Боротьба за ринковий статус для України розпочалася ще п’ять років тому. Тоді, в рамках антидемпінгового розслідування у США проти українських виробників, Україна вперше спробувала довести Міністерству Торгівлі США, що її економіку можна вважати ринковою. Однак, у той час Сполучені Штаті не сприйняли її аргументів, і й надалі вважали їх недостатніми. Голова торговельно-економічної місії при посольстві України в США Євген Буркат пов’язує таку позицію американців із політичним охолодженням у відносинах України та США.
“У той час Росія і Казахстан отримали ринковий статус. Але, у випадку Росії, у 2002 році її відносини із Сполученими Штатами були дуже полюбовними. У випадку Казахстану свою роль відіграли кити американського нафтогазового бізнесу. Саме тоді, у 2002 році, українсько-американські відносини були, скажімо так, не кращими.”
Проти надання Україні статусу ринкової економіки працювали не лише політичні негаразди, але й випливові американські організації та компанії. Зокрема, Асоціація сталевих виробників США та компанії, які займаються вирбоництвом хімічних добрив. Адже, саме вони були зацікавлені в обмеженні доступу українських конкурентів до американського ринку. Однак, за словами Євгена Бурката, зараз в американської сторони вже на залишилося об”єктивиних причин для відмови Україні у ринковому статусі.
“Крім поліпшення політичного клімату у двосторонніх стосунках, аргументи, які надавалися українською стороною, а це і уряд України і українська асоціація виробників чорної металургії, виявилися більш переконливими. Тому цей результат був загалом очікуваний.”
Голова торговельно-економічної місії України у США не відкидає політичну вмотивованість рішеня американського Міністерства Торгівлі. Однак, за його словами, вирішальним було все ж виконання Україною шести критеріїв здобуття рикнового статутусу, визначених американським законом. Тепер, за словами Бурката, у виграші від визнання економіки України риноковою опиняться перш за все провідні експортні галузі держави.
“Українські виробники не тільки чорної металургії, але й феросплави, і хімічна промисловість, усі ці виробники можуть вступати у переговори з Міністерством Торгівлі США щодо перегляду діючих антидемпінгових обмежень. Таким чином розширюючи свої експеортні можливості на ринку США. Окрім того, у майбутніх потенційних ситуаціях можливого демпінгу з боку українських виробників Міністерство Торгівлі США буде обмежене у своїх юридичних механізмах”.
Водночас, Євген Букрат вважає, що статус країни з ринковою економікою може лише побічно допомогти Україні у її переговорах щодо вступу до Світової Організації Торгівлі. За словами голови тороговельно-економічної місії, ці процеси юридично не пов”язані між собою.
“У той час Росія і Казахстан отримали ринковий статус. Але, у випадку Росії, у 2002 році її відносини із Сполученими Штатами були дуже полюбовними. У випадку Казахстану свою роль відіграли кити американського нафтогазового бізнесу. Саме тоді, у 2002 році, українсько-американські відносини були, скажімо так, не кращими.”
Проти надання Україні статусу ринкової економіки працювали не лише політичні негаразди, але й випливові американські організації та компанії. Зокрема, Асоціація сталевих виробників США та компанії, які займаються вирбоництвом хімічних добрив. Адже, саме вони були зацікавлені в обмеженні доступу українських конкурентів до американського ринку. Однак, за словами Євгена Бурката, зараз в американської сторони вже на залишилося об”єктивиних причин для відмови Україні у ринковому статусі.
“Крім поліпшення політичного клімату у двосторонніх стосунках, аргументи, які надавалися українською стороною, а це і уряд України і українська асоціація виробників чорної металургії, виявилися більш переконливими. Тому цей результат був загалом очікуваний.”
Голова торговельно-економічної місії України у США не відкидає політичну вмотивованість рішеня американського Міністерства Торгівлі. Однак, за його словами, вирішальним було все ж виконання Україною шести критеріїв здобуття рикнового статутусу, визначених американським законом. Тепер, за словами Бурката, у виграші від визнання економіки України риноковою опиняться перш за все провідні експортні галузі держави.
“Українські виробники не тільки чорної металургії, але й феросплави, і хімічна промисловість, усі ці виробники можуть вступати у переговори з Міністерством Торгівлі США щодо перегляду діючих антидемпінгових обмежень. Таким чином розширюючи свої експеортні можливості на ринку США. Окрім того, у майбутніх потенційних ситуаціях можливого демпінгу з боку українських виробників Міністерство Торгівлі США буде обмежене у своїх юридичних механізмах”.
Водночас, Євген Букрат вважає, що статус країни з ринковою економікою може лише побічно допомогти Україні у її переговорах щодо вступу до Світової Організації Торгівлі. За словами голови тороговельно-економічної місії, ці процеси юридично не пов”язані між собою.
