Кожен великий мітинг кримських татар не обходить стороною проблеми кримськотатарської культури та освіти. Але останнім часом їх відтіснила вкрай гостра для репатріантів земельна проблема. І все ж питання національної освіти кримські татари не забувають. І члени Робочої групи з розробки Концепції освіти кримськотатарською мовою та Програми її реалізації переконані, що кримська влада недостатньо приділяє уваги цій проблемі.
У середу вони виступили з різкою заявою, в якій гостро критикували Міністерство освіти та науки Криму. На думку представників кримськотатарської інтелігенції, урядовці всіляко затягують ухвалення згаданої Концепції. Її проекти уже тричі розглядала урядова комісія і тричі відправляла на доопрацювання.
Остання версія цього документу, як розповів її співавтор Кемал Мамбетов, передбачає три головні складові частини: практична реалізація права на освіту рідною мовою на всіх рівнях навчання, взаємодія з культурами інших народів і забезпечення Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Позицію ж Міністерства пан Мамбетов вважає звичайним саботажем, спрямованим, проти відродження освіти і культури криимськотатарського народу.
У Міністерстві освіти та науки Криму такі закиди спростовують, там кажуть, що усі подані проекти Концепції освіти кримськотатарською мовою були погано підготовлені і кожна мала якусь хибу. Зараз над цим документом продовжують працювати фахівці і його затвердження – лише проблема часу.
Водночас, Кемал Мамбетов звертає увагу, що серед доопрацьовувачів Концепції практично немає кримських татар і наполягає на тому, щоб до роботи були допущені кримськотатарські фахівці зі згаданої Робочої групи. За його словами, кримськотатарська освіта зараз перебуває у вкрай занедбаному стані. І хоча в автономії діє 15 шкіл, що мають статус “кримськотатарських”, у них навчається лише близько 4 тисяч учнів. Причому, лише частина предметів тут викладається кримськотатарською мовою. Він також назвав “жахливим фактом” те, що понад 7 тисяч школярів кримськотатарської національності цього навчального року відмовилися вивчати рідну мову. За його словами, кримська влада не хоче діалогу, тож репатріанти вимушені мітингувати.
У середу вони виступили з різкою заявою, в якій гостро критикували Міністерство освіти та науки Криму. На думку представників кримськотатарської інтелігенції, урядовці всіляко затягують ухвалення згаданої Концепції. Її проекти уже тричі розглядала урядова комісія і тричі відправляла на доопрацювання.
Остання версія цього документу, як розповів її співавтор Кемал Мамбетов, передбачає три головні складові частини: практична реалізація права на освіту рідною мовою на всіх рівнях навчання, взаємодія з культурами інших народів і забезпечення Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Позицію ж Міністерства пан Мамбетов вважає звичайним саботажем, спрямованим, проти відродження освіти і культури криимськотатарського народу.
У Міністерстві освіти та науки Криму такі закиди спростовують, там кажуть, що усі подані проекти Концепції освіти кримськотатарською мовою були погано підготовлені і кожна мала якусь хибу. Зараз над цим документом продовжують працювати фахівці і його затвердження – лише проблема часу.
Водночас, Кемал Мамбетов звертає увагу, що серед доопрацьовувачів Концепції практично немає кримських татар і наполягає на тому, щоб до роботи були допущені кримськотатарські фахівці зі згаданої Робочої групи. За його словами, кримськотатарська освіта зараз перебуває у вкрай занедбаному стані. І хоча в автономії діє 15 шкіл, що мають статус “кримськотатарських”, у них навчається лише близько 4 тисяч учнів. Причому, лише частина предметів тут викладається кримськотатарською мовою. Він також назвав “жахливим фактом” те, що понад 7 тисяч школярів кримськотатарської національності цього навчального року відмовилися вивчати рідну мову. За його словами, кримська влада не хоче діалогу, тож репатріанти вимушені мітингувати.