Три привезені з України кам’яні хрести постануть завтра на місці трьох спільних могил у Павлокомі. На хрестах будуть прізвища українців, які загинули у перші дні березня 1945 року. Тоді майже 400 мирних жителів села стали жертвами загону польської Армії Крайової в акції відплаті за дії Української Повстанської Армії. Завтра над їхніми могилами молитимуться українці й поляки. Панахиду правитиме перемишльсько-варшавський митрополит УГКЦ Іван Мартиняк. Митрополит сказав радіо "Свобода" про моральний і християнський аспект торжества:
"Над гробами не можуnь бути слова ненависті, тільки слова прощення і молитви. Треба пам’ятати слова папи-поляка: треба засипати рови в дусі любові і прощення. Це наука для поляків і для українців".
У події візьмуть участь представники львівської влади. До Павлокоми також запросили представників Підкарпатського воєводства, мерії Перемишля. Біля могил своїх колишніх сусідів в річницю трагедії мають молитися також теперішні жителі села Павлокома.
Договір про відновлення польських могил на Західній Україні та українських у східній Польщі підписали минулого року за участю львівської влади та польської Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва, після завершення конфлікту навколо Личаківського кладовища у Львові.
Марія Туцька, голова перемишльського відділення Об’єднання українців у Польщі, говорить, що вшанування має символічне значення:
"Думка на майбутнє для молодих поколінь: щоб уміли шанувати своїх героїв, не забували про події, які відбулися на тій землі. Це є біль усієї нашої громади ".
Про складні розділи спільної історії нагадують меморіали на Личаківському цвинтарі у Львові, польські поховання на Волині. З польського боку державного кордону це меморіали воїнам отамана Симона Петлюри у м. Щипйорно біля Лодзя, у Варшаві, а також символічна могила у лісі в місті Явожно на Сілезії, де поховані українські жертви концтабору, який комуністи у 1947 р. заповнили українцями із Лемківщини, Надсяння, Холмщини. Вшанування і відновлення цих історичних місць відбувалося не без політичного протистояння, за участі найвищого керівництва обох держав. У Польщі процес примирення з українцями часто порівнюють із польсько-німецьким визнанням провини і прощенням.
"Над гробами не можуnь бути слова ненависті, тільки слова прощення і молитви. Треба пам’ятати слова папи-поляка: треба засипати рови в дусі любові і прощення. Це наука для поляків і для українців".
У події візьмуть участь представники львівської влади. До Павлокоми також запросили представників Підкарпатського воєводства, мерії Перемишля. Біля могил своїх колишніх сусідів в річницю трагедії мають молитися також теперішні жителі села Павлокома.
Договір про відновлення польських могил на Західній Україні та українських у східній Польщі підписали минулого року за участю львівської влади та польської Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва, після завершення конфлікту навколо Личаківського кладовища у Львові.
Марія Туцька, голова перемишльського відділення Об’єднання українців у Польщі, говорить, що вшанування має символічне значення:
"Думка на майбутнє для молодих поколінь: щоб уміли шанувати своїх героїв, не забували про події, які відбулися на тій землі. Це є біль усієї нашої громади ".
Про складні розділи спільної історії нагадують меморіали на Личаківському цвинтарі у Львові, польські поховання на Волині. З польського боку державного кордону це меморіали воїнам отамана Симона Петлюри у м. Щипйорно біля Лодзя, у Варшаві, а також символічна могила у лісі в місті Явожно на Сілезії, де поховані українські жертви концтабору, який комуністи у 1947 р. заповнили українцями із Лемківщини, Надсяння, Холмщини. Вшанування і відновлення цих історичних місць відбувалося не без політичного протистояння, за участі найвищого керівництва обох держав. У Польщі процес примирення з українцями часто порівнюють із польсько-німецьким визнанням провини і прощенням.
