Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 04:41

З історії поправки Джексона – Венніка (розповідає голова “ВААД – Україна”, голова Євразійського єврейського конгресу Йосип Зісельс).


Богдана Костюк Київ, 8 березня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Поправку Джексона – Венніка Конгрес США ухвалив 1974 року. Це була відповідь офіційного Вашингтона на значне обмеження Радянським Союзом можливостей для еміграції – і для євреїв, і для інших, хто хотів виїхати з СРСР. Прийняття поправки лобіювали американські правозахисні організації, єврейська громада, інші інституції. Про історію поправки і питання її скасування пізніше розповідає голова “ВААД – Україна” та Євразійського єврейського конгресу Йосип Зісельс:

Ця поправка досить суттєво обмежила можливості торгівлі між СРСР і США. Вона не давала можливості Радянському Союзу отримати статут найбільшого сприяння у торгівлі. А це означало великий митний збір, великі бар’єри фінансові для цієї торгівлі. Усі союзники СРСР (на той час) були підпорядковані під цю поправку. Оскільки це було дуже давно, то ця історія обросла дуже сильно усілякими митами і легендами, і мало хто розбирається у суті цієї поправки. Справа у тому, що у самій поправці значилося саме обмеження на свободу пересування. Але ті поправки, які після неї увійшли у торговельне законодавство США, вони вже виглядають більш широкими і більш універсальними: там уже йдеться про порушення прав людини, а не тільки про порушення права на свободу переїзду. Коли почалася вже епоха перебудови, і коли еміграція стала вільною – країни колишнього Радянського Союзу наполягали на знятті поправки, але американський Держдепартамент, американські фахівці вважали, що цього не достатньо – свободи еміграції, а треба також виконання інших прав людини, які не були зазначені у самій поправці. М протягом останніх десяти років маємо спроби країн колишнього СРСР відійти від цієї поправки. З початку 1990-х років поправка заморожена, на неї накладений мораторій. Але вона і не відмінена. Це означає, що кожного року президенти країн колишнього СРСР повинні звертатися до президента США з проханням подовжити термін дії мораторію ще на 1 рік. Це означає і досить серйозний бар’єр на шляху до Всесвітньої організації торгівлі. За всі ці роки, коли були колишні радянські республіки, це вдалося тільки для Киргизстану та Вірменії. Що стосується Росії, України, Білорусі та інших, то у них були серйозні проблеми зі зняттям цієї поправки. Я добре пам’ятаю, як у 2001 році режим Кучми дуже наполягав на знятті цієї поправки. Я тоді давав теж коментарі і казав, що це неможливо.

Події останнього року змінили не тільки те, що було в Україні раніше, не тільки життя України – вони змінили і ставлення американців до поправки стосовно України. Настала пора, коли можна було воювати вже дійсно за реальне зняття цієї поправки. Це розпочалося зразу після Помаранчевої революції, і протягом 2005 року організації, до яких я належу, єврейські організації, ми влаштовували декілька разів зустрічі між Президентом України Ющенком та впливовими єврейськими організаціями США для того, щоб все-таки зняти перешкоди з боку єврейських американських організацій. І таким чином нам вдалося “знешкодити” один з факторів – тобто, впливові єврейські організації.

Насправді зняттю поправки заважали 3 фактори. Крім єврейських американських організацій, був ще фактор російського лобі у Конгресі США, яке не хотіло, щоб поправка була знята спочатку для України, а потім для Росії. Є ще одне лобі, це сільськогосподарське, яке також не давало зняття цієї поправки, бо не хотіло конкурувати з сільськогосподарською продукцією України.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG