Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 10:02

Хто реалізує енергетичну стратегію Володимира Путіна.


Василь Зілгалов Прага, 15 лютого 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Деякі експерти вважають, що ніякої енергетичної стратегії Кремля не існує взагалі, а продовжується «бездарне розбазарювання енергетичних ресурсів», що мало місце ще за радянських, брежнєвських часів. Хоча експерт радіо Свобода Роман Купчинський стверджує, що до «енергетичної команди» Володимира Путіна ввійшли представники двох груп - «силовики» із колишнього КГБ і нинішнього ФСБ, а також співпрацівники діючого глави Кремля за часів його перебування в Петербурзькій мерії. Як формувалася ця «путінська команда», які пріоритети енергетичної стратегії Росії вони визначили і хто відіграє тут головні ролі.

Роман Купчинський вважає, що позиції російського президента Володимира Путіна щодо енергетичної , зовнішньої політики країни формувалися не раніше, як в часи його перебування в Петербурзі в 90-і роки минулого століття, де Путін очолював відділ зовнішньо - економічних зв’язків міської ради. Звідти й прийшли його колеги по петербурзькій міськраді у сьогоднішнє ключове керівництво російською енергетичною могутністю.

Сам Путін після 15 років агентурної роботи в КҐБ закінчив Петербурзький гірничий інститут, один із престижних радянських навчальних закладів, заснований ще у 1773 році за царських часів. З 1994 року ректором цього вузу став Володимир Литвиненко, за часів якого Володимир Путін захистив тут у 1997 році кандидатську дисертацію про стратегічне панування відновлення природних ресурсів регіону в умовах формування ринкової економіки. Де, до речі, за свідченнями деяких експертів, Путін проявив себе як дослідник, що не вірить у позитивне значення ринкових методів для росіян. Наприклад, провідний науковий співробітник московського фонду Карнеґі Марта Олкотт стверджує, що саме із цієї дисертації виходить недовіра російського президента до великої приватної власності та ідея створення вертикальної системи державного контролю за стратегічними галузями російської економіки, котра, на думку Путіна, відродить колишню могутність Росії.

У матеріалі Романа Купчинського відзначено, що той же Володимир Литвиненко нині входить до урядової паливно – енергетичної комісії. З колег Путіна по петербурзькій мерії виділяється Олексій Міллер нинішній керівник підконтрольної державі російської монополії «Газпром», також Дмитро Медведєв - глава адміністрації Кремля, Ігор Сєчин, стежка якого виходить з КҐБ і нині тягнеться до керівництва адміністрацією президента, а також до ради директорів державної компанії “Роснафта”. Можна додати ще, що за прогнозами деяких московських експертів після Володимира Путіна головним претендентом на президенство в Росії буде саме Олексій Міллер, а його місце в «Газпромі» може посісти Володимир Литвиненко і що довкола очолюваного ним гірничого інституту групується низка лідерів не лише російських, але й німецьких енергетичних гігантів типу “Лукойл”, “Вінтершал” та інших.

Роман Купчинський також називає серед оточення Путіна декілька «силовиків», людей з КҐБ, зокрема – Олександра Рязанова, котрий окрім причетності до керівництва “Газпрому” та “Сибнафти”, також є одним з ключових керівників скандально відомої компанії “РосУкрЕнерго”.

Матеріал Роман Купчинського може бути своєрідним підтвердженням тези, яку у 1990 році висловив один з керівників КҐБ, а нині американський громадянин, генерал Олег Калугін, котрий попереджав тоді, що всесильна організація з назвою КҐБ не розпалася, як Радянський Союз і не мине й десяти років, як вона повернеться до керівництва Росією. Що ж тут додаси?

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG