однак деякі експерти попереджають, що дуже легко ненавмисно перейти межу від повідомлення про події до цільової пропаганди на користь терористичного угруповання.
Директор арабо-іранського дослідницького центру в Лондоні Алі Реза Нурізаде вважає, що інформувати про злочини є обов"язковим, однак медіа не повинні подавати їх безпосередньо від терористів: "Я не можу зрозуміти, чому деякі американські та деякі європейські мережі надають такого значення посланням Бін Ладена, останній заяві Завагрі, яку Аль-Джазіра передає день і ніч – чого вони хочуть цим досягти?..".
Пан Нурізаде додає, що терористи зловживають свободою слова у власних цілях, які якраз і полягають у тому, щоб знищити демократію і свободу висловлювання.
Професор Уілкінсон вважає, що важливо мати всю інформацію про терористів, включно із заявами їхніх лідерів. Їх експерти можуть оцінити, приміром, з точки зору стану здоров’я.
А як журналісти дивляться на проблему свободи слова і можливого зловживання нею терористами? Позиція ця, як правило, обережна. Приміром, Лорд Ріс-Мог, колишній головний редактор британської газети "Таймс" каже, що засоби масової інформації мають поводитися відповідально. Він стверджує, що не завжди правильно оприлюднювати точку зору того, хто її шукає. Кожен випадок належить оцінювати окремо: "Не існує відповіді на всі випадки. Газети мають демонструвати розсудливість. Часом є добре щось публікувати, а інколи – неправильно", - вважає колишній головний редактор газети "Таймс".