Віталій Пономарьов: - Чи знають кияни, хто з українців першим надрукував свою книгу?
Перехожий: - У Львові надрукував, Федоров.
Перехожа 1: - Хто? Сковорода, мабуть, я не знаю.
Перехожа 2: - З українців?
Перехожа 3: - Мені здавалося, що Федоров це був.
Віталій Пономарьов: Юрій Котермак народився у середині ХV століття у Дрогобичі в родині ремісника. Підлітком він працював у Львові писарчуком у конторі купця та навчався у кафедральній школі. Дев’ятнадцяти років Юрій вирушив до Кракова і там під прізвиськом «Дрогобич» став студентом філософського факультету Ягеллонського університету. Через 4 роки «магістр Георгіус з Русі», як підписував Дрогобич свої листи, вирушив до Італії і невдовзі продовжив своє навчання в університеті міста Болоньї. Звідти він писав своєму другові:
«Те небагате, що маю і що хочу заробити в ці дні, дістаю не без великих труднощів, не без тяжких хвилювань, не без великої роботи. І рідко в який день спокійний, без печалі і турботи тяжкої з’їм свій хліб. Я дивуюсь і не перестаю вражатися тим, що від моєї колиски всього того хорошого, чого я добивався, я досягав з великими труднощами і важкими стражданнями. Яка користь від того, що людина все знає, якщо вона бідна і вбога. Мені боляче, що мудрість постійно виважують ступенем обірваності».
У Болонському університеті Дрогобич здобув ступінь доктора філософії, а згодом – і доктора медицини. Він викладав там філософію та астрономію і як фахівець високої кваліфікації отримував подвійну платню. Незабаром Дрогобич був обраний ректором Болонського університету. Дрогобич вираховував сонячні та місячні затемнення, складав прогнози погоди, першим визначив географічні координати Львова і Дрогобича. Одна з його книг була надрукована у Римі і, відтак, стала першою друкованою книгою українського автора. Вона написана латинською мовою і називається «Прогностична оцінка поточного 1483 року».
«Більшість тепер виставля напоказ свої праці, святотче, Дбаючи щонапильніш про честолюбство та зиск. Я ж мої книги у світ випускаю з єдиним бажанням: Хай буде користь від них роду людському в житті. Ні, не даремні вони й не для реготу писані мною; Виплід Мінерви цей труд, родом з надхмарних країв».
Повернувшись до Кракова, професор Дрогобич викладав в університеті медицину та астрономію, пізніше став деканом медичного факультету. Серед його студентів був і Микола Копернік. Говорить професор Михайло Шалата.
Михайло Шалата: Про цю людину ми повинні говорити більше, бо перед Миколою Коперніком знати, що навколо чого крутиться – чи Сонце навколо Землі, чи навпаки, –практично це знав Юрій Дрогобич, котрий вичислив у своєму «Прогностику» точні часи затемнень і так далі. Але пальма першості випала скоріше його учневі, і його учнем, певна річ, був Микола Копернік. Що неординарна це особистість, то свідчить бодай би й те, що в часи, коли Європа кишіла освіченими талантами, стати ректором найстарішого в Європі Болонського університету – це означало, все-таки, дуже багато.
Віталій Пономарьов: Дрогобич займався і лікарською практикою і навіть отримав титул королівського лікаря. Він також був відомий як поет та знавець східної філософії. Юрій Дрогобич помер сорока чотирьох років у Кракові. Говорить професор Ярослав Ісаєвич.
Ярослав Ісаєвич: Його діяльність засвідчує, що зміцнюються культурні зв’язки України із Західною Європою, із світом латинської культури. Він був типовим представником західної вченості того часу. Був письменником непоганим, володів латинською мовою так, що писав вірші на ній – принаймні, відомий його вірш, присвячений папі Римському, панегірик. І поряд з астрономією і медициною, його творчістю є астрологія. Важливо те, що в Україні були люди такого рівня, і таких людей ставало дедалі більше. І це визначило, власне, той шлях розвитку української культури як синтезу культурних спектрів різного походження.
«Обшири неба для наших очей незбагненно великі, Розумом легко, проте, можемо їх осягнуть. Наслідки ми за причинами і навпаки визначаєм, Так відкривається шлях, що до ефіру веде».
Перехожий: - У Львові надрукував, Федоров.
Перехожа 1: - Хто? Сковорода, мабуть, я не знаю.
Перехожа 2: - З українців?
Перехожа 3: - Мені здавалося, що Федоров це був.
Віталій Пономарьов: Юрій Котермак народився у середині ХV століття у Дрогобичі в родині ремісника. Підлітком він працював у Львові писарчуком у конторі купця та навчався у кафедральній школі. Дев’ятнадцяти років Юрій вирушив до Кракова і там під прізвиськом «Дрогобич» став студентом філософського факультету Ягеллонського університету. Через 4 роки «магістр Георгіус з Русі», як підписував Дрогобич свої листи, вирушив до Італії і невдовзі продовжив своє навчання в університеті міста Болоньї. Звідти він писав своєму другові:
«Те небагате, що маю і що хочу заробити в ці дні, дістаю не без великих труднощів, не без тяжких хвилювань, не без великої роботи. І рідко в який день спокійний, без печалі і турботи тяжкої з’їм свій хліб. Я дивуюсь і не перестаю вражатися тим, що від моєї колиски всього того хорошого, чого я добивався, я досягав з великими труднощами і важкими стражданнями. Яка користь від того, що людина все знає, якщо вона бідна і вбога. Мені боляче, що мудрість постійно виважують ступенем обірваності».
У Болонському університеті Дрогобич здобув ступінь доктора філософії, а згодом – і доктора медицини. Він викладав там філософію та астрономію і як фахівець високої кваліфікації отримував подвійну платню. Незабаром Дрогобич був обраний ректором Болонського університету. Дрогобич вираховував сонячні та місячні затемнення, складав прогнози погоди, першим визначив географічні координати Львова і Дрогобича. Одна з його книг була надрукована у Римі і, відтак, стала першою друкованою книгою українського автора. Вона написана латинською мовою і називається «Прогностична оцінка поточного 1483 року».
«Більшість тепер виставля напоказ свої праці, святотче, Дбаючи щонапильніш про честолюбство та зиск. Я ж мої книги у світ випускаю з єдиним бажанням: Хай буде користь від них роду людському в житті. Ні, не даремні вони й не для реготу писані мною; Виплід Мінерви цей труд, родом з надхмарних країв».
Повернувшись до Кракова, професор Дрогобич викладав в університеті медицину та астрономію, пізніше став деканом медичного факультету. Серед його студентів був і Микола Копернік. Говорить професор Михайло Шалата.
Михайло Шалата: Про цю людину ми повинні говорити більше, бо перед Миколою Коперніком знати, що навколо чого крутиться – чи Сонце навколо Землі, чи навпаки, –практично це знав Юрій Дрогобич, котрий вичислив у своєму «Прогностику» точні часи затемнень і так далі. Але пальма першості випала скоріше його учневі, і його учнем, певна річ, був Микола Копернік. Що неординарна це особистість, то свідчить бодай би й те, що в часи, коли Європа кишіла освіченими талантами, стати ректором найстарішого в Європі Болонського університету – це означало, все-таки, дуже багато.
Віталій Пономарьов: Дрогобич займався і лікарською практикою і навіть отримав титул королівського лікаря. Він також був відомий як поет та знавець східної філософії. Юрій Дрогобич помер сорока чотирьох років у Кракові. Говорить професор Ярослав Ісаєвич.
Ярослав Ісаєвич: Його діяльність засвідчує, що зміцнюються культурні зв’язки України із Західною Європою, із світом латинської культури. Він був типовим представником західної вченості того часу. Був письменником непоганим, володів латинською мовою так, що писав вірші на ній – принаймні, відомий його вірш, присвячений папі Римському, панегірик. І поряд з астрономією і медициною, його творчістю є астрологія. Важливо те, що в Україні були люди такого рівня, і таких людей ставало дедалі більше. І це визначило, власне, той шлях розвитку української культури як синтезу культурних спектрів різного походження.
«Обшири неба для наших очей незбагненно великі, Розумом легко, проте, можемо їх осягнуть. Наслідки ми за причинами і навпаки визначаєм, Так відкривається шлях, що до ефіру веде».