Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 03:22

Російський президент Володимир Путін вибачався і в Празі.


Василь Зілгалов Прага, 2 березня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Оглядачі розцінюють березневий візит російського президент до Праги, як і до Будапешта, намаганням Москви пом’якшити свій імідж після «січневого газового шоку», коли, на думку багатьох експертів, Росія використовувала газ, як засіб політичного тиску на Україну та інші держави сусіди у Східній і Центральній Європі. Володимир Путін вибачався і в Празі, за радянську окупацію 1968. Чеський же президент Вацлав Клаус намагався дивитися у майбутнє, хоча також вибачався перед російським колегою за... свої хиби в російській мові.

Володимир Путін запізнився до Праги у перший календарний день весни більше, як на одну годину, і не став вибачатися за це, хоча увечері 1 березня російський президент змушений був вибачатися в чеській столиці за іншу, зруйновану радянським танками, «празьку весну» 1968 року:

«Повинен вам сказати абсолютно відкрито, що хоча юридичної відповідальності тут, звичайно, немає і бути не може, але моральна відповідальність присутня. По-іншому й бути не може».

Зі свого боку чеський президент Вацлав Клаус відповів на це так:

«Я не бачу причини,щоб ми з президентом Путіним сьогодні 1 березня 2006 року ладнали те, що зробив брежнєвський Радянський Союз у серпні 1968 року. Ми обидва знаємо про це, розуміємо це. Був то для нас надзвичайно трагічний час, але я за позитивний погляд на сьогодення і на майбутнє».

Хоча надалі у переговорах у Празі Путін звертав більшу увагу на енергетичну роль Росії для Європи і намагався переконати всіх, хто його слухав того березневого вечора в чеській столиці, в абсолютній надійності його держави як енергетичного партнера:

«Чим більше залежать від нас партнери, тим більше залежимо ми від них. І ми також будемо думати про диверсифікацію наших поставок. Але що стосується Європи, то ми будемо, як і з усіма нашими партнерами, діяти у вищій мірі відповідально, будемо диверсифікувати наші транспортні можливості і будемо діяти спільно з нашими партнерами, як у світі , та і у Європі».

На ці запевнення Володимира Путіна в Чехії з’явилося чимало реакцій. Зокрема, чеський соціолог Ïржіна Шіклова вважає, що її країна мала б утримуватися від тісних економічних і політичних контактів з Москвою, бо на її думку, це «могло б означати, що Росія знову б намагалася нас захопити. Нещодавня ситуація з постачанням газу має бути для нас попередженням»,- наголосила Шіклова. Хоча деякі представники, переважно лівих сил в Чехії, виступають за тісніші економічні і політичні зв’язки з Росією. Не лише Вацлав Гавел, а низка інших чеських політиків протестували проти візиту Володимира Путіна до Праги у зв’язку з війною у Чечні , згортанням демократії в Росії. Так, чеський сенатор Яромір Штетіна, який багато років вивчає ситуацію в Чечні, залишив будову чеського Сенату на знак протесту, коли туди завітав російський президент. Чимало оглядачів звертали увагу на аналіз Волдимиром Путіним і в Празі, так сам як в Будапешті, ролі України у транзиті газу до Європи і на те, що він стверджував про підписання окремої транзитної угоди між Москвою і Києвом на п’ятирічний період, як про доконаний факт. Без українського сліду не обійшлося й в символічному акті чеської сторони, котра повернула через Путіна Росії роботу відомого художника Івана Крамського - вона потрапила на територію Чехії під час Другої світової війни з Криму.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG