Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 22:55

“Європейська Свобода”: - Дорога свобода слова: карикатури на пророка Магомета дорого обійшлися європейцям; - Україна поспішає в НАТО. Але що про нього знають самі українці? - Заробітчани трьох сортів: у Західній Європі добре розрізняють між тими, хто хоча б потенційно належить до ЄС, а хто ні.


Марія Щур

Прага, 10 лютого 2006 року.

Аудіозапис програми:

Марія Щур

В ефірі «Європейська Свобода». З вами Марія Щур.

- Дорога свобода слова: карикатури на пророка Магомета дорого обійшлися європейцям;

- Україна поспішає в НАТО. Але що про нього знають самі українці?

- Заробітчани трьох сортів: у Західній Європі добре розрізняють між тими, хто хоча б потенційно належить до ЄС, а хто ні. У другій половині «Європейської Свободи» слухайте розмову з латвійською письменницею, авторкою європейського бестселера про заробітчан.

Коли данська газета "Jyllands-Posten" чотири місяці тому надрукувала карикатури про пророка Магомета, її редактори хотіли розпочати дискусію про самоцензуру і свободу слова. Але навряд чи редактори у маленькій країні на півночі Європи могли собі уявити, який землетрус спричинить їхня публікація у мусульманських державах. Там дійшло спочатку до бойкотів данських товарів, а згодом і до підпалу посольств, при чому не лише Данії, бо видання в інших європейських країнах почали передруковувати карикатури на знак солідарності.

Газета вибачилась за образу релігійних почуттів мусульман, але це вже було занадто пізно для того, щоб зупинити насильницькі акції протесту.

Ескалація насильства змусила Європейський Союз виступити на захист європейських громадян, хоча при цьому європейські чільники і визнавали, що карикатури на пророка Магомет могли справді образити мусульман.

“Але це не виправдовує насилля,” - наполягають в ЄС. З такими заявами виступили Верховний представник ЄС із зовнішньої політики й політики безпеки Хав’єр Солана, Комісар ЄС з зовнішніх відносин Беніта Ферреро-Вальднер і головуюча в Євросоюзі Австрія.

Говорить речник Єврокомісії Йоганнес Лайтенберґер.

Йоганнес Лайтенберґер

Євро комісія усвідомлює, що карикатури, надруковані в європейських засобах інформації, засмутили багатьох мусульман у всьому світі. Але смуток не виправдовує насилля, яке сталося минулими вихідними.

Марія Щур

Оглядачі в Європі нагадують, що карикатури не порушували європейські закони, вірніше закони окремих європейських країн, де карикатури були надруковані.

Натомість початкова мета данської газети була досягнута. В Європі дійсно повернулися до обговорення питань свободи слова, але не лише.

На сторінках європейських газет обговорюють і питання про те, чи повинні європейські країни пристосовуватись до потреб іммігрантів, і чи повинні іммігранти краще інтегруватися у країнах, які стали їхньою другою домівкою.

Останнє питання було посилено тим, що, як з’ясувалося, широкі маси мусульман отримали спотворену інформацію про карикатури від данського імама, якій їздив країнами Близького Сходу і демонстрував карикатури, додавши до справді надрукованих ще кілька таких, які не могли не викликати обурення.

А тим часом мусульманські коментатори стверджують, що в Європі панує «ісламофобія».

Цього тижня до французьких, німецьких, італійських та іспанських газет, які передрукували карикатури, долучилася і українська газета «Сегодня».

Але українські експерти схильні розглядати цю подію у цілком іншому контексті, передвиборчому, бо власником газети є відомий український олігарх, кандидат на парламентське крісло від партії “Регіонів України” Ринат Ахметов.

Реакція українських мусульман на цю публікацію була виваженою.

Говорить глава Духовного управління мусульман України, шейх Ахмед Тамім в розмові з радіо «Свобода».

Ахмед Тамім

Будь-яку образу на адресу чи Ісуса , чи Мойсея , чи Магомета ми розцінюємо однаково. Хто цим займається, то він розпалює ворожнечу і незгоди поміж людьми і не працює на благо людей, на зміцнення солідарності у протистоянні екстремізму і тероризму, тому що він сам вибрав для себе крайність.

Марія Щур

Із запитанням, що послужило головним поштовхом до передруку в газеті 2 з 12 карикатур на пророка Магомета, радіо «Свобода» звернувся також до головного редактора київського щоденника «Сегодня» Ігоря Гужви.

Ігор Гужва

Головною причиною було те, що ми поважаємо право наших читачів знати максимально детальну, достовірну інформацію про те, що послужило підставою для такого гучного конфлікту.

Марія Щур

Ігор Гужва також підтвердив те, що власником газети «Сегодня» дійсно є Ринат Ахметов, і що редакція не радилася з ним з приводу передруку карикатур на мусульманського пророка, і що пан Гужва також не знає, якого віросповідання власник газети.

Проте відомий київський експерт, вважає, що публікація була свідомою провокацією, але не проти мусульман. Про це кореспонденту радіо «Свобода» Василеві Зілгалову сказав голова Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Ігор Семиволос

У вчорашньому інтерв’ю “1+1” автор цієї статті, який і вирішив розмістити ці дві карикатури, фактично визнав, що вони свідомо пішли на цей факт, оскільки (пряма цитата) “ми розуміли, що це може викликати негативні наслідки для України, але ми хотіли поінформувати наших читачів”.

Отже, я вважаю, що це пряма провокація, спрямована на дестабілізацію ситуації в Україні напередодні виборів.

Василь Зілгалов

Пане Семиволос, мені головний редактор сьогодні сказав, що дійсно власником газети є Ринат Ахметов, і вони не узгоджували з ним цю публікацію. Ви вірите в це?

Ігор Семиволос

Тут мені складно сказати. Я думаю, що це тим гірше для редактора цієї газети. Але той факт, що таким чином Ринат Ахметов намагається відмежуватися від карикатур у його газеті на пророка Магомета, то очевидно, що Ринат Ахметов, принаймні, себе представляє як правовірний мусульманин, і я думаю, що у будь-якому разі Ринат Ахметов несе повну відповідальність за публікацію цих карикатур.

Василь Зілгалов

Як Ви вважаєте, є небезпека гострих реакцій мусульман України на ці публікації?

Ігор Семиволос

Я думаю, що, судячи по сьогоднішній реакції Президента України, блоку “НУ”, громадськості України, мусульманських організацій України, Україна зможе вийти з цієї непростої ситуації з честю.

Марія Щур

Україна готується до вступу до НАТО, а українці знають надто мало про оборонний союз. Від понеділка у Києві проходила інформаційна кампанія під назвою «Міжнародний тиждень НАТО в Україні». Така акція відбувається уже вшосте.

До Києва прибули представники штаб-квартири НАТО, Оборонного коледжу НАТО у Італії та Школи НАТО в Німеччині.

Мета акції – ознайомити українських військових із тенденціями розвитку Альянсу, результатами здійснення миротворчих операцій і конкретними перспективами співпраці НАТО з Україною.

Розповідає кореспондентка радіо «Свобода» Тетяна Ярмощук.

Тетяна Ярмощук “Строки вступу України в НАТО залежать від успішності проведення реформ,” - вважає начальник Оборонного коледжу НАТО у Римі генерал-лейтенант Марк Ванкейрсбілк.

Марк Ванкейрсбілк

НАТО має політику відкритих дверей. Членство базується на певних привілеях, однак і на певних обов’язках.

Звісно, всі розглядають Україну, як можливого члена НАТО. Але це вимагатиме певних змін, реформ, які вже розпочалися в Україні.

Тетяна Ярмощук

Марк Ванкейрсбілк також відгукнувся на недавню заяву російського міністра оборони Сєргєя Іванова, який вважає, що розширення Альянсу на схід нестиме небезпеку для Росії.

Сєргєй Іванов

Країни мають самі вирішувати, чи хочуть вони бути членами якихось спільнот. Останнє розширення НАТО – це три країни приєдналися в 97 році, кілька років тому ще сім держав. Цей процес мав дуже позитивний ефект.

Співпраця, яку ми маємо з нашими партнерами, а Росія входить до числа наших партнерів, то це дуже позитивна співпраця. І нещодавно сама Росія підтвердила, що їх партнерство з Альянсом є дуже корисним.

Тетяна Ярмощук

Пан Ванкейрсбілк зауважив також, що приєднання України до блоку не означає обов’язкового розташування на її території військових баз НАТО.

Тим часом, керівник Міноборони Анатолій Гриценко вважає, що у цьому році Україна здатна поставити питання про приєднання України до виконання плану дій щодо вступу в НАТО.

В інтерв’ю радіо “Свобода” голова оборонного відомства зазначив:

Анатолій Грищенко

Зараз у Міноборони відпрацьовується проект плану дій щодо набуття членства. Це буде поки що наш внутрішній документ, який визначить напрями співпраці, пріоритети, ресурсні потреби, часові терміни.

Але ми вважаємо, що після завершення виборчого процесу, в разі, якщо внутрішні перетворення будуть успішними, тоді це питання вийде на двосторонній рівень, і наші партнери по Альянсу матимуть можливість на основі цього плану прийняти вже узгоджене рішення щодо приєднання України до процесу набуття членства.

Більш інтенсивний етап – це, власне, буде сам процес виконання цього плану, який у кращому випадку почнеться у вересні.

Тетяна Ярмощук

Між тим, багато українців сприймають НАТО так, як його змальовували радянські пропагандистські летючки і плакати.

“Тож пріоритетом діяльності української влади у напрямку євроатлантичної інтеграції має стати інформування населення щодо НАТО,” - закликає начальник Національної академії оборони України Віталій Радецький.

Віталій Радецький

Вступ в НАТО – це політичне рішення.

Сьогодні дуже мало проводять роботу, особливо з населенням. Військові сфери розуміють, що країни Варшавського договору, НАТО, те розділення, воно вже відійшло в історію. Для того, щоб вирішити це питання, потрібно підготувати населення.

Тетяна Ярмощук

Україна й НАТО почали інтенсифікований діалог щодо членства України в Альянсі та необхідних для цього реформ у квітні минулого року.

Але дослідження Фонду “Демократичні ініціативи” та Громадської ліги “Україна-НАТО” засвідчили, що добре поінформовані про діяльність НАТО лише 7% українців.

Марія Щур

Що знають про НАТО пересічні українці, поцікавився на київських вулицях кореспондент радіо «Свобода» Микола Закалюжний.

Микола Закалюжний

Яким є Ваше ставлення до НАТО?

Респондент

Позитивне. Це є захист для України від різних ситуацій, які можуть бути, навіть якщо якісь виникнуть ситуації із Росією, то це буде дуже позитивно.

Респондент

Негативне. Це є завоювання нашої країни, нас як громадян.

Респондент

Негативне, тому що вони хочуть заволодіти усім світом.

Респондент

До НАТО? Позитивне, тому що Україна хоче, аби ми були в ЄС.

Респондент

Захист. Всі бачать, що Росія сильно “налягає” на Україну. Я вважаю, що ліпше бути в НАТО, ніж при Росії, бо вона все рівно це все якимсь часом “захапить”, тобі всю Україну.

Респондент

Взагалі позитивно. Більш захищені права людини.

Респондент

Я думаю, що просто можуть закрити наші військові заводи, а це дуже погано для нас, адже це мінус робочі місця і так далі.

Респондент

Більше позитивне, аніж негативне. Принаймні це дасть можливість модернізувати наше військо, нашу армію. Це дасть можливість захистити нашу Україну від зазіхань імперських. Маю сподівання, що Україна таки вступить до НАТО.

Респондент

Мені не треба ні НАТО, ні Росія.

Марія Щур

Такі думки українців щодо НАТО.

А далі у програмі «Європейська Свобода» ви почуєте:

- Збираючи гриби в Ірландії, можна назбирати і на власний будинок. Розмова з латишкою, чия книга про заробітчан стала бестселером в Європі;

Брюссель закликав 12 старих країн ЄС зняти обмеження на працевлаштування громадян із новоприбулих держав, бо економіка старих країн Євросоюзу тільки виграла від напливу заробітчан зі Сходу. Про це свідчить європейські дослідження.

Більше про нього знає кореспондентка радіо «Свобода» в Брюсселі Наталя Вікуліна.

Наталя Вікуліна

Працівники із східноєвропейських країн Євросоюзу сприяють економічному розвитку старої Європи та зменшують там нестачу робочих рук. Про це йдеться у спеціальній доповіді Єврокомісії, в якій автори закликають старі країни ЄС зняти обмеження на працевлаштування мешканців із нових членів Євросоюзу.

На сьогодні лише 3 із 15 старих членів ЄС (а саме, Британія, Ірландія і Швеція) не мають лімітів щодо працівників зі Сходу Європи, інші західноєвропейські країни обмежують приплив робітників з усіх нових держав ЄС, за винятком Кіпру та Мальти.

Комісар ЄС з працевлаштування Владімір Шпідла повідомив, що потік робітників із нових до старих країн Євросоюзу був дуже обмеженим, до одного відсотка всієї робочої сили в тій чи іншій державі ЄС.

Австрія і Ірландія єдині члени ЄС, які мають вищий відсоток працівників з нових східноєвропейських членів Союзу. Комісар навів приклад Німеччини, де безробіття не стало більшим через приїзд східноєвропейських робітників.

Владімір Шпідла

Кількість безробітних залишилася стабільною. Це не та ситуація, коли нові працівники забирають у німців роботу. Загалом в Німеччині нараховується приблизно 700 тисяч вакантних робочих місць.

Наталя Вікуліна

Британія, Ірландія і Швеція, які погодилися на вільне працевлаштування європейців зі сходу, від цього саме й виграли, адже поляки, литовці та інші іноземці знайшли роботу, на яку не погоджуються корінні мешканці, насамперед на будівництві і в ресторанах та кафе.

А застосування лімітів на роботу громадян східноєвропейських країн ЄС призводить до того, що люди влаштовуються на нелегальну роботу.

Комісар Шпідла порадив старим країнам Євросоюзу переглянути свою політику щодо робочої сили зі сходу ЄС. За його словами, вільне пересування робочих сил потрібно також для завершення єдиного європейського ринку.

Владімір Шпідла

Євросоюз виглядає, як дволикий Янус: одне обличчя дивиться в минуле, друге у майбутнє. Обличчя з поглядом у майбутнє має ліпші очі, а обличчя, що дивиться у минуле, має короткозорість.

Наталя Вікуліна

12 старих країн Євросоюзу до 30 квітня мають вирішити, чи будуть вони й надалі обмежувати приплив робочої сили із нових країн ЄС. Ці обмеження можуть діяти максимум до 2011 року, як про це було домовлено при вступі нових країн до Євросоюзу 2004 року.

На сьогодні обмеження для працівників із країн нових членів Євросоюзу дещо пом''якшити планують лише кілька країн старої Європи, серед них називають Данію і Нідерланди. А Італія і Португалія вирішили надавати спеціальні квоти для робітників з нових країн ЄС.

Марія Щур

Десятки тисяч латвійців вирушили на заробітки до Ірландії, коли та відкрила свої двері для робітників зі Сходу. Їхні долі лягли в основу книги латвійської журналістки, яка відразу стала європейським бестселером.

Авторка книги, Лайма Муктупавела, полишивши двома своїх чотирьох дітей, сама працювала в Ірландії на зборі грибів. Звідси і назва книги „Шампіньйонний завіт”. Разом зі своїми краянами вона працювала від світанку до темряви за 250 євро за тиждень.

Правдива до жорстокості книга Лайми Муктупавели привернула увагу як самих латвійців, так і загалом європейців до проблеми заробітчан.

Нині «Шампіньйонний завіт» вже є англійською, литовською та російською мовами. На черзі ще кілька перекладів.

Сьогодні письменниця Лайма Муктупавела – гість «Європейської Свободи» і нашої ризької кореспондентки Людмили Пилип, яка запитала її, з чого все почалося.

Лайма Муктупавела

Чотири роки тому я поїхала працювати в Ірландію, сортувальницею грибів.

Я знаю, що означає, як тепер говорять в Ірландії, експлуатація, що таке не знати своїх прав. Я усе це відчула на собі.

Потім, коли через три місяці я поїхала до Латвії і почала про це говорити у пресі, громадськість виступила проти мене як журналіста, який підняв цю проблему.

В Латвії про людей, які працювали, зокрема в Ірландії, говорили, що вони зрадники держави, користолюбні, не є патріотами.

І я задоволена, що хоча б через декілька років, а не через сто, була організована з цього приводу перша конференція.

Людмила Пилип

Які прогнози? Чи збираються латвійці, яких за різними даними, виїхало від 50 до 100 тисяч, повертатися додому? Адже за статистикою, дві третини заробітчан не повертаються, а це відчутні втрати для трохи більше, ніж двохмільйонної Латвії.

Лайма Муктупавела

Молоді люди, у яких немає в Латвії ні квартири, ні власності, лише батьки та родичі, ті залишаться в Ірландії. Вони там почуваються дуже добре.

Знаєте, в Ірландії народилося 110 латвійських діточок. А старше покоління 40-50-літніх, у яких є власність в Латвії, ті сподіваються повернутися, однак лише в похилому віці. А молодь, яка тут народилася, стане громадянами Ірландії, як ми їх називаємо “ірієші”.

Людмила Пилип

В Ірландії за підтримки латвійської держави відкрилась латиська школа. Гадаєте, що держава схаменулася, що без знання мови латвійськими дітьми родинам буде важко повертатися додому?

Лайма Муктупавела

Минулого тижня за допомогою Міністерства освіти Ірландії отримали нове приміщення для школи. Тут навчається 20-25 дітей віком від двох до п’ятнадцяти років. Для їхніх батьків важливо, щоб діти знали рідну мову, співали латиські пісні та танцювали танці. Вона діє як недільна школа.

Буде ще бібліотека, хор, футбольна команда хлопчиків та дорослих.

Все це свідчить, що навіть ті люди, які тут хочуть залишитися, створюють, так би мовити, “пункт етнічного оплоту”.

Людмила Пилип

Який сьогодні “образ” латвійця в Ірландії? Чи змінилося щось у ставленні до латвійців-заробітчан після того, як Латвія стала членом Європейського Союзу?

Лайма Муктупавела

Є дві хвилі міграції латвійців в Ірландію: до і після вступу Латвії в Євросоюз.

Я працювала під час першої хвилі і була в Ірландії після 1 травня 2004 року. Так от, під час першої хвилі ми дуже важко працювали, без особливих прав, без можливості отримати плату за роботу у вихідні дні та позанормові години. Ніхто нас не інформував про наші права.

Зараз, після вступу Латвії в ЄС, такого відношення, як було раніше до нас в Ірландії, більше немає. Ірландці знають, якщо треба багато і важко працювати, слід запросити латвійців, бо ми стримані, працьовиті і професійні.

Людмила Пилип

Чи зустрічалися ви під час перебування в Ірландії з українцями? Чи відрізняється ставлення до них від ставлення до латвійців?

Лайма Муктупавела

Зустрічі з українцями в Ірландії у мене були. Одного разу я приїхала до Ірландії ще до вступу Латвії до ЄС як турист, і мені запропонували попрацювати в одному садівництві декілька годин на день, як студентці. Так от, студентам з Франції, Данії, Німеччини платили дуже великі гроші за годину роботи. Болгари отримували менше, ніж латиші, а українцям, не зважаючи на те, що вони робили ту ж саму роботу, платили менше, ніж болгарам.

Не знаю чому така різниця, за якими категоріями відбувається класифікація. Чи ніс інший, чи належність до Східної Європи... Не знаю.

Людмила Пилип

На закінчення нашої розмови вона зауважила, що для неї та багатьох її краян досвід роботи за кордоном був позитивним. Сама вона дописує вже п’ятий роман і знімає фільм про заробітчан. А неподалік тієї ірландської ферми, де колись працювала сама, збирається купити будинок.

Але і на майбутнє Латвії вона дивиться позитивно. «Колись ірландці самі виїжджали зі своєї бідної аграрної країни, а тепер вона стала магнітом для заробітчан. Не виключено, що через 20 років таким самим магнітом стане і Латвія, і тоді вже ірландці будуть їхати туди на заробітки,” – говорить Лайма Муктупавела.

Марія Щур

Наступна «Європейська Свобода» в ефірі у п’ятницю о 15-ій годині і о 11-ій у неділю на хвилях радіо «Промінь». На коротких хвилях ви можете почути цю передачу у суботу о восьмій та у неділю о дев’ятій вечора.

До зустрічі!

З вами була Марія Щур.
XS
SM
MD
LG