Кореспондентів радіо “Свобода” Мерета Хоммадова та Юмадурди Овезова затримали три дні тому, 7 березня. Влада відмовляється пояснити причину арешту. І досі невідомо, де перебувають затримані журналісти. Цього не знають і їхні родичі.
Свою глибоке стурбованість арештом кореспондентів радіо “Свобода” у Туркменистані висловив «Комітет захисту журналістів», що базується в Нью-Йорку.
А вже у Брюсселі представник Міжнародної федерації журналістів Олівер Моні-Кьорл змалював досить похмуру ситуацію щодо засобів масової інформації в Туркменистані.
Олівер Моні-Кьорл: «Це, звичайно, одна із найрепресивніших країн у світі стосовно свободи слова, незалежних засобів масової інформації. І, очевидно, найрепресивніша країна в реґіоні. Туркменистан - фактично закрита країна щодо незалежних мас-медіа і незалежної журналістики».
Арешт кореспондентів радіо “Свобода” прокоментував і туркменський правозахисник, керівник громадської організації «Туркменська ініціатива за права людини» Фарід Тухбатуллін:
«Люди, котрі намагаються об’єктивно розібратись у ситуації в Узбекистані, відразу стають небажаними для влади. Це ж саме, я гадаю, трапилося і з вашими журналістами. Тому що, якраз «Радіо Азатлик» (радіо “ Свобода”) прагне бути об’єктивним. Воно ніколи не намагається давати односторонню інформацію», – сказав туркменський правозахисник Фарід Тухбатуллін, який особисто зазнавав переслідувань з боку владного режиму і перебував в ув’язненні наприкінці 2002 – початку 2003 років. Нині Фарід Тухбатуллін проживає в Австрії.
Подібну думку висловив і лідер опозиційної Республіканської партії Туркменистану Нурмухаммед Ханамов, який також проживає закордоном, у вигнанні:
«Ці журналісти висловлювали свою думку вільно. За це вони і постраждали. Їхнє становище зайвий раз показує, що в Туркменистані немає місця для свободи слова. Це свідчить, що влада Туркменистану намагається придушити свободу слова. Туркменське слово від радіо «Свобода» - єдине джерело, яке повідомляє нам, що відбувається загалом у світі і передає думку опозиції».
А виконувач обов’язків президента радіо “Свобода” Джефф Трімбл заявив:
«Таке переслідування, без будь-якої законної підстави, є грубим порушенням свободи слова та громадянських прав цих сміливих журналістів. Керівництво «Радіо Свобода»-«Радіо Вільна Європа» серйозно занепокоєне долею пана Овезова і пана Хоммадова».
Свободи слова і незалежних мас-медіа, у тому числі закордонних, бояться не лише в Туркменистані. Як ми вже повідомляли, у сусідньому Узбекистані уряд ухвалив постанову, яка регулює діяльність іноземних журналістів на своїй території. У документі сказано, що не лише «іноземні кореспонденти, але і члени їхніх родин» несуть відповідальність за порушення законів Узбекистану. У багатьох оглядачів це викликало асоціації зі «сталінською епохою», коли жертвами репресій ставали цілі родини.
Свою глибоке стурбованість арештом кореспондентів радіо “Свобода” у Туркменистані висловив «Комітет захисту журналістів», що базується в Нью-Йорку.
А вже у Брюсселі представник Міжнародної федерації журналістів Олівер Моні-Кьорл змалював досить похмуру ситуацію щодо засобів масової інформації в Туркменистані.
Олівер Моні-Кьорл: «Це, звичайно, одна із найрепресивніших країн у світі стосовно свободи слова, незалежних засобів масової інформації. І, очевидно, найрепресивніша країна в реґіоні. Туркменистан - фактично закрита країна щодо незалежних мас-медіа і незалежної журналістики».
Арешт кореспондентів радіо “Свобода” прокоментував і туркменський правозахисник, керівник громадської організації «Туркменська ініціатива за права людини» Фарід Тухбатуллін:
«Люди, котрі намагаються об’єктивно розібратись у ситуації в Узбекистані, відразу стають небажаними для влади. Це ж саме, я гадаю, трапилося і з вашими журналістами. Тому що, якраз «Радіо Азатлик» (радіо “ Свобода”) прагне бути об’єктивним. Воно ніколи не намагається давати односторонню інформацію», – сказав туркменський правозахисник Фарід Тухбатуллін, який особисто зазнавав переслідувань з боку владного режиму і перебував в ув’язненні наприкінці 2002 – початку 2003 років. Нині Фарід Тухбатуллін проживає в Австрії.
Подібну думку висловив і лідер опозиційної Республіканської партії Туркменистану Нурмухаммед Ханамов, який також проживає закордоном, у вигнанні:
«Ці журналісти висловлювали свою думку вільно. За це вони і постраждали. Їхнє становище зайвий раз показує, що в Туркменистані немає місця для свободи слова. Це свідчить, що влада Туркменистану намагається придушити свободу слова. Туркменське слово від радіо «Свобода» - єдине джерело, яке повідомляє нам, що відбувається загалом у світі і передає думку опозиції».
А виконувач обов’язків президента радіо “Свобода” Джефф Трімбл заявив:
«Таке переслідування, без будь-якої законної підстави, є грубим порушенням свободи слова та громадянських прав цих сміливих журналістів. Керівництво «Радіо Свобода»-«Радіо Вільна Європа» серйозно занепокоєне долею пана Овезова і пана Хоммадова».
Свободи слова і незалежних мас-медіа, у тому числі закордонних, бояться не лише в Туркменистані. Як ми вже повідомляли, у сусідньому Узбекистані уряд ухвалив постанову, яка регулює діяльність іноземних журналістів на своїй території. У документі сказано, що не лише «іноземні кореспонденти, але і члени їхніх родин» несуть відповідальність за порушення законів Узбекистану. У багатьох оглядачів це викликало асоціації зі «сталінською епохою», коли жертвами репресій ставали цілі родини.
