Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 03:04

“Звуки життя: дійова особа”: Інтерв’ю з Патріархом УПЦ КП, владикою Філаретом.


Київ, 4 березня 2006 року.

Сергій Рахманін

Доброго всім вечора!

З вами, як завжди по суботах, я, Сергій Рахманін, і програма “Звуки життя: дійова особа”, спільний проект радіо “Свобода” та “Нашого радіо”.

Сьогодні у нас з вами незвичний гість. Це Патріарх УПЦ КП, владика Філарет.

Доброго вечора!

Філарет

Доброго вечора!

Сергій Рахманін

Наша програма виходить у переддень Великого посту, у переддень парламентських виборів, тому ми просто змушені будемо з Вами говорити про владу та церкву, про релігію і політику, про втручання чи невтручання цих двох сфер, двох інституцій одне в одне.

Але для початку я пропоную послухати наш невеличкий репортаж і думки простих мирян і людей, причетних до політики.

Наталка Коваленко

9-го вересня цього року на засіданні ВРУ Президент України В.Ющенко сказав: “Не можу оминути найбільш чутливу для суспільства проблему релігійної сфери - неприродне роз’єднання православних церков України.

Незаперечною є необхідність подолання існуючих між найбільшими православними юрисдикціями протиріч та утвердження єдиної Помісної соборної первоапостольної православної церкви.

Зважаючи на стратегічне значення цього питання, держава вправі його активно порушувати та, не втручаючись у внутрішні церковні справи, сприяти його розв’язанню”.

Продовжує прес-секретар Президента Ірина Геращенко.

Ірина Геращенко

Президент України і політик В.Ющенко абсолютно послідовний у своїй позиції відносно того, що в Україні рано чи пізно, але має бути створена єдина Помісна православна церква. Це його позиція.

А насправді питання об’єднання церков – це питання церковні. Держава не повинна втручатися, безумовно, в церковні справи, але сьогодні українське суспільство, як свідчать і соціологічні опитування, підтримує ідею і необхідність створення єдиної Помісної української православної церкви.

Наталка Коваленко

Ми вирішили запитати у прихожан Української автокефальної церкви, Української православної церкви Московського патріархату та Української православної церкви Київського патріархату і простих мирян, як вони ставляться до позиції В.Ющенка, який з парламентської трибуни офіційно оголосив про бажання влади бачити православну церкву в Україні єдиною?

Респондент (переклад)

На мою думку, влада не повинна втручатися у церковні справи. Церква є церква, у неї свої закони, свої правила, свої устави.

Респондент

Я вважаю, що завжди була відокремлена релігія від держави, і воно має так і зберегтися.

Це, власне, кожного справа, а саме: хочеш вірувати, а чи не хочеш вірувати. Але держава у церкву не має права втручатися, так само як і церква у державу.

Респондент

Якщо священики погодилися вибиратися кандидатами в депутати ВРУ, то якесь відношення повинна мати держава. Але окремою одиницею, якимось заскорублим організмом церква не може існувати.

Респондент (переклад)

Те, що у нас на території колишнього СРСР церква відділена від держави, то це зовсім не так. Вона завжди була під державою. Тому доки вона не відділиться, доти держава повинна вирішувати ці питання.

Повинна бути одна церква. Якщо вона церква, то вона повинна бути одна.

Респондент

В Україні має існувати українська церква. Тут без сумніву. В Росії собі має бути російська церква, а в Україні має бути своя Українська православна церква.

Наталка Коваленко

Згідно з 34 апостольським правилом, в кожній країні кожен народ повинен мати свою незалежну церкву, як це було в давнину.

Сергій Рахманін

Отже, судячи з опитування, люди за об’єднання православних церков, вони проти втручання влади у релігійні, церковні справи, і вони не дуже поділяють ту точку зору, що у нас насправді церква реально відокремлена від держави.

Владико, як Вам здається, у нас насправді церква відділена від держави, з одного боку, а з іншого боку, як Ви самі розумієте точку зору Президента України, який, з одного боку, декларує небажання втручатися в релігійні справи, а з іншого боку, наголошує на тому, що держава має право активно порушувати це питання? Як це, не втручаючись, порушувати?

Філарет

Справа в тому, що треба ці питання розділити. Одне питання – це внутрішнє життя церкви. У внутрішнє життя церкви входить: призначення архієреїв, призначення священиків на парафії, богослужіння, мораль церковна, церковні канони – все це є внутрішнє життя церкви. У внутрішнє життя церкви держава не повинна втручатися.

Втручається насьогодні держава у вирішення цих питань? Не втручається, тому що єпископи поставляються без узгодження з державними органами, священики призначаються архієреєм без погодження із владою, у богослужіння влада не втручається. Тому насьогодні дійсно держава не втручається у внутрішнє життя церкви.

За радянських часів, коли теж була відокремлена церква від держави, втручалася держава у внутрішнє життя церкви? Втручалася. Яким чином? Єпископи призначалися тільки за погодженням зі владою.

Сергій Рахманін

Але в який спосіб держава може примусити чи стимулювати об’єднання церков? Як?

Філарет

Але церква знаходиться в державі, і держава змушена рахуватися з існуванням у державі такої поважної сили, як церковна сила, яка має вплив.

Упродовж усієї історії церкви держава ухвалювала закони стосовно церкви. Так ось, ці закони, які ухвалює держава стосовно церкви не тільки тепер, не тільки в радянські часи, а взагалі в усі часи існування церкви - і в Візантійській імперії, і в Російській імперії існували закони держави стосовно церкви. Є це втручання чи ні?

Сергій Рахманін

Це називається регулюванням.

Але я маю сумніви, що законом можна простимулювати об’єднання, скажімо, УПЦ КП та УПЦ МП.

Філарет

Законами не можна.

Примусити об’єднатися церкву Московського патріархату і церкву Київського патріархату в одну законом не об’єднаєш. Тому це справа чисто церковна, церкви повинні об’єднатися.

Зацікавлена держава у тому, щоб в Україні була одна церква чи ні? Я думаю, що тепер не тільки влада розуміє, що це потрібно мати одну православну церкву, але і суспільство розуміє. Тому ми й чули, що майже всі виступають за об’єднання в одну православну церкву.

А ось питання в тому - як? Це вирішують самі церкви.

Коли ми говоримо про державу, то держава тільки сприяти цьому, а не втручатися.

Сергій Рахманін

Добре. А як Ви бачите собі сприяння з боку держави для об’єднання церков? Що має відбутися? Якийсь заклик з боку політиків до патріархів, ухвалення якогось закону, влаштування круглого столу (хоча це суто світський захід)? Що саме конкретно?

Філарет

Я пошлюся на історичні приклади.

Коли утворювалася помісна церква у Польщі, то влада Польщі зверталася до Вселенського Патріарха, щоби Патріарх визнав автокефалію Польської церкви.

Коли Україна приєдналася до Російської імперії, то російські царі зверталися до Вселенського Патріарха, щоб він відпустив Київську метрополію до складу Московського...

Сергій Рахманін

Тобто, Ви чекаєте на звернення української влади до Вселенського Патріарха щодо надання автокефалії?

Філарет

Не тільки звернення до Вселенського Патріарха, а й звернення до Московського Патріарха.

Сергій Рахманін

Ви вірите, що він дасть згоду на це?

Філарет

Я не вірю, що він дасть. Але чому Московський Патріарх не хоче дати згоду на автокефалію?

Сергій Рахманін

Тому, що він має канонічну церкву всередині України.

Філарет

Тому, що російська влада має Українську православну церкву Московського патріархату як засіб впливу на українську політику.

Сергій Рахманін

Це ми знову повернулися до політики.

Владико, я Вас хотів запитати про ставлення до політиків, до деяких їхніх вчинків.

Святе Письмо вчить, що хизування вірою є гординею, що є таїнство віри і молитву треба творити за зачиненими дверима, щоб цього ніхто не бачив.

Наші політики хрестяться, моляться під софітами, під телекамерами з дружинами, з дітьми, з помічниками та охоронцями. Все це транслюється у прямому ефірі. Чи є це свідченням гордині, чи не є це наругою над Святим Письмом, чи не є це, власне, зневагою Господа нашого?

Філарет

Розцінювати ці вчинки треба з позиції, чи це від чистої душі, від внутрішніх переконань, від віри у Бога, чи це для показу людям?

Ми знаємо багато випадків, коли високопосадові особи приходили в храм для того, щоб засвідчити, що вони із церквою, а віра їх на другому плані.

Є державні діячі і високого рангу, які до церкви ходять за покликанням своєї душі, тому що вони люди віруючі в душі, а не на показ.

Так ось, ми вітаємо тих високопосадових державних осіб, взагалі державних діячів, які до церкви ходять за своїм внутрішнім покликанням.

Сергій Рахманін

Якби ще знати, коли це робиться справді від щирого серця, а коли задля реклами.

Філарет

А це знає Бог, який знає кожну душу і знає почуття, і знає та людина, яка приходить до храму, бо коли вона приходить до храму, вони приходить помолитися.

Сергій Рахманін

Будемо сподіватися, що Бог все бачить і все прощає.

Зараз я хочу запропонувати послухати, що думають про перспективи об’єднання українських церков, про передумови цього дуже складного процесу прості миряни, які ходять до різних церков, але всі є дітьми Божими.

Респондент

Ми і не хочемо, бо для нас добрий і Володимир. Ми канонічну молитву вчимо - не українською, а старослов’янською молимося.

Філарета я не хочу, бо він розкольник.

Респондент

Я тет-а-тет з ним говорив. (Фраза незрозуміла) Я запитав: “Чому відкололися від православної церкви?” Він сказав, що не відколовся, а просто служить на українській мові. А ми його тоді запитали: “А людям тоді куди ходити чи до Московського патріархату, чи до Київського патріархату?” А він подумав і сказав: “Куди ближче, туди хай ходять, аби ходили”.

Респондент (переклад)

Православну? Я погоджуюся. Тільки, щоб не митрополит був, а наш Володимир.

Респондент

Різні концесії роз’єднують людей, а я хочу, щоб у країні була одна спілка, одна церква.

Респондент

Єдина має бути.

Респондент (переклад)

Знаєте, у нас Бог один, тому, я думаю, що можна і так.

Респондент

Єдина, щоб єдина. Тільки так.

Респондент

Я з Видубицького монастиря йду сюди. І там поклонилася Господу Богу, і тут хочу поклонитися Господу. Для мене одне і те ж. Як це об’єднати народ, щоб не роз’єднувати?

Сергій Рахманін

Під час опитування була одна згадка, я хотів би Вам це питання поставити.

Зараз величезною проблемою для України стала не тільки розпорошеність, роз’єднання православних церков, але і засилля різних християнських, псевдохристиянських, дуже сумнівних релігійних і псевдорелігійних організацій, так званих церков харизматичних. Вони є дуже агресивними, вони стукають у кожні двері, вони хапають перехожих на вулицях, і ця агресія дається взнаки, бо їхня паства зростає, зростає на очах.

Як ставиться Українська православна церква до цих організацій, з одного боку, і чому вона не бореться з ними, чому пропаганда православного християнства не є, я не кажу, що такою ж агресивною, але настільки ж активною, як це робиться цими людьми, які здебільшого (нехай мені Бог простить) є дуже далеким від Бога? Чому церква дуже спокійно спостерігає за цим?

Філарет

Я не хотів би поділяти ту думку, що церква спокійно спостерігає. Церква не веде себе так агресивно по відношенню до цих сект, новітніх сект, як ведуть вони себе до традиційних церков. У цьому різниця.

Але те, що ці секти, новітні секти, ведуть себе агресивно, ми бачимо, коли вони стукають у кожні двері...

Сергій Рахманін

Чому це не робить православна церква? Що поганого у тому, щоб стукати у кожні двері?

Філарет

Це не традиційний спосіб просвітницької діяльності церкви.

Церква вважає, що вона повинна нести слово Боже світло, але світлим шляхом, не агресивним. Тому для цього існує, по-перше, сам храм, де проповідується слово Боже; по-друге, недільні школи; по-третє, ми домагаємося, щоб християнська етика викладалася у школах, ми хочемо, щоб до просвітницької діяльності залучалися ЗМІ, в тому числі і радіо, телебачення, література, газети. Це є нормальний і цивілізований спосіб поширення і утвердження віри.

А насильницьким способом християнство і взагалі віра не поширюється. Навіть Христос не нав’язував своє вчення, а він вимагав: “Віриш? Приходь за мною. Я стукаю у двері твого серця. Відчиниш – прийду”.

Сергій Рахманін

Владико, я мушу з Вами не погодитися, бо історія знає чимало вчинків, коли і православна, і католицька віра нав’язувалися майбутнім парафіянам. Це було в історії і нашій, і не нашій. І церква спокутувала свої гріхи за це.

Філарет

Не можемо заперечувати, що в історії і такі були випадки. Але це не той шлях. Ми маємо і негативні результати насильницької проповіді, коли зовні людина була віруючою, а в душі вона залишалася язичником.

Сергій Рахманін

У Вашій відповіді кілька разів пролунали слова “традиційна”, “нетрадиційна”. Я Вам скажу так, що побутує точка зору, що владика Філарет є в принципі людиною, яка є противником так званої секуляризації.

Для наших слухачів я поясню, що це намагання зробити церковне життя, церковні обряди більш світськими, тобто, те, що зараз робиться католицькою церквою.

Наша програма передбачає питання, які ставлять наші слухачі за допомогою електронної пошти або смс-повідомлень.

Один із читачів запитав наступне: “Чи правда, що владика Філарет є категоричним противником секуляризації, і, зокрема, через це він є противником європейської інтеграції України?” Це так чи ні?

Філарет

Це не так. Я не противник європейської інтеграції України. Я не противник світського життя, але я противник того, щоб це світське життя руйнувало мораль людини.

Сергій Рахманін

А де знайти межу? Ви знаєте, де вона є?

Філарет

Межа між цим – це є мораль. Ця мораль... Є загальнолюдські цінності, які притаманні кожній людині, бо вона створена за образом і подобою Божою. Ці загальнолюдські цінності притаманні всім релігіям і їх треба дотримуватися. А є цінності християнські, які притаманні тільки християнству.

Я прихильник того, щоб, звичайно, християнські цінності мали пріоритет у тому середовищі, в якому християнство існує.

Але я не закликаю до того, щоб в інших релігіях сповідувалася їх віра, а дотримувалися вони загальнолюдських цінностей. Тому ми цінуємо ці цінності і в буддизмі, і в ісламі, і в іудаїзмі, і в інших, якщо це є цінності загальнолюдські.

Сергій Рахманін

Давайте про традиції і про стосунки між церквами.

Ще одне питання від наших слухачів. “Доводилося читати, що свого часу митрополит Київський і Галицький Філарет був категоричним противником легалізації в Україні автокефальної та греко-католицької конфесій. Коли і чому він змінив свої погляди?”

Ви справді були противником? До речі, це мені також доводилося читати.

Філарет

Так, був противником. Чому я був противником? Тому, що я знав, що при існуванні єдиної радянської держави, вона ніколи не потерпить автокефальної церкви, бо ідеологія в автокефальній церкві – це незалежність української держави.

Сергій Рахманін

Що домінувало: усвідомлення принципів радянської держави чи необхідність допомогти братам своїм у церкві?

Філарет

Домінували інтереси церкви. Я виступав за те, щоб існувала церква...

Сергій Рахманін

Тобто, Ви думаєте, що поява автокефальної церкви ставила під загрозу існування РПЦ, до якої Ви тоді належали?

Філарет

Ставила, тому її радянська влада двічі ліквідовувала. Але коли постала українська держава, тоді я вже знав, що це буде твердо, що в Україні буде автокефальна церква, і я свої погляди змінив, тому що бачив у цьому промисел Божий над Україною, над її церквою.

Сергій Рахманін

Тобто, ми зараз пересвідчилися, зокрема і я, з подивом, що служителям церкви також притаманна певна еволюція поглядів. Зрештою, тут нічого дивного, мабуть, немає, хоча...

Філарет

Погляди зовнішні на користь самої церкви, а не зміна поглядів релігійних.

Сергій Рахманін

Ви не відчуваєте докори сумління за те, що Ви тоді намагалися чинити спротив легалізації уніатської церкви, автокефальної церкви?

Філарет

Ні. Тоді я служив церкві Христовій в одних умовах, в умовах єдиної держави, а тепер я служу тій же самій церкві в умовах незалежної української держави. Я переконаний, що в незалежній українській державі повинна бути незалежна українська церква.

Сергій Рахманін

Ще одне питання, яке цікавить багатьох.

Дехто вважає, що УПЦ КП не має харизматичних постатей у самій церкві, окрім Вас.

Все-таки у Вас вже доволі такий солідний вік. Ви як людина, як Патріарх, як ієрарх церковний не можете думати про свого наступника.

Чому немає рівнозначної постаті в УПЦ КП, яка могла б згодом, з часом продовжити Вашу справу, до якої по-різному ставляться різні люди, представники різних конфесій, різні політики, але вона існує, існує ця церква, і, напевне, існує питання про наступника. Ви про це думали? І чи справді є такі постаті?

Філарет

Думав і думаю. Але постаті на сьогодні немає. В Московському патріархаті там теж такої постаті, як Володимир, немає. І в Київському патріархаті такої постаті, як Патріарх Філарет немає.

Але це не значить, що після смерті одного і другого не буде у Київському патріархаті достойної постаті, яка займе це положення.

Час іде, кадри ростуть, досвід набувають, тому коли прийде час, і Господь покличе, то знайдеться і достойний кандидат на посаду Патріарха Київського патріархату.

Сергій Рахманін

Як Вам здається, через скільки років в Україні буде одна єдина Православна канонічна церква?

Філарет

Цього не може ніхто назвати. Цього ніхто не знає, крім одного Бога.

Але те, що час працює на утворення єдиної в Україні Помісної канонічної церкви, то ми все це бачимо. Підтвердженням цьому є зростаюча думка українського суспільства, що в Україні повинна бути єдина церква.

Сергій Рахманін

Владико, Ви говорили про можливість звернення українського керівництва до Вселенського Патріарха, до Московського Патріарха з вимогою, з пропозицією надання автокефалії єдиній Помісній українській церкві.

В принципі, це давня традиція, яка стала трохи застарілою.

Упродовж 20 століття було кілька випадків, коли церква, в тому числі і православна, якраз дивилася на необхідність появи національних церков. Часто-густо бувало навіть так, що з’являлася національна церква, яка отримувала автокефалію, а потім з’являлася самостійна держава. Або ж ці процеси тривали паралельно.

Але в 21 столітті за нових умов є дуже малоймовірним, що і Вселенський Патріарх, і особливо Московський Патріарх з розумінням поставляться до ідеї надання автокефалії.

Вам не здається, що створення яскраво вираженої національної церкви (вибачте, це трошки світське питання) є трохи застарілим, зараз важко буде створити церкву саме в такий спосіб?

Філарет

Справа в тому, що паралельно йшло утворення держави і утворення помісної церкви. Прикладом є Греція, Болгарія, Сербія, Румунія...

Сергій Рахманін

Я знаю. Сам можу перераховувати. Але світ змінився. Зараз це важко зробити.

Філарет

Світ змінився тільки у тому відношенні, що Україна була моноправославною країною, а зараз вона є багатоконфесійною. А принципи залишаються тими ж самими: держава – помісна церква. Це діє в православному світі. В протестантському, в католицькому світі зовсім інше.

Сергій Рахманін

На початку нашої програми один наш респондент згадав священиків, які балотуються до ВРУ. Ми знаємо випадки прямого втручання служителів церкви у світське, навіть політичне життя, що в принципі не зовсім є сумісним із нормами християнської моралі.

Як Ви особисто ставитеся до того, що служителі церкви намагаються зробити політичну кар’єру (назвемо це так) і намагаються стати політиками? Це нормально? Це ознака сучасності, а чи це все-таки певна вада?

Філарет

Треба ці питання розділити на дві частини.

Перше питання – це чи може церква втручатися в політичні процеси, зокрема у президентські чи парламентські вибори, чи ні? Всі церкви і релігійні організації сьогодні підписали декларацію у присутності Президента України. Церкви беруть на себе зобов’язання не втручатися в політику, зокрема у вибори.

Інша справа, а чи може священик балотуватися як кандидат в ті чи інші ради, чи ні? Як представник церкви - то не може, тому що церква відокремлена, а як громадянин - то може. Ми про це в декларації і сказали.

Якщо комусь із священиків пропонують бути в раді районній чи міській - то він може бути, але не як представник церкви, а як громадянин. Він повинен це чітко розділяти.

Сергій Рахманін

Тобто, на цей час він не має права бути служителем церкви. Я Вас вірно зрозумів?

Філарет

Він може бути служителем церкви, але насамперед він священик. Це не повинно шкодити йому як священику. Тому наша церква неприхильно ставиться до тих священиків, які погоджуються бути кандидатами до рад.

Сергій Рахманін

Але й не забороняє цього, наскільки я розумію.

Філарет

Не забороняємо, тому що закон не забороняє, тому що священик є громадянином України. Як громадянин він користується усіма правами, і він може бути. Але церква вважає, що краще йому бути священиком, аніж депутатом.

Сергій Рахманін

Складно. Насправді складно. Я маю надію, що наші слухачі зрозуміли, про що йдеться. Хоча насправді я не хотів би стояти перед таким вибором. Справді складним вибором.

Питання доволі болюче, але його також поставив наш слухач. Воно формулюється приблизно так. Свого часу з двох церков, які, з точки зору церковних канонів, не є канонічними, я маю на увазі УГКЦ та УАПЦ, здавалося, що отримати автокефалію, тобто канонізуватися, легалізуватися найбільше шансів має саме УАПЦ. З самого початку була пропозиція створити об’єднання цих двох конфесій якраз на ґрунті, на базі УАПЦ.

Зараз відбувається фактично зворотній процес, бо переважна більшість ваших опонентів якраз закидають вам те, що не відбувається об’єднання двох конфесій, а відбувається приєднання УАПЦ до УПЦ КП. Дехто вважає, що це шлях в нікуди, це глухий кут.

Ви погоджуєтеся з тим, що УАПЦ мала кращі шанси отримати автокефалію, і що об’єднання церков проходить не на дуже рівних умовах, не на рівних засадах?

Філарет

Я не погоджуюся.

Справа в тому, що автокефальна церква і Київський патріархат нерівнозначні. УАПЦ нараховує трошки більше 500 парафій, а УПЦ КП нараховує більше 4 тисяч парафій. УПЦ КП має 29 єпархій по всій Україні, УАПЦ має єпархії повноцінні в Галичині. Тому церкви нерівноцінні.

Питання поєднання чи приєднання не має ніякого значення. Чи об’єднались, чи приєднались, а створили одну церкву. Тому багато хто спекулює на цьому понятті: “поєднання” чи “приєднання”.

Ми хочемо створити в Україні одну Помісну православну церкву чи шляхом приєднання, чи шляхом об’єднання, але створити треба одну церкву. Шлях до створення єдиної церкви повинен бути на добровільних засадах.

Сергій Рахманін

Коли вже буде остаточне об’єднання церков? Якщо Ви не можете говорити ( і я Вас розумію) про створення єдиної Помісної первоапостольної церкви, то остаточний процес об’єднання УПЦ КП і УАПЦ за скільки часу відбудеться?

Філарет

Не можу сказати.

Сергій Рахманін

Знову ж таки лише Бог знає.

Філарет

Не можу, тому що є досить сильні протидії, і протидії в основному йдуть від Московського патріархату, від Москви. Бо коли Вселенський Патріарх майже погодився на визнання УПЦ КП як Помісної української церкви, то Москва заявила, що якщо це відбудеться, то відбудеться розкол всього православ’я. Тому це стало великим гальмом на шляху визнання УПЦ КП як помісної церкви, тому що перед Вселенським Патріархом постало питання, а що краще: почекати часу благоприємного для визнання української церкви як помісної чи розколоти все православ’я.

Сергій Рахманін

Владико, є ще одне проблемне питання, яке стосується якраз участі політиків у церковному житті.

Ми сьогодні з Вами неодноразово обговорювали питання втручання, невтручання, співіснування церкви та держави, релігії та політики. А ратують за створення єдиної помісної церкви якраз на ґрунті УПЦ КП дуже багато відомих політиків. Причому, вони якраз на відміну від представників церкви роблять це доволі агресивно, практично вони перебирають на себе функції церковних патріархів.

Хоча, скажімо, особисто я як журналіст, як виборець, як громадянин до багатьох з них ставлюся з суто людською симпатією, мене це трошки нервує, тому що все ж таки, мабуть, треба з повагою ставитися до віри тих людей, які відвідують інші церкви, і коли церкву починають ділити на нашу і не нашу, то, мабуть, це все ж таки не Божий промисел.

Чи намагаєтеся Ви силою власного авторитету, а Ви, безумовно, маєте на них вплив, трохи якось вгамувати цих політиків у їхньому бажанні, можливо, справедливому, але не дуже Божому, як на мене?

Філарет

Треба Божим шляхом йти.

Але те, що і політики розуміють, що в Україні повинна бути одна православна церква, то це добре. Але політики, як і сама церква, не повинні застосовувати протизаконні дії. Якщо якийсь політик діє проти закону, то тоді це підлягає засудженню, а якщо політик активно сприяє утворенню єдиної Помісної православної церкви законним шляхом, то його засуджувати не можна.

Бути віруючою людиною і займатися і політикою, і бути християнином, то це значить, що сприяти досягненню тих християнських цінностей і тієї мети, яка поставлена перед церквою у цих умовах.

Сергій Рахманін

Ви неодноразово сьогодні згадували Московський патріархат і самі визнали, що зовсім недавно Вселенський Патріарх був готовий сприяти створенню єдиної Помісної української православної церкви, але фактично ускладнила цей процес позиція УПЦ МП.

Ви розумієте, що Московський патріархат – це чинник, який існуватиме дуже довго, і скільки б не намагалися, скажімо, дві конфесії (я маю на увазі УПЦ КП і УАПЦ) відшукати шлях до об’єднання, завжди проти цього буде Московський патріархат.

Чи означає, що створення єдиної Помісної православної церкви, яка буде визнана канонічною, не відбудеться ніколи?

Філарет

Такого не буде.

Сергій Рахманін

Чому? У 1991 році була можливість створити справді єдину Помісну православну церкву. Ця спроба була зроблена.

Я нагадаю нашим слухачам, що насправді екзархат Російської православної церкви в Україні мав більше приходів, аніж в Росії, незважаючи на різницю у населенні. Тобто, українські православні – це була сила силенна людей, це було більше, аніж в Росії людей, які відвідували церкви, і кількість приходів в Україні перевищувала кількість приходів у Росії.

Але цього не сталося. РПЦ розкололася фактично на дві конфесії. Був Харківський собор, який проголосив створення УПЦ МП. Паралельно була створена УПЦ КП.

Тоді був набагато ліпший час. Тоді була розгублена Москва. Тоді було національне піднесення.

А зараз, коли вже кілька років ворожнеча (будемо відвертими), подекуди ворожнеча. Що має відбутися, щоб Московський патріархат змінив своє ставлення, і українські церкви об’єдналися в одну?

Філарет

Ви невірно сказали про те, що Московський патріархат деякий час був розгублений. Він не був розгублений, а він обмірковував те, як припинити утворення Помісної української церкви, і штучно створив Харківський собор, бо цей собор був скликаний не законною церковною українською владою, а був скликаний за вказівкою Московської патріархії. Тому фактично українську церкву розколола Московська патріархія. Якби не відбулося цього Харківського собору, ми мали б на сьогодні одну Українську православну церкву.

Була б вона визнана на цей час, чи не була б, то це інше питання, але це була б одна церква.

А Московська патріархія через Харківський собор розколола українське православ’я на дві частини, так само, як вона зараз готова розколоти все православ’я, аби тільки українську церкву залишити під своєю владою.

Сергій Рахманін

Все-таки хотілося б утриматися від зайвої критики на адресу Московського патріархату хоча б через повагу до вірних, які належать до цієї церкви.

Але останнє питання буде, можливо, неприємне для Вас, але це останнє питання від нашого слухача. Воно полягає у наступному. Вважається, що РПЦ і Московський патріархат як його екзархат фактичний, вони мають певне упередження, застереження проти Філарета.

Наш слухач запитує: “Чи погоджуєтеся Ви з тією думкою, що реальне об’єднання церков можливе лише тоді, коли з посади Патріарха Київського патріархату піде Філарет (тобто, людина, яка викликає відверте роздратування Москви)?” Чи готові Ви зробити таку жертву заради об’єднання?

Філарет

Готовий, але при умові, що Московська патріархія відпускає Українську православну церкву МП з метою створення Помісної православної церкви і визнає цю Помісну українську православну церкву.

Якщо вона це зробить, то я буду дуже радий такому. Але на це Москва ніколи не піде.

Тому справа не в мені як в Патріархові, а справа в тому, що хоче Москва, щоб в Україні була Помісна православна церква, чи не хоче? Я стверджую, що не хоче. Прийде час, коли вона захоче? Прийде.

Але будуть відповідні умови, так само, як Московська патріархія не визнавала Польську церкву до 1948 року, так само, як Константинопольська церква не визнавала 70 років Болгарський патріархат. Але прийшов час - і визнала.

Тому я впевнений і дію в цьому напрямі, що прийде час, коли і Москва, і Константинополь, і інші церкви визнають українську церкву як Помісну православну церкву.

Сергій Рахманін

Я Вам дякую за цю розмову. Наша програма, на жаль, добігає кінця.

Отже, нашим слухачам слід запасатися терпінням, і, можливо, вони або їхні діти чи онуки дочекаються створення єдиної Помісної православної церкви в Україні.

Це була програма “Звуки життя: дійова особа”. З вами був Патріарх УПЦ КП - владика Філарет і я, Сергій Рахманін.

До наступної суботи.

Нехай вам щастить!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG