Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 04:24

Про вченого-поліглота Агатангела Кримського.


Тарас Марусик Київ, 2 лютого 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Нещодавно сповнилося 135 років з дня народження видатного вченого, першого українського сходознавця Агатангела Кримського, якому ще за життя приписували знання понад 60-и мов. Він був багатогранною особистістю: поетом, прозаїком, фольклористом, літературознавцем і, зрозуміла річ, мовознавцем.

Завідувач відділу класичного сходу Інституту сходознавства імени Агатангела Кримського Національної академії наук України, професор Валерій Рибалкін каже, що сходознавці, як правило, володіють багатьма мовами. Відповідаючи на моє запитання, чи коректно казати, що видатний вчений, ім’я якого носить Інститут сходознавства, знав понад 60 мов, він зазначив:

“Я думаю, що, з одного боку, це цілком коректно, а з іншого – по-перше, дуже складно рахувати. Скажімо, людина за все своє життя двічі розгортала якусь книжку тією чи іншою мовою, але вона цілком могла зрозуміти, що там писано, хоча спеціальних якихось занять цією мовою та людина могла не провадити. Саме до такої категорії належав Кримський. Класична підготовка передбачала - якщо це спеціаліст з Близького Сходу, то це, принаймні, три класичні мови: арабська, перська і турецька. А далі можливі ще варіації, бо, скажімо, навіть якщо взяти турецьку, то тюркських мов дуже багато, і є мови, близькі до турецької. Кримський мав усе це в повному обсязі”. Але, незважаючи на це, складнощі з підрахунком залишаються. Агатангел Кримський міг не мати контактів з тим чи іншим носієм мови – тюркської, германської або романської - а проте, через знання інших мов тієї самої сім’ї, міг одразу включитися в нову мову:

“І отже, якщо ми будемо казати про романські мови, то, скажімо, не маючи якихось інтенсивних зв’язків з румунською, але знаючи масу інших мов, він міг, звичайно, не тільки читати й писати, а й потрохи навіть і спілкуватись”.

Для поліглотів подібне - не виняток. Так, один з найкращих українських перекладачів Микола Лукаш, подейкують, володів понад двома десятками мов. Одного разу, розгорнувши нову книжку, він почав читати. А його і запитують: “Ви знаєте і португальську мову? – Оце вперше тримаю книжку по-португальськи”. Такою була відповідь Миколи Лукаша.

Повертаючись до Агатангела Кримського, варто згадати, що він володів й активно користувався класичними мовами – грецькою і латинською, а також знав основні європейські мови. Особливо добре він володів німецькою, каже завідувач відділу класичного сходу Інституту сходознавства імени Агатангела Кримського, доктор філологічних наук, професор Валерій Рибалкін:

“Мені траплялися чимало текстів німецькою мовою, які свого часу тримав у руках Кримський, то якісь доповнення на берегах він робив мовою оригіналу – німецькою. Я міг би додати, що отой орден Червоного прапора, який він одержав (не знаю, наскільки це надійна інформація), але подейкують, що ніби він одержав його внаслідок такого. Коли у білофінській війні взяли великі рукописні архіви фінською мовою, уряд доручив йому розібратися в цих архівах. Очевидно, вважали, що там була якась важлива військова інформація. І Кримський, мабуть, був єдиним на той час у Радянському Союзі, хто міг з тим справитись досить-таки вміло”.

Але орден не врятував Агатангела Кримського від репресій. 25 січня 1942 року він помер у тюремній лікарні НКВС з ярликом “ідеолога українських буржуазних націоналістів”. Парадокс полягав у тому, що в його жилах текло мало української крови. Його прадід, зокрема, був татарським муллою у Криму, а мама походила з литовсько-польської родини.
XS
SM
MD
LG