Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 05:23

“Європейська Свобода”: - Білоруси почують вільне слово з Польщі – відразу дві незалежні радіостанції починають мовлення на Білорусь; - Україна порушила права людини: європейці обурені депортацією узбецьких біженців; - Музика не лише єднає народи, але і допомагає перемагати на олімпійських іграх – угорський композитор – співтворець російських медалей з фігурного катання.


Марія Щур

Прага, 24 лютого 2006 року.

Аудіозапис програми:

Марія Щур

В ефірі «Європейська Свобода». З вами Марія Щур.

- Білоруси почують вільне слово з Польщі: відразу дві незалежні радіостанції починають мовлення на Білорусь;

- Україна порушила права людини: європейці обурені депортацією узбецьких біженців;

Про це і не лише про це протягом наступних півгодини у передачі «Європейська Свобода» на хвилях радіо «Промінь» та радіо «Свобода».

“Україна не поважає людських прав,” - стверджують європейські та українські правозахисники. Ïхнє обурення викликали дії українських офіційних служб, які депортували десятьох біженців з Узбекистану. Ïх вислали, не надавши їм шансу оскаржити рішення суду.

Більше про справу, яка може погіршити стосунки Києва і Брюсселя напередодні важливих переговорів про пом’якшення візового режиму для українців в Європі, розповідає київська кореспондентка радіо “Свобода” Тетяна Ярмощук.

Тетяна Ярмощук

Після подій в Андижані і переслідувань місцевої влади Фахат прибув до України разом з братом. Сам зупинився у Вінниці, а брат у Криму. Сподіваючись, що ситуація в Узбекистані покращиться, брати не відразу звернулися до міграційних служб. Потім таки вирішили попросити притулку. Фахату поталанило. А брат потрапив до числа 11 узбеків затриманих у Криму.

Зараз Фахат нічого не знає про подальшу братову долю. Каже, що влада Узбекистану переслідує їх лише за те, що були очевидцями подій в Андижані.

Фахат

Найстрашніше, що там було, це коли почався рух по проспекту, вздовж кінотеатру. Попереду замаячіли БТРи, було кілька солдат. Хто йшов попереду, махали руками та кричали “Не стріляйте!”.

Народ був впевнений, що вони не стрілятимуть. Однак, коли до БТРів залишалося метрів сто, стрільба розпочалася без всяких попереджень.

Це був жах! Всі лягли. Хто впав поранений, хто був вже мертвий. Тих, хто вижив, було небагато, серед них і я.

Я пролежав 2-3 годин. Йшов дощ. Побіля мене лише трупи, кілька поранених.

Тетяна Ярмощук

Фахат каже, що родичі повідомили, що після того, як брати полишили Узбекистан, їх розшукували місцеві правоохоронці. Хоча чим конкретно він завинив перед узбецькою владою, Фахат не знає.

Тим часом все більше правозахисних організацій засуджують Україну за незаконне виселення громадян Узбекистану до Ташкенту. Такий крок вже засудили Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Міжнародна правозахисна організація “Х’юман Райтс Вотч”, російські правозахисники, Міжнародна амністія та українські правозахисні групи.

Голова Міжнародної амністії в Україні Наталя Дульнева далі.

Наталя Дульнева

У нашому звіті про порушення прав людини 2005 року ми приводили Україну, як приклад того, як демократичні зміни можуть бути здійснені за волею народу.

Але тепер ми вимушені цей уряд засудити. В даному випадку Україна не дотрималася принципу не вислання, закладеного як в Конвенції про біженців 1951 року, так і в Міжнародному пакті про міжнародні і громадянські і політичні права, і Конвенції проти катувань, які забороняють повернення людини в країну, де вона може опинитися у небезпеці переслідування, тортур чи інших видів жорстокого поводження.

Ми вимушені констатувати, що Україна не виконує свої зобов’язань перед міжнародними нормами.

Тетяна Ярмощук

Натомість в українському зовнішньополітичному відомстві стверджують, що депортація громадян Узбекистану була цілком правомірною.

Речник МЗС України Василь Філіпчук.

Василь Філіпчук

Прибули вони у травні-червні 2005 року з території Російської Федерації та Молдови. І лише 1-6 лютого звернулися до Управління міграційної служби АРК про надання їм статусу біженця.

У нас діє положення про те, що іноземець може перебувати як турист на території України 90 днів. Якщо він перебуває більше 90 днів, то він повинен мати або трудову візу, або зареєструватися у відповідних внутрішніх органах.

Якщо ж людина перебуває більше 90 днів і не зробила жодного кроку для упорядкування свого статусу, вона рахується нелегальним мігрантом.

Тетяна Ярмощук

Разом з тим, пан Філіпчук не знає, чому узбеків депортували до Ташкенту, а не до Росії та Молдови, звідки вони прибули в Україну.

Натомість координатор Вінницької правозахисної спілки Дмитро Гройсман називає заяви МЗС та СБУ неправдивими.

Правозахисні організації називають насильницьке повернення громадян Узбекистану наслідком запланованих акцій декількох державних відомств і заявляють, що швидше за все це відбувалося під керівництвом Служби безпеки України.

Правозахисники вимагають звільнити голову Державного комітету у справах національностей та міграції і керівника СБУ. Вони також хочуть, щоб для розслідування інциденту Верховна Ради України створила тимчасову слідчу комісію.

Марія Щур

Тим часом німецькі правозахисники закликають свій уряд та Європейський Союз негайно припинити співпрацю з Києвом у питаннях політичного притулку. Йдеться передусім про пілотний проект зі створення умов, які б дозволяли Україні приймати назад біженців, що через її територію потрапили до ЄС.

До речі, підписання угоди про реадмісію є однією з передумов запровадження безвізового режиму між Києвом та Брюсселем.

“Проте правозахисники стверджують, що Україна ще раз сама продемонструвала, що її не можна вважати “надійною третьою країною”, - сказав в інтерв''ю радіо “Свобода” представник німецької організації Pro Asyl Карл Копп. І додав:

Карл Копп

Людей видали режиму в Узбекистані і тепер їм загрожує найгірше. Комісар ООН у справах біженців говорить навіть про існування небезпеки застосування катувань відносно депортованих. Таким чином Україна порушила не тільки міжнародні стандарти у питаннях захисту прав біженців, але в цьому конкретному випадку ще й цілу низку інших конвенцій.

Марія Щур

Як наголошується в заяві німецької правозахисної організації Pro Asyl, що опікується правами біженців, “якщо федеральний міністр внутрішніх справ Німеччини Вольфґанґ Шойбле та його європейські колеги й надалі наполягатимуть на реалізації в Україні цього пілотного проекту, тоді на них також ляже відповідальність за тяжкі порушення прав людини“.

У зв’язку з цим німецькі правозахисники процитували дослідження американської організації Human Rights Watch, в якому вказується на те, що біженців в Україні “б''ють, шантажують, обкрадають і депортують до країн, де застосовують катування”.

Далі у програмі «Європейська Свобода» про те, чому поляки погрожують запровадити візи для американців. У боротьбі за безвізове пересування за океан їх підтримують і інші східноєвропейські партнери.

А ще ви почуєте про успіх угорського композитора на туринській Олімпіаді. Як пов’язані музика і спорт?

Про це трохи згодом у програмі «Європейська Свобода».

А зараз ми завітаємо до інших сусідів України.

Кричущими стали випадки порушення прав людини Білорусі, де напередодні президентських виборів, що призначені на 17 березня, влада вдається до «превентивних» переслідувань політичних опонентів. Про один з останніх випадків ви почуєте із перших вуст.

Розповідає Юлія Сайко.

Юлія Сайко

Цімафєй Дранчук мав у вівторок святковий настрій. У дружини день народження, і він хотів утішити її букетиком весняних квітів.

Але повернувся він до свого помешкання у центрі Мінська без квітів. У наручниках, які йому одягнули офіцери КДБ.

Кілька наступних годин працівники спецслужб обшукували помешкання Дранчука.

Дружина-іменинниця весь цей час спостерігала за тим, що відбувалося. Подробиці розповіла потім радіо “Свобода".

Вольга Анціповіч

Що шукали? Невідомо. Час від часу жартували, що, мовляв, пістолет будете здавати чи ні?

Ну, а потім почали забирати всілякі папери, що були у помешканні, листівки, старі газети, які були, деякі нотатки, які вів Цімафей, ну, і три години оцей увесь перетрус тягнувся.

Юлія Сайко

Розповіла Вольга Анціповіч. Вона, між іншим, журналістка з "Комсомольської правди".

Її чоловіка Цімафєя Дранчука забрали після обшуку до штаб-квартири КДБ для допиту. Захопили три папки документів.

Дранчук не випадковий мінчанин, він представник опозиційного політика Андрія Клімова, який відбуває покарання на так званій хімії.

Вольга каже, що досі не має ніякої інформації про Цімафєя, вона намагається дотелефонуватися до КДБ, та все марно.

Арешт Цімафєя не був винятком у вівторок. Годиною пізніше офіцери КДБ заарештували Мікалая Астрейку, координатора незалежної групи спостерігачів за виборами президента Білорусі. Знову конфісковані документи, комп’ютери і знову ніяких даних про заарештованого.

Щонайменше відомо про шість випадків таких обшуків і арештів у різних кінцях Білорусі 21 лютого.

Ще один потерпілий з північно-західного міста Полацк Аляксєй Трубкін.

Аляксєй Трубкін

О пів на дев’яту до мене на квартиру прийшли чотири громадянина, які представились працівниками КДБ, а так само двоє понятих. Вони пред’явили ордер і почали обшук. Коли я поцікавився, у чому мене звинувачують, то ясної відповіді не було.

У мене конфіскували брошури, книги, журнали: білостоцьку "Ниву", "Народну волю", візитівки, посвідчення Білоруського народного фронту, інші посвідчення та дрібні речі.

Юлія Сайко

Чому саме 21 лютого так багато обшуків та арештів? Можливо, так швидко реагують спецслужби на промову президента, яку Аляксандр Лукашенка зробив того ж самого дня на урядовій конференції з державної безпеки?

Аляксандр Лукашенка

Ви детально знаєте, який тиск чиниться на Білорусь: від неприхованого шантажу до спроб втручання у внутрішні справи з боку Заходу. А з боку опозиції від дрібних провокацій до погроз екстремістських виступів.

Усвідомлюючи відсутність шансів на перемогу законним шляхом, опоненти влади зі шкіри лізуть, щоб розпалити ситуацію, розхитати устої держави і суспільства, очорнити наші духовні цінності.

Юлія Сайко

З такими словами звернувся білоруський президент до сил безпеки своєї країни, закликаючи їх посилити пильність.

Аляксандр Лукашенка балотується на президента уже втретє. Чи матиме шанси у цих виборах опозиція?

Об’єднаний опозиційний кандидат Аляксандр Мілінкєвіч, найбільший конкурент Лукашенки у цій президентській гонці, вірить у те, що, народ Білорусі зможе відстояти свій вибір, вийшовши на вулиці з Революцією Надій. Якщо доведеться.

Марія Щур

У Білорусі зникнення опозиціонерів, місцевих правозахисників та журналістів, що висвітлювали події у тій країні, стали буденною справою. Тому історія, яку ми щойно почули, не має шансу потрапити в офіційні білоруські засоби масової інформації.

Щоб хоч якось зламати інформаційну блокаду у Білорусі, сусідні держави та Європейський Союз створили незалежні білоруськомовні радіостанції, які розпочинають мовлення з території Польщі.

Позивні радіо «Рація»

Так почало свою першу програму незалежне радіо «Рація», яке цієї середи почало своє мовлення з Блостока, міста, що неподалік білоруського кордону. А більше про це радіо розповість кореспондентка радіо “Свобода” у Варшаві Єва Поштар.

Єва Поштар

Радіо "Рація" – це перша самостійна радіостанція для Білорусі, що транслюватиме свої програми із Польщі.

П''ять радіожурналістів білоруського походження, що живуть у Польщі та у Білорусі, виходитимуть в ефір до своїх земляків із рідним словом спочатку на коротких, а потім на ультракоротких хвилях. Політичну і фінансову допомогу на його створення надав польський уряд.

Член правління радіо "Рація" Алег Латишонак пригадує, що ідея незалежного радіо для Білорусі ненова, адже радіо "Рація" відновлює трансляцію своїх передач після кількох років перерви.

Алег Латишонак

Радіо "Рація" єднає білорусів із Польщі, білоруську національну меншину із білорусами із Білорусі. Така була ідея на початку, коли ми це радіо творили у 1998 році. Кілька років це радіо працювало.

На жаль, після програних опозицією виборів у 2001 році ми мусили припинити діяльність з огляду на брак фондів. Тепер відновлюємо це радіо в попередньому вигляді.

Єва Поштар

За словами лiдера Спілки білорусів у Польщі Алега Латишонка, який водночас є членом правління радіо "Рація", білоруська національна меншина може допомогти Білорусі, транслюючи із польської території неупереджену інформацію для своїх земляків у Білорусі.

Спершу радіо "Рація" передаватиме двогодинну програму на середніх хвилях. Упродовж місяця вони транслюватимуть також багатогодинну програму на коротких хвилях.

Журналіст Алег Латишонак сподівається, що його редакції вдасться допомогти білорусам вийти з громадської і національної байдужості, хоча він наполягає, що ідея існування радіо «Рація» далека від пропаганди.

Алег Латишонак

Перш за все нам ідеться про те, щоб радіо розширювало вільний простір поміж білорусами у Польщі із Білоруссю з більшим наголосом на інформацію, публіцистику і громадські справи.

Єва Поштар

Дещо пізніше, але ще до президентських виборів почне транслювати свої програми із Польщі ще одна незалежна радіостанція “Європейське радіо” для Білорусі.

Відкриття у Польщі не російськомовного, а білоруськомовного радіо "Рація" закінчить політичну дискусію у Брюсселі і Варшаві про потребу вільної радіостанції для Білорусі.

Деякі спостерігачі у Польщі наголошують, що дискусії про ідею білоруського незалежного радіо тривають надто довго. Вони побоюються, що перед президентськими виборами білоруські громадяни можуть уже не помітити появи нових радіостанцій.

Марія Щур

Наприкінці наступного тижня, 3 березня, до України має прибути Європейська делегація для підписання угоди, що має полегшити візовий режим для українців в ЄС.

Ніні українці без візи можуть дістатися лише до 32 країн світу. Для порівняння, громадяни Данії, Фінляндії та США можуть вільно подорожувати аж до 130 країн світу, а сусідні з Україною поляки до 106.

Проте двері найбільшого заокеанського партнера Східної Європи, Америки і надалі залишаються закритими для поляків, угорців, словаків, чехів та багатьох інших східних європейців.

Члени НАТО і громадяни ЄС, вони вважають, що США вчиняють несправедливо і вимагають скасування віз, закликавши на свою підтримку весь Європейський Союз.

Далі розповідає празька кореспондентка радіо “Свобода” Оксана Пеленська.

Оксана Пеленська

Чому з новоприйнятої до ЄС ’’десятки’’, наприклад словінці, не потребують віз на в’їзд до Сполучених Штатів, а поляки такі візи мають мати? Чому австрійці вільно в’їжджають до США, а такий самий єврогромадянин, тільки зі Словаччини змушений перейти через сито візової перевірки?

Ось думка Марії, словачки з міста Пряшів:

Марія

Думаю, що візовий режим між Сполученими Штатами Америки і Словацькою Республікою для словацьких громадян мав би бути скасований. Це дискримінація, тому що ми є членами Європейського Союзу. Таким чином створюються немов би дві категорії громадян: тієї Старої Західної Європи, які не потребують віз для в’їзду до США, і громадяни з новоприйнятих країн ЄС, які повинні отримати візи. Це викликає відчуття громадян другої категорії.

Оксана Пеленська

І посол ЄС у США Джон Брутон нещодавно наголосив, що не хоче, щоби хтось розривав чи робив вибір між країнами-членами ЄС, тому що 25 – це один клуб. І досі ЄС не зумів відстояти рівноправної візової політики до усіх своїх членів.

На відсутність стандартів у справі в’їзду до США нещодавно звернув увагу і новий президент Польщі Лєх Качински й вирішив діяти самотужки.

Перебуваючи на початку лютого у Вашингтоні, він заявив, що в разі, якщо американці не скасують візи для поляків, то Польща залишає за собою право запровадити візовий режим для громадян США.

Своє невдоволення станом висловлюють і офіційна Прага. Говорить Ріхард Капач, заступник речника Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Ріхард Капач

Брак бажання зі сторони Американського конгресу зробити вільними від віз відносини всіх громадян Європейського Союзу є фактом сумним, але реальним.

Звичайно, що чеське Міністерство закордонних справ використовує всі дипломатичні можливості, щоб переконати американських партнерів у тому, що запровадження безвізового режиму для чеських громадян є справою, вигідною для обох сторін.

Оксана Пеленська

У відповідь американська адміністрація заявляє, що східні європейці не задовольняють вимог для безвізового пересування, зокрема вони часто порушують терміни перебування в країні. А через те чинна в США візова політика і надалі ділитиме громадян ЄС на тих, хто користується правом людини на вільне пересування, і тих, хто мусить здобувати в’їздну американську візу.

Марія Щур

Незабаром пролунають останні акорди Олімпіади в Турині, свята спортивного єднання і запеклих, часом, драматичних змагань. Що допомагає перемагати? Добра підготовка, підтримка команди і болільників, трохи спортивного щастя – це звичайні складові успіху, які може назвати кожен спортсмен.

Але російські фігуристи, які вибороли золоті медалі в Турині можуть назвати ще один – це вдало вибрану музику і композитора. Ще ніколи в історії спорту музика того самого композитора не супроводжувала номери кількох спортсменів, які здобули золоті медалі.

Неочікуваним героєм спортивних змагань став молодий музикант з Угорщини. Про нього розповість Людмила Ваннек.

Людмила Ваннек

Едвін Мартон. Це ім’я сьогодні знають у так званій музичній індустрії чи не в цілому світі. Віртуозний скрипаль, аранжувальник класики, всесвітньо відомий "змішувач стилів, коли треба з класики зробити осучаснену версію".

Ім’я його теж "осучаснене". 30 років тому, коли цей угорець народився у селі поблизу українського кордону, він називався Лайош Чурі. Хлопчик вже у сім років грав концерти для скрипки Моцарта і мріяв про кар’єру музиканта.

Потім музичні академії в Будапешті, Москві і Нью-Йорку. Різні концерти, різні успіхи. Але ще ніколи такого, як зараз у Турині! Адже протягом одного тижня троє російських фігуристів: і чемпіон в одиночному катанні Євген Плющенко, і пара Тотмяніна і Марінін під музику, яку для них аранжував угорський композитор, отримали золото!

Коли російські фігуристи запропонували угорцеві музичне оформлення своїх номерів, то для них усіх почалося те, що на Заході називають “тімворк”. В інтерв’ю радіо “Свобода” Мартон розповідає:

Едвін Мартон

Це була довга підготовка минулого року, коли ми почали працювати над музикою. Найголовніше - це Тетяна і Макс, а також і Євгеній були зі мною в студії. І вони показували мені, які рухи вони хочуть робити, в якому напрямку, в якому темпі, а я в той самий час писав. Так, що вони також брали участь у створенні музики. І вони теж є трохи композиторами.

Людмила Ваннек

З Євгеном Плющенком у них трохи довша історія. Фігурист звернув увагу на музиканта кілька років тому у Цюриху і досі вважає це "доленосним моментом" своєї кар’єри.

Відтоді п’ятиразовий європейський чемпіон почав ставити всі свої номери на обробки Мартона.

Угорський музикант опинився у світлі прожекторів льодових арен світу. Однак те, що на нього чекає наприкінці тижня, буде щось зовсім інше. Музикант вийде на лід разом з тріо російських фігуристів на гала-церемонії в Турині. На них дивитиметься мільярд телеглядачів з 80 країн світу.

Едвін Мартон

Я переконаний, що буду нервувати. На якийсь момент, трошки... Але це буде найбільшим виступом у моєму житті.

Марія Щур

Такою Європу і європейців побачили кореспонденти радіо «Свобода» цього тижня.

З вами була Марія Щур.
XS
SM
MD
LG