Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 02:14

“Європейська Свобода”: - Україна закрила найбільшу чорну діру в Європі – торгівля з Придністров''ям може бути лише легальною; - Європейські країни розробляють стратегічний план щодо своєї енергетичної безпеки – причиною послужив російсько-український газовий конфлікт; - Українським «регіоналам» не продали австрійський регіональний банк – українці збираються скаржитися до ЄС.


Марія Щур

Прага, 10 березня 2006 року.

Аудіозапис програми:

Марія Щур

В ефірі «Європейська Свобода». З вами Марія Щур.

- Україна закрила найбільшу чорну діру в Європі: торгівля з Придністров''ям відтепер може бути лише легальною;

- Європейські країни розробляють стратегічний план щодо своєї енергетичної безпеки. Причиною послужив російсько-український газовий конфлікт;

- Українські заробітчани: проблема, чи відкриття нових можливостей для Європи. Документальний фільм на цю тему презентували у Празі.

Такі теми сьогодні у передачі «Європейська Свобода», що виходить в ефір на хвилях радіо «Промінь».

Слухайте нас щоп’ятниці о третій та щонеділі об одинадцятій годині.

Україна зробила великий крок назустріч своїм зобов’язанням перед Європейським Союзом. Третього березня вона запровадила нові правила перетину кордону з Молдовою.

Відтепер український кордон з Молодою, включно з його придністровською ділянкою, можуть перетнути лише ті товари, які мають митну печатку Молдови, тобто такі, які мають легальне походження з огляду на міжнародне право.

Пояснює голова уряду України Юрій Єхануров.

Юрій Єхануров

З території Придністров‘я товари через територію України проходитимуть лише зі штампом митниці Молдови. При тому молдовська сторона взяла на себе зобов‘язання, що ніяких додаткових виплат не буде. Для нас це чисто технічне питання. Є штамп, товар проходить і ніяких проблем немає.

Марія Щур

Таким чином Україна закрила свій кордон для нелегальної торгівлі з Придністров’ям, що вона обіцяла зробити ще рік тому. На цьому кроці наполягали Молдова та Європейський Союз, які вважали, що Придністров’я є джерелом контрабанди, а торгівля з невизнаною республікою є порушенням міжнародних правил.

Європейська спільнота повністю підтримала дії України. Європейські парламентарі називають запровадження Україною нових митних правил на кордоні з Молдовою європейським рішенням.

Говорить депутатка Європарламенту Маріанне Міко.

Маріанне Міко

Якщо українська політична еліта хоче інтегруватися в Європу, вона має діяти у Придністровському регіоні, насамперед укріплювати кордон. В зв’язку з цим, Україна має співпрацювати з нами. На цей момент Україна зробила абсолютно демократичний та європейський крок.

Марія Щур

Однак цей крок викликав спротив з боку Придністров’я, яке вважає, що зазнало «економічної блокади». Про це у вівторок заявив керівник цієї самопроголошеної республіки Ігор Смірнов. Він також заявив про вихід Придністров’я з переговорного процесу.

Ігор Смірнов

За даних умов, як ви всі бачите, переговори скасовуються. Більше того Україна стає головним інструментом Молдови для досягнення Молдовою певних політичного завдання.

Марія Щур

Гострою була реакція і з боку Росії, яка підтримує тираспольську владу.

За словами спікера російської Держдуми Бориса Гризлова...

Борис Гризлов

Це рішення було ухвалено без участі придністровської сторони. Це порушення попередніх домовленостей. І я також хотів би звернути увагу, що від цього нового режиму страждають і громадяни України, які мешкають на території Придністров’я.

Марія Щур

Українські політики навпаки вважають, що Київ діє на користь населення Придністров''я. Подібною є і позиція Молдови. Прем’єр міністр цієї країни Васіле Тарлев сказав з цього приводу у понеділок:

Васіле Тарлев

Не може бути і мови про економічну блокаду. Немає, не було і не буде. Уряд Молдови незацікавлений в економічній блокаді мешканців цього регіону, які є нашими громадянами, громадянами Молдови. І ми хочемо жити в злагоді з громадянами, мешканцями цього регіону.



Марія Щур

Такими були думки політиків з цього питання.

А що можуть сказати експерти? Кореспондент радіо «Свобода» Василь Зілгалов говорив із директором проектів з придністровського та гагаузького конфліктів при Інституті публічної політики у Кишиневі Уазу Нантойєм.

Уазу Нантойе

Це впровадження європейських норм та стандартів на державному кордоні між Україною і Молдовою.

Василь Зілгалов

А як Ви розцінюєте заяву Смірнова, що він припиняє переговори?

Уазу Нантойе

Так звані переговори у так званому п’ятисторонньому форматі – це був політичний театр, який був створений бувши шефом КДБ Є.Примаковим, коли він був міністром закордонних справ Росії і запропонував так званий меморандум, підписаний, на жаль, президентом Молдови 8 травня 1997 року.

Тоді був створений так званий п’ятисторонній формат переговорного процесу, в якому російська маріонетка І.Смірнов отримав статус сторони у переговорному процесі, яка навіть має право на вето.

Це політичний театр, але без деякої перспективи, в ситуації, коли економічні агенти (фраза незрозуміла) перейдуть під юрисдикцію Республіки Молдови, все більше народу з Лівобережжя Дністра зрозуміють, що так звана Придністровська Молдавська Республіка – це політична міфологія, сценарій, який був створений в КДБ початку 90 років.

Але зараз ми живемо у третьому тисячолітті. На сьогодні ми можемо розмовляти по співробітництву між Україною, Молдовою і ЄС. Ми як дві незалежних країни зможемо координувати свої зусилля для того, щоби прискорити наше повернення до цивілізованого суспільства.

Марія Щур

А на думку провідного українського експерта з придністровської проблеми Наталі Беліцер, не буде нічого поганого у тому, що Придністров’я вийде з процесу переговорів з Молдовою, бо тоді стане зрозуміло, хто дійсно є стороною конфлікту.

Наталя Беліцер

Я думаю, що це було б абсолютно нормально. Ось чому: не може бути Придністров’я самостійною стороною конфлікту на рівних з легітимною владою і представниками суверенної держави Республіки Молдови.

Більше того, я хочу все ж таки нагадати те (може хтось забув, а хтось і не знав), що стороною конфлікту в першій угоді про припинення вогню (а це липень 1992 року) поставили свої підписи президенти Росії і Молдови. Тобто, не було такої сторони конфлікту, як Придністров’я.

Тоді цим підписом Росія сама себе визнала стороною конфлікту. Тобто, вона не може бути, ані медіатором, ані гарантом.

Марія Щур

На Україну чиниться тиск і з боку Придністров’я, і з боку Росії. Чи зможе вона витримати цей тиск з огляду на те, що залишається майже два тижня до виборів? Чи зможе наступний український уряд продовжити цю лінію, яку взяв нинішній уряд?

Наталя Беліцер

Я можу сказати одне: в цій ситуації будь-яка поступка України - це однозначно програш. При чому програш і у короткотерміновій, і у середньотерміновій, і у довготерміновій стратегії. Це ми вже проходили, як тільки показують, що під тиском здатна на поступки, то єдиний результат - це тиск посилюється.

Марія Щур

На думку Наталі Беліцер, вирішення Придністровського конфлікту могло б стати великою перемогою України на міжнародній арені, бо з усіх пострадянських так званих «заморожених конфліктів» Придністровський вирішити найлегше, і Україна може цьому посприяти.

Вирішення цього конфлікту у правовому руслі могло б створити важливий прецедент, що підняло б авторитет України не лише у регіоні ГУАМ та Східної Європи, але і загалом на Європейському континенті.

Радіо «Свобода» стежитиме далі за розвитком подій навколо Придністров’я, а більше матеріалів на цю тему ви можете прочитати на сайті www.radiosvoboda.ua.

Далі в програмі про те, чому українські промисловці вирішили скаржитися на Австрію до Європейського Союзу?

На український фільм про заробітчан на прем’єрі у Празі неможливо було купити квитки. Як сприймають мешканці Європейського Союзу проблеми своїх сусідів?

Про це слухайте наприкінці програми, а зараз про енергетичні проблеми континенту.

Єврокомісія виступила з новою ініціативою в галузі енергетики після січневої кризи з постачанням газу з Росії до України і інших європейських країн. В ньому комісія закликає до перетворення ЄС на єдиний енергетичний ринок.

Одним із пунктів пропозиції є застосування принципу солідарності, згідно з яким енергетичні проблеми одного з членів ЄС мають вирішуватися за допомогою інших держав-членів Євросоюзу. Таким чином ЄС хоче убезпечити своїх членів від можливого диктату з боку постачальників енергоносіїв.

Розповідає кореспондент радіо “Свобода” у Брюсселі Наталя Вікуліна.

Наталя Вікуліна

У Брюсселі вважають, що ЄС не вдасться у передбачуваному майбутньому уникнути залежності від російських енергопоставок.

Говорить глава Єврокомісії Жозе Мануель Барозу.

Жозе Мануель Барозу

ЄС хоче мати добрий контакт із Росією. Я вірю, що ми взаємно залежні. Якщо ми, звичайно, потребуємо постачання російських енергоресурсів, а саме, газу, то я вірю, що в інтересах Росії буде мати стабільний ринок і стабільні відносини із таким важливим замовником, як ЄС.

Наталя Вікуліна

За словами глави Єврокомісії, він прийняв запрошення російського президента Путіна відвідати Москву наприкінці березня, аби обговорити питання енергетики. Мова піде про збільшення енергетичної співпраці між ЄС та Росією.

Інтерес до такої співпраці зріс ще більше два місяці тому, коли між Москвою та Києвом виникли проблеми щодо постачання, і Європа ще серйозніше замислилася щодо безпеки енергопоставок.

Барозу заявив, що ЄС повинен краще реагувати на несподівані проблеми із постачанням нафти і газу.

Нині п’яту частину від імпорту нафти і третю частину від імпорту газу до ЄС становлять поставки з Росії.

У свою чергу Москва зробила енергетику головним пріоритетом під час свого головування у “великій вісімці”.

На саміті ЄС наприкінці березня також має прозвучати тема російської енергетики.

Після зустрічі з Путіним глава Єврокомісії Барозу розкаже іншим лідерам ЄС про перспективи енергодіалогу між Брюсселем та Москвою.

Аби отримати більше вигоди від такої співпраці, ЄС потрібно відмовитися від окремої в кожній країні ЄС політики в галузі енергетики і говорити з Росією, маючи єдину позицію.

Жозе Мануель Барозу

Нам потрібна політична воля. Саме це питання ми збираємося поставити перед главами держав і урядів на весняному саміті ЄС. Маємо ми політичну волю чи ні, аби виробити спільну європейську стратегію з енергетики?

Наталя Вікуліна

Отже, замість 25 маленьких ринків енергетики ЄС потрібен єдиний енергетичний ринок з єдиною політикою. За словами Барозу, країни ЄС мають відмовитися від свого роду націоналізму в енергосекторі.

Останнім часом Франція, Іспанія, Італія намагалися захищати свої національні енергокомпанії від передачі іноземцям.

Іншим завданням ЄС в галузі енергетики залишається більше використання відновлювальної енергії. Глава Єврокомісії не виключає, що Європі потрібна також ядерна енергетика.

Марія Щур

У той час, як західні фінансові гіганти активно скуповують провідні українські банки, українська фінансово-промислова група намагалася придбати невеличкий австрійський банк. Проте на відміну від України, де інвесторів зустрічають радо, в Австрії до українського інвестора поставилися з побоюванням. Банк українцям не продали. Тепер вони збираються скаржитися до Європейського Союзу.

А розпочалася ця історія так.

Коли місцевий австрійський уряд землі Бурґенланд виставив на продаж невеличкий державний банк з такою ж назвою Burgenland, ним зацікавилися українські бізнесмени з металургійного комбінату ім. Ілліча та «Укрпідшипнику».

Вони якраз шукали фінансову установу в Європі, з якою вони могли б об’єднати свій вже існуючий, але мало розвинутий банк «Актив», і через яку вони могли б здійснювати міжнародні операції.

Згідно з вимогами конкурсу, консорціум подав свою пропозицію, яка виявилася найбільшою: 140 мільйонів євро плюс фінансове вливання у сумі 100 мільйонів після придбання. Найближчий конкурент, австрійська страхова компанія, запропонувала менше.

Проте австрійці все ж таки продали своїм, оскільки побоювалися, що українські інвестори мають недостатньо досвіду для управління банком.

Українці в свою чергу незадоволені австрійським вибором і звернуться з скаргою до Комісії ЄС. Про це заявив у вівторок Сергій Клюєв, один із засновників компанії “Укрпідшипник”, що входить до складу українського консорціуму.

Розповідає кореспондент радіо “Свобода” у Німеччині Надія Кандиба.

Надія Кандиба

Сергій Клюєв має всі формальні передумови для направлення скарги до Брюсселя. Адже до українського консорціуму крім "Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча", донецького "Укрпідшипника" та "Актив-Банку" входить ще австрійська компанія Slav AG. Ця фірма, яка є частиною групи “Укрпідшипник”, має свою штаб-кваритру у Відні, де на біржі можна придбати і її акції.

Клюєв закидає австрійській землі Бурґенланд дискримінацію іноземних інвесторів.

Справа в тому, що минулої неділі після завершення відкритого конкурсу земельне керівництво вирішило продати банк Burgenland австрійській страховій компанії GraWe за 100 мільйонів євро, хоча українці запропонували майже на 55 мільйонів більше.

Керівник земельного уряду, соціал-демократ Ганс Ніссл не вбачає в цьому жодних дискримінаційних дій.

Ганс Ніссл

Я дуже спокійно ставлюся до цієї скарги, оскільки переконаний, що наша консультативна фірма HSBC провела приватизацію професійно, прозоро і у відповідності з усіма нормами ЄС.

На мою думку, така скарга не матиме жодних шансів.

Надія Кандиба

Крім того, як продовжив голова земельного уряду, в австрійських органах фінансового моніторингу (FMA) дали зрозуміти, що перевірка українського консорціуму зайняла б занадто багато часу і спрогнозувати результати цієї перевірки сьогодні неможливо.

Такі аргументи з боку офіційних представників однак не переконують експертів. Більше того чимало австрійських юристів продемонстрували готовність взятися за відстоювання прав українців і домогтися зупинки продажу банку Burgenland страховій компанії GraWe.

Віденський адвокат Карл Неволє пояснив:

Карл Неволє

Земля мала б продати банк за найвигіднішою для неї ціною. Якщо цього не сталося, що, судячи з усього, й трапилося в даному випадку, тоді тут може йтися про порушення норм ЄС в сенсі забороненого пособництва. В такому разі процес приватизації слід зупинити і повернути банк у державну власність.

Надія Кандиба

Рішення про приватизацію банку Burgenland наступного тижня має ще ухвалити парламент однойменної землі. Тим часом страхова компанія GraWe висловила переконання, що скарга українців не затягне процес приватизації фінансового інституту.

Марія Щур

Коли минулої суботи в Празі відбулася прем’єра документального фільму “Невидимі люди”, купити квитки на показ було майже неможливо. Ще один показ фільму у середу також зібрав повний зал, а квитки були розкуплені за декілька днів.

Цей фільм, що його презентували в рамках Міжнародного кінофестивалю правозахисних фільмів "Один світ", розповідає про долю заробітчан з України, розкиданих по світу.

Добре відомий у Чехії український режисер фільму Микола Гейко разом з журналістом, головою Форуму українців Чехії Борисом Чикулаєм вирушив слідами заробітчан містами Європи.

Більше про фільм розповість празька кореспондентка «Свободи» Оксана Пеленська.

Оксана Пеленська

Вони збирають помідори на португальських плантаціях, носять цеглу на безконечних новобудовах Праги, миють посуд десь у Римі чи Барселоні, обслуговують гостей у барах Македонії чи, сутулячись від непосильної ноші, доглядають хворих і немічних в Афінах.

Більшість скаже, що ці краї – це рай на землі: безконечні пляжі з оксамитовим піском і теплим морем, вибрані вина, багата архітектура. Та все це не для них. Цієї Європи вони не бачать. Їм би лише достойно вижити, заробити гроші, відіслати додому та, головне, не потрапити на очі поліції.

Про сотні тисяч цих невидимих талановитих українських громадян розповідає фільм українського режисера Миколи Гейка, так і названий автором “Невидимі люди”.

Фільм створений у співпраці з “Форумом українців”, зокрема з його головою Б.Чикулаєм, і за фінансової підтримки Міністерства культури Чеської Республіки.

Микола Гейко відомий у Чехії режисер, один зі співавторів чеського оскарового фільму “Коля”. Микола Гейко добре, так би мовити, з середини, знає життя тисяч українських заробітчан у Чехії. І тут це невидимі люди з похиленими головами і поглядом у землю.

До кого звернений цей фільм? Говорить Микола Гейко.

Микола Гейко

Головне – це співчуття до всіх, хто працює й живе закордоном, а також звернення до всіх держав, у яких вони живуть. Іспанія як приклад того, як до людей ставляться по-людськи, і вони там щасливі, вони там усі раді: і українці, і іспанці.

Фільм звернений до всіх, хто закордонами працює, звернений до української влади, щоб їх зрозуміли.

Оксана Пеленська

Автор “Невидимих людей” вірить у те, що чеський глядач зрозуміє проблему великої групи чужинців, які роками живуть поряд із ними.

Микола Гейко

Я думаю, що фільм приймуть добре і зміниться ставлення до України. Воно вже змінилось по революції.

Оксана Пеленська

У стрічці М.Гейка “Невидимі люди” показана також Помаранчева революція, сотні автобусів, які з усієї Європи везли заробітчан на київський Майдан. У ньому найголосніше лунає заклик: “Люди відгукніться!”

Цей заклик лунав і на празькій прем’єрі фільму. Звернення передусім було адресоване до української держави та її представників подбати про своїх громадян закордоном, постаратися, щоб мільйони цих працелюбних людей повернулися додому.

Марія Щур

За офіційними даними, нині в Чехії працює 90 тисяч громадян України, але експерти кажуть, що насправді цифра заробітчан, принаймні, вдвічі більша, адже багато українців працюють нелегально.

Як же сприйняла фільм чеська аудиторія, яка, як ми уже згадали, виявила величезний інтерес до цього фільму? Про це радіо "Свобода" запитало чеських глядачів.

Жінка

В Чехії є стереотип, що українець працює на будівництві, живе у гуртожитку. Також тут говорять про російську або ж українську мафію. Коли відбуваються якісь сутички, то в новинах часто повідомляють про українців. Але не думаю, що тут погано ставляться до українців. Хіба що працедавці менше можуть платити українцям. Вони не можуть боронитися, бо були раді, що мають хоч якусь роботу.

Чоловік

Головне, щоб зміни відбулися в Україні. Не думаю, що тут в Чехії може змінитися ставлення працедавців до українців.

А фільм цікавий, бо показав, як насправді це є. Всі тут знають, як система функціонує у нас. Було цікаво побачити, що всюди в Європі це однаково.

Марія Щур

Такими враженнями поділилися з радіо «Свобода» чеські глядачі фільму «Невидимі люди».

На цьому ми завершуємо цю передачу «Європейська Свобода».

З вами була Марія Щур.
XS
SM
MD
LG