Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 18:20

Інтерв’ю з міністром внутрішніх справ України Юрієм Луценком.


Марина Пирожук

Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:


Київ, 2 лютого 2006 року.

Марина Пирожук: Пане міністре, вітаю Вас в студії радіо “Свобода”! Дякую, що знайшли час для спілкування з нашими слухачами.

Я б хотів би розпочати розмову з актуальної теми. Виборча кампанія в розпалі. Правоохоронні органи раніше були гравцями нинішньої кампанії. Як зараз виглядає ситуація.

Юрій Луценко: Зараз наступає найбільш відповідальний момент в житті суспільства, коли вони можуть змінити політичну еліту, яка засідає в парламенті. МВС у будь-якому разі не буде втручатися у виборчий процес. Є рішення моє про небалотування по списках будь-яких партій.

Я зроблю все, щоб в цей виборчий період не віддати міліцію для використання у брудних іграх політичних сил. Зроблю все, щоб забезпечити чесні і прозорі вибори. Ми не збираємося ні розганяти мітинги.

Марина Пирожук: Це лише інтенція, пане міністре. Чи отримують ваші органи якісь повідомлення про якісь порушення виборчого законодавства, про використання тими чи іншими політичними силами адмінресурсу?

Юрій Луценко: Якщо повідомлення будуть про споєння злочину, то, безумовно, будемо на них реагувати. Як приклад, можу навести останню подію. Під час мітингу ПСПУ в Дніпропетровську учасники цього мітингу застосували газову зброю проти своїх політичних опонентів. Звичайно, ми задокументували цей випадок, затримали всіх винних, надали цю інформацію в ЦВК. Думаю, що це підстава для ймовірного прийняття рішення щодо попередження цієї політичної сили.

Нагадаю, що 2 попередження і можна таку політичну силу знімати з реєстрації. Якщо такі події будуть робитися у провладних силах, то наша відповідь буде такою ж швидкою.

Також іншим напрямком діяльності під час виборів я вважаю необхідність інформувати населення про осіб, які представляють оперативний інтерес для МВС у списках тих чи інших політичних сил.

Марина Пирожук: Пане Луценко, а хто має найбільше можливостей для зловживання? Хто ці політичні сили: партія влади, чи ті сили, які мають своїх представників серед голів облдержадміністрацій, якихось інших сил фінансових?

Юрій Луценко: Я думаю, що так званий адмінресурс не буде вирішальним на цих виборах, мало того – він буде майже непомітним. Сьогодні уже ніхто не змусить людей виходити на мітинги, тримати плакат одного кандидата, здавати відкріпні талони, розносити або збирати агітацію по ящиках. Звичайно, буде тиск від роботодавців, але в даному випадку МВС безсила. Дуже багато, якщо не все, залежить від самого суспільства.

Марина Пирожук: Хочу перейти до справи Гонгадзе. Як Ви оцінюєте те, що журналістам заборонили бути присутніми на судовому слуханні?

Юрій Луценко: Як Ви знаєте, ця справа є для мене надзвичайно близькою. Не дивлячись на те, що слідство в ній вела ГПУ, то я як людина, яка мала спільну роботу з Георгієм, спільний і довгий шлях в боротьбі за встановлення істини у цій справі, дещо зробив у ній. Не буду перебільшувати, але затримані особи, які знаходяться зараз на лаві підсудних давали свої перші свідчення в кабінетах МВС.

З іншого боку, я не поділяю панічних заяв про розвал справи, коли з неї вичлененений елемент винних в самому вбивстві. Я вважаю, що це нормально. Треба розслідувати і встановити істину по встановлених слідством фактах. Є підозрювані у вбивстві, треба дати їм оцінку, але слідство далі має шукати і замовників і організаторів.

Марина Пирожук: Чому журналістів туди не пускають? Мати Георгія Леся Гонгадзе наполягає саме на публічності цих слухань, чому не враховують її побажання?

Юрій Луценко: Було рішення судді на першому судовому засіданні про обмеження доступу журналів. Коли за був переповнений, то вона сказала, щоб більше не пускали. Вона має на це повне право, це виключно ї компетенція, ніхто не має право навіть при всій повазі до Лесі Теодорівни наполягати на іншому. Це рішення судді.

Марина Пирожук: А як в цьому сенсі розуміти слова адвоката Лесі Гонгадзе, який вважає, що за цим можливо щось хочуть приховати?

Юрій Луценко: Адвокат має можливість висловлювати свою думку у вільному суспільстві вільно. Скажемо, постраждалі, як то мати Гонгадзе, мають також право мати вільну думку. Але вирішує суддя, якщо ми живемо в правовій державі.

З моєї точки зору, дуже важливо аби це слідство проводилося в нормальному пристосованому приміщенні, і на певні його етапи допускалися його журналісти, але про всі дії журналісти дізнавалися від адвокатів, від сторін, які ведуть там судові дебати.

Маленький приклад. Там будуть давати покази таємні агенти МВС. Вони будуть свідчити у цій справі. Їх по закону не можна показувати публіці. Так що обставини для певних елементів закритості там є.

Марина Пирожук: Коли буде поставлена остаточна крапка буде поставлена в цій справі?

Юрій Луценко: Дату закінчення судового розгляду не можу назвати. Знаю лише одне. Враховуючи те, що міліція допомагає ГПУ у певних оперативних діях по розшуку і встановленні замовників цього вбивства, то я відчуваю, що слідство останніми місяцями активізувалося.

Марина Пирожук: Ви нещодавно заявили, що СБУ завадили затримати Пукача. В той же час колишній керівник цієї структури Олександр Турчинов заявляв, що затримати цього громадянина була можливість. Наче цього не сталося, тому що діяльність СБУ в Ізраїлі свідомо засвітили ті, хто не зацікавлений у затриманні Пукача. Хто не зацікавлений у затриманні цього персонажу.

Юрій Луценко: Якби я точно знав, хто зацікавлений, то я би точно знав, хто замовив вбивство Гонгадзе.

Марина Пирожук: Турчинов натякає на представників ГПУ. Ви погоджуєтеся з ним?

Юрій Луценко: Ні, я не погоджуюся з ним. Взагалі вважаю, що справа депортації чи екстрадиції є виключна компетенція ГПУ. Я не звинувачую СБУ в тому, що зірвалося затримання, я просто вважаю, що вони хотіли першими добігти до пальми першості і таким бажанням не зовсім командно зіграли.

Марина Пирожук: Така розбалансованість в роботі силових структур і зараз, чи лише була тоді?

Юрій Луценко: Сподіваюся, що сьогодні вона є кращою. Але тут кожному треба зажати свої особисті амбіції і бажання відзначитися в кулак і довірити слідство ГПУ.

Я, наприклад, не рвався арештовувати своїх колишніх співробітників, хоча вони вже дали дані в мене в кабінеті про те, що вони причетні до цієї справи, бо це виключна компетенція прокуратури.

Марина Пирожук: Пане Луценко, а хто має впалив на цю справу з нової влади? Про це багато пишуть, на це натякають, але чіткої відповіді, чітких пояснень не було. Хто можу зараз бути зацікавлений в новій владі в тому аби ця справа не була до кінця доведена?

Юрій Луценко: Я не знаю таких людей. Знаю, що немає більшого бажання Президента Ющенка виконати свою передвиборчу обіцянку. Звичайно, є дуже багато людей, під якими земля горить, які намагаються застосувати свої старі зв’язки аби прикрити свій злочин. Ви не гірше мене пам’ятаєте, коли пана Пукача заарештували, але одна відома суддя за деякий час відпустила її на волю.

Марина Пирожук: Ця суддя покарана?

Юрій Луценко: Ні, вона не покарана. Це рішення судді, за яким вона не може бути покарана.

Марина Пирожук: Вона це робила на чиєсь прохання, за чиєюсь вказівкою. Якраз я хотів сказати, що з моєї точки зору, треба було вияснити, хто їй дзвонив, допитати, взяти свідчення. Можливо, це було зроблено, я можу не знати.

Марина Пирожук: А хто це мав з’ясувати?

Юрій Луценко: Слідство веде ГПУ, міліція лише виконує окремі її вказівки. Якщо міліції доручено, наприклад, обшукати певну територію лісу, то ми зробимо. Якщо нам скажуть когось затримати, доправити до слідства працівників чи екс-працівників міліції, то ми це робимо.

Марина Пирожук: А хто тут ключову роль відіграє: ГПУ, МВС, СБУ? Чи всі однаковою мірою відповідальні?

Юрій Луценко: ГПУ веде слідство. Тільки її слідча група, її уповноважений має право приймати ті чи інші рішення. Міліція сидить і чекає такого дзвінка.

Марина Пирожук: Чи можна розраховувати на те, що дії ГПУ будуть об’єктивні і професійні?

Юрій Луценко: Це встановить: а) результати слідства, якщо будуть знайдені докази і б) встановить результат судового розгляду справи. Одна справа підозрювати, інша справа встановити. На цей момент я бачу максимальне старання. Я бачу, що керівник цієї слідчої групи пан Шубін є виключно професіоналом, який старається зробити в жахливих умовах, коли йому не давали при попередній владі, але він йшов до істини.

Марина Пирожук: А щодо незалежності цих професіоналів зараз?

Юрій Луценко: Сьогодні ми вже знаємо частину цієї істини. На цей момент я собі не уявляю, хто міг би надавити на нього. Я знаю, що попередній Генпрокурор зупинився на моменті встановлення істини при вбивстві і не хотів далі просувати цю справу, тим не менше слідча група працювала.

Марина Пирожук: Не хотів з тих же причин, про які Ви говорили?

Юрій Луценко: Тут важко сказати, наскільки він був пов’язаний з попередньою владою, що не хотів далі розслідувати, чи був авантюрною людиною, для якої було важливо поставити галочку і розпочати судове слідство.

Але частину істини суспільство знає. Про іншу здогадується. Сподіваюся, що через деякий час професіонали з ГПУ при допомозі і працівників міліції і СБУ, якщо це буде потрібно можуть робити доповідь суспільству про замовників і організаторів.

Я вам скажу відверто, передсмертна записка пана Кравченка, з моєї точки зору, вже дала суспільству дуже зрозумілий сигнал паро те, хто організував це вбивство.

Марина Пирожук: Чому тоді влада не діє оперативно?

Юрій Луценко: Тому що знати і довести – це дві різні речі. Коли пан Кравченко перед смертю написав, що це справа рук Кучми та його оточення, то нам ще треба довести, що цей вислів є не лише правдою, але і підтверджується певними доказами.

Марина Пирожук:А якщо докази будуть всі знищені або їх важко буде відшукати, то чи можна взагалі припускати такий варіант, що суспільство ніколи не довідається про замовників.

Юрій Луценко: Таке можливо. Як Ви знаєте, не всі вбивства розкриваються. Є спеціальна стаття по недоведеності чи невстановленності винних. Але в даному випадку я не розглядаю такий варіант. Вже у нас, слава Богу, є дуже багато живих і здорових важливих свідків: є Микола Мельниченко з його записами, є колишні керівники силових структур, є працівники цих структур. Як показала історія, наприклад, нічого не пропадає в міліції, так і в інших структурах.

Сьогодні люди, які були свідками затримання і вбивства Гонгадзе дають покази. Я впевнений, що такі самі покази будуть дані і по організатору і замовнику, в чому підозрюється пан Пукач. Всі люди живі. Нічого ж не робилося в вакуумних кімнатах.

Україна велика країна, і є багато інформації. В даному випадку треба бажання і час. Мені здається, що бажання в слідчих прокуратури існує. Треба дати їм час.

Марина Пирожук: Пане міністр, бандити за обіцянками Віктора Ющенка мали сидіти у тюрмах. Яка їхня доля? Багато з них є кандидатами у депутати різних рівнів.

Юрій Луценко: Давайте зразу дамо визначення дефініції. Гасло Майдану: “Бандитам – тюрми!”, то малося на увазі не стільки стаття бандитизму, по якій проходять як правило озброєні рекетири або грабіжники, як малися на увазі політичні бандити, які грабували країну.

Марина Пирожук: Я саме цю категорію і маю на увазі.

Юрій Луценко: Я хочу, щоб це розуміли слухачі і майбутні мої критики. Дехто каже, що стаття “бандитизм” є дуже вузькою і не треба пришивати туди всіх підряд. Кажу, що це політичне визначення нашого суспільства про бандитів при попередній владі.

Чи визначення це справдилося? Як міністр внутрішніх справ свідчу, що справдилося, бо за рік діяльності міліції ми зібрали матеріали, а органи прокуратури порушили кримінальні справи, в яких проходять більше 1200 посадових осіб, які нанесли збитки державі, які зафіксовані органами міліції, більше, ніж на 22 млрд. грн..

Так ось, законодавство на сьогоднішній день чітко встановлює, що міліція тільки може збирати матеріали. Як тільки вона виходить на посадову особу, чи це пан Засуха, чи це пан Чечетов, чи це пан Кучма, чи це пан Янукович, то ми маємо відразу ці матеріали надавати в прокуратуру і не маємо далі права вести слідство. Прокуратура оцінює ці матеріали і порушує або не порушує ці справи.

Міліція пройшла по всім резонансним справам. Я можу на будь-яке запитання відповісти, що справи порушені, заактовані, матеріали є. Але далі вступає в дію слідство прокуратури. Такий у нас закон.

Від голови сільради до Президента це виключна компетенція прокуратури. Їхнє завдання буде прозорим, таким же як міліція. Ми передали ці справи, кримінальні справи порушені. Тепер стоїть питання, чи це законослухняні політики, чи це все ж таки бандити при владі?!

Марина Пирожук:Чи можна говорити, що Президент Віктор Ющенко, підписавши меморандум з Януковичем і підписавши закон про недоторканність, захистив тим самим бандитів (це не моє визначення, це визначення нинішньої влади, яка рік тому обіцяла відправити у тюрми)?

Юрій Луценко: Я би сформулював так. Голосування в парламенті за депутатську недоторканість, підписання після цього цього закону Президентом України дуже ускладнило роботу слідства: і МВС, і прокуратури...

Марина Пирожук: А куди дивилося Ваше відомство?

Юрій Луценко: Ми написали свій категоричний протест і вважали, що цей закон має бути заветований.

Можу сказати, що на цей момент прокуратура направила 514 подань до обласних та районних рад з проханням дати можливість притягнути до відповідальності відповідних осіб. Лише 73 є погодження, 332 відмови, а ще близько 300 взагалі не розглядається ще.

Цей закон, який був проголосований, в тому числі і членами помаранчевої команди - СПУ та БЮТ, і підписаний потім Президентом України, дуже перешкоджає нормальній роботі в купі резонансних справ.

Марина Пирожук: Чи можемо ми взагалі говорити про те, що ці люди, яких ми перераховували, багато з яких є підозрювані, будуть взагалі коли-небудь відповідати за свої вчинки, чи депутатський імунітет їх захистить, до речі, не без дозволу Президента України і парламентських політичних сил?

Юрій Луценко: Я впевнений, що недоторканість залишиться лише у ВР, бо це пряма конституційна норма. Всі інші будуть зняті, як тільки запрацює КСУ.

Марина Пирожук: А як? Закон же про недоторканість депутатів різних рівнів підписаний. Його будуть скасовувати?

Юрій Луценко: Тому, що збереться КСУ і зробить те, що робив вже двічі: визнає цей закон неконституційним. Бо це пряме порушення норми Конституції про рівність громадян перед законом.

Марина Пирожук: Але до того часу ці люди прийдуть у парламент. Вони матимуть імунітет і недоторканість вже депутата ВР.

Юрій Луценко: У ВР є пряма норма – вони будуть недоторканими. Це однозначно. Ніякий КСУ цього не відмінить, і ніякий указ Президента їх не стосувався.

Але депутати обласних, районних і так далі рад, їхній імунітет буде скасований...

Марина Пирожук: Але Ківалов, Колесников...

Юрій Луценко: Секундочку. Якщо цього не станеться, то я не буду працювати на чолі МВС, бо не хочу бути керівником безправного державного органу.

На цей момент вони сподіваються, що цей статус у них лишиться. Але я хочу нагадати, що двічі КСУ вже скасовував аналогічні закони, які приймалися в угарі передвиборчого популізму. І буде так і зараз.

Марина Пирожук: Що робити з цими депутатами, які є кандидатами у депутати до ВР?

Юрій Луценко: Є два шляхи.

Перший. Я гарантую, що надам громадянам інформацію. Вони свідомі і знаються всі ці прізвища, де вони балотуються. Є варіант не допустити цих осіб в парламент...

Марина Пирожук: Він реальний?

Юрій Луценко: Спитайте у громадян. Тут я не можу сказати...

Марина Пирожук: Ви кажете, що є варіант не допустити цих людей до парламенту. Як це зробити?

Юрій Луценко: Наприклад, просто не голосувати.

Якщо в ПСПУ, електорат якої хоче найбільш близьких відносин з Росією, тим не менше у їх списках знаходяться, як мінімум, дві особи, які оголошені у міждержавний розшук. Якщо люди хочуть, щоб вони стали недоторканими, то нехай голосують.

Якщо вони все-таки хочуть, щоб ці люди були знайдені і притягнуті за скоєні злочини абсолютно кримінального характеру, тоді вони не голосують за них. Суспільство має мати правду, але воно саме вирішує, кого воно хоче бачити на посаді народних депутатів. Інше...

Марина Пирожук: Але ті люди, про яких Ви говорите, вони мають свої аргументи. Вони кажуть, що це політичний тиск, репресії. Ці люди почуваються досить непогано. Про це свідчить ситуація, зокрема, на Донеччині, де певні політичні сили мають дуже високий рейтинг.

Юрій Луценко: Є другий шлях, який полягає у тому, що не дивлячись на те, що ці особи можуть стати депутатами, вони будуть притягуватися до відповідальності через відповідне подання і рішення ВР.

Інше питання, що це довгий шлях. Так, це довгий шлях. Ющенка і його команду можна критикувати за що-завгодно, але тільки не можна критикувати за недотримання законів.

Так, вони складні. Так, вони добрі і зручні порушникам. Але ми йдемо цим шляхом. Ніяка справа не загубиться.

Коли мене питають, мовляв, навіщо ти порушуєш всі ці справи, якщо знаєш, що вони осідають у прокуратурі і, як правило, там вмирають. Я відповідаю: “Не цей, так інший прокурор. Не цей, значить наступний”.

Але ж справи не горять. Рукописи залишаються. Всі справи заактовані. І нікуди вже не дінуться. Рано чи пізно люди будуть притягнуті до відповідальності. Я у цьому глибоко переконаний.

Моє завдання зібрати матеріали, зафіксувати, передати в прокуратуру. Завдання і парламенту, і суспільства, і Президента знайти такого прокурора, який захоче і зможе їх реалізувати, дати їм законний хід.

Сьогодні Медведько демонструє набагато більше бажання вирішувати ці справи, ніж його попередник Піскун.

Рік я не міг відкараскатися від відчуття, що за шальками терезів правосуддя в прокуратурі постійно стоїть фігура торгівця цими справами, яка страшенно мені в профіль нагадувала пана Піскуна. Цей етап завершений.

Сьогодні є нормальна співпраця. Так, не так швидко, як нам хотілося б. Так, нам дуже заважає недоторканність депутатів місцевих рад, але ми йдемо виключно правовою дорогою.

Марина Пирожук: Водночас ситуація виглядає абсурдною, тому що люди, які підозрюються в певних злочинах, претендують на місця в парламенті, себто самі претендують стати владою.

Ви кажете, що це рано чи пізно буде доведено до кінця. Сама ситуація, що ці люди претендують на владні позиції, чи не видається Вам абсурдною?

Юрій Луценко: Ні. Суспільство саме вирішує, кого хоче бачити своїм представником. Якщо комусь хочеться бачити своїм представником того чи іншого діяча, який має, як собака бліх, цих кримінальних справ, то це таке суспільство. Це такий етап.

Суспільство саме вирішить, кого воно хоче бачити у ВР. Якщо воно вірить їхнім аргументам, що це безневинні янголи, які просто випадково вкрали 22 мільярди у держави, то так і буде.

Якщо воно повірить аргументам нашої сторони, то тоді воно проголосує за зовсім інші політичні сили. Скоріше всього, не буде такого чорно-білого підходу, будуть і ті, і ті.

Марина Пирожук: Мова йде про відповідальність перед законом, про відповідальність за свої вчинки.

Юрій Луценко: Ні з кого не зняті звинувачення, ніхто незакритий за недоторканістю в будь-якому статусі.

Сьогодні немає жодного серйозного підозрюваного, який мав би на руках хоч якісь документ амністії. Так, в нього є дуже багато перешкод, які до шляху до відповідальності, але ще ніяка робота не згорнута, не зупинена і ніяка справа не закрита. Всі справи в роботі.

Все це дуже нелегкі справи, бо ще раз кажу: ми ж готуємося до суду, де будуть дуже кваліфіковані адвокати. Тому з пилу-жару просто так зляпати справу і передати туди – це було б непрофесійно.

Так, суспільству хотілося б швидше, мені хотілося б ще швидше, але ми йдемо цією для нас дуже важкою дорогою, не зупиняючись ні на хвилину.

Є дуже багато перешкод...

Марина Пирожук: А те, що це розтягнуто в часі, то це свідчить знову ж таки про відсутність належної доказової бази, можливо, це професійна неспроможність, неспроможність правоохоронних органів чи це просто звичайна часова процедура, яку треба пройти?

Юрій Луценко: Візьмемо елементарний приклад.

Для того, щоб перевірити, як відбувалося розкрадання, наприклад, “Укрзалізниці”, де крали мільярди, то треба спочатку знайти матеріали, зробити виїмку документів, провести певні опитування, потім подати матеріали на порушення, обов’язково замовити ревізію.

У такому складному механізмі, як “Укрзалізниця” провести комплексну ревізію! Тобто, це дійсно великі часові рамки. Такі справи не можуть робитися ні за місяць, ні за півроку.

Але важливо інше. На сьогодні всі більш-менш резонансні справи, всі видимі заяви громадян, організацій, будь-яких контролюючих органів нами відпрацьовані. Ми задокументували всіх людей, які скоріше за все, ми вважаємо, будуть відповідати. Ми їх називаємо обґрунтовано-підозрюваними. Це довгий шлях.

Давайте думати не тільки про сьогодні, а й про велику перспективу, аби ніколи більше в країні не було розкрадачів безконтрольних, під “політичним дахом” того чи іншого керівника держави. Але з іншого боку, щоби не було і позаправової розправи, як це було часто у попередній період.

Я не знімаю з себе своєї відповідальності. Я, повірте, по ночах важко сплю, хоча знаю, що без вини винуватий, бо справи знаходяться у дещо іншому проваджені, тим не менше, я знаю, що треба робити ще більше, ніж робив.

Але і кожен громадянин, кидаючи бюлетень, має собі усвідомити, що цим він вирішує, хто буде встановлювати його долю на найближчу перспективу.

Тим не менше, якщо у парламент пройдуть ті, про кого ми з Вами прекрасно знаємо і підозрюємо їх, то нічого страшного немає, вони все рівно будуть відповідати, але отримаємо ще один дуже складний бар’єр для правоохоронців – це депутатський мандат. Нічого страшного, перескочимо і цей мандат. І парламент, між іншим, не вічний.

Марина Пирожук: Пане міністре, як багато таких осіб, про які ми зараз говоримо, які заховалися за імунітет, які пішли у політику для того, аби уникнути відповідальності?

Юрій Луценко: Достатньо багато. Я вже подивився і списки блоку Литвина, і Регіонів, і СДПУ(О), і Вітренко. Але хотів би ще зробити повний аналіз списків проурядових партій, а потім обов’язково довести цю інформацію до суспільства.

Я хотів би тільки одну річ сказати. Всі розмови про можливий реванш вчорашніх сил мають певні підстави, але ніякої трагедії немає. Є лише одна проблема – це взаємовідносини між членами помаранчевої команди.

Марина Пирожук: Пане міністре, а ідеї деяких “нашоукраїнців” стосовно того, щоб зняти Януковича взагалі з перегонів. Як Ви це прокоментуєте? І знову ж таки, наскільки це реально?

Юрій Луценко: Конституція вважає усіх людей рівними перед законом. Те, що його підозрюють, абсолютно не означає, що він не має права бути депутатом. Це неконституційно і неправильно. Це є сигнал для виборця. Але незаборона висувати кандидатуру.

З іншого боку, законодавець вперше передбачив, що не має права балотуватися особа, яка була судимою. Отже, на цей момент дійсно виникла колізія. В тому числі і “НУ” задає запитання: “Чи законно було знята судимість з пана Януковича?”

Наскільки мені відомо, знову ж таки це робило не моє відомство згідно законодавства, що Донецька обласна прокуратура порушила справу у цьому контексті і встановила її експертиза, що рішення про зняття судимості з Януковича є сфальсифікованим. В мене є такі дані.

Але далі Генпрокуратура має визначитися. Якщо цих доказів достатньо, то вона звернеться до ВСУ, і якщо той визнає, що рішення сфальсифіковане і відмінить його, тоді Янукович буде судимим і відповідно і не буде мати законної підстави балотуватися.

Є така фраза гарна: не можна увійти в майбутнє за квитком минулого. Це в повній мірі стосується усіх запитань, які Ви мені ставили.

Я впевнений, що ті діячі, які розраховують на реванш, гірко прорахуються по результатах виборів, якщо помаранчева команда знайде спільну мову.

Марина Пирожук: А вона згуртується, за Вашими прогнозами? Вона взагалі усвідомлює усі ці ризики і небезпеки?

Юрій Луценко: Мені здається, що це єдиний вихід із цієї ситуації.

Всі ми розуміємо, що командою Майдану ми називаємо “НУ”, БЮТ та СПУ. На цей момент проблем між СПУ та “НУ” фактично немає.

Є, звичайно, різні ідеологічні підходи у різних напрямках розвитку країни, але є чітке бачення стратегії спільної для країни.

Марина Пирожук: А що вас роз’єднує з БЮТ?

Юрій Луценко: БЮТ також має дуже близькі до “НУ” погляди і на тактику, і на стратегію розвитку країни, але роз’єднують амбіції.

Марина Пирожук: Мороз теж може бути претендентом на прем’єрське крісло?

Юрій Луценко: Можливо.

Марина Пирожук: Це не такі самі амбіції?

Юрій Луценко: Запитайте, будь ласка, у соціалістів, у Мороза, у Юлії Володимирівни.

Мені здається, що Юлія Володимирівна усвідомила певні речі і сьогодні демонструє бажання створювати єдину команду Майдану.

Марина Пирожук: Але не перестала нарікати і критикувати дії уряду за газову угоду, яка була підписана. Оскільки справді відповіді на ключові запитання по цьому документу ніхто так і не дав.

Чи не є тут, до речі, якісь спекуляції, маніпуляції? Тому, що забули самі ці газові угоди, а тут фактично йде мова про енергетичну безпеку і не тільки про енергетичну.

Юрій Луценко: Я не є фахівцем у газовій сфері, але знаю лише одне, що у ході переговорів по будь-якій проблемі, якщо ми хочемо мати сильну позицію держави, уряд не відправляють у відставку.

Знаю лише одне, що без будь-якого одного елемента з цих трьох сил перемога на Майдані була б неможливою. Вона не була б можливою без БЮТ, без “НУ” і без СПУ, тому ці три сили приречені на спільну подальшу співпрацю. Всі інші речі є від лукавого. Можна говорити про газ, про землю, про політреформу, про ще якусь холеру.

Це моя позиція як політика і як міністра.

Марина Пирожук: Пане міністре, Ви у своїх коментарях дуже лояльні до дій Президента. Чи справді Президент бездоганний у своїх діях?

Юрій Луценко: Здається, я ніде у своїх коментарях не заявляв, що Президент бездоганний.

Марина Пирожук: Окрім закону про недоторканність, які він ще помилки зробив, на Ваш погляд?

Юрій Луценко: Давайте ми про це поговоримо з Вами тоді, коли я не буду керівником МВС.

Марина Пирожук: А часто Президент погоджується з Вашими позиціями і приймає Ваші аргументи?

Юрій Луценко: Достатньо часто. Правда, інколи після цього відміняє точку зору.

Марина Пирожук: Чи про все говорять члени команди, чи всю інформацію члени команди доносять Президенту?

Юрій Луценко: Я звик відповідати за себе.

Марина Пирожук: А чи Ви отримуєте якісь вказівки, Ваше відомство, яке Ви очолюєте, згори? Я не кажу, що з Секретаріату Президента, можливо з інших структур.

Юрій Луценко: Якщо мова йде по конкретних справах, то ніколи.

Марина Пирожук: РНБО, скажімо, та інші інституції?

Юрій Луценко: Я ніколи не отримував команди “Фас!” і команди “Стоп!”

Але з іншого боку, я, наприклад, маю завдання Президента розібратися з тіньовим ринком спирту. Це як приклад.

Марина Пирожук: Пане міністре, Ви тут згадували газові угоди, “газову війну”. Чи перевіряли ви інформацію стосовно “РосУкрЕнерго” і людей, які причетні до цієї структури з української сторони? Чи знаєте Ви щось про цих людей?

Юрій Луценко: Контрабанда – це вже не наше. Будь-які посадові злочини – це теж не наше. Так сталося. Тому в даному випадку можу сказати так: ми опрацьовуємо лише в межах своєї компетенції проблему газової безпеки держави, але в більшій мірі це робота прокуратури. Тому наразі перевірку координує Генпрокуратура.

На цей момент нічого такого сенсаційного, щоб могло підтвердити правоту тієї чи іншої сторони, які дискутують у цій проблемі, я вам повідомити не можу.

Знаю лише одне, що розкрадання у цій сфері колосальне.

Марина Пирожук: Дякую.

Нагадаю, що сьогодні гостем радіо “Свобода” був міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, з яким розмовляла Марина Пирожук.

Юрій Луценко:

Хай вам щастить! Усього найкращого!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG