Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 20:50

“Європейська Свобода”: - Європейський Союз пропонує «посилене партнерство»; - Країни Центральної Європи краще пристосовані до глобалізації – старі члени ЄС відстають – нове дослідження Deutsche Bank''у; - Чому Гаррі Поттер у Словаччині не говорить чеською – «Європейська Свобода» долучається до дискусії про те, чи потрібно дублювати фільми українською.


Марія Щур

Прага, 3 лютого 2006 року.

Аудіозапис програми:

Марія Щур

В ефірі «Європейська Свобода». З вами Марія Щур.

- Європейський Союз пропонує «посилене партнерство». Він не готовий розглядати можливість членства України в ЄС, але і не виключає його повністю – результат переговорів у Брюсселі;

- Країни Центральної Європи краще пристосовані до глобалізації, старі члени ЄС відстають – нове дослідження Deutsche Bank''у;

- Чому Гаррі Поттер у Словаччині не говорить чеською. «Європейська Свобода» долучається до дискусії про те, чи потрібно дублювати фільми українською.

Такі головні, але далеко не всі теми сьогоднішньої передачі, що виходить на хвилях радіо «Свобода» і радіо «Промінь».

Європейський Союз хоче усунути зі своїх взаємин із Україною питання про її можливе членство в ЄС на передбачуване майбутнє. Про це заявила комісар Євросоюзу зі зовнішніх взаємин і політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер після зустрічі в Брюсселі із міністром закордонних справ України Борисом Тарасюком.

Євросоюз уже цього року може розпочати консультації з Україною про нову угоду щодо «розширеного» партнерства, яка може передбачати й створення зони вільної торгівлі між ЄС і Україною. Такі консультації розпочнуться, якщо парламентські вибори в Україні відбудуться вільно й чесно.

Але єврокомісар знову наголосила: хоча Євросоюз не хоче в принципі виключати можливість вступу України, наразі поглиблення взаємин між ними можливе за умови чіткого усвідомлення, що воно відбуватиметься виключно в рамках Європейської політики сусідства.

“Натомість переговори між ЄС і Україною про полегшення візових процедур можуть завершитися досить скоро,” - сказала Беніта Ферреро-Вальднер.

Джерела в Євросоюзі дають знати, що угоду про це можуть підписати вже в кінці лютого чи на початку березня. Борис Тарасюк вважає, що таке полегшення візових процедур має стати першим кроком до повного скасування візової повинності до ЄС для громадян України.

Тим часом у Брюсселі виступила й колишня прем’єр-міністр України, лідерка блоку свого імені Юлія Тимошенко. В Європарламенті вона заявила про свою відданість європейському курсові України і про підтримку Президента України Віктора Ющенка.

Докладніше повідомляє з Брюсселя кореспондентка радіо “Свобода” Наталя Вікуліна.

Наталя Вікуліна

Комісар ЄС Беніта Ферреро-Вальднер підтвердила, що Брюссель готовий розпочати з Києвом консультації, як будувати відносини після 2008 року, коли закінчиться термін дії Угоди про партнерство й співпрацю між Україною та Євросоюзом.

Беніта Ферреро-Вальднер

Якщо вибори справді вільно й чесно засвідчать створення нового уряду, тоді ми будемо готові до таких консультацій. Я можу підтвердити, що ми, звичайно, будемо мати розширену угоду з Україною в майбутньому.

Наталя Вікуліна

Про шлях України до Європи говорила в Брюсселі і колишній прем’єр Юлія Тимошенко.

На засіданні Комітету парламентського співробітництва “Євросоюз-Україна” Тимошенко заявила, що європейський вибір є стратегією і для її команди. Вона виключила будь-яку можливість коаліції з лідером опозиційної партії “Реґіони України” Віктором Януковичем і виступила на підтримку Президента Ющенка.

Юлія Тимошенко

Я за єдність із Президентом України. І всі народні депутати, які прийдуть до парламенту в тій команді, яку я веду, будуть підтримувати політику Президента України і посилювати ті реформи, які ми взяли як свою мету.

Наталя Вікуліна

Розкол серед лідерів Помаранчевої революції колишній прем’єр називає помилкою, але те, що вона йде на вибори різними командами з владою, вважає доброю ознакою. На думку Тимошенко, за нинішньої невисокої довіри до влади її команда має більше шансів потрапити у Верховну Раду.

Юлія Тимошенко також розкритикувала газові домовленості України й Росії і назвала їх середньо-близьким прицілом Росії на українські газотранспортні мережі.

Юлія Тимошенко

Я вважаю, що все, що відбулося зараз у системі забезпечення України природнім газом, потрібно терміново зупиняти, тому що це є бомба уповільненої дії, яка невідомо в який момент і як вибухне.

Наталя Вікуліна

Євродепутати погоджувалися з нею, що Помаранчева революція справді принесла свободу суспільству, вільну пресу тощо. Водночас європарламентарі очікують ще один тест демократії в Україні, парламентські вибори. Також від того, як пройдуть ці вибори, залежатиме, як далі сприйматимуть Україну в Євросоюзі.

Марія Щур

Напередодні парламентських виборів в Україні багато хто замислюється, які політичні сили зможуть створити нову більшість, хто сформує майбутній український уряд.

За нинішнього становища не зовсім зрозуміло, чи зможуть такі різні чи то за поглядами, чи за тактикою українські партії об’єднатися в дієздатну коаліцію.

Але до певної міри схожі ситуації є й у багатьох країнах Східної Європи, де при владі разом перебувають, здавалось би, несумісні партії.

На це звертає увагу британський тижневик «Економист», з думками якого вам ознайомить Сергій Драчук.

Сергій Драчук

Погляньмо на Чехію. В парламенті цієї країни є три правоцентристські партії, що сваряться поміж собою. Дві з них у владній коаліції разом із лівоцентристськими соціальними демократами. Третя й найбільша, громадянські демократи, - головна опозиційна партія, поруч із нереформованими комуністами.

Уряд, що має в парламенті більшість в один-єдиний голос, і не дієвий, і не послідовний, ще й погруз у скандалах. Але він зумів втримуватися вже майже чотири роки і за регіональними стандартами діє ще й непогано.

А ось Словаччина. Ще цікавіше. Уряд, який виглядає слабким і розколеним, від 2002 року здійснив реформи, що вражають оглядачів. А входять до нього дві християнсько-демократичні партії, суперники одна одній, а ще представники угорської меншини і популістська підприємницька партія. У парламенті зі 150 депутатів цей уряд має лише 68 голосів і виживає за підтримки незалежних депутатів і інших популістів.

Це не заважає урядові проводити реформи, які призвели до впевненого зростання й викликали велику похвалу з-за кордону.

Щоправда, на самих виборців ці реформи не справили належного враження. Тож прем’єр-міністрові Мікулашеві Дзурінді вони не дуже довіряють, а його домовленості, щоб утриматися при владі, мають за політичну неохайність.

Подібні проблеми і в Польщі. Тут, здається, усе за шаблоном. Дві правоцентристські партії з переважно схожими поглядами, але з лідерами, які все сваряться поміж собою. Уряд, залежний від підтримки ексцентричних популістів. Параліч парламенту, зволікання з бюджетом і розмови про дочасні вибори. Та попри все економіка зростає, реформи йдуть.

Що ж дозволяє цим країнам просуватися вперед?

На думку тижневика «Економист», єдиним стимулом до поступу та до послідовної і відповідальної поведінки уряду був зовнішній, тобто бажання вступити до Європейського Союзу.

Це зауваження стосується і нинішніх країн-кандидатів, Румунії та Болгарії.

Тож виглядає, що в Україні за всіх тих самих умов, коли уряд складатиметься з різнорідних коаліційних сил, цим силам у Києві бракуватиме двох складових, що привели до успіху сусідів: спільної стратегічної мети в усіх головних політичних гравців та зовнішніх рамок, які дає процес вступу до ЄС.

Марія Щур

Сергій Драчук із оглядом статті у часописі «Економіст» в програмі «Європейська Свобода».

А далі ви почуєте:

- Чому в Центральній Європі не стоїть питання перекладу закордонних фільмів?

- На Рівненщині може з’явитися Острів Тараса Бульби за допомогою французів.

Повідомленнями про те, що великі концерни намагаються переносити свої виробництва до країн Центральної та Східної Європи, у Німеччині вже нікого не здивувати. До такого кроку бізнесменів спонукає не тільки дешевша робоча сила у нових членах Європейського союзу, але також значно нижчі податки, якими там обкладаються підприємства.

На думку експертів з німецького дослідницького центру Deutsche Bank Research, конкуренція між податковими системами - це один з позитивних наслідків розширення ЄС. Вони переконані, що, опинившись під несподіваним тиском, старі члени Євросоюзу зможуть краще пристосуватися до умов глобалізації.

Розповідає кореспондентка радіо “Свобода” у Німеччині Надія Кандиба.

Надія Кандиба

Дев’ятнадцять відсотків – це середній рівень податків, який мають сплачувати підприємці в Словаччині. Для бізнесменів це справжній рай, якщо порівнювати, наприклад, з Німеччиною. Тут загалом 36 відсотків свого прибутку фірми мають віддавати державі.

Не дивно, що багато хто замислюється над тим, чи не перенести виробництво до Центральної Європи.

Говорить науковий співробітник дослідницького інституту Deutsche Bank Research Йорн Квіцау.

Йорн Квіцау

За таких умов у значній перевазі опинилися нові країни-члени Європейського Союзу. Вони, так би мовити, щадять прибутки підприємців, що в порівнянні зі старими членами ЄС робить Східну Європу привабливішою для капіталу.

Можна сказати, що Польща, Чехія, Словаччина краще підготувалися до викликів глобалізації, в умовах якої капітал є дуже мобільним.

Надія Кандиба

Отже, таким країнам, як Німеччина або Франція, теж є чому повчитися. Однак німці поки що не поспішають знижувати податки.

Більше того, з боку західноєвропейських урядів час від часу можна почути закиди на адресу нових членів ЄС, що ті вдаються до податкового демпінгу.

На думку економіста Йорна Квіцау, для такої критики немає жодних підстав. Головна різниця полягає в тому, що нові країни-члени Євросоюзу, встановивши низькі податки для підприємців, компенсують їх за рахунок високих податків, які доводиться платити споживачам. У старих країнах-членах ЄС навпаки: ставка робиться передусім на обкладання податками доходів підприємців. Таким чином йдеться про конкуренцію систем наповнення державного бюджету.

Йорн Квіцау

Конкуренція завжди не дуже приємна справа. Після розширення ЄС його старі члени опинилися під тиском і повинні тепер реформувати свої податкові системи. Тому вони висловлюють невдоволення відносно новачків.

Крім того, уряди в країнах Західної Європи мають високі соціальні зобов’язання перед населенням. Вони побоюються, що, зменшивши рівень податків, вони не зможуть фінансувати всі соціальні витрати. Але в довгостроковій перспективі можна подумати й про розумне скорочення соціальних витрат, тоді можна буде й знизити податки.

Надія Кандиба

Судячи з усього, країни Центральної та Східної Європи не мають особливих проблем з тим, що витрати на соціальні потреби в них залишаються на низькому рівні.

Свою увагу вони зосередили передусім на створенні умов для збільшення темпів економічного зростання, від чого матимуть зиск і широкі прошарки населення.

До речі, подібним шляхом після Другої Світової війни просувалася й Західна Німеччина. Лише з часом розвинулася досить щедра соціальна держава.

Однак нині така соціальна система опинилася в кризі, оскільки відбувається демографічне старіння і кількість людей, які її фінансують, постійно зменшується.

Йорн Квіцау

Досвід свідчить, що разом зі зростанням рівня життя зростає й попит на соціальні гарантії. Цілком імовірно, що нові члени ЄС теж колись опиняться в подібній ситуації. Але в умовах жорсткої конкуренції, обумовленої глобалізацією, не слід очікувати, що рівень соціальних гарантій в країнах Центральної та Східної Європи колись досягне західноєвропейського рівня.

Марія Щур

У середині січня український уряд вирішив, що в Україні мають з’явитися україномовні фільми. Україномовними будуть не всі і не відразу, а лише 20% і тільки у вересні з поступовим збільшенням квоти протягом наступного року, але навіть така перспектива призвела до гарячих дебатів.

На думку прихильників цього заходу, за допомогою дублювання фільмів, в Україні має шанс постати своя кіноіндустрія. На думку противників, це марна витрата грошей, бо в Україні всі і так розуміють російську, якою зараз дублюються іноземні стрічки.

До цієї дискусії вирішила долучитися і «Європейська Свобода». Наш внесок ми бачимо у тому, щоб розповісти, як цю проблему вирішують сусіди України, які мають значно менший кіноринок, але виробляють кінопродукцію, яка отримує світове визнання.

Як їм це вдається, дізнавалася кореспондентка радіо «Свобода» у Празі Оксана Пеленська.

Оксана Пеленська

Чехи люблять кіно. Вони вміють його знімати, про що свідчать численні премії «Оскар» американської кіноакадемії. Та люблять його й дивитися, бо за рік у кінотеатрах десятимільйонної Чехії буває більше людей, ніж мешкає в країні.

Нові закордонні фільми потрапляють в чеську кіномережу швидко, переважно до 2-ох місяців після їхньої прем’єри.

Дистриб''ютор, тобто фірма, яка закупила фільм, прагне його швидко показати глядачам. Тому знамените «Мене звати Джеймс Бонд» чехи чують в оригіналі, але його супроводжують чеські субтитри.

Інша справа - це дитячі фільми. Гаррі Поттер у чеському кіно завжди говорить чеською. Так само, як і герої численних закордонних телесеріалів. Чеське законодавство не має спеціальних законів, квот чи інструкцій, що регулюють процес дублювання іноземних фільмів. Ринок сам вирішує, дублювати фільм чи давати субтитри.

Як говорить речник чеського Міністерства культури Ледєдова:

Пані Ледєдова Про те, чи нова стрічка в кінотеатрі матиме титри, чи дублюватиметься на чеську, вирішує тільки чеський дистриб''ютор.

Оксана Пеленська

За словами пані Ледлової, міркування тут прості.

Пані Ледєдова

Щоб заощадити чи з інших мотивів, дублюються тільки фільми, адресовані дітям або так звані родинні стрічки. Дублюються також фільми, що за прогнозами матимуть успіх у глядачів, і фільми з великим числом діалогів. Інші фільми забезпечуються титрами.

Оксана Пеленська

Витрати за дублювання чи на титри покриваються тільки дистриб''ютором. Міністерство культури до цього не має жодного відношення, так само, зрештою, як на загал, і до національного кіновиробництва.

Прекрасні чеські стрічки, наприклад, оскарівські ’’Поїзди під особливим наглядом” Єжи Менцеля чи ’’Коля’’ Зденьки Свєрака були відзняті за спонсорські кошти. І цього року спонсори покриють витрати на 10 нових картин.

Хоч би як добре чехи не вивчали іноземні мови, а давати іншомовний фільм без перекладу чи субтитрів не наважуються навіть, якщо стрічка із сусідньої Словаччини. За час, коли розпалася Чехословаччина, вже виросло покоління, яке погано розуміє мову сусідів.

А от у самій п’ятимільйонній Словаччині процес дублювання фільмів регулюється законом.

Говорить директор відповідного відділу словацького Міністерства культури Зузана Містрікова.

Зузана Містрікова

У Словаччині дублювання іноземних стрічок керується Законом про державну мову і Законом про аудіовізуальні носії. Тобто, усі фільми, що ідуть через кінопрокат, мають бути представлені словацькою мовою. Це може бути дублювання або титри.

Звичайно, що стрічки для дітей повинні дублюватись. Виходячи з наших реалій, у Словаччині можна в окремих випадках вживати і чеську мову, але це не стосується фільмів для дітей.

Оксана Пеленська

Тож навіть незважаючи на те, що вже згаданий нами Гаррі Поттер може мати чудовий чеський переклад, у братиславському кінотеатрі він, за законом, говоритиме словацькою.

Як кажуть кінофахівці, переклад фільмів – це ще і можливість доброго заробітку для театральних і кіноакторів, які у цей момент незайняті на зйомках якогось нового потенційно оскароносного фільму. Часто буває так, що актори стають знаменитими не завдяки своїй грі, а завдяки своєму голосу, що пов’язується з іменем господаря лише наприкінці фільму.

Марія Щур

Поки відомий французький актор Жерар Депардьє приглядався цього тижня до українських кіностудій, щоб зняти фільм про Тараса Бульби, інший його співвітчизник вирішив допомогти українцям відродити історичні пам’ятки. Наступний його проект – це Острів Тараса Бульби, який незабаром може з’явитися у стародавньому Дубні, що на Рівненщині.

Більше про задум французького ентузіаста у рубрика «На мапі Європи» розповідає рівненська кореспондентка радіо «Свобода» Валентина Одарченко.

Валентина Одарченко

Франсуа Берте працює в Міністерстві освіти Франції, очолює громадську організацію, яка займається телекомунікаціями і дистанційним навчанням, і має захоплення – це відродження старовини.

Свого часу йому вдалося втілити давню мрію, відродити Ла-Рошель. Нині з його легкої руки поряд із фортецею щороку проходять змагання веслувальників, а сам об’єкт перебуває під пильною увагою туристів.

Шукаючи інвесторів для дубинського проекту, голова ради директорів Фундації ім. князів-благодійників острозьких Руслан Краплич зустрів Франсуа Берте за допомогою його рівненських одноклубників.

Руслан Краплич

Ця поїздка не була випадковою, тому що виникла ініціатива утворити такий конгрес місцевих історичних міст. Оскільки міські голови підтримали таку ініціативу, і є відповідна декларація, то я запропонував проїхатися Франсуа саме по цих містах.

Валентина Одарченко

Сама ж фундація одним із напрямків роботи має розвиток місцевих громад. У позаминулому році її активісти погодили стратегічний план по розвитку історичного Дубна, серед основних завдань якого є створення тут туристичного центру.

Зі свого боку Берте повідомив, що раніше ніколи не знав про існування Дубна, але коли почув про Тараса Бульбу відразу згадав шкільний курс зарубіжної літератури і надзвичайно зацікавився.

Руслан Краплич

Коли я розповідав про Дубно, я сказав, що, мовляв, ось під самим замком є острів, колись тут був парк відпочинку, були гойдалки для дітей, був пляж, а зараз цей парк занедбаний вже більше 15 років.

Ми обговорили можливості розвитку цього острова і разом підготували проект, який назвали “Острів Тараса Бульби”. Цей проект розрахований на те, щоб відновити діяльність парку, проводити розкопки навколо замку, в тому числі і на парковій території, у силу студентів-археологів, які приїжджатимуть з різних університетів з країн ЄС.

Оскільки це екологічний куточок, то й студентам-екологам знайдеться місце для досліджень.

Планується провести конкурс на те, щоби утворити ландшафтні зони.

Оскільки цей острів знаходиться в безпосередній близькості до архітектурних пам’яток, то цілком очевидно, що можна створити театральні дійства, які інсценували б, наприклад, якісь епохи, і відповідно відбувалися і штурми замку, і фестивалі, і виставки – все, що пов’язано з цією територією.

Валентина Одарченко

Проект отримав схвалення з боку дирекції Історико-архітектурного заповідника “Дубно”, міського голови та депутатів, котрі ухвалили рішення про передачу острова в безоплатну оренду фундації на 49 років. Сам же проект розрахований на 25 років.

Тож поки відомий французький актор Депардьє гадав, чи їхати йому на Рівненщину, чи ні для надання правдивості натурі зйомок українсько-французького фільму “Тарас Бульба”, француз Франсуа Берте пробирався між чагарниками і смітниками занедбаного острова і, зрештою, домігся рішення сесії.

Втім, Берте ще не знає про те, що саме в Дубні наприкінці 30-их був похований один із останніх нащадків французьких королів, принц Конде. Рік тому князівські поховання були віднайдені у криптах колишнього монастиря бернардинів. Тож Дубинська земля зберігає і частину французької історії.

Марія Щур

До речі, Рівненщина була названа цього тижня серед найбільш привабливих регіонів України для іноземних інвестицій.

Згідно з висновками швейцарської агенції зі сприянні іноземним інвестиціям, Рівне, Житомир і Полтава найбільше цікавлять закордонних інвесторів. На Волині підприємців з Німеччини, Польщі, Британії та й самої Швейцарії приваблює близькість до західного кордону та прихильність місцевої влади до закордонних інвесторів.

Це і все, про що ми встигли вам розповісти у передачі «Європейська Свобода».

Ви почули нас, а ми б хотіли почути вас. Напишіть нам, про що би ви хотіли почути у наших наступних передачах. Нашу адресу ви знайдете на сайті радіо «Свобода» в Інтернеті.

Я, Марія Щур, прощаюся з вами до наступної зустрічі на хвилях радіо "Свобода" і радіо "Промінь".
XS
SM
MD
LG