Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 21:00

Тиждень НАТО в Україні. Чи наблизить він перспективи повноправного членства?


Кирило Булкін Гості: Людмила Кириченко - народний депутат України (фракція “Регіонів України”); Сергій Бичков - народний депутат України (фракція “Нашої України”).

Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:


Київ, 6 лютого 2006 року.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Кирило Булкін: Ви слухаєте “Вечірню Свободу”, у студії ведучий Кирило Булкін, вітаю вас.

Сьогодні наша тема – Тиждень НАТО в Україні. Чи наблизить він перспективи повноправного членства?

Гостями студії є народні депутати України Людмила Кириченко (фракція “Регіонів України”) та Сергій Бичков (фракція “Нашої України”).

Отже, розпочався тиждень НАТО в Україні. Це є підставою ще раз звернути увагу на стосунки України та Північноатлантичного Альянсу, тим більше, що питання можливого членства в цій організації останнім часом жваво обговорюється в українському політикумі й суспільстві. Посадовці Альянсу стверджують, що членство в НАТО – це питання власного вибору України, а термін вступу залежатиме від просування реформ.

Українська влада налаштовано оптимістично; водночас антинатовська опозиція теж нарощує активність своєї пропаганди. Тож наскільки наближається Україна до членства в Альянсі і наскільки їй треба до цього наближатися? Спробуємо з’ясувати позиції наших гостей щодо цього, а моє перше запитання буде своєрідною візитною карткою.

Я попрошу вас, шановні гості, стисло, протягом однієї хвилини викласти свій загальний погляд на проблему можливого членства України в НАТО. Ви “за” вступ чи “проти”, чи ця ваша позиція є категоричною, а чи залежить від часового терміну, і, зрештою, один-два найвагоміших аргументи на підтримку ваших поглядів. Ще раз повторюю – це для початку стисло і тезово, а потім зупинимося на аргументації детальніше. Отже, прошу. Людмила Кириченко: Я, як представник Партії регіонів, висловлюю не тільки свою думку, а і думку ПРУ, думку лідера партії про те, що країні, яка задекларувала себе позаблоковою не треба ні в якому разі вступати до НАТО. Ми свою позицію будемо відстоювати на державному рівні і зараз і після виборів до ВР.

Сергій Бичков: Ми зараз повністю продовжуємо працювати над планом дій по відносинам Україна-НАТО, які були започатковані саме прем’єром Віктором Януковичем, який під час зустрічі з лордом Робертсоном в 2003 році, коли він вперше відвідав штаб-квартиру НАТО з метою співробітництва між Україною і НАТО, познайомився з генсеком НАТО, і сказав, що ми усвідомлюємо, що тільки виконавши план Україна-НАТО, ми зможемо перейти на новий рівень розвитку відносин між Україною і НАТО.

Людмила Кириченко: Я хотіла нагадати пану Сергію, що він дуже добре розповідає саме про цю частину. Я хочу нагадати всім, що НАТО перш за все воєнно-політичний блок, найважливішим завданням якого являється у випадку виникнення збройного конфлікту надавати термінову збройну допомогу. Таким чином я хочу сказати, що вступ України до НАТО – це перш за все прийняття участі нашими людьми у тих збройних конфліктах, котрі може мати НАТО.

Кирило Булкін: Що виграє Україна, а що НАТО від вступу України до НАТО?

Сергій Бичков: По-перше, відбудуться скорочення загальних витрат на оборону. Це вже факт. Я приведу приклад, коли країни Балтії, маючи один танк і 2 літака, по 30 тисяч військовослужбовців, перебуваючи в блоці НАТО, то скажіть мені країну, яка наважиться порушити кордони Балтійських країн.

Людмила Кириченко: Ми повинні захищатися!

Кирило Булкін: Чи зміна політичних стандартів можлива після вступу до НАТО чи є передумовою вступу?

Сергій Бичков: Зараз відбулися зміни, які влаштовують обидві сторони для того, щоб перейти до плану дій щодо членства України в НАТО.

Кирило Булкін: У ході розмови спробуємо детальніше зупинитися на різних аспектах цієї проблеми, а зараз пропоную до вашої уваги матеріал кореспондентки радіо “Свобода” Тетяни Ярмощук, в якому йдеться саме про тиждень НАТО в Україні. Нагадаю, що він відкрився сьогодні у Києві, такий міжнародний тиждень проводиться вже вшосте. До Києва прибули представники штаб-квартири НАТО, Оборонного коледжу НАТО у Римі та Школи НАТО в Обераммергау.

Мета тижня НАТО в Україні – ознайомити українських військовиків із сучасними тенденціями розвитку Альянсу, результатами здійснення миротворчих операцій та конкретними перспективами співпраці НАТО з Україною. Отже, з подробицями – Тетяна Ярмощук.

Тетяна Ярмощук: Строки вступу України в НАТО залежать від успішності проведення реформ вважає начальник Оборонного коледжу НАТО у Римі генерал-лейтенант Марк Ванкейрсбілк: “НАТО має політику відкритих дверей. Членство базується на певних привілеях, однак і на певних обов’язках. Звісно, всі розглядають Україну, як можливого члена НАТО. Але це вимагатиме певних змін, реформ, які вже розпочалися в Україні” .

Марк Ванкейрсбілк також відгукнувся на недавню заяву російського міністра оборони Сєргєя Іванова, який вважає, що розширення Альянсу на схід нестиме небезпеку для Росії: “Країни мають самі вирішувати чи хочуть вони бути членами якихось спільнот. Останнє розширення НАТО – це три країни приєдналися в 97 році, кілька років тому ще сім країн – цей процес мав дуже позитивний ефект. Співпраця, яку ми маємо з нашими партнерами, а Росія входить в число наших партнерів, це дуже позитивна співпраця. І нещодавно сама Росія підтвердила, що їх партнерство з НАТО є дуже корисним”.

Пан Ванкейрсбілк зауважив також, що приєднання України до блоку не означає обов’язкового розташування на її території військових баз НАТО.

Тим часом, керівник міноборони Анатолій Гриценко вважає, що у цьому році Україна здатна поставити питання про приєднання України до виконання плану дій щодо вступу в НАТО.

В інтерв’ю радіо “Свобода” голова оборонного відомства зазначив: “Зараз у МО відпрацьовується проект плану дій щодо набуття членства. Це буде поки що наш внутрішній документ, який визначить напрями співпраці, пріоритети, ресурсні потреби, часові терміни. Але ми вважаємо, що після завершення виборчого процесу, в разі успішного проведення виборної кампанії, якщо внутрішні перетворення будуть успішними тоді це питання вийде на двосторонній рівень, і наші партнери по альянсу матимуть можливість на основі цього плану прийняти вже узгоджене рішення щодо приєднання України до процесу набуття членства. Більш інтенсивний етап буде сам процес виконання цього плану, який у кращому випадку почнеться у вересні” – зазначив пан Гриценко.

Між тим, багато українців сприймають НАТО так, як його змальовували радянські пропагандистські летючки і плакати. Тож, пріоритетом діяльності української влади у напрямку євроатлантичної інтеграції має стати інформування населення щодо НАТО, закликає начальник Національної академії оборони України Віталій Радецький: “Вступ в НАТО – це політичне рішення. Сьогодні дуже мало проводять роботу, особливо з населенням. Військові сфери розуміють, що країни Варшавського договору, НАТО – те розділення, воно вже відійшло в історію. Для того, щоб вирішити це питання потрібно підготувати населення”.

Україна й НАТО почали інтенсифікований діалог щодо членства України в Альянсі та необхідних для цього реформ у квітні минулого року. Але дослідження Фонду “Демократичні ініціативи” та Громадської ліги “Україна-НАТО” засвідчили, що добре поінформовані про діяльність НАТО лише 7% українців.

Кирило Булкін: Маємо дзвінок від пана Олексія з Ужгорода.

Добрий вечір, Ви в ефірі.

Слухач: Добрий вечір!

Я слухаю і мені здається, що пані Кириченко більше представляє не українські регіони, а російські. Моє запитання: коли Кравчук здав ядерну зброю, то від Україну відкинув на якесь “...надцяте” місце в безпеці, Росія гарантувала безпеку і ось вона, як веде з нами, яка тут безпека? Я хотів би почути від пані Кириченко, чи гаранти давали нам безпеку, як вони виконують ці гарантії? Я бувший комуніст і офіцер в запасі.

Людмила Кириченко: Від кого гарантії?! Хто нам сьогодні загрожує?! Річ не йде про те, що нам сьогодні загрожують. Річ іде про розбудову економічну України. Ми всі хочемо з вами жити в незалежній заможній Україні. Якщо сьогодні по новинах сказали, що в Судан продані літаки, так це що від вступу в НАТО ми не можемо продавати літаки, чи тільки зі вступом в НАТО ми зможемо продавати ці літаки?!

У нас немає загрози від Росії. Росія нам не загрожує. Росія нам дружна країна. Від неї ми тільки можемо чекати допомоги, а не загрози. Якщо ми вступаємо в НАТО, відчуваючи загрози з боку Росії, то я вважаю це вже повним абсурдом.

Сергій Бичков: Я вважаю, що після домовленостей Ющенко і Путіну нецікавий цей блок навіть для Росії. Покористувалися і викинуть. Росії цікаво тримати Україну в напрузі, то му що будучи членом великої “8” Росія навіть не може розкрити рота на будь-яку країну такого калібру, які входять до великої “8”. Звикши жити завжди з зовнішнім ворогом, вона за такого ворога взяла Україну.

Розумієте, дивитися як в оточенні України Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія, Нагорний Карабах, де знаходяться війська РФ, тривають сепаратистські конфлікти, підтримуються маріонеточні якісь угрупування, незаконні уряди формуються.

За чиєю допомогою це робиться? США? НАТО? Розчленяються країни Грузія, Молдова. Провокуються конфлікти Вірменії з Азербайджаном. Вводяться додаткові війська в Вірменії. Це все для того, щоб позбутися балансу, щоб зірвати переговори Вірменії і Азербайджану, щоб підтримувати напругу на своїх кордонах, а в напрузі вирішувати свої питання.

Кирило Булкін: Чи ви вважаєте за доцільне аж до того, щоб в навчальних закладах щось таке викладати? Чи має це бути дискусія, чи просто якась пропагандистська кампанія? Як ви це бачите?

Сергій Бичков: Це стосується взагалі всієї програми євроатлантичної інтеграції нашої країни. Можливо, виривати з контексту тільки питання військові чи політичні. Звичайно, НАТО – це блок демократичної безпеки. НАТО трансформується.

Ті загрози, які були в 1949 році, то зараз зовсім інші. Зараз загроза тероризму. Ви подивіться як зараз трощать амбасади в Лівані після натяку на якусь релігійну сумісність. Ви бачили, які у Франції конфлікти. Виклики міняються кожен рік. Неможливо бути таким консервативним.

Для України, яка знаходиться в оточенні місцевих локальних конфліктів, не перебільшуючи це, треба, звичайно, рухатися в зону безпеки. Україна має дуже хороші шанси закріпитися серед європейських країн.

Людмила Кириченко: На мій погляд, про ніяку програму таку про навчання не може бути і мови. Навчання ми проходимо через своє життя. Якщо десь в якійсь країні НАТО виділило кошти просто так для розвитку її економіки, то я ще такої країни не знаю.

Якщо Ви хочете сказати про те, що наша вигода в тому, що ми повинні вступити в НАТО, а тоді ми будемо продавати літаки і все таке інше, то ми і самі можемо це продавати, бо ми можемо ці кошти направити на свій розвиток.

Кирило Булкін: Дякую шановних гостям і слухачам!

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG