Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 05:59

Чи варто зважати на те, що думають про нас інші?


Інна Набока Київ, 14 лютого 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Людина – істота суспільна. І, звичайно ж, кожного з нас хвилює, що про нас думають, як нас оцінюють інші люди. Але чи завжди треба зважати на думку іншого? Це питання послужило темою сьогоднішньої розмови психолога Інни Набока.

Моя знайома, мила, розумна молода жінка, поскаржилася мені, що дуже погано почувається в незнайомому товаристві: соромиться, ніяковіє, губиться. Коли, скжімо, йде по залу, їй здається, що всі дивляться лише на неї, критично її оцінюють, кепкують. Від цього всі її рухи стають скутими, незграбними, неприродніми. І скільки не переконує себе, що ніхто не звертає на неї увагу, нічого не допомагає. Ще гірші справи, коли їй потрібно виступити на важливій нараді або перед незнайомою аудиторією – вона мало не втрачає дар мови. Причому, хвилює її не стільки оцінка того, що вона каже, скільки враження, яке вона справляє на інших.

Подібні проблеми – явище досить поширене, особливо, серед молоді. Психологи пояснюють його надмірним значенням, яке деякі люди надають тому, що думають про них інші. Звичайно ж, сакраментальна фраза: „Що скажуть люди?” – важливий регулятор суспільної поведінки. Але чи справді варто приділяти підвищену увагу думці оточуючих про нас?

Такий тип поведінки закладається ще в дитинстві. Для малюка надзвичайно важливо, як його сприймають однолітки, вчителі в школі. А от підлітки нерідко намагаються показати, що їх зовсім не цікавить думка оточуючих. Але епатажна поведінка також є свідченням надмірної уваги, яку молода людина приділяє враженню, яке вона справляє на інших.

Психологи вважають, що надмірна стурбованість тим, „що подумають інші”, як і надмірна чутливість до схвалення чи засудження оточуючих, - свідчення невпевненості в собі, заниженої самооцінки і надмірної зайнятості собою. Фахівці стверджують, а ми переконуємося в цьому на практиці, що коли ми особливо стараємося справити гарне враження, все виходить навпаки. Адже ми стримуємо, гальмуємо, нівелюємо власну особистість, своє творче Я, і в результаті виглядаємо гірше, ніж є насправді. Якщо ви дійсно хочете справити якомога краще враження, не намагайтеся робити це навмисне, - радять психологи. Старайтеся поводитися, діяти і міркувати так, як би ви це робили на самоті чи в товаристві близьких людей. Закличте на допомогу уяву. На офіційному бенкеті спробуйте уявити, що вечеряєте в сімейному колі, а виступаючи перед великою аудиторією – що говорите все це своїм друзям. І вже зовсім не слід зважати на те, що подумають про вас інші в питаннях принципових. Звичайно, це зовсім не означає, що потрібно абсолютно ігнорувати думки інших, але не варто змінювати свою особистість на догоду чиїмсь уявленням. Почуття власної гідності завжди підкаже, що важливіше: ваші внутрішні переконання чи те, що подумають інші. До речі, і ці інші, навіть якщо їх і більшість, цілком можуть помилятися, і так трапляється в історії людства на кожному кроці.
XS
SM
MD
LG