Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 08:12

Парламентські вибори і психологічний стан виборця.


Інна Набока /images/photo/elections_vibortsi.jpg Київ, 14 березня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Що ближче вибори до Верховної Ради, то більше навкруги ознак бурхливої політичної боротьби за... виборця. А як при цьому почувається сам об’єкт пропагандистських зусиль чисельних вітчизняних політичних партій і блоків?

Наближення виборів – наче прихід весни. Численні ознаки цієї особливої „пори року” скрізь. Вулиці заполонили плакати, білборди, намети партій і блоків. Часом не встигаєш ступити й кількох кроків, як у тебе повні руки газет і летючок різного політичного спрямування. А політична реклама на телебаченні, здається, вже навіть перевершила за обсягом рекламу спиртних напоїв. Агітатори пішли і по квартирах, причому нерідко самою агітацією не обмежуються. Одні роздають „пайки” пенсіонерам, інші – привітання ювілярам, а дехто навіть гроші в обмін на обіцянку голосувати за їхню політичну силу. Втім, вітчизняний виборець вже давно керується нехитрою тактикою: і подарунок взяти, і голосувати так, як сам вважає за потрібне. А от докучлива політреклама і не надто розумна, набридлива агітація викликає швидше зворотну реакцію.

Проте, неважко помітити, що все це відбувається значно спокійніше, ніж на минулих президентських виборах. Звичайно, певна напруга в суспільстві відчувається, але пристрасті значною мірою нагнітаються штучно, за допомогою різноманітних політтехнологій. Не обходиться і без чорного піару, хоча і в менших масштабах ніж 2004-го року. Адже виборець тепер інший. Завдяки досвіду Майдану суспільство набуло певного імунітету до усіляких маніпулювань і сприймає те, що відбувається, а тим більше те, що йому обіцяють, зі значно більшою часткою скепсису і здорового глузду.

Загалом, на думку психологів і соціологів, серед населення інтерес до політичних процесів помітно зменшився.Це пов’язано з тим, що похитнулася віра виборців у те, що їхні голоси можуть впливати на ситуацію в країні. Тож помітно зросла і частка байдужих, тих, хто, так би мовити, абстрагувався від виборів. Втім, ризикну припустити, що ця байдужість значною мірою удавана. Головною її причиною є розчарування тих, хто мав особливо великі очікування після Помаранчевої революції. Це розчарування в політиках і політиці у деяких наших співгромадян виражається і в тому, що навіть прийшовши на вибори, вони голосують „проти всіх”. Таким чином вони виражають свій протест, але не пропонують жодної альтернативи. Навряд чи це є найкращою громадянською позицією.

Що ж до критеріїв, за якими ми робимо свй вибір, то фахівці відзначають, що здебільшого це – особистості лідерів партій і блоків. Мало хто цікавиться конкретними програмами різнобарвних політичних сил. Таких підхід можна назвати „голосуванням серцем”. Ну що ж, серце в українців зажди посідало чільне місце. Згадаймо хоча б „філософію серця” Григорія Сковороди. Та попри всю повагу до цієї національної традиції, не завадило б часом вдаватися і до розуму.
XS
SM
MD
LG