Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 15:58

“Європейська Свобода”: - Фінансові консультанти і перукарки зможуть легше переносити свій бізнес до різник країн ЄС - Європейський Союз обіцяє лібералізувати ринок послуг для своїх громадян; - Енергетична криза торкається усіх. У Німеччині пропонують опалювати біомасою; - Міцна та держава, де міцна громада – європейці допомагають у відродженні колись потужних українських громад і громадських організацій.


Марія Щур

Прага, 17 лютого 2006 року.

Аудіозапис програми:

Марія Щур

В ефірі «Європейська Свобода». З вами Марія Щур.

- Фінансові консультанти і перукарки зможуть легше переносити свій бізнес до різник країн ЄС: Європейський Союз обіцяє лібералізувати ринок послуг для своїх громадян;

- Енергетична криза торкається усіх. У Німеччині пропонують опалювати біомасою;

- Міцна та держава, де міцна громада: європейці допомагають у відродженні колись потужних українських громад.

Про це і не лише про це протягом наступних півгодини у передачі «Європейська Свобода» на хвилях радіо «Промінь» та радіо «Свобода».

Європарламент у четвер схвалив плани створити в Європейському Союзі єдиний ринок послуг, незважаючи на жорстку опозицію багатьох національних делегацій.

Якщо рішення пройде у наступних читаннях, воно має полегшити доступ представників таких професій, як консультанти, перукарі, автомеханіки чи водопровідники на ринок усіх країн ЄС.

Сфера послуг – це дві третини європейської економіки. На думку деяких оглядачів, відкриття ринку послуг допоможе створити кілька десятків тисяч нових робочих місць.

На думку скептиків, воно створить конкуренцію для громадян з багатших країн, які бояться напливу дешевої робочої сили зі Східної Європи.

Більше про побоювання і сподівання європейців розповідає кореспондентка радіо “Свобода” у Брюсселі Наталя Вікуліна.

Наталя Вікуліна

Лібералізація ринку послуг викликала величезні суперечки в усьому Євросоюзі.

Колишній комісар ЄС з внутрішнього ринку Фріц Болкестейн розробив директиву з лібералізації ринку послуг у Євросоюзі, цей документ було ухвалено попереднім складом Єврокомісії. А сьогодні багато із цих пропозицій підтримав Європарламент.

Прихильники директиви виступають за вільний ринок у Європі не тільки для товарів, але і для послуг. Це означає, що, скажімо, в Італії туристичними гідами можуть бути не тільки італійці, але й німці і для цього їм не треба долати ніяких бюрократичних перепон.

Лібералізація ринку послуг має, однак, багато критиків. Їхнє особливе роздратування викликало “правило країни походження”, за яким бізнесмени однієї країни мають продавати послуги в іншій, працюючи за законами власної держави.

Профспілки побачили в цьому небезпеку. Мовляв, працівників із багатих держав замінять на дешевшу робочу силу зі сходу Євросоюзу.

Європарламенту довелося викинути із законопроекту це “правило країни походження”. Так на депутатів вплинули профспілки, які перед вирішальним голосуванням загрожували вивести на вулиці Страсбурга десятки тисяч демонстрантів.

Отже, компроміс було знайдено і Європарламент проголосував за директиву. Щоправда, дуже сильно підправлену. Це не означає, що ринок послуг у Євросоюзі одразу стане вільним і вже завтра до Старої Європи хлине потік польських водопровідників. Цей приклад найчастіше використовують як ілюстрацію побоювань західних європейців.

Законопроект мають ще обговорити в державах-членах ЄС, після чого Європарламент голосуватиме за остаточну версію закону.

У будь-якому разі прихильники лібералізації послуг у Євросоюзі святкують перемогу.

Комісар ЄС з внутрішнього ринку й послуг Чарлі Мак-Кріві заявив, що ще рік тому ніхто не міг повірити, що це станеться. Він вірить у те, що голосування в Європарламенті показало, що Європа хоче створити більше робочих місць і покращити економіку.

З комісаром солідарна доповідач Європарламенту з послуг на внутрішньому ринку, депутат від Німеччини Евеліне Гебхардт.

Евеліне Гебхардт

Дуже суттєво те, що нині з повним правом можна стверджувати: ми стали з голови на ноги, ми зробили нову лібералізацію законом, у центрі якого стоять люди з їхнім бажанням мати робочі місця.

Наталя Вікуліна

Між тим не всі її колеги по сесійному залу розділяють таку думку.

Група Об''єднаних європейських лівих та Північних зелених лівих виступила з різкою критикою голосування Європарламенту. Група назвала рішення “компромісом на гірше” і виступила за відхилення директиви.

А ліберали й демократи привітали компроміс, однак нагадали Єврокомісії, що вона має усунути перешкоди в законодавстві для вільного руху працівників у Євросоюзі, незважаючи на те, з якої країни ЄС вони приїхали.

Марія Щур

Говорить кореспондентка радіо “Свобода» у Брюсселі Наталя Вікуліна. Ïї ми почуємо ще раз за кілька хвилин в інтерв’ю з новим послом України при НАТО Костянтином Морозовим. Він говоритиме про те, як співпрацюватиме Україна з альянсом. Зокрема, ви почуєте і про російську участь у цій співпраці.

А зараз про те, як у Європі вчаться виробляти енергію з того, що під рукою.

Після російсько-української газової суперечки в Європейському Союзі розгорілися дебати навколо питання про зменшення залежності народних господарств від нафти та газу.

Австрія та Німеччина продемонстрували, що в якості альтернативного енергоносія цілком ефективно можна використовувати біомасу, досвід, який міг би знадобитися не тільки країнам ЄС.

Розповідає кореспондентка радіо “Свобода” у Німеччині Надія Кандиба.

Надія Кандиба

Здається, у німецькому селищі Юнде у федеральній землі Нижня Саксонія, енергію можуть виробляти з усього, що місцевим мешканцям потрапляє під руку: з гною свиней та корів, пшеничного і кукурудзяного зерна, насіння соняшників.

Ідея перевести ціле селища на біоенергію належить науковцям з університету в Ґьоттінґені, що у Нижній Саксонії. За їхніми розробками на околиці Юнде спорудили спеціальну станцію з переробки біомаси, яка й забезпечує 750 жителів села біогазом та біотеплом, яким і опалюють, і освітлюють.

Хоча енергію селяни беруть просто з-під ніг, цілком безкоштовним цей проект теж не назвеш. Для втілення його в життя довелося витратити п''ять мільйонів євро, півтора мільйона з яких надало федеральне міністерство сільського господарства Німеччини. Селянам, які захотіли, щоб їхні будинки підключили до біоенергетичної системи, довелося заплатити по дві з половиною тисячі євро.

Однак, електрик Норберт Шрьодер, переконаний, що гра вартує свічок.

Норберт Шрьодер

Ми зробили правильно, що вирішили піти таким шляхом. У Німеччині більше ніхто не сподівається, що ціни на енерегоносії знову почнуть падати. Створення системи енергозабезпечення, яка б працювала на біомасі, є для нас справжньою економічною інвестицією.

Надія Кандиба

Потенціал у розвитку біоенергетики бачать у Німеччині і солідні фінансові інституції.

Говорить науковий співробітник дослідницького центру Deutsche Bank Research Йозеф Ауер.

Йозеф Ауер

Ми створили спеціальне дочірнє підприємство, яке спеціалізується на підтримці проектів з розвитку відновлювальних видів енергії. Але також інші банки роблять ставку на цю перспективну галузь.

Надія Кандиба

За офіційними даними, у Німеччині нараховується вже понад тисячу електростанцій, які працюють на біомасі. Сьогодні вони покривають чотири відсотки потреб країни в електроенергії.

У німецькому міністерстві охорони довкілля сподіваються, що вже незабаром цей показник може перевалити й за десять відсотків, як у сусідній Австрії. Хоча в цілому по Євросоюзу за рахунок біомаси нині покривається лише чотири відсотки енергетичних потреб.

Йозеф Прьоль, міністр сільського господарства Австрії, яка нині головує в ЄС, переконаний, що до 2010-го року цей показник можна збільшити вдівічі.

Науковці ж університету в Ґьоттінґені налаштовані ще оптимістичніше. Згідно з їхніми прогнозами, частка біомаси в енергозабезпеченні Німеччини може сягнути навіть двадцяти відсотків. Головне, щоб у корів та свиней залишався гарний апетит...

Марія Щур

Жартує кореспондентка радіо “Свобода” у Німеччині Надія Кандиба.

Залишайтеся з «Європейською Свободою».

Далі у програмі про те, як будується Європа в Україні.

У рубриці «На мапі Європи» про те, яким є місто Турин, столиця зимової Олімпіади, і що говорять про нього його нові мешканці, українські заробітчани.

Ці теми ви почуєте трохи згодом, а зараз про те, як Україна бачить розвиток своєї співпраці з НАТО, адже вона оголосила вже і дату свого можливого вступу – 2008 рік.

Як говорять у країнах-членах Альянсу, багато ще залежить від самої України, від того, як демократично пройдуть парламентські вибори, чи призведуть вони до дієздатної коаліції в парламенті та уряді, чи зможе влада переконати суспільство у тому, що вступ до НАТО посилить безпеку країни і допоможе модернізувати армію.

Але навіть якщо відповіді на всі ці запитання затягнуться, Україна й надалі співпрацюватиме з Альянсом, так само, як це робить зараз Росія, яка не оголошувала вступ до НАТО своєю метою.

Про все це у рубриці “Перед мікрофоном “Свободи” з головою місії України при НАТО Костянтином Морозовим говорить брюссельська кореспондентка радіо “Свобода” Наталя Вікуліна.

Наталя Вікуліна

В Альянсі дотримуються дуже хорошої думки про українських миротворців. Чи не планує Україна збільшувати участь у миротворчих операціях?

Костянтин Морозов

Україна буде продовжувати брати участь у складі сил КФОР, у Косово i надалі підтримуватиме операцію НАТО в Афганістані та миротворчі зусилля Альянсу в Іраку.

Здійснюється підготовка сил i засобів для залучення українських сил, морських сил i особового складу для участі у міжнародній операції у Середземному морі, антитерористичній операції "Активні зусилля" пд. проводом НАТО.

Таким чином рівень участі української держави у міжнародних миротворчих операціях є досить високим, i він підтримується на цьому ревні в цей час.

Наталя Вікуліна

А як розвивається співпраця України i НАТО щодо використання українських транспортних літаків, у якій бере участь і Росія, хоча офіційно вона висловлюється проти вступу України до НАТО?

Костянтин Морозов

Україна є одним з найсерйозніших партнерів НАТО у використанні наших потужних транспортних літаків.

У цьому контекстi слiд зазначити АНТК iменi Антонова, яке на сьогоднi має вже солiдний досвiд спiвробiтництва i з НАТО, i з Євросоюзом, i з ООН щодо перевезення вантажів, пов’язаних iз миротворчою операцією.

Створено таке об’єднання, де українська компанiя виступає посередником мiж авiакомпанiєю “Волга-Днепр” i українською компанiєю iменi Антонова.

Таким чином, використовуючи i українськi, i росiйськi транспортнi лiтаки великої потужностi, а таких лiтакiв в iнших країнах майже не iснує, спiвпраця з НАТО набуває конкретний характер, коли лiтаки будуть чергувати як на європейських аеродромах у високiй готовностi до виконання спiльних завдань з перевезення, так i на українських, росiйських аеродромах і в короткий термiн можуть бути залученими до виконання спiльних завдань за домовленостями.

Марія Щур

Перед мікрофоном «Свободи» був новий посол України при НАТО Костянтин Морозов.

За роки незалежності українці вже встигли зрозуміти, що на допомогу держави розраховувати важко, але інколи просто і не слід, бо деякі речі зорганізована і міцна громада може зробити швидше, ефективніше і якісніше, ніж нерозторопний державний механізм.

Тому Європейський Союз дедалі частіше шукає собі партнерів саме в особі українських громад, яким для здійснення проектів нерідко бракує лише фінансів та досвіду.

Про те, у яких напрямках співпрацюють Європейська комісія і українські громади, розповідає кореспондентка радіо “Свобода” у Києві Богдана Костюк.

Богдана Костюк

Серед програм Європейської комісії, які здійснюватимуться в Україні, є такі, як “Права людини і демократія”, “Недержавні учасники процесів розвитку”, “Людський і соціальний розвиток” та інші.

Засновниця всеукраїнського об’єднання “Жіночий консорціум” Руслана Безпальча стверджує, що роль громадського сектору в державі надзвичайно велика, тож недарма саме через нього мають прийти в Україну європейські демократичні цінності.

Руслана Безпальча

Колись у нас були громади. Ми знаємо, що у селах були громади. Зараз ми відновлюємо таке поняття, як громада. І людина у громаді захищена, вона відчуває себе серед спільноти, і, отже, людина потребує таких спільнот.

Що таке громадські організації? Це відновлення отих громад. Громадська організація – це ми повинні глибше розуміти, а не просто як захист прав населення, тому що насправді це подальший розвиток суспільства, це об’єднання людей за якимись своїми інтересами, за якимись цікавостями і, звичайно, це розвиток громадянського суспільства.

Богдана Костюк

“Завдяки ньому українська держава долучиться до європейської спільноти,” - переконана Руслана Безпальча.

Роман Коваль із Українського центру порозуміння вважає, що здійснення ЄСівських програм в Україні дозволить громадянському секторові розробити своєрідний “кодекс честі”, етичні засади своєї діяльності.

Роман Коваль

Це йде процес самоорганізації. Не треба було чекати 15 – 20 років, поки він розпочнеться. Цей процес уже має відповісти на питання: “Якими будуть українські NGO?”

Це вже третій рік, як розпочався і зараз іде такий рух за етичну діяльність організацій громадянського суспільства України. Рух цей полягає в тому, що неурядові організації починають розуміти, що треба у своїй діяльності якихось принципів дотримуватись і стосовно своїх відносин зі владою, і у своїй діяльності з колегами, за принципами якогось доброзичливого партнерства або чесної конкуренції, якщо це конкуренція, і так далі.

Богдана Костюк

Існує проект “Кодексу етичної діяльності неурядових організацій України”, який мають намір поліпшувати представники громадянського сектору, використовуючи як історичний досвід України, так надбання Європейського Союзу, США та інших демократичних держав.

Подібний документ знадобиться, серед інших, представникам молодіжного громадського руху, який підтримують в Україні державні інституції країн Євросоюзу.

Слово керівникові представництва Британської Ради Террі Санделу.

Террі Сандел

Приємним сюрпризом в Україні стало знайомство з людьми, доброзичливими, позитивно налаштованими людьми усупереч тим об’єктивно складним обставинам, у яких більшість українців опинилась після тривалої економічної кризи і політичної несвободи.

Ці люди, у першу чергу молодь, є рушійною силою демократичних змін, які нині відбуваються у суспільстві. Але молоді потрібні не лише знання, отримані ними у процесі навчання, вони потребують практичних навичок, уміння працювати за різних обставин, бути позитивно налаштованими і до колег, і до опонентів.

Британія, інші держави ЄС охоче допомагатимуть цим молодим лідерам громадянського сектору, які інвестують своє майбутнє в Україну.

Богдана Костюк

“Програми соціального розвитку українських регіонів – це потреба сьогодення,” - переконаний голова Асоціації шахтарських міст України Юрій Бобров.

Юрій Бобров

Ми працюємо за такими програмами, але дуже важко їх якось у регіони затягнути. І ми зацікавлені в тій інформації, ми спілкувалися з людьми, які казали, що будуть такі програми для України.

Раніше ці програми залишалися в столиці і звідти йшли у регіони. А ми зацікавлені у співпраці з іншими країнами. Ми зацікавлені у реалізації таких програм.

Богдана Костюк

Європейська комісія обіцяє охопити усі регіони України, а з боку Євросоюзу представники усіх держав – членів готові поділитися досвідом розвитку громадянського суспільства, як повідомляє прес-служба Єврокомісії.

Марія Щур

І на закінчення «Європейської Свободи» про італійське місто, яке цими днями є найвідомішим у світі. Ви вгадали, це, звичайно ж, Турин, де проходить зимова Олімпіада. Про нього та про деяких його нових мешканців у рубриці «На мапі Європи».

Турин, як говорять про нього самі італійці, нетипове італійське місто. У країні, яка славиться сонцем і гарним настроєм, Турин вважають надто серйозним і холодним.

Колись Турин був столицею автомобільної промисловості Італії, батьківщиною "Fiat". Але нині компанія переносить своє виробництво на схід, а зі сходу в Італію приїжджають українські заробітчани.

Про Турин очима його нових мешканців розповідає Мар’яна Драч.

Мар’яна Драч

Оксана приїхала на заробітки до Турина 5 років тому із Львівської області. Як і більшість українських заробітчан в Італії, займається домашньою роботою, вона прибирає. Оксана каже, що дивилася на відкриття Зимової Олімпіади по телевізору.

Пані Оксана

Ми зайняті роботою в більшості. На жаль, не мали можливості спостерігати, помахати там нашим прапором, привітати наших спортсменів на стадіоні. Але дивилися перед екранами телевізорів.

Мені було дуже приємно, коли дивлячись з моїми господарями це відкриття, коли увійшла наша команда, вони плескали в долоні і кричали: “Україна! Україна! Молодці, які елегантні!” І мене це вразило до глибини душі, виступили сльози на очах. У них було якесь таке стривоження: хотіли одночасно підтримати мене і додати якусь крапельку радості такої, і плескали в долоні: “Україна! Україна! Які молодці! Як Вас багато!”

Мар’яна Драч

16-ти-річному Тарасові пощастило. Він вчиться в туринському училищі на сантехінка, а його група як приз у конкурсі виграла квитки на Олімпійські ігри.

Тарас

Я вчора ходив на Олімпіаду, на фігурне катання. Мені сподобалося. Українців не було там. Були росіяни. Росіяни, звичайно програли, але нічого страшного.

Мар’яна Драч

Батьки Тараса привезли сина до Турина зі Львова два роки тому. Вони мають документи на проживання в Італії, а от багато їхніх знайомих під час Олімпійських ігор намагаються не висовувати носа з дому. Справа в тому, що у ці дні посилені заходи безпеки: італійська поліція особливо ретельно перевіряє документи.

Тарас

Тут дуже важко, бо контролі дуже сильні, так що багато українців не мають документів, так що сидять вдома і не виходять.

Мар’яна Драч

Українські заробітчани в Італії переважно працюють в Римі і Неаполі, в Турині їх небагато.

Там немає окремої української церкви, а віруючі моляться в храмах інших церков. Олімпіада стала для них подією. Про це свідчить те, що представники греко-католицької громади після служби Божої вирішили всі разом подивитися на Олімпійський вогонь. Про це розповів радіо "Свобода" брат Володимир Кобілінець, який вивчає теологію в цьому італійському місті.

Володимир Кобілінець

Вчора ми мали літургію з нашими людьми, і біля нас є близько Олімпійський вогонь, то ми навіть разом їздили всі дивитися.

Мар’яна Драч

За кого ж тримає кулаки брат Володимир на туринській Олімпіаді?

Володимир Кобілінець

Мені особисто подобається фігурне катання. Надіюсь, що Україна може щось взяти.

Подобається мені хокей. Але я вболіватиму за Словаччину, так як тут ми маємо деяких братів зі Словаччини. Вона є близько України. Надіємось, що Словаччина, так як в них досить розвинутий цей вид спорту, то зможе щось досягнути, хоч Україна не пройшла.

Мар’яна Драч

Українці, яким поталанило відчути олімпійську атмосферу в Турині, розповідають, що настрій в місті піднесений. Турин проводить не лише різноманітні спортивні турніри, але й безкоштовні концерти. Для цього треба піти на центральну площу, п''яццу Кастелло. Щовечора на ній відбуваються безкоштовні концерти. Там вже виступав популярний італійський тенор Андреа Бочеллі.

Попереду виступи інших відомих італійських та світових зірок, серед яких група "Duran Duran" та співачка Вітні Хьюстон".

Один український заробітчанин у розмові зі мною зізнався, що дуже хотів би, щоб в Турині, окрім спорту, також прозвучало українське мистецтво.

Марія Щур

Це й все у передачі “Європейська Свобода”.

З вами була Марія Щур.

До наступної зустрічі на хвилях радіо “Свобода” і радіо “Промінь”!
XS
SM
MD
LG