Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:51

Ситуація в Придністров’ї: економічна блокада з боку України чи крок до розв’язання конфлікту?


Кирило Булкін /images/photo/guests_06_03_2006.jpg Гості: Олександр Сушко - директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики; Ігор Соловей - журналіст.

Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ, 6 березня 2006 року.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Кирило Булкін

Ви слухаєте “Вечірню Свободу”. У студії ведучий Кирило Булкін. Вітаю вас!

Сьогодні наша тема така: “Ситуація в Придністров’ї: економічна блокада з боку України чи крок до розв’язання конфлікту?”

Гостями студії є директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Олександр Сушко та журналіст Ігор Соловей.

Вітаю вас, шановні гості, і дякую за те, що зголосилися взяти участь у програмі!

Зазначу для киян, що якщо ви слухаєте нас на радіо “Київ” (98 ФМ), то програма іде в запису, на годину пізніше. Решта слухачів чують нас у прямому ефірі й можуть телефонувати за таким номером: 490-29-05.

Ну, а тепер до теми.

Від 3-го березня всі вантажі, які йдуть через придністровську ділянку українсько-молдовського кордону, повинні мати митне забезпечення відповідних органів Республіки Молдови.

Запровадження нових правил вже викликало бурхливу реакцію в Європі, в Росії та у самому Придністров’ї. Причому, реакцію часто протилежну.

Міністерство закордонних справ Росії, зокрема, виступило з заявою, в якій вимагає від України та Молдови скасувати нові правила. Адміністрація самопроголошеної ПМР перекрила рух транзитних поїздів на своїй ділянці.

Натомість високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Хав’єр Солана привітав упровадження Молдовою та Україною спільної декларації щодо митних питань.

Тож що відбувається насправді: економічна блокада, нові кроки до врегулювання замороженого конфлікту чи ще щось? Спробуємо розібратися у цьому за допомогою наших гостей.

Моє перше запитання до гостей буде саме таким загальним: чим є нові митні правила на придністровській ділянці українсько-молдовського кордону?

Олександр Сушко

Нові правила насправді є старими правилами, тому що це звичайний митний режим між двома суверенними державами - Україною і Молдовою. Він уже існував з травня 2003 року до липня 2004 року.

Сьогодні обидві сторони нарешті після дуже багатьох консультацій, суперечок нарешті дійшли згоди щодо усіх технічних питань і повернулися до нормального двостороннього митного режиму на основі міжнародновизнаних правил перетину митних кордонів.

Ігор Соловей

Мені важко щось додати до такого розгорнутої відповіді пана Олександра.

Я хочу лише зауважити, що я згоден з тим, що це не є блокада, що це є звичайне виконання домовленостей між двома суверенними державами. Це так.

А чи це наступний крок до врегулювання, то в цьому я трішки сумніваюся. Чи приведе цей крок до нормалізації стосунків? Є дуже багато питань. Ми знаємо, що і останній раунд переговорів не дуже успішно закінчився. Не в останню чергу через те, що велась розмова про проведення цих нових правил.

Динаміка переговорного процесу показує, що переговорний процес не в кращому стані, а введення нових правил тільки підсилило цей кризовий стан у відносинах.

Кирило Булкін

Тобто, говорячи про те, що це може не сприяти подальшому розв’язанню, Ви маєте на увазі негативну реакцію з боку самопроголошеної Придністровської Молдовської Республіки і Росії?

Ігор Соловей

І це також, тому що ми ж знаємо, що Придністров’я є учасником конфлікту, Росія є країною-гарантом. Виключати будь-яку сторону з цього процесу не є можливим, тим більше самого учасника цього процесу.

Кирило Булкін

Пане Сушко, чи є теперішні правила виключенням Росії чи учасника конфлікту ПМР з процесу?

Олександр Сушко

Я не вживав би такий термін. Власне, ніхто не ставить питання щодо виключення когось. Інша справа, що одна зі сторін не погоджується саме з таким форматом. Але ж ми розуміємо, що, напевно, неможливо з усіх питань досягти консенсусу там, де сторони підходять із взаємовиключних позицій, які не суміщаються.

Тому вже й те добре, що сторони досягли консенсусу, по-перше, між Україною і Молдовою, а по-друге, цей консенсус абсолютно підтриманий лідерами світового співтовариства: ЄС та США.

Кирило Булкін

Ви сказали, що це вже було раніше в такому самому форматі, ці митні правила. Чому тоді, на Вашу думку, зараз така бурхлива реакція, зокрема з боку Росії, чиє МЗС оприлюднило відповідну заяву?

Ігор Соловей

Є офіційна позиція Росії, і є те, що стоїть за лаштунками цієї позиції. За лаштунками... Тобто, офіційно я не хочу повторювати усім, ми знаємо щодо залаштункової логіки. Справа в тому, що Росія веде курс на реалізацію сценарію, подібного до так званого “Косовського сценарію”.

Зараз усі зусилля російської дипломатії, а також придністровської влади спрямовані на затягування процесу з тим, щоб дочекатися можливого надання незалежності Косову і скористатися цим як прецедентом для того, щоб вимагати незалежності для Придністров’я.

Тому, звісно, весь переговорний процес заходить у глухий кут не тому, що там Україна та Молдова ввели митний режим, а саме тому, що у сторін абсолютно різні цілі і абсолютно різне бачення бажаного для себе сценарію врегулювання.

Кирило Булкін

Отже, такими є погляди наших гостей на ситуацію, що постала після запровадження нових правил перетину вантажами українсько-молдовського кордону.

А зараз пропоную послухати досить-таки деталізовану розповідь про обставини, що супроводжують нові реалії на цьому кордоні, від кореспондентів радіо “Свобода” Тетяни Ярмощук та Віктора Міняйла.

Віктор Міняйло

Новий порядок впроваджено на підставі розпорядження голови Держмитслужби України, яке, своєю чергою, є розпорядженням Кабінету Міністрів. Його голова Юрій Єхануров вважає питання суто технічним.

Юрій Єхануров

З території Придністров‘я товари через територію України проходитимуть лише зі штампом митниці Молдови. При тому молдовська сторона взяла на себе зобов‘язання, що ніяких додаткових виплат не буде.

Для нас це чисто технічне питання. Є штамп, товар проходить, і ніяких проблем немає.

Віктор Міняйло

“Проблему створює позиція Придністров‘я,” - говорять у Міністерстві закордонних справ України. Слово заступнику міністра закордонних справ Володимиру Хандогію.

Володимир Хандогій

Україна чітко дотримується взятих на себе зобов‘язань, про що і було зафіксовано під час останнього раунду консультацій з питань придністровського врегулювання 27-28 лютого.

На жаль, придністровська сторона не сприйняла адекватно запроваджені механізми і виступає з деякими політичними заявами, які, на нашу думку, не мають під собою ніяких підстав.

Віктор Міняйло

Між тим президент невизнаної Придністровської Молдавської Республіки Ігор Смірнов 5 березня заявив, що Україна блокувала зовнішньоекономічну діяльність Придністров‘я, підтримавши одну зі сторін конфлікту (мається на увазі - Молдову).

При цьому влада Придністров‘я блокує запровадження нових митних правил. Так вважає голова Держмитслужби Олександр Єгоров.

Олександр Єгоров

Від 3-го числа було повернуто всього 13 залізничних вагонів з вантажами: 2 - в режимі імпорту і 11- в режимі транзиту, які йшли з території Придністров‘я. І не пропущено всього 10 автотранспортних засобів.

Вся інша ситуація, яка на сьогодні склалася, то це відповідні дії сторони Придністров‘я.

Міністр транспорту Придністров‘я (його прізвище Гагауз) дав команду конкретно по залізниці, щоб не оформлювати вантажі, які слідують як в режимі експорту, так і в режимі імпорту.

Тетяна Ярмощук

Молдова відкидає заяви Придністров’я, що новий митний режим на кордоні з Україною є економічною блокадою.

Представниця посольства Молдови в Україні Ірина Северин в інтерв’ю радіо “Свобода”:

Ірина Северин

Україна не застосовує недружні заходи, а виявляє повагу до суверенітету та територіальної цілісності республіки Молдова.

У цьому немає нічого екстраординарного, оскільки такий режим дуже успішно діяв з травня 2003 року до 2004 року. Аж доки цей режим не припинили через кризу навколо ситуації з молдовськими школами в Придністров’ї.

Тетяна Ярмощук

З приводу запровадження Україною нових митних правил на українсько-молдовському кордоні розділилися і думки експертів.

“Питання про введення нових митних правил наразі не на часі, - вважає аналітик Інституту стратегічних досліджень Євген Шаров, - і цього ні в якому разі не слід було робити”.

Євген Шаров

Нам не потрібен зараз цей конфлікт. Ведення цього режиму поставило в досить скрутне становище населення Придністров’я, фактично ввело в економічну блокаду.

Перед парламентськими виборами, коли у нас є досить своїх проблем, актуалізувати з боку України ще й цей конфлікт, то це неправильний підхід і неправильна політика.

Тетяна Ярмощук

Євген Шаров наголошує, що таке рішення може спричинити негативні наслідки як для іміджу України, так і для регіональної політики.

Євген Шаров

Навряд чи зараз вдасться протягом тривалого часу утримати цей режим. По-друге, ми поставили себе в позицію, що ми вийшли з ініціативою ні з ким не порадившись.

Я не виключаю, що протягом найближчого часу ми будемо змушені відмовитися від неї, оскільки продовження ініціативи може тільки погіршити ситуацію і погіршити питання регіональної безпеки.

В Придністров’ї проживають і громадяни України, і українська діаспора. Такий крок перш за все вдарить по тих простих людях, а не по політиках, які керують у Придністров’ї.

Тетяна Ярмощук

Натомість експерт Групи стратегічних і безстрокових студій Сергій Герасимчук називає рішення української влади цілком зрозумілим та правильним.

Про введення нових митних правил у Придністров’ї український та молдовський прем’єри домовилися ще наприкінці минулого року.

Сергій Герасимчук

На той момент здавалося, що ніякої проблеми в зв’язку з цим не виникне, оскільки придністровські підприємства, які до цього експортували в Україну свої товари з придністровськими штампами, навіть зголосилися на те, щоб співпрацювати з Молдовою. Понад 50 підприємств отримали реєстрацію в Кишиневі.

Тетяна Ярмощук

“Нові правила митного контролю мали запровадити 25 січня, однак з невідомих причин це рішення відклали,” - наголошує Сергій Герасимчук.

Сергій Герасимчук

І ось тут уже почалися проблеми, тому що Україна сама стала на шлях невиконання зобов’язань, які на себе взяла.

По-друге, Україна виявилася в неприємній ситуації в очах наших європейських партнерів, які були здивовані таким рішенням, оскільки Європейський Союз зараз є одним з учасників переговорного процесу, його ніхто не поінформував про те, що Україна буде одноосібно скасовувати рішення про введення нових правил перетину кордону з митними штампами “Кишинів”.

Тетяна Ярмощук

Зміни у митних правилах на українсько-молдовському кордоні привітав Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Хав’єр Солана.

Натомість Росія вимагає від України та Молдови скасувати ці правила. У заяві Міністерства закордонних справ Росії мовиться, що Москва як один із гарантів Придністровського конфлікту вважає, що йдеться і про її інтереси.

Раніше влада невизнаної Придністровської Республіки оголосила “особливий економічний стан” у зв’язку із запровадженням Україною з 3-го березня суворого митного режиму.

Лідер Придністров’я Ігор Смірнов заявив, що Тирасполь розраховує на допомогу Росії. З проханням до Москви звернулись також громадські організації Придністров’я. Вони вважають, що регіону загрожує гуманітарна катастрофа.

Кирило Булкін

Як, на вашу думку, якими вони можуть бути, ці геополітичні наслідки: схвалення з боку ЄС, засвідчене в спеціальній заяві Хав’єра Солани, про яку ми сьогодні вже згадували, – з одного боку, засудження Росією – з іншого. Власне, чи не спричинить це зростання напруги в регіоні і що буде далі внаслідок цього? Будь ласка, пане Соловей.

Ігор Соловей

Ну, мені здається, що, незважаючи на мій прогноз “Максимум середина літа – відміна митних правил”, я сподіваюсь, що все ж таки не відбудеться. І, знаєте, мені здається, що вже вороття назад немає і не повинно бути, бо скільки ж можна знаходитись в такій ситуації?

Єдиний вихід для придністровської сторони – це слідувати тим домовленостям, які вже зараз є і працювати дальше. Говорилося, що основною проблемою може бути, що придністровський режим буде перешкоджати правилам реєстрації. Мені здається, що не буде. Бо на останніх виборах перемогла більшість, як її називали, нова ліберальна, нових ліберальних бізнесменів, орієнтованих на Росію. Вони бізнесмени, їм, по великому рахунку, вигідніше орієнтуватися туди, вони орієнтуються туди, куди їм вигідніше орієнтуватися. Вони розуміють всі втрати і тому будуть шукати вихід з цієї ситуації.

Пан Олександр уже навів конкретні приклади цього. Далі дійсно ситуація з Російською Федерацією... Ну, звичайно, ускладнення буде, але я не вважаю, що воно зараз виллється в якісь конкретні дії. Куди вже гірше?

Кирило Булкін

Пане Сушко, який Ваш прогноз щодо політичної обстановки навколо Придністров’я, зокрема з тими основними гравцями, залученими до розв’язання цього конфлікту?

Олександр Сушко

Останні роки ми спостерігали зміни політичної карти в цій частині світу. Ми стали свідками поширення НАТО, Європейського Союзу. І відповідно ці найпотужніші міжнародні угруповання вийшли безпосередньо або виходять безпосередньо на кордони Молдови, України, безпосередньо наближаючись до Придністров’я, і таким чином зростає їхній природний інтерес до розв’язання цього конфлікту.

З іншого боку, Росія переосмислює методи свого впливу на ті регіони, які вона вважає важливими для себе. І звісно, ну, тут не відкриття буде те, що ці інтереси часто взаємо суперечать і стикаються. І одним із таких регіонів, де стикаються взаємовиключні інтереси Росії і ЄС, Росії і Сполучених Штатів є Придністров’я.

Зрозуміло, що в даному випадку інтерес України безпосередньо і однозначно співпадає з інтересами західних країн. Чому? Тому що Придністров’я – це патологічне таке утворення, яке Росія сприймає, як плацдарм, як точку опори поза межами Російської Федерації.

Власне, ми в Криму 15 років, тому спостерігали те ж саме в іншому сценарії, ніж Придністров’ї. З однією відмінністю, що там це вдалося, а у нас – ні.

І тому, власне, ми на придністровському прикладі маємо бачити, що могло б бути з Україною, якби її доля склалася менш вдало в першій половині 90-их років. Це урок для нас.

І відповідно ми вкрай зацікавлені, щоб Придністров’я, як паталогічна форма псевдодержавності, щоб вона все ж таки в ненасильницький, легітимний спосіб, але все ж таки припинила своє існування.

Відповідно - тому що я впевнений, що, наприклад, проблема кримського сепаратизму, яка зараз знову, ми бачимо її, вона з’являється.

Я впевнений, що, наприклад, у випадку визнання незалежності Придністров’я наступного дня постане вимога незалежності Криму. І це питання лежить на поверхні – воно очевидне: ми не зацікавлені в тому, щоб ця ситуація зберігалася.

Кирило Булкін

А зараз я хотів би наостанок нашої бесіди запропонувати матеріал мого колеги Сергія Грабовського, в якому він говорить про самопроголошену ПМР як про своєрідний законсервований шматочок Радянського Союзу, але водночас і про те, що такий стан не зможе тривати вічно.

Сергій Грабовський

Придністров‘я, на думку багатьох спостерігачів, – це анклав, у якому досі живе чимале число соціально-політичних традицій та міфів радянської доби. Власне, сам цей анклав є породженням бурхливої уяви політтехнологів покійного ЦК КПРС, а відтак є реліктом минулої доби в сьогоденні, вважають ці аналітики.

Але законсервувати шматок минулого у сучасному не так просто. За останні роки радянська дійсність Придністровської Молдавської Республіки зазнала низки тяжких ударів. Чи не перший із них стосувався освітньої царини. Адже придністровська вища освіта у зовнішньому світі не має визнання, тому юнаки та юнки з цього анклаву змушені здобувати цю освіту або в Кишиневі, або в Одесі чи Вінниці.

До речі, це немалою мірою підштовхує придністровців брати молдавське чи українське громадянство: до 300 тисяч із них уже мають громадянство Молдови, близько 60-70 тисяч (за різними оцінками) – громадянство України. І процес цей триває зі швидкістю тисячу паспортів на місяць.

Другий тяжкий удар по радянських стереотипах і міфах масової свідомості завдали переорієнтація правлячої партії комуністів Молдови з Росії на Європу та Помаранчева революція в Україні. Якщо до цього, відзначають аналітики, переважна більшість населення анклаву мала стандартні радянські політичні стереотипи стосовно “братерства слов‘янських народів” чи “єдності всіх комуністів навколо Москви”, то зараз ці стереотипи зазнали руйнівної атаки.

І от у ці дні фактом став наступний крок з дерадянізації Придністров‘я. Якщо уряди Молдови та України будуть послідовні, якщо вони вживатимуть для забезпечення безперешкодного транзиту людей та товарів через територію анклаву заходи, передбачені міжнародним правом, якщо офіційна позиція Європейського Союзу, Молдови та України буде донесена до всіх мешканців анклаву, то це матиме наслідком істотні зміни у їхніх соціально-політичних настановах. Можливо, навіть вирішальні.

Адже надовго законсервувати історичний час не під силу навіть номінальному лідерові Придністров‘я - Ігореві Смирнову та тим, хто стоїть за ним. А це означає, що попереду у основної маси придністровців – увесь комплекс потрясінь, пов‘язаних із розпадом радянської дійсності.

Чи здатні Брюссель, Кишинів та Київ зробити спільними зусиллями ці потрясіння не такими болючими для пересічного мешканця Придністровського анклаву?

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG