Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 01:44

"Human Rights Watch" критикує українських міліціонерів і медиків за дискримінацію ВІЛ-інфікованих.


Володимир Ляшко Київ, 2 березня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Міжнародні правозахисники вважають, що зусилля України подолати епідемію СНІДу підривають порушення прав людини, бо триває дискримінація і насильство щодо ВІЛ-інфікованих осіб. Про це мовиться у звіті, який сьогодні в Нью-Йорку оприлюднила організація "Human rights watch." Представники української влади, зі свого боку, кажуть радіо "Свобода," що не всі висновки вірні.

Правозахисники вважають, що Україна має добру стратегію боротьби зі СНІДом і добрі закони, але неспроможна їх втілювати на практиці. Автори звіту "Нuman Rights Watch" наводять численні факти як над ВІЛ- інфікованими знущається міліція. Опитані розповідали, що міліціонери вимагали від них гроші, або ж інформацію про середовище наркозалежних.

За даними дослідження, міліція використовує так звану “ломку” наркоманів як інструмент, щоб одержати певні свідчення, а також затримує ВІЛ-інфікованих наркоманів на пунктах обміну шприців, що є незаконним.

“Міліцейська жорстокість, що іноді досягає рівня катувань,- постійна й дуже поширена проблема в Україні і виходить за рамки питання ВІЛ/СНІДу. Однак саме споживачі наркотиків і працівники секс-бізнесу часто стають жертвами таких порушень”, - зазначається в доповіді правозахисної організації.

Представники “Humаn Rights Watch” виявили, що і серед працівників сфери охорони здоров”я поширена дискримінація людей, що живуть з цією інфекцією. Їм відмовляють у прийомі на лікування або ж примусово виписують. Є випадки, коли медики відмовляють лікувати ВІЛ-інфікованих, хворих на туберкульоз, що є основною причиною смерті цієї категорії людей.

Проте в Міністерстві охорони здоров”я України вважають, що далеко не всі висновки правозахисників повною мірою коректні. Керівник прес-служби Уляна Лозан у розмові з радіо "Свобода" зауважила:

“Я можу навести яскравий приклад, коли в Інституті Шалімова поступив хлопчина, якому потрібна була операція на серці. Операція важка і складна. І лікарі перетелефонували і сказали: у нас ВІЛ-інфікований пацієнт Потрібні ті і ті засоби захисту, і ми будемо його оперувати.То питання -оперувати чи не оперувати - просто не стояло. І хірург Ємець не поставив жодного питання: є хворий і лікарі допомагають”.

Хоча поодинокі випадки відмови у наданні медичної допомоги є і вони розслідуються. Що ж до розголошення лікарями діагнозів хворих, то Уляна Лозан каже, що жодного судового позову з приводу цього не було:

“Тобто,всі кажуть,що лікарі розголошують таємницю, але сказати, що хоч один ВІЛ-інфікований написав до МОЗ чи сказав, що такий-то розголосив мою таємницю - таких випадків немає”.

Що ж до того, що антиретровірусні препарати є доступними лише для малого відсотка тих, хто потребує такого лікування, про що йдеться у звіті правозахисної організації, то пані Лозан сказала, що таких препаратів достатньо. Але медики зіштовхнулися з таким явищем, що багато хто з ВІЛ-хворих просто кидав курс лікування, оскільки він передбачав сувору схему прийому ліків, і повністю виключав прийом наркотиків. Тепер лікарі у 7 областях випробовують метод лікування ВІЛ-хворих, котрий жорстко не пов”язаний з різким і повним обмеженням прийому наркотиків. Час покаже, настільки він виявиться ефективним.

Як ставляться до звіту "Human Rights Watch" у міліції, кореспондентові радіо "Свобода" сьогодні дізнатися не вдалося. Нікого з керівництва не виявилося на місці. Колеги з Прес-служби погоджувалися, що така проблема дійсно існує, і нею займається радник міністра з прав людини та гендерних питань Катерина Левченко. На сайті Міністерства я знайшов повідомлення, що в липні минулого року міністр підписав наказ “ Про створення постійно діючих мобільних груп з моніторингу дотримання конституційних прав і свобод людини в діяльності органів внутрішніх справ”. Однак, на думку правозахисників, далеко не всі співробітники міліції знають про те, що ці групи мають право знайомитися з записами в журналі реєстрації заяв, немає літератури, яка б пояснювала права цих співробітників і т.д.

Юрист Павло Скала раніше працював в міліції, сьогодні він-заступник голови Комітету захисту прав людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, що діє при Національній координаційній раді з питань запобігання та поширення ВІЛ/СНІДу. На його думку, українське суспільство ще має подолати чимало стереотипів щодо епідемії.

Павло Скала каже: “Перше - це репресивна наркополітика, яка залишилася з часів СРСР, і з цього часу мало що змінилося взагалі. По-друге, політичні партії-- зараз у нас перманентні вибори: були президентські, зараз-парламентські,- ніхто з них не зацікавлений займатися цією проблематикою, бо в нас знову ж таки менталітет з радянських часів: якщо наркозалежна особа - вона злочинець”.

За офіційними даними, нині в Україні живе майже 80 тисяч ВІЛ інфікованих осіб. Але деякі експерти вважають, що насправді ця цифра становить півмільйона, тобто 1 відсоток населення.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG