Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 04:25

Українці Польщі сумують через бездіяльність України.


Єва Поштар Варшава, 9 лютого 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Українці в Польщі хотіли б відчувати більшу увагу до себе і підтримку з боку України – так заявила під час зустрічі з представниками влади Львівщини Марія Туцька, голова перемишльського відділу Об’єднання українців у Польщі. Делегація українців із Перемишля цими днями відвідала Львів.

Українці Підкарпатського воєводства Польщі, які живуть недалеко від державного кордону із Україною, часто зустрічаються зі владою сусіднього Львова та Львівської області. Представники найбільшої громадської організації української меншини – Об’єднання українців у Польщі – кажуть, що це співробітництво можливе не завдяки Києву чи Варшаві, але завдяки тому, що вони наладнали особисті контакти з окремими особами в львівській адміністрації.

Голова місцевого відділення Об’єднання українців у Польщі Марія Туцька сказала для "Радіо Свобода", що хоч перемишляни близько від України, та не відчувають її близькості, не бачать будь-якої державної політики щодо українців за кордоном: "Відчуваємо тут брак постійної співпраці, цілеспрямованої державної політики щодо українців за межами України. Знаємо, що надаються кошти на таку програму. Ми чули про різні програми – "Діаспора 2006, 2005". Але ці гроші, які держава надає, десь пропадають".

Минулого року з перемишльською українською громадою зустрівся Президент Віктор Ющенко. Ця зустріч наділила їх новими надіями. Однак тепер, коли минає майже рік від тієї події, українці в Перемишлі почуваються залишеними напризволяще.

На їхню думку, ніхто більше не хоче підтримати їхніх заходів, щоб повернути від міської влади Перемишля будинок Народного дому. Цей будинок побудований у міжвоєнний період за гроші українських кооперативів. Пізніше його перебрала комуністична влада. Сьогодні українцям бракує коштів, щоб оплачувати місту-власникові оренду за будинок та утримувати його. Тому перемишляни вважають повернення їм цього будинку політичним рішенням.

Марія Туцька продовжує далі: "Минає майже рік від візиту Президента, коли було задекларовано, що будинок буде переданий українській громаді. На сьогодні ніхто тим не поцікавився".

У цій ситуації Марія Туцька бачить і ясні точки. Це перш за все українське шкільництво у Перемишлі. У місті діють українські школи, які мають дидактичну підтримку освітян із Західної України. Але і тут трапляється нерозуміння специфіки навчання української мови у Польщі. У минулому році за рішенням київських чиновників українські діти з Польщі поїхали відпочивати і вчитися рідної мови у зрусифікований кримський дитячий табір "Артек".

Чи українці Підкарпатського воєводства мають реальні підстави зневіритися в підтримці з боку державних структур Києва? Із цим питанням "Радіо Свобода" звернулося до Андрія Дещиці – pадника-посланника посольства України в Польщі.

Український дипломат сказав: "Відбулися зустрічі тільки у січні - на жаль, із прикрої нагоди: на похорон голови Об’єднання українців у Польщі Мирона Кертичака прибув радник Президента. Була нагода поговорити. Багато хто говорив про ситуацію. Наступного тижня ми плануємо візит Прем’єр-міністра. Він зустрінеться з українцями. Наскільки мені відомо, в посольстві Олег Мицик був у постійному контакті з питання Українського дому і з центральними органами влади, і з українцями в Перемишлі. Пам’ятник у Павлокомі, де 1945 року знищили понад 350 місцевих українців, є на контролі і нашого Міністерства закордонних справ, і Львівської державної адміністрації. Може, тут інше питання: зазвичай ті особи, які приїжджають до Варшави, не заїжджають до Перемишля".

Українці в Перемишлі сказали "Радіо Свобода", що їм належиться особлива увага з боку України ще й із огляду на історичну спадщину, тобто пам’ятки минулого ще з часів Київської Русі. Але без свого культурного центру, яким міг би стати їхній власний будинок Народного дому, існування тут української громади загрожене. A час минає, і будинок перетворюється в руїну.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG