Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ, 22 лютого 2006 року.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Кирило Булкін
Ви слухаєте “Вечірню Свободу”. У студії ведучий Кирило Булкін. Вітаю вас!
Сьогодні наша тема така: “Чи має Україна економічну стратегію?”
Гостями студії є доктор економічних наук, заввідділу моделювання та короткострокового прогнозування Ін-ту економіки і прогнозування НАНУ Ірина Крючкова та директор Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
Вітаю вас, шановні гості, і дякую за те, що зголосилися взяти участь у програмі!
Зазначу для киян, якщо ви слухаєте нас на радіо “Київ” (98 ФМ), то програма іде в запису, на годину пізніше. Решта слухачів чують нас у прямому ефірі й можуть телефонувати і ставити запитання гостям студії за таким телефоном: 490-29-05.
Ну, а тепер до теми.
Верховна Рада у першому читанні ухвалила проект закону, згідно з яким понад третину коштів від продажу “Криворіжсталі” має бути спрямовано на виплату компенсацій вкладникам “Ощадбанку” колишнього СРСР.
Чи сприятиме це рішення розвитку української економіки? І ширше, чи має сьогодні Україна чітку економічну стратегію? Про це говоритимемо з нашими гостями.
А напочатку хотілося б почути стислий виклад вашої позиції, що таке є економічна стратегія і чи має її Україна? Ірина Крючкова
Економічна стратегія повинна мати якусь мету. Під цю мету мають бути підпорядковані якісь стратегічні заходи уряду.
Якщо уряд виконує більш тактичні маневри, які ми досі бачили після того, як постійно змінювалися уряди, змінюються міністри, то ні про яку стратегію взагалі не можна говорити.
Щодо України, то ми маємо таку дірку у нашому законодавстві. В законі “Про прогнозування та розроблення програм” у нас відсутня загалом довгострокова програма, тому що, коли ми говоримо про стратегію, то перш за все ми можемо говорити про якісь довгострокові програми, стратегічні заходи, або про середньострокові. Хоча б. В Україні немає ані середньострокових програм, ані довгострокових.
Ярослав Жаліло
Стратегія – це майже науковий термін, який означає собою узгоджену систему дій, яка орієнтована на досягнення довгострокового результату.
Із того, що у нас відбувається в економіці, ми бачимо, що у нас немає ні узгодженості дій, ні орієнтації на якийсь тривалий результат. Тому я абсолютно погоджуюся з пані Крюковою у тому плані, що у нас дійсно немає стратегії (в традиційному розумінні цього слова) в економіці.
Кирило Булкін
Що ж, така констатація фактів від наших гостей. Що з цим робити? Спробуємо розібратися далі в нашій програмі.
А зараз я хочу запропонувати до вашої уваги матеріал мого колеги Сергія Грабовського, який досліджував термінологічний аспект проблеми. Наскільки я розумію, він користувався дуже поважними джерелами. Послухаємо і далі спробуємо перейти до конкретики.
Сергій Грабовський
Поняття “стратегія” має мілітарне походження. Так звалася частина військового мистецтва, яка стосувалася загальної теорії та практики ведення війн, воєнних кампаній, масштабних бойових операцій.
З військової сфери поняття “стратегія” було перенесене у царину політики та економіки.
Назагал, стратегія – це план діяльності за будь-якого можливого ходу іншого політичного, економічного чи військового гравця, іншого суб‘єкта цього типу діяльності.
Стратегія – це найбільш загальний механізм дій, який визначає шляхи досягнення комплексної мети.
Стратегія – це вміння концентрувати основні зусилля в потрібний час і в потрібному місці, використавши мінімум ресурсів для досягнення максимального результату.
Визначення стратегії, яке стосується не тільки військової сфери, дав 1964 року Об‘єднаний комітет начальників штабів США. “Стратегія – це наука і мистецтво використання політичної, військової і моральної могутності, а також пропаганди завжди, коли це потрібно в умовах війни чи миру, для підтримки політики держави з метою досягнення перемоги і зведення ризику поразки до мінімуму”.
Економічна стратегія, за сучасними тлумачниками, це форма довгострокового керування соціально-економічними процесами на різних рівнях економічної системи.
Економічну стратегію виробляє держава. Вона розрахована на 10-15 років: визначаються національні пріоритети і, виходячи з них, чільні цілі розвитку у розрізі всієї національної економіки, її сфер і секторів, окремих галузей і регіонів; відбираються найбільш ефективні шляхи, засоби і методи їхнього досягнення.
Цілі розвитку описуються системою основних макроекономічних показників: темпами росту ВВП, промислового і сільськогосподарського виробництва, рівнем добробуту населення і його доходів, темпами інфляції тощо.
Економічна стратегія сучасних держав реалізується головним чином через пакети довготермінових програм: соціальних, економічних, науково-технічних, екологічних, інноваційних тощо.
Іншим засобом реалізації економічної стратегії є міждержавні угоди про спільну діяльність у тій чи іншій сфері, яка становить взаємний інтерес.
Виходячи зі сказаного, легко встановити, чи має Україна насправді загальну стратегію свого розвитку та, зокрема, економічну складову цієї стратегії.
У цьому допоможуть елементарні запитання. Скажімо, виходячи з яких міркувань українська держава взяла на себе компенсацію заощаджень, накопичених громадянами у час існування Радянського Союзу, а зовсім не за час української незалежності? Яку довготермінову мету переслідує виплата цих боргів? Чи сприяє викидання 9 мільярдів гривень в готівковий обіг максимальному зростанню ВВП? Нарешті, чим збираються і чи збираються взагалі депутати компенсувати решту заощаджень, а ще ж залишилося понад 100 мільярдів гривень?
Кирило Булкін
Отже, наприкінці матеріалу Сергія Грабовського прозвучали деякі конкретні запитання. Якщо ви, шановні гості, маєте на них відповіді, або інші коментарі до матеріалу, то прошу.
Ірина Крючкова
Я трошки порину у нашу недавню історію і згадаю ту “піраміду Януковича”, яка була збудована перед президентськими виборами. Я маю на увазі на рахунках казначейства. Потім ці кошти швиденько, за два місяці до виборів, мабуть, були видані у вигляді додатків до пенсії пенсіонерам.
Кирило Булкін
Що Ви маєте на увазі під “пірамідою”?
Ірина Крючкова
Ці кошти були накопичені. “Піраміда Януковича” – це так назвали у НБУ, тому що ці кошти були накопичені, а потім разово чи впродовж двох місяців напередодні президентської кампанії вони були виплачені у вигляді додаткових додатків до пенсій.
Якщо пригадати той тактичний маневр, то він мав потім великі стратегічні наслідки, тому що те падіння темпів зростання ВВП, яке ми вже мали у 2005 році, воно якоюсь мірою будувалося саме на тому кроці, який був зроблений, тому що в економіці працює “принцип доміно”.
Тобто, якщо приводиться якийсь зсув у структурі доходів між населенням, державою та підприємствами, то рано чи пізно економіка зреагує на це таким чином, що якщо кошти населення зросли тільки у минулому році, наявні доходи населення збільшилися десь на 4% пункти.
Це такий досить шоковий зсув у структурі доходів. За рахунок кого? За рахунок знову ж таки підприємств, які не мали змоги потім інвестувати тими темпами, які були раніше. По-перше, ми мали падіння інвестиційного попиту. Далі від цього ми мали падіння у темпах машинобудування, загалом падіння будівництва.
Кирило Булкін
Ви сказали, що минулого року, 2005... То це вже за нового уряду?
Ірина Крючкова
Це вже за нового уряду. Там було зроблено маленький крок ще напередодні президентських виборів. Новий уряд не міг же відібрати ті додаткові кошти у пенсіонерів, треба було ж їх якось виплачувати.
Але ж подумайте тільки, що зведений бюджет витратив третину (!) своїх коштів на соціальні трансферти. Фінансувати такою великою мірою Пенсійний фонд – це загалом не функція бюджету.
Далі вже ми маємо той структурний зсув. Тобто, держава не виконала усіх своїх зобов’язань, тому що вона виплачувала пенсії, вона повинна була підвищувати заробітну плату в бюджетній сфері, щоб трошки зменшувати ту величину пенсійних зобов’язань, які є на бюджеті, і держава не змогла своєчасно відбудувати якісь там комунальні інфраструктурні об’єкти чи будувати дороги, чи ще щось роботи, тобто вона не змогла виконати свої функції.
Кирило Булкін
Пане Жаліло, Ваша візаві сказала про “принцип доміно”, а скільки ще будуть падати ці “костяшки” після того, як їх вже запустити? Як у часі взагалі зупинити цей довготривалий наслідок?
Ярослав Жаліло
Я тут трошки обережно поставився б до використання аналогій з “доміно”, тому що наша економіка десь із другої половини 2004 року була втягнута у так звану “соціальну пастку”, тобто відбувалося постійне накопичування соціальних виплат, і перед новим урядом, новою владою постала дилема, вирішення якої практично було визначене наперед у світлі майбутніх парламентських виборів, тобто або відбирати, як сказала пані Ірина, у пенсіонерів кошти, на що ніхто б не пішов, або намагатися перевершити попередній уряд і попередню владу для того, щоб за них проголосували і надалі.
Мені здається, що все-таки “ефект доміно” можна було б зупинити, якби можна було б зупинити у минулому році цю ескалацію соціальної орієнтації економіки. Може, це звучить трошки непопулярно, але якби уряд зміг зважити довгострокову ціну цього соціального викиду... На жаль, цього не відбулося, і цей ефект продовжується.
Скільки він буде падати? Важко сказати, але я переконаний, що після кількох років такого насильства над економікою нас чекає один, а може, не один рік з досить неприємними показниками і для економіки, і для соціальної сфери.
Кирило Булкін
І тепер власне про ту тему, яка дала поштовх нашій сьогоднішній розмові: виділення понад 9 мільярдів гривень від продажу “Криворіжсталі” вкладникам “Ощадбанку”. Кореспондентка радіо “Свобода” Тетяна Ярмощук розпитувала експертів. Пропоную послухати цей матеріал.
Тетяна Ярмощук
Понад 9 мільярдів гривень з 24 від продажу металургійного комбінату “Криворіжсталь” мають піти на компенсацію знецінених внесків у Ощадбанку СРСР, які люди вклали до 1992-го року. Такий законопроект у першому читанні ухвалила Верховна Рада.
Авторами законопроекту є представники фракції СДПУ(о). Дехто з них і не приховує, що це їхній своєрідний подарунок помаранчевій владі. На питання, чому подібний законопроект не був ініційований після першої приватизації “Криворіжсталі,” коли об’єднані соціал-демократи були при владі, есдек Ігор Шурма відповів:
Ігор Шурма
“Криворіжсталь” тоді була приватизована відповідно до можливостей покупців. Потім вона була реприватизована. Тож свій законопроект ми даємо у підтримку обіцянок Віктора Ющенка. Якщо він не здатний виконати те, що обіцяв, то ми йому допоможемо законопроектом. От і все!
Тетяна Ярмощук
Між тим, для української економіки це рішення наразі є неприйнятним. Так вважає директор Інституту економічних досліджень Ігор Бураковський:
Ігор Бураковський
Треба шукати інші механізми повернення коштів, і краще це зробити за допомогою цінних паперів. А таким чином ми просто викидаємо на ринок 9 мільярдів гривень - і це додатковий економічний тиск на українську економіку.
Зрозуміло, що цих грошей, і тут, з моєї точки зору, потрібно приймати політичне рішення. З точки зору соціальної справедливості і передвиборчих технологій – це дуже гарний крок. Але в економічному сенсі такий механізм є просто неприйнятний.
Тетяна Ярмощук
Передвиборчим піаром називає таке рішення українського парламенту директор економічних програм Центру імені Разумкова Василь Юрчишин. Набагато доцільніше було б вкласти ці кошти у розвиток житлово-комунального сектору економіки, вважає пан Юрчишин:
Василь Юрчишин
Економічно це рішення невиправдане. Якщо вже потрібно використовувати ці ресурси, то в стані, якому зараз опинилася Україна, в стані зниження економічного розвитку, ділової невизначеності, великими складнощами у інфраструктурі, і насамперед, у житлово-комунальній. Тож доцільніше ці кошти було б спрямувати на проекти розвитку. Насамперед, в житлово-комунальну сферу. Це дало б додаткові робочі місця. І соціальна політика у нас була б не пасивною, отримання ресурсів від держави, а активною.
Тетяна Ярмощук
Натомість доктор економічних наук Олексій Плотніков, який балотується до Верховної Ради за списками Партії регіонів, не вірить у можливість реалізації законопроекту:
Олексій Плотніков
Гроші, які отримані від продажу Криворіжсталі, – вже використані. Їх використали для латання ділок у бюджеті, на закривання інших провалів у економічній політиці. Фізично цих грошей вже немає. Тому зараз вирішувати, щоб за ці гроші віддати борги Ощадбанку, це просто некоректне свідчення про нерозуміння того, чи є ці гроші в природі та прагнення нинішнього складу Верховної Ради продемонструвати, що депутати піклуються про людей і прагнуть повернути вклади Ощадбанку.
Тетяна Ярмощук
Проти повернення знецінених вкладів за кошти від продажу “Криворіжсталі” виступає і голова правління Ощадбанку Олександр Морозов: “Таким чином ми отримаємо 10% зайвої інфляції. А якщо ці кошти направити в статутний капітал і нам дозволять зробити емісію, то люди отримали б акції”.
Сума невиплачених компенсацій вкладникам Ощадбанку СРСР сягає понад 100 мільярдів гривень. Ці виплати регулюються Законом “Про державні гарантії поновлення вкладів громадян України”, ухваленим 1996-го року.
Кирило Булкін
Хочу запитати шановних гостей, то все-таки, як розуміти: є ці гроші в природі чи нема, чи вони вже використані?
Здається, що експерти, яких ми чули, ніби так трохи на різних мовах говорили. З одного боку - давайте в акції, це було б набагато вигідніше; з іншого боку, якщо їх немає і вони вже використані, то як тоді на акції ці гроші спрямовувати?
Ви можете пояснити цю ситуацію, що зараз відбувається з грошима, отриманими від приватизації Криворіжсталі?
Ярослав Жаліло
Наскільки мені відомо, на сьогоднішній день, за офіційними повідомленнями посадових осіб держави, на казначейських рахунках сьогодні понад 18 мільярдів гривень.
Якщо зробити арифметичний підрахунок: 24 мільярди було отримано, мінус 10 - на фінансування дефіциту бюджету минулого року, мінус 5 з половиною сплачено попередньому покупцеві, у кого вона була реприватизована. Якраз залишається приблизно 9, очевидно, це і є та цифра, яку (фраза нерозбірлива) законопроекту.
Кирило Булкін
Тобто, фактично ми говоримо про понад третину, але реально це все, що залишилось?
Ярослав Жаліло
Справа в тому, що ми говоримо зараз про те, що на казначейських рахунках є 18 мільярдів гривень, (трохи більше). Гроші, вони ж не мають написів, звідки вони пішли, це просто залишки.
Якщо, скажімо, в минулому році профінансували дефіцит бюджету, передбачено офіційно, за рахунок цієї приватизації, це ж не означає, що саме ці гроші були спрямовані на ці цілі.
Кирило Булкін
Тобто, тут приблизно, як з газом. Він є і невідомо - туркменський там він чи російський.
Ярослав Жаліло
Абсолютно вірно. Гроші перемішуються, якщо десь ми їх додали, то десь ми щось вивільнили. Тому тут не можна говорити, що це будуть гроші від “Криворіжсталі”. Просто в нас є залишок на сьогоднішній день і треба його кудись витратити. І тут уже виникають ідеї з цього приводу.
Ірина Крючкова
Я загалом не розумію, як можна ставити такий законопроект приймати і загалом його ставити. Є країна, є бюджет, є бюджетний розпис, є закон про бюджет і є якийсь там дефіцит, який треба покривати. Тобто, ці кошти можуть покривати дефіцит.
Але єдиний документ, який підпорядковує, що і як має витрачати держава : чи то купляти послуги лікарів, чи то вчителів, чи то науковців, чи то будувати дороги, чи то ще щось робити, чи то виплачувати, чи компенсувати якісь там вкладення - це має вирішувати лише бюджет.
А всі гроші, які потрапляють на казначейські рахунки - чи то від приватизації, чи то від податків - це вже лише джерело. І тому загалом неправомірно ставити такий законопроект, виносити його на ВР. Це чисто політична акція.
Кирило Булкін
Тобто, на Вашу думку, просто така піар-акція?
Ірина Крючкова
Так, досить така зловредна, я б сказала.
Кирило Булкін
Дякую. Оскільки наш час добігає кінця, то буквально по півхвилини наостанок з таким підсумком, і знову ж таки поглядом у майбутнє. Коли все-таки Україна отримає таку цілковиту і ґрунтовну економічну стратегію, на Ваш погляд?
Ярослав Жаліло
Дуже боюся прогнозувати і підозрюючи, що щось ще досить тривалий час не отримає. Але все-таки сподіваюся, що рівень стратегічної проробки наших рішень буде постійно збільшуватися, і це збільшення почнеться ось буквально вже через кілька місяців.
Ірина Крючкова
Якщо знов-таки повертатися до розпорядження Президента України, то цього року ця стратегія має бути розроблена. Але як вона має бути розроблена, з якою якістю, з яким колом людей, які будуть її розробляти, чи будуть долучені бізнес-структури, чи будуть долучені прості громадяни, і як воно буде виконуватися? Це вже питання. Але що розробити такий документ можна - це однозначно.
Кирило Булкін
Дякую, шановні гості, за участь у розмові, дякую, вам шановні слухачі!
Розшифровку фрагментів цієї та інших бесід “Вечірньої Свободи” читайте в Інтернеті www.radiosvoboda.ua
А наші програми продовжуються!
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 22 лютого 2006 року.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Кирило Булкін
Ви слухаєте “Вечірню Свободу”. У студії ведучий Кирило Булкін. Вітаю вас!
Сьогодні наша тема така: “Чи має Україна економічну стратегію?”
Гостями студії є доктор економічних наук, заввідділу моделювання та короткострокового прогнозування Ін-ту економіки і прогнозування НАНУ Ірина Крючкова та директор Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
Вітаю вас, шановні гості, і дякую за те, що зголосилися взяти участь у програмі!
Зазначу для киян, якщо ви слухаєте нас на радіо “Київ” (98 ФМ), то програма іде в запису, на годину пізніше. Решта слухачів чують нас у прямому ефірі й можуть телефонувати і ставити запитання гостям студії за таким телефоном: 490-29-05.
Ну, а тепер до теми.
Верховна Рада у першому читанні ухвалила проект закону, згідно з яким понад третину коштів від продажу “Криворіжсталі” має бути спрямовано на виплату компенсацій вкладникам “Ощадбанку” колишнього СРСР.
Чи сприятиме це рішення розвитку української економіки? І ширше, чи має сьогодні Україна чітку економічну стратегію? Про це говоритимемо з нашими гостями.
А напочатку хотілося б почути стислий виклад вашої позиції, що таке є економічна стратегія і чи має її Україна? Ірина Крючкова
Економічна стратегія повинна мати якусь мету. Під цю мету мають бути підпорядковані якісь стратегічні заходи уряду.
Якщо уряд виконує більш тактичні маневри, які ми досі бачили після того, як постійно змінювалися уряди, змінюються міністри, то ні про яку стратегію взагалі не можна говорити.
Щодо України, то ми маємо таку дірку у нашому законодавстві. В законі “Про прогнозування та розроблення програм” у нас відсутня загалом довгострокова програма, тому що, коли ми говоримо про стратегію, то перш за все ми можемо говорити про якісь довгострокові програми, стратегічні заходи, або про середньострокові. Хоча б. В Україні немає ані середньострокових програм, ані довгострокових.
Ярослав Жаліло
Стратегія – це майже науковий термін, який означає собою узгоджену систему дій, яка орієнтована на досягнення довгострокового результату.
Із того, що у нас відбувається в економіці, ми бачимо, що у нас немає ні узгодженості дій, ні орієнтації на якийсь тривалий результат. Тому я абсолютно погоджуюся з пані Крюковою у тому плані, що у нас дійсно немає стратегії (в традиційному розумінні цього слова) в економіці.
Кирило Булкін
Що ж, така констатація фактів від наших гостей. Що з цим робити? Спробуємо розібратися далі в нашій програмі.
А зараз я хочу запропонувати до вашої уваги матеріал мого колеги Сергія Грабовського, який досліджував термінологічний аспект проблеми. Наскільки я розумію, він користувався дуже поважними джерелами. Послухаємо і далі спробуємо перейти до конкретики.
Сергій Грабовський
Поняття “стратегія” має мілітарне походження. Так звалася частина військового мистецтва, яка стосувалася загальної теорії та практики ведення війн, воєнних кампаній, масштабних бойових операцій.
З військової сфери поняття “стратегія” було перенесене у царину політики та економіки.
Назагал, стратегія – це план діяльності за будь-якого можливого ходу іншого політичного, економічного чи військового гравця, іншого суб‘єкта цього типу діяльності.
Стратегія – це найбільш загальний механізм дій, який визначає шляхи досягнення комплексної мети.
Стратегія – це вміння концентрувати основні зусилля в потрібний час і в потрібному місці, використавши мінімум ресурсів для досягнення максимального результату.
Визначення стратегії, яке стосується не тільки військової сфери, дав 1964 року Об‘єднаний комітет начальників штабів США. “Стратегія – це наука і мистецтво використання політичної, військової і моральної могутності, а також пропаганди завжди, коли це потрібно в умовах війни чи миру, для підтримки політики держави з метою досягнення перемоги і зведення ризику поразки до мінімуму”.
Економічна стратегія, за сучасними тлумачниками, це форма довгострокового керування соціально-економічними процесами на різних рівнях економічної системи.
Економічну стратегію виробляє держава. Вона розрахована на 10-15 років: визначаються національні пріоритети і, виходячи з них, чільні цілі розвитку у розрізі всієї національної економіки, її сфер і секторів, окремих галузей і регіонів; відбираються найбільш ефективні шляхи, засоби і методи їхнього досягнення.
Цілі розвитку описуються системою основних макроекономічних показників: темпами росту ВВП, промислового і сільськогосподарського виробництва, рівнем добробуту населення і його доходів, темпами інфляції тощо.
Економічна стратегія сучасних держав реалізується головним чином через пакети довготермінових програм: соціальних, економічних, науково-технічних, екологічних, інноваційних тощо.
Іншим засобом реалізації економічної стратегії є міждержавні угоди про спільну діяльність у тій чи іншій сфері, яка становить взаємний інтерес.
Виходячи зі сказаного, легко встановити, чи має Україна насправді загальну стратегію свого розвитку та, зокрема, економічну складову цієї стратегії.
У цьому допоможуть елементарні запитання. Скажімо, виходячи з яких міркувань українська держава взяла на себе компенсацію заощаджень, накопичених громадянами у час існування Радянського Союзу, а зовсім не за час української незалежності? Яку довготермінову мету переслідує виплата цих боргів? Чи сприяє викидання 9 мільярдів гривень в готівковий обіг максимальному зростанню ВВП? Нарешті, чим збираються і чи збираються взагалі депутати компенсувати решту заощаджень, а ще ж залишилося понад 100 мільярдів гривень?
Кирило Булкін
Отже, наприкінці матеріалу Сергія Грабовського прозвучали деякі конкретні запитання. Якщо ви, шановні гості, маєте на них відповіді, або інші коментарі до матеріалу, то прошу.
Ірина Крючкова
Я трошки порину у нашу недавню історію і згадаю ту “піраміду Януковича”, яка була збудована перед президентськими виборами. Я маю на увазі на рахунках казначейства. Потім ці кошти швиденько, за два місяці до виборів, мабуть, були видані у вигляді додатків до пенсії пенсіонерам.
Кирило Булкін
Що Ви маєте на увазі під “пірамідою”?
Ірина Крючкова
Ці кошти були накопичені. “Піраміда Януковича” – це так назвали у НБУ, тому що ці кошти були накопичені, а потім разово чи впродовж двох місяців напередодні президентської кампанії вони були виплачені у вигляді додаткових додатків до пенсій.
Якщо пригадати той тактичний маневр, то він мав потім великі стратегічні наслідки, тому що те падіння темпів зростання ВВП, яке ми вже мали у 2005 році, воно якоюсь мірою будувалося саме на тому кроці, який був зроблений, тому що в економіці працює “принцип доміно”.
Тобто, якщо приводиться якийсь зсув у структурі доходів між населенням, державою та підприємствами, то рано чи пізно економіка зреагує на це таким чином, що якщо кошти населення зросли тільки у минулому році, наявні доходи населення збільшилися десь на 4% пункти.
Це такий досить шоковий зсув у структурі доходів. За рахунок кого? За рахунок знову ж таки підприємств, які не мали змоги потім інвестувати тими темпами, які були раніше. По-перше, ми мали падіння інвестиційного попиту. Далі від цього ми мали падіння у темпах машинобудування, загалом падіння будівництва.
Кирило Булкін
Ви сказали, що минулого року, 2005... То це вже за нового уряду?
Ірина Крючкова
Це вже за нового уряду. Там було зроблено маленький крок ще напередодні президентських виборів. Новий уряд не міг же відібрати ті додаткові кошти у пенсіонерів, треба було ж їх якось виплачувати.
Але ж подумайте тільки, що зведений бюджет витратив третину (!) своїх коштів на соціальні трансферти. Фінансувати такою великою мірою Пенсійний фонд – це загалом не функція бюджету.
Далі вже ми маємо той структурний зсув. Тобто, держава не виконала усіх своїх зобов’язань, тому що вона виплачувала пенсії, вона повинна була підвищувати заробітну плату в бюджетній сфері, щоб трошки зменшувати ту величину пенсійних зобов’язань, які є на бюджеті, і держава не змогла своєчасно відбудувати якісь там комунальні інфраструктурні об’єкти чи будувати дороги, чи ще щось роботи, тобто вона не змогла виконати свої функції.
Кирило Булкін
Пане Жаліло, Ваша візаві сказала про “принцип доміно”, а скільки ще будуть падати ці “костяшки” після того, як їх вже запустити? Як у часі взагалі зупинити цей довготривалий наслідок?
Ярослав Жаліло
Я тут трошки обережно поставився б до використання аналогій з “доміно”, тому що наша економіка десь із другої половини 2004 року була втягнута у так звану “соціальну пастку”, тобто відбувалося постійне накопичування соціальних виплат, і перед новим урядом, новою владою постала дилема, вирішення якої практично було визначене наперед у світлі майбутніх парламентських виборів, тобто або відбирати, як сказала пані Ірина, у пенсіонерів кошти, на що ніхто б не пішов, або намагатися перевершити попередній уряд і попередню владу для того, щоб за них проголосували і надалі.
Мені здається, що все-таки “ефект доміно” можна було б зупинити, якби можна було б зупинити у минулому році цю ескалацію соціальної орієнтації економіки. Може, це звучить трошки непопулярно, але якби уряд зміг зважити довгострокову ціну цього соціального викиду... На жаль, цього не відбулося, і цей ефект продовжується.
Скільки він буде падати? Важко сказати, але я переконаний, що після кількох років такого насильства над економікою нас чекає один, а може, не один рік з досить неприємними показниками і для економіки, і для соціальної сфери.
Кирило Булкін
І тепер власне про ту тему, яка дала поштовх нашій сьогоднішній розмові: виділення понад 9 мільярдів гривень від продажу “Криворіжсталі” вкладникам “Ощадбанку”. Кореспондентка радіо “Свобода” Тетяна Ярмощук розпитувала експертів. Пропоную послухати цей матеріал.
Тетяна Ярмощук
Понад 9 мільярдів гривень з 24 від продажу металургійного комбінату “Криворіжсталь” мають піти на компенсацію знецінених внесків у Ощадбанку СРСР, які люди вклали до 1992-го року. Такий законопроект у першому читанні ухвалила Верховна Рада.
Авторами законопроекту є представники фракції СДПУ(о). Дехто з них і не приховує, що це їхній своєрідний подарунок помаранчевій владі. На питання, чому подібний законопроект не був ініційований після першої приватизації “Криворіжсталі,” коли об’єднані соціал-демократи були при владі, есдек Ігор Шурма відповів:
Ігор Шурма
“Криворіжсталь” тоді була приватизована відповідно до можливостей покупців. Потім вона була реприватизована. Тож свій законопроект ми даємо у підтримку обіцянок Віктора Ющенка. Якщо він не здатний виконати те, що обіцяв, то ми йому допоможемо законопроектом. От і все!
Тетяна Ярмощук
Між тим, для української економіки це рішення наразі є неприйнятним. Так вважає директор Інституту економічних досліджень Ігор Бураковський:
Ігор Бураковський
Треба шукати інші механізми повернення коштів, і краще це зробити за допомогою цінних паперів. А таким чином ми просто викидаємо на ринок 9 мільярдів гривень - і це додатковий економічний тиск на українську економіку.
Зрозуміло, що цих грошей, і тут, з моєї точки зору, потрібно приймати політичне рішення. З точки зору соціальної справедливості і передвиборчих технологій – це дуже гарний крок. Але в економічному сенсі такий механізм є просто неприйнятний.
Тетяна Ярмощук
Передвиборчим піаром називає таке рішення українського парламенту директор економічних програм Центру імені Разумкова Василь Юрчишин. Набагато доцільніше було б вкласти ці кошти у розвиток житлово-комунального сектору економіки, вважає пан Юрчишин:
Василь Юрчишин
Економічно це рішення невиправдане. Якщо вже потрібно використовувати ці ресурси, то в стані, якому зараз опинилася Україна, в стані зниження економічного розвитку, ділової невизначеності, великими складнощами у інфраструктурі, і насамперед, у житлово-комунальній. Тож доцільніше ці кошти було б спрямувати на проекти розвитку. Насамперед, в житлово-комунальну сферу. Це дало б додаткові робочі місця. І соціальна політика у нас була б не пасивною, отримання ресурсів від держави, а активною.
Тетяна Ярмощук
Натомість доктор економічних наук Олексій Плотніков, який балотується до Верховної Ради за списками Партії регіонів, не вірить у можливість реалізації законопроекту:
Олексій Плотніков
Гроші, які отримані від продажу Криворіжсталі, – вже використані. Їх використали для латання ділок у бюджеті, на закривання інших провалів у економічній політиці. Фізично цих грошей вже немає. Тому зараз вирішувати, щоб за ці гроші віддати борги Ощадбанку, це просто некоректне свідчення про нерозуміння того, чи є ці гроші в природі та прагнення нинішнього складу Верховної Ради продемонструвати, що депутати піклуються про людей і прагнуть повернути вклади Ощадбанку.
Тетяна Ярмощук
Проти повернення знецінених вкладів за кошти від продажу “Криворіжсталі” виступає і голова правління Ощадбанку Олександр Морозов: “Таким чином ми отримаємо 10% зайвої інфляції. А якщо ці кошти направити в статутний капітал і нам дозволять зробити емісію, то люди отримали б акції”.
Сума невиплачених компенсацій вкладникам Ощадбанку СРСР сягає понад 100 мільярдів гривень. Ці виплати регулюються Законом “Про державні гарантії поновлення вкладів громадян України”, ухваленим 1996-го року.
Кирило Булкін
Хочу запитати шановних гостей, то все-таки, як розуміти: є ці гроші в природі чи нема, чи вони вже використані?
Здається, що експерти, яких ми чули, ніби так трохи на різних мовах говорили. З одного боку - давайте в акції, це було б набагато вигідніше; з іншого боку, якщо їх немає і вони вже використані, то як тоді на акції ці гроші спрямовувати?
Ви можете пояснити цю ситуацію, що зараз відбувається з грошима, отриманими від приватизації Криворіжсталі?
Ярослав Жаліло
Наскільки мені відомо, на сьогоднішній день, за офіційними повідомленнями посадових осіб держави, на казначейських рахунках сьогодні понад 18 мільярдів гривень.
Якщо зробити арифметичний підрахунок: 24 мільярди було отримано, мінус 10 - на фінансування дефіциту бюджету минулого року, мінус 5 з половиною сплачено попередньому покупцеві, у кого вона була реприватизована. Якраз залишається приблизно 9, очевидно, це і є та цифра, яку (фраза нерозбірлива) законопроекту.
Кирило Булкін
Тобто, фактично ми говоримо про понад третину, але реально це все, що залишилось?
Ярослав Жаліло
Справа в тому, що ми говоримо зараз про те, що на казначейських рахунках є 18 мільярдів гривень, (трохи більше). Гроші, вони ж не мають написів, звідки вони пішли, це просто залишки.
Якщо, скажімо, в минулому році профінансували дефіцит бюджету, передбачено офіційно, за рахунок цієї приватизації, це ж не означає, що саме ці гроші були спрямовані на ці цілі.
Кирило Булкін
Тобто, тут приблизно, як з газом. Він є і невідомо - туркменський там він чи російський.
Ярослав Жаліло
Абсолютно вірно. Гроші перемішуються, якщо десь ми їх додали, то десь ми щось вивільнили. Тому тут не можна говорити, що це будуть гроші від “Криворіжсталі”. Просто в нас є залишок на сьогоднішній день і треба його кудись витратити. І тут уже виникають ідеї з цього приводу.
Ірина Крючкова
Я загалом не розумію, як можна ставити такий законопроект приймати і загалом його ставити. Є країна, є бюджет, є бюджетний розпис, є закон про бюджет і є якийсь там дефіцит, який треба покривати. Тобто, ці кошти можуть покривати дефіцит.
Але єдиний документ, який підпорядковує, що і як має витрачати держава : чи то купляти послуги лікарів, чи то вчителів, чи то науковців, чи то будувати дороги, чи то ще щось робити, чи то виплачувати, чи компенсувати якісь там вкладення - це має вирішувати лише бюджет.
А всі гроші, які потрапляють на казначейські рахунки - чи то від приватизації, чи то від податків - це вже лише джерело. І тому загалом неправомірно ставити такий законопроект, виносити його на ВР. Це чисто політична акція.
Кирило Булкін
Тобто, на Вашу думку, просто така піар-акція?
Ірина Крючкова
Так, досить така зловредна, я б сказала.
Кирило Булкін
Дякую. Оскільки наш час добігає кінця, то буквально по півхвилини наостанок з таким підсумком, і знову ж таки поглядом у майбутнє. Коли все-таки Україна отримає таку цілковиту і ґрунтовну економічну стратегію, на Ваш погляд?
Ярослав Жаліло
Дуже боюся прогнозувати і підозрюючи, що щось ще досить тривалий час не отримає. Але все-таки сподіваюся, що рівень стратегічної проробки наших рішень буде постійно збільшуватися, і це збільшення почнеться ось буквально вже через кілька місяців.
Ірина Крючкова
Якщо знов-таки повертатися до розпорядження Президента України, то цього року ця стратегія має бути розроблена. Але як вона має бути розроблена, з якою якістю, з яким колом людей, які будуть її розробляти, чи будуть долучені бізнес-структури, чи будуть долучені прості громадяни, і як воно буде виконуватися? Це вже питання. Але що розробити такий документ можна - це однозначно.
Кирило Булкін
Дякую, шановні гості, за участь у розмові, дякую, вам шановні слухачі!
Розшифровку фрагментів цієї та інших бесід “Вечірньої Свободи” читайте в Інтернеті www.radiosvoboda.ua
А наші програми продовжуються!
Говорить радіо “Свобода”!
