Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 13:50

Інтерв’ю з Прем’єр-міністром України Юрієм Єхануровим.


Кирило Булкін /images/photo/guests_15_03_2006.jpg

Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ, 15 березня 2006 року.

Кирило Булкін

Ви слухаєте “Вечірню Свободу”. У студії ведучий Кирило Булкін. Вітаю вас!

Сьогодні в нашій програмі високий гість - Прем’єр-міністр України Юрій Єхануров.

Вітаю Вас, пане Прем’єр-міністре, і дякую за те, що зголосилися взяти участь у програмі.

Юрій Єхануров

Доброго вечора!

Кирило Булкін

Пане Прем’єр-міністре, дозвольте почати з теми, яка, можливо, була найгострішою серед усіх гострих тем, що постали від початку року, а саме - газових стосунків України й Росії.

Ви неодноразово наголошували, що перед Вами стояв вибір: 230 у “Газпрому” або 95 у “РосУкрЕнерго”.

Моє запитання таке. А чому Ви все-таки не говорите про такий варіант: залишити ті 50, що були в попередній угоді, звернувшись до Стокгольмського суду з цією угодою на руках і підтримкою Європи за спиною і, між іншим, разом з Молдовою, з якою були всі підстави подавати спільний позов, а виявилося, що Україна залишила Молдову сам-на-сам з її газово-російськими проблемами і собі все ж таки не найвигіднішу угоду уклала? Юрій Єхануров

Вибір був. І вибір був такий: зробити Алчевськ з усієї України чи жити і працювати, отримуючи газ по 95. Справа в тому, що ми можемо отримувати газ за транзит, якби ми тоді стали в позу, як ми тоді стали в позу як малий монополіст проти більшого монополіста, то ми мали б отримувати всього 50 мільйонів кубометрів газу на добу. Якщо добавити до цього ще 60, які ми піднімаємо з наших українських свердловин, та ще тоді, на той час, можна було 120 взяти із підземних сховищ, таким чином виходило 230.

Я нагадаю, що, наприклад, 19 січня, якраз коли були хрещенські морози, то тоді ми витрачали 427 мільйонів кубометрів газу. Справа у тому, що з перших днів січня (я тепер це прямо можу сказати) ми не отримали підтримки від Туркменії, і газу звідти по документах ми не мали. Наша делегація, яка 2 січня на чолі з О.Івченком була там, в Ашгабаді, вона звідти нічого не привезла, вона зразу звідти вилетіла до Москви. І ми 4-го (січня) вимушені були підписувати такий договір, тобто перейти на 95. Таким чином цей компроміс дозволив нам спокійно відпрацювати зиму. Я, відверто кажучи, щодня йду на роботу і думаю, коли цей сніг завершиться.

Але Молдова... Я хочу Вам заперечити. Вибачте, але ми протримали Молдову всю першу половину січня. Вони щодня отримували від України 11-12 мільйонів кубометрів газу.

Кирило Булкін

Зі власних запасів?

Юрій Єхануров

З наших, українських запасів. Ми їх протримали. І це було хоча і важко, але ми домовилися з прем’єр-міністром Молдови, що будемо допомагати нашим сусідам, і ми допомогли, і вони трошки вистояли. Хоча в них ситуація теж важка. Разом з тим, вони майже на дві третини здали свою газотранспортну систему “Газпрому”. Про що ми не можемо навіть і думати. Про це мова не може йти.

Кирило Булкін

Якщо Ви вже і торкнулися питання Туркменистану, то що нового зараз у складних українсько-туркменських газових домовленостях? Якою буде ціна туркменського газу для України? Чи наявний цей газ реально? Адже колись, Ви самі наводили розрахунки, сума об’ємів газу, обіцяних Туркменистаном з одного боку - “Газпрому”, з іншого боку - Україні, набагато перевищує пропускну спроможність туркменської труби. То що, це віртуальний газ чи як?

Юрій Єхануров

Я їхав до вас, якраз остання зустріч у мене в Кабінеті Міністрів була з нашим послом в Туркменистані - В.Майко. Віталій Анатолійович мені доповів всю останню ситуацію. І я по дорозі сюди в студію встиг зателефонувати пану Івченку і сказав, щоб Олексій Григорович готував нашу делегацію до Туркменистану. Таким чином на днях вона туди вилетить, нам треба буде узгоджувати наші стосунки, все те - зараз є дуже багато нашарувань різноманітних. Таким чином, якщо формально говорити, то ми підписали 40 мільярдів кубометрів газу на цей рік з Туркменистаном на початку грудня. Ми підписали по ціні 50 доларів за тисячу кубометрів, починаючи з 1 січня до 30 червня. А з 1 липня – 60 доларів за тисячу кубометрів. Тобто, все це підписано. Але одночасно, Туркменистан у 20-х числах грудня підписав договір з “Газпромом” і віддав “РосУкрЕнерго” на перший квартал газ, який повністю заповнив трубу. 15 мільярдів кубометрів, фактично вони заповнили трубу, для України нічого не залишається. Ми ще, на жаль, не підписали протокол по факту отримання газу від Туркменістану. Тобто, йде ще цей переговорний процес. Так що ми навіть не знаємо, яка формальна цифра. Зараз це предмет переговорів. Але дуже хотілося б, щоб ми домовилися. І ми обов’язково домовимося з Туркменістаном.

Кирило Булкін

Фактично на даний момент ще Україна туркменського газу як такого не отримала?

Юрій Єхануров

Ми отримуємо (газ) від “РосУкрЕнерго”, а який він там: узбецький, російський чи казахський, чи туркменський, я не можу сказати. І навіть формально він вважається так: це є середньо-азійський газ, який належить “РосУкрЕнерго”.

Кирило Булкін

Учора, попри найретельніше журналістське розслідування, виявилося неможливим з’ясувати, яку ціну платитиме Україна за понаднормово спожитий газ, оскільки це зараз така актуальна тема. Чи можете Ви пролити світло на це питання? Як воно буде розв’язане?

Юрій Єхануров

Ми постараємося, щоб у нас понаднормового газу не було.

Кирило Булкін

Ну, але ж той, що вже є. І Росія наполягає, наскільки я розумію, на 230-ти (доларах за тисячу кубометрів).

Юрій Єхануров

У нас немає таких проблем.

Кирило Булкін

Немає понаднормово спожитого газу?

Юрій Єхануров

У нас... Ми поки що домовляємося з Росією, домовляємося з “РосУкрЕнерго”. І я дуже радий, що вони нас чують. Я не скажу, що це прості переговори. Ви знаєте, у мене по газу взагалі яке відношення до цього всього? Ще десь почалися всі ці розмови по газу в грудні місяці, і я сказав: “Шановні українці, думайте про Новий рік. Ви поставили уряд, уряд має думати щодо газу, і ми вирішимо усі питання”. Ми вирішили. Зараз я хочу сказати, знаєте, пройде цей сніг, треба думати про те, як ми підемо в городи, як ми будемо зустрічати весну. Треба думати про те, от як чверть завершується, як там наші діти, які вони принесуть оцінки зі школи, треба думати про прості життєві речі. Знаєте, так уже народ замучили цими виборами, що зараз їм ще про газ думати...

Кирило Булкін

Безумовно. Але ж є люди, яких турбує доля країни.

Юрій Єхануров

У людей стільки проблем... Для того ми поставлені в уряді. Ми є професіоналами, ми знаємо, що робити, ми знаємо, як робити, ми українські патріоти, і ми будемо все робити для того, щоб у нашій країні людям жилося нормально. Ну і знаєте, я буду тут бідкатися, розповідати, як я там кров здаю в цих переговорах? Я цього робити не буду. Це мій професійний обов’язок так працювати.

Кирило Булкін

Ну що ж, тоді ще два останніх запитання про газ, щоб на інші теми перейти.

Перше - все ж таки з засновниками “РосУкрЕнерго”. Чи вдалося з’ясувати щось про те, хто стоїть за цим “РосУкрЕнерго”, оскільки і “Газпром”, як виявилося, навіть на цьому наполягав, а все-таки досі ця інформація була невідома?

Юрій Єхануров

Мені відомо не більше, ніж відомо ЗМІ.

Кирило Булкін

І нарешті, яку граничну ціну на газ зможе витримати хімічна промисловість і яку металургія України?

Юрій Єхануров

Та ціна, яка зараз встановлена, вона є нормальною і для хімічної, і для металургійної. Разом з тим, особливо металурги, мають розуміти, що у них є 4 роки для того, щоб повністю перебудувати своє виробництво. Мартенівських печей в Україні бути не повинно. Вони мають бути всі закриті до одної. І металургія має споживати газу втричі менше. Те, що зараз робиться - вони ставлять Україну в досить-таки серйозну, важку залежність від інших країн, від імпортного газу. Якщо стратегічно говорити по газу, ми збільшимо видобування газу. Ця тема дуже цікава. Найближчими днями будуть серйозні прориви. І друге. Ми повинні різко зменшити споживання в Україні. Оце найголовніше питання. І оце людям дурять голови ціною на газ, розмовами, що буде підвищення, розмовами про те, чи є газ, чи немає газу...

Кирило Булкін

Тобто, не буде підвищення?

Юрій Єхануров

Піди на кухню, включи. Газ є – є. Значить, брешуть. Так, далі. Ціна: прийшло тобі, ти бачиш – ціна та ж сама. Значить, брешуть. І так далі. Але найголовніше питання, яке має сьогодні хвилювати суспільство – що Україна на дев’ятому місці в світі по споживанню газу. Хіба це можливо?

Ми найбільше всіх витрачаємо газу на одиницю валового внутрішнього продукту. Хіба це нормально? Оце речі, які мають хвилювати кожного з нас, кожного свідомого громадянина України. І мене, як голову уряду, це хвилює в першу чергу.

Кирило Булкін

Дякую, пане Прем’єр-міністре. Якщо про місця говорити, то крім дев’ятого місця зі споживання, негативного показника, є ще такий показник як 103-е місце України, яке вона посіла минулого року в індексі економічної свободи. Яка тут роль економічної влади?

І крім усього іншого, у нас з цим пов’язане запитання щодо малого бізнесу: багато дуже сигналів від підприємців, що оце єдине “вікно” славнозвісне намагаються зараз профанувати, воно якось не працює. Чому малому бізнесу за рік існування нової влади все ж таки не стало легше?

Юрій Єхануров

Були помилки з оподаткуванням наприкінці першого кварталу. Це треба визнати і треба вибачитися. І це ми робили восени перед малим бізнесом України. Друге, за рік все ж таки вдалося багато чого зробити по регуляторних актах – надзвичайно велику кількість їх вдалося зменшити. І зараз можу сказати, що завдання Президента, яке було щодо знищення, як кажуть, цих актів регуляторних, уже виконане.

Тепер є інша тема, тема дозвільної системи, тема в будівництві, все, що пов’язане із землею. Тут теж, дійсно, багато проблем. Потім, знаєте, як буває: систему налагодили – вона працює, через деякий час починаються збої - оце з єдиним вікном і все.

Я буду на днях у Запоріжжі – я хочу ще раз заглянути. Саме там було відкрите перше отаке “вікно”, єдине реєстраційне вікно в Україні. І вони працювали ще задовго... Це з них писали цей закон. Ми хочемо побачити, що нового, як працюється, а потім уже підемо дивитися по Україні.

З “індексом свободи” – багато у чому, цей індекс, знаєте, інерційний. І тому, коли ми там займали 140-ві місця і так далі... Трошки рухаємося, знаєте, повільно. Але для малого бізнесу сьогодні більш важливі питання – це питання кредитів, доступу до кредитних ресурсів, питання, які пов’язані з приміщеннями.

І в цьому плані місцева влада має серйозно попрацювати, але найголовніше, що поки місцеві бюджети будуть залежати не від підприємців, не від малого бізнесу, а від того, що дядя в Києві намалював йому в центральному бюджеті відрахування, і таким чином він повністю залежить не від своїх податків, не своїх зборів, а залежить від Києва, то до того часу малому бізнесу буде дуже важко жити на світі.

Кирило Булкін

Дякую. І якщо ми вже перейшли до економіки в такому ширшому сенсі, то я хочу торкнутися теми приватизації і поставити таке запитання: чи могли б Ви назвати п’ятірку, можливо, найбільш знакових підприємств з тих, які уряд планує найближчим часом виставити на приватизацію?

Юрій Єхануров

Звичайно, міг би. Але не хочу.

Кирило Булкін

Чому?

Юрій Єхануров

Справа в тому, що зараз залишилось кілька днів до виборів. Комусь подобається, комусь – ні. І буде знову тема для того, щоб поговорити. Ми виконаємо те, що записано в бюджеті. Об’єкти визначені, був демарш з боку Фонду державного майна.

Я вимушений був на уряді сказати, що якщо такі обсяги приватизації, які пропонуються Фондом державного майна, ми візьмемо до уваги і затвердимо, то тоді в Фонді майна залишиться третина працівників. А дві третини ми звільнимо, оскільки під такі обсяги стільки людей не потрібно. Я думаю, що вони зроблять відповідні висновки.

І реальні кроки з приватизації ми зробимо в квітні. Ми готуємося зараз. Але є цікаві пропозиції. Я от один з прикладів хочу Вам привести. “Укртелеком”: ми отримали 2 пропозиції , люди пропонують нам підвищити рівень капіталізації, але відтак і вартості “Укртелекому”. Тобто, здійснити заходи, які дозволять підвищити в майбутньому цінність цього об’єкту.

І Ви знаєте, я задумався над цим питанням, і зараз доручено фахівцям вивчити цю проблему. Якщо тільки дійсно така цікава пропозиція має, як кажуть, під собою ґрунт, то, напевно, треба погодитись, щоб відкласти на деякий час приватизацію, здійснити заходи з підвищення його привабливості, а потім продати.

Зараз уже не може йти мови про якусь суцільну приватизацію, про швидку приватизацію. Сьогодні мова може іти тільки про якісну приватизацію, про те, де ми можемо взяти якомога більше коштів і потім – наскільки це цікаво і ефективно.

Кирило Булкін

Пане Прем’єр-міністре, колись Ви теж були головою Фонду держмайна, тож теперішня Ваша критика на його адресу, я так розумію, вельми фахова. Таке запитання: як Вам все ж таки вдається співпрацювати з Фондом держмайна і персонально з Валентиною Семенюк?

Юрій Єхануров

Чудово, ніяких питань. А сказав я так, тому що добре знаю ситуацію зсередини. І Валентина Петрівна добре знає, що і я добре знаю. Я хочу сказати: це людина фахова, вона дуже грамотно працювала під час приватизації Криворіжсталі.

І до її честі, вона як працівник зробила все, а потім уже як соціаліст подала заяву про відставку. І я особисто телефонував Віктору Андрійовичу – нашому Президентові – і просив у відставку її не відправляти. І це факт з історії вже. І свідчення того, що вона уміє працювати і буде працювати у майбутньому.

Кирило Булкін

Що ж, іще зараз така цікава річ прозвучала зараз від Вас, що Ви не хочете говорити напередодні виборів, скажімо, про ті підприємства, які будуть приватизовані за планом уряду.

І колись Ви казали теж схожу річ, дуже цікаву, що одна економічна програма надрукована у вигляді книжечки, а інша, справжня, є у Вашому комп’ютері, але Ви її знову ж таки не можете публікувати, тому що треба вигравати вибори.

Я так розумію, що з цього випливає – там є якісь непопулярні заходи в цій програмі. А який буде її перший крок, цієї справжньої Вашої програми, коли дійде зрештою до її реалізації?

Юрій Єхануров

Ви знаєте, я у Києво-Могилянській академії презентував уже 80% тієї справжньої економічної програми, яку вже можна було видати людям.

Я дуже радий, що вона опрацьована вже до того стану, коли можна говорити: це програма для людини, це програма для серйозного, високого майбутнього, для такої потужної країни, як є Україна, для 47 мільйонів людей.

І як країни, котра як єдиний народногосподарський комплекс повинна сьогодні з’явитися, представити себе дуже серйозно на зовнішніх ринках. Так що я повинен сказати: ще трошки потрібно доопрацювати цю програму - і вона буде зараз на часі в нашій повсякденній роботі.

Кирило Булкін

Все ж таки, який перший крок буде в ній?

Юрій Єхануров

Там багато перших кроків. Ви розумієте, за що не візьмися ... Наприклад, податкова система, і одночасно питання самостійності місцевих бюджетів, самостійності наших областей, районів, міст, сіл.

Поки не буде податку на нерухоме майно – все це розмови, все це несерйозно, тому що благополуччя місцевих бюджетів, благополуччя громад залежить виключно від того, чи буде податок на нерухомість.

І щоб люди не лякалися, тому що повинно бути, знаєте, рівень такий – ну, наприклад, умовно, якщо у тебе вартості є на 50 тисяч гривень, на 100 тисяч, я не знаю, скільки встановить Верховна Рада, то ти не платиш, а все, що понад це, то ти платиш 0.1%. Але це серйозні кошти.

Потім із землею треба розібратися, з її вартістю і т.д. Тобто, є багато речей, які треба обов’язково здійснити. А це велика робота. Наприклад, впровадження закону про оподаткування нерухомості вимагає щонайменше 2-3 роки підготовки – 2 роки підготовки такої серйозної роботи. Це один із прикладів.

Інша тема - житлове будівництво. Тема, яка пов’язана з розповсюдженням іпотеки. Я сьогодні виступав перед працівниками Ощадбанку України. Це люди, які працюють у всіх куточках, це люди, які ближче до простих людей, до них заходять всі, і вони з ними говорять. Що людей хвилює: а як зробити так, щоб сьогодні утеплитися, наприклад, як зробити так, щоб побудувати собі житло, як зробити так, щоб можна було купити, скажімо, якийсь товар, той же автомобіль чи холодильник і знову ж таки, як раніше, можна було взяти кредит чи розстрочку.

Ми ці теми сьогодні обговорювали. І я дуже радий, що результат є . Ми з Олександром Валерійовичем Морозовим, керівником Ощадбанку, провели півтора місяця тому розмову, і вже є результат.

Ощадбанк пропонує такий продукт, уже він запропонує його, що людина може взяти кредит на зміну опалення і вікон, дверей у себе в квартирі чи в будинку. І зможе в розстрочку взяти там на 3 роки, я точно не знаю, скільки років вони встановили, але ми коли розмовляли - 3 роки було.

І друге: зараз ми хочемо за рахунок програм енергозбереження зробити так, щоб людям відшкодувати отой відсоток, який бере банк, чи в повному обсязі чи в розмірі тому, що Національний банк дає. Таким чином, я можу сказати так, що ця програма буде скоро оголошена.

Я дуже хотів, щоб це ж саме стосувалося молодої сім’ї, по молодіжному житловому будівництву. І ми це робимо. Це перші кроки, про це ми говорили в Тернополі під час наради по житлу.

Кирило Булкін

Дуже добре, що ми перейшли від тем таких глобальних і макроекономічних до рівня, який безпосередньо цікавий, зрозумілий кожному в нашій країні, оскільки набагато легше зрозуміти, що відбувається, коли підеш на ринок, ніж цифри з шістьма нулями, і так далі.

Таке банальне запитання: а чому виросли останнім часом ціни на овочі - картоплю, моркву і таке інше?

Юрій Єхануров

Ви знаєте, я не можу на себе брати відповідальність щодо цін на картоплю по простій причині, що картоплю вирощують люди – от наші прості українські люди на своїх садибах. І держава не має ніяких взагалі полів, де ми садимо картоплю. І навіть у господарствах дуже мало садять картоплю. Фактично, майже вся картопля в Україні - вона є приватною.

Так сталося, що у 2004 році картоплі було багато, посадили всі, урожай був величезний. Тому люди наступного року стали менше садити. Ну так сталося. Але, я не знаю навіть, чесно скажу, при всьому тому, що я професійний економіст, я не знаю, як прогнозувати, як у цих випадках регулювати. Закуповувати картоплю сьогодні за кордоном – ну, це якось так не зовсім для України. Хоча цей варіант можливий.

По цукру ціни піднялися. Піднялися тому, що вони піднялися на Лондонській біржі. Росія серйозно підняла цукор. І цукор почали вивозити з України.

Ми, по-перше, трошки навели порядок на кордоні. По-друге, зібрали тих, хто торгує цукром – цих людей не так багато в Україні. Ми їх попередили, що якщо ситуація з цукром не стабілізується, ми відкриємо свої кордони для тих країн, в яких дешевший цукор. І наші сусіди із задоволенням його привезуть. І третє – держрезерв. Я дав команду, підготувалися і в будь-який момент готові були зробити інтервенцію. Зараз ціна затихла.

На жаль, є речі, які ми можемо регулювати і які не можемо, на жаль, не можемо регулювати. І навряд чи зможемо регулювати. Тому це є реалії.

Кирило Булкін

Пане Прем’єр-міністре, ми перед цією короткою перервою на акценти дня говорили про картоплю, перейшли на такі зрозумілі і буденні теми, і щоб від них – до тем знову більш глобальних, все ж таки: чи не спричинить подальше подорожчання тієї ж картоплі та взагалі сільгосппродуктів ухвалення “сотівських” законів? Це уже питання не в людях, які вирощують, а в економіці на рівні держави.

Юрій Єхануров

Ми, дійсно, зараз готуємося до вступу в Світову організацію торгівлі, і вже здійснили всі основні заходи, крім прийняття декількох законів. Думаю, що у нас є великі шанси цього року вступити до Світової організації торгівлі. Я хотів би, щоб наші виробники, всі ті, хто торгує на ринках (я маю на увазі – на зовнішніх ринках), хто активно працює на внутрішньому ринку, розуміли, що треба готуватися, що наступають нові правила гри. І замість того, щоб невідомо чого бігати, кричати, просто панікувати, треба брати документи, дивитися, цікавитися: а який рівень цін сьогодні в інших країнах. І готуватися до нових реалій. Сьогодні практично 80 % економіки, такої серйозної економіки, працює в межах Світової організації торгівлі. Тобто, ми маємо бути там, де всі цивілізовані країни, і ми маємо працювати за цими правилами. Я дуже хотів би, щоб Російська Федерація або одночасно з нами, або після нас вступила до Світової організації торгівлі. Це значить, що ми будемо працювати з ними за одними правилами. І я не сумніваюсь у тому, що українські товари дійдуть до Владивостока. Тому що у нас якість хороша. Тому що у нас в людей все-таки, знаєте, професійність висока. Трошки менше п’ють, і так далі. Тобто, можна говорити про те, що ми на світових ринках будемо добре виглядати. Разом з тим, коли люди скиглять, а не готуються, то це значить, вони ставлять себе під майбутній удар. От зверніть увагу: приїхали росіяни і почали тут наводити порядок по м’ясу, молоку і так далі. А чому все це відбувається? Тому що питання якості таки є. І одна справа продавати товари, як це робить, наприклад, Литва – маленька Литва: підготувалися до вступу в Європейський Союз і вже 2-го травня поїхали зі своїми товарами в Німеччину. І чудово торгують на німецьких ринках. Вони сертифікували всю свою продукцію. Вони працюють за стандартами Євросоюзу...

Кирило Булкін

Ви маєте на увазі просто приватних підприємців чи підприємства?

Юрій Єхануров

Приватні підприємці! Я маю на увазі сільськогосподарські продукти. Те ж саме треба робити нам. Треба готуватися до цього. Я ніколи не забуду керівника господарства з Черкаської області, коли Микола Семенович мені говорив: “Я готовий! Я готовий працювати на будь-якому ринку! Я здатний!” І він дійсно здатний. І от хотілося б, щоб такими здатними були всі українці.

Кирило Булкін

Дякую. Це ми вже плавно переходимо до міжнародної політики України. І тут уже, звісно, у всіх на вустах ситуація в Придністров’ї, що постала після введення нових митних правил. Я хочу запитати не про самі ці правила, оскільки їхнє значення зрозуміле – поставити бар’єр перед контрабандою, наблизити ситуацію на українсько-молдовському кордоні до європейських норм. Але моє запитання інше: чому Україна зволікала зі введенням у дію цих норм від 25-го січня до 3-го березня, поставивши під загрозу свій міжнародний імідж?

Юрій Єхануров

Хороше запитання, Ви знаєте. Тому що говорять про те, що це зненацька там, і так далі. Хронологія подій. 30-го грудня, наприкінці минулого року. Я з Василем Тарлєвим, прем’єр-міністром Молдови, веду переговори тут, у Києві, і ми виходимо до журналістів і оголошуємо, що ми підписали документи, і що будемо вводити такий-то, такий-то порядок. 22-го січня я був в Одесі. Це я кажу про те, де я особисто був. Була зустріч підприємців Придністров’я, України і Молдови. І туди ж приїхали урядовці з усіх цих трьох країн.

Кирило Булкін

Підприємці, які вже зареєструвалися в Кишиневі?

Юрій Єхануров

Це ті, хто реально працювали по експорту-імпорту продукції, по пересуванню товарів. Це ті, хто реально працює, це керівники фірм. Я з ними зустрівся, вони мені ставили запитання. Я сказав: “З 25-го січня ми вводимо такий-то порядок. Давайте домовлятися! Що вас не влаштовує?” Вони сказали, що не влаштовує. Відпрацювали. Молдовани дуже хотіли там більш жорсткий порядок. Ми не погодилися, українці. І сказали, що буде більш м’який порядок. І щоб ніяких навантажень додаткових не було. Але я там зрозумів в Одесі, що все-таки ще не відшліфовано все. І тому ми відклали до 3-го березня. Ми відклали впровадження. Ми говорили: “Шановні придністровці! Готуйтесь. Шановні молдовани! Ми вас дуже просимо: прийміть додаткові постанови уряду. Спростіть порядок реєстрації, зробіть все, щоб було людям комфортно працювати”. Так і зробили. Тільки після цього ми ввели цей новий порядок. Що зараз відбувається? От я вчора зустрічався з одним з найбільших молдовських експортерів. Я питаю його: “У тебе є претензії до України з приводу ввозу продукції?” “Немає. Вся продукція поступає дуже добре, проблем немає, мене не блокує ніхто”. “Чому ти не відправляєш свою продукцію, адже ти скоро станеш, в тебе ж усі склади забиті.”

Кирило Булкін

Молдовський підприємець чи придністровський?

Юрій Єхануров

Придністровський. “А в мене нема документів, не випускають вагони”. “Так їдь у Кишинів. Там тебе без черги приймуть, там тебе чекають. Отримуй свідоцтво, що ти є учасник зовнішньоекономічної діяльності, дай вагон митнику молдовському – він там сидить, чекає тебе теж. Поставте штамп і виїжджайте. Їдьте куди хочете зі своїми товарами”. Мовчить. Чому мовчить? Заборонили тому що – і він мовчить. І заборонили відвантажувати товари. Вони що роблять? Вони хочуть зробити так, щоб людей відправити по домах, і щоб люди не працювали. І казати, що це винувата Україна. Ми просто встановили міжнародні правила гри. І контрабанда більше не пройде. І виглядає так, що в останні дні, коли ми ввели ці міжнародні правила, ні контрабанди, ні цієї так званої тіньової економіки там не видно на кордоні. Ви знаєте, всі працюють, спокійно працюють. Сьогодні керівник нашої митниці виїхав туди на місце, керівник прикордонної служби там. Всі з людьми працюють, розмовляють, заспокоюють і всім пропонують: “Шановні, та перестаньте, заради Бога!” Ну, вони роблять як? От сьогодні мені розповідали. Сіль підійшла: “Так... Соль нам подходит, пропускайте. Так... А это что, мясо? Мясо пусть постоит”. Ну, отак приблизно виглядає зараз ситуація на кордоні.

Кирило Булкін

Тоді запитання: чому Україна тут інформаційну війну ( чи не війну - змагання інформаційне) програє. Оскільки одразу було чутно голос з Росії, одразу було чутно голоси з Придністров’я незадоволені, а тільки через деякий час – якісь голоси з Європи уже на підтримку України. Так виявилися підготовленими до цієї ситуації українці, а от інформаційно – наче не виявилися.

Юрій Єхануров

Ви знаєте, ми оголосили все, що потрібно, і ми встановили міжнародні правила. І все це, знаєте, їхні справи вже. У нас є кордон. Кордон великої держави, який треба поважати. До речі, ще один момент важливий. У нас з Молдовою підписаний договір про вільну торгівлю. І товари, які йдуть на територію Придністровської республіки, завдяки тому, що вона Придністровська Молдавська Республіка, вони не обкладаються митом. Наприклад, металобрухт має обкладатися митом – якщо це, наприклад, йде в Туреччину – 30 євро на тонні. А тут – нічого! То коли так споживати – нема питань. А коли треба відправляти і ставити штампик “Молдова”, то вони цього не хочуть робити. Я приймаю те, що Ви кажете щодо інформаційного забезпечення. Ви знаєте, ми досить багато програємо і в газових питаннях... Що я можу сказати на своє виправдання в якійсь мірі, можливо? Ми створили департамент, який буде зараз займатися проблемами зв’язків з громадськістю і роз’ясненням політики уряду. Але зараз хочеться, відверто, щоб закінчилися вибори. І він запрацює. Зараз ми туди вже набираємо людей... Але я не хотів, щоб це було пов’язано якраз із виборчою кампанією. Бо мені зроблять закид, що я це зробив під вибори, хоча це було вирішено ще давно-давно. Але минулого року чомусь цей департамент не створили, і ми його тільки зараз зробили. Зробимо висновки зі своїх помилок.

Кирило Булкін

Дякую, пане Прем’єр-міністре. Ще одна актуальна в міжнародних відносинах тема – це російський Чорноморський флот. У чому полягає урядова концепція вирішення питання його перебування на території України?

Юрій Єхануров

Підрахувати все. Подивитися, що, відповідно до угоди, по цих додатках, має займати Чорноморський флот. Скільки квадратних метрів, кілометрів, гектарів і так далі. Які будівлі має право займати. Це – домовлено, а оце – ви хочете далі займати? Ви займаєте це неправильно, не за документами. Або платіть по повній програмі, або звільняйте. Оце все, що ми хочемо зробити. І зараз ми це зробимо.

І ця робота почалася. Така підготовча робота виконана - і все. Чорноморський флот буде до 17-го року, відповідно до договорів, якщо не будуть прийняті якісь інші рішення щодо продовження. Все може бути.

Одне головне, що має бути порядок, щоб не крали ні їх моряки, ні наші чиновники, тому що всі ці розмови, все це навколо одного – всюди є приватний інтерес. Це я вам кажу, як людина, яка була в Севастополі, яка їздила по Криму.

Я питаю севастопольців: “Чому 418 гектарів землі, які сьогодні належать Севастополю і використовуються іншою державою, – чому ви їх не заберете собі, чому ви звідти не берете гроші в міський бюджет, чому ви такі?” І от ці питання ми ставимо самі собі і представникам Чорноморського флоту, представникам Російської Федерації. Зараз іде розмова нормальна. От учора прийшло повідомлення, що уже дійсно це належить Україні. Будемо розглядати питання подальшої спільної експлуатації і умов експлуатації.

Кирило Булкін

Це про якийсь об’єкт?

Юрій Єхануров

Це от учора говорили про радіолокаційні об’єкти. Домовились – домовились. Ми що їх виганяємо? Ні. Ми кажемо: “ Платіть”. “Ми за газ платимо - платимо більшу ціну. Ви будете платити за оренду”. І разом з тим маю сказати, що влада в Криму, і це критику треба сприймати як гірку, але правду, в тому, що ми все таки не звикли бути державою.

Ми не звикли бути людьми-патріотами. Я кажу так з приводу тих, хто, знаєте, так веде себе – і нашим, і вашим, як кажуть. Є влада, є чиновник, який зобов’язаний виконувати українські закони. Про це мало чомусь говорять.

(Переклад з російської): “Від того, що він розмовляє російською мовою, зовсім не означає, що він не має виконувати українські закони”. І ми примусимо це робити. І та комісія, яка зараз працює на чолі з Юрієм Рибачуком, якого Президент направив до Криму, щоб він там приймав рішення, вона дуже серйозно зараз працює.

Кирило Булкін

А взагалі, якісь зміни за останній рік відбулися у стосунках України з іншими державами: з ким поліпшилися відносини, з ким, ну, крім Росії, скажімо, погіршилися?

Юрій Єхануров

Я можу сказати так, що я встиг дуже багато поїздити. Так сталося, що у минулому уряді контактів міжнародних було малувато. І це впливало на події, на наші відносини. Я був і в Російській Федерації, і в Білорусі, і в Туркменистані – це найближчі. В Словаччині, Польщі, Чехії.

Що я можу сказати? Ми покращили значно товарообіг з Білоруссю. Ми торгуємо, хоча там є відносини політичні, то інша справа. Ми торгуємо, ми сусіди. У нас дуже добрі відносини зі Словаччиною. Польща взагалі чудовий наш партнер. Я з великим задоволенням відпрацював у Чехії. І вважаю, що товарообіг, який підвищується і підвищується, і далі буде таких хороший прогрес. Зі США: ви знаєте про те, що останнім часом були прийняті, я сказав би, історичні рішення. Я хочу сказати добрі слова з приводу урядовців, які працювали, тяжко працювали на те, щоб добитися цих документів про СОТ, і питання, пов’язані з країною з ринковою економікою. Я хотів би сказати, що інтенсивна робота з Брюсселем, з ЄС також дається взнаки.

Разом з тим є багато проблем. Той же ЄС із зовсім незрозумілих причин, вважаю, дискримінаційно, прийняв рішення на днях з приводу труб - взяли і обмежили, встановили значно менші квоти на ввіз труб до країн ЄС.

Кирило Булкін

А чим пояснюють?

Юрій Єхануров

Пояснюють тим, що у нас ціни на електроенергію не ринкові, що вони регулюються, зарегульовані і так далі. Ми сьогодні на засіданні уряду це розглядали. Прямо скажемо, притягнуто... Тому міністр економіки Арсеній Яценюк буде у вівторок у Брюсселі, Роман Шпек отримає таке завдання. Будемо працювати там, щоб усе-таки якось розрулити цю обстановку.

Що я можу сказати? Українці поки що, ми не дуже, я б сказав... треба агресивно працювати на зовнішніх ринках. Там нікого не чекають, там немає друзів, там є суперники, там є конкуренти. Нам треба вчитися працювати на всіх цих ринках, знаєте, так дуже енергійно. Українці вже дуже миролюбні, спокійні, повільні, а тут треба більш енергійно працювати. Ми зараз, як кажуть, розкручуємо. Сьогодні я направив Президенту пропозиції щодо призначення нових наших торговельних представників. Молоді хлопці будуть працювати. Ми їх там інструктуємо, як треба йти, ліктями працювати і так далі, щоб наші товари все-таки просовувати. І знаєте, в хорошому розумінні лобіювання українських інтересів, українських товарів в інших країнах – це ще не стало такою нормою для українського дипломата, для наших торговельних представників, вони якось, знаєте, трошки якось так, знаєте, бояться чи що, чи якісь дуже чемні люди. Ми їх навчимо трошки, щоб із гострими зубами були.

Кирило Булкін

Хотілося б перейти де деяких політичних і внутрішньополітичних питань.

Одна із тем досить неоднозначних останнього часу – це видача владі Узбекистану 10 шукачів притулку, що намагалися здобути в Україні статус біженця. Як це могло статися? Причому сьогодні на брифінгу голова Секретаріату Президента Олег Рибачук визнав, що таки були порушення норми закону про термін подання апеляції. Які уроки з цього випливають?

Юрій Єхануров

Єдине, що я відповів, що ми зробимо висновки з цього і будуть... Ці уроки ми ретельно розглянемо.

Ну, люди виконали законодавство, виконали міжнародні договори, які ми підписали, все. Але з цього будуть зроблені висновки.

Кирило Булкін

Якщо про права людини говорити, то тут є ще таке запитання стосовно права на інформацію.

Нещодавно група громадських активістів, зокрема, представники Харківської правозахисної групи, добилися від Мінюсту назви 96-ти актів колишнього Прем’єр-міністра Віктора Януковича, виданих з грифом “не для друку”, що суперечить чинному законодавству.

Тепер ці ж активісти вимагають у Мінюсту оприлюднити тексти 20-ти з них, вони відшукали такі, які мають найбільш цікаві назви.

А чи буде це зроблено до виборів? Якщо ні, то чому?

Юрій Єхануров

Ви знаєте, вчора я підписував С.І.Хмарі відповідь по багатьох... по цих документах. Я йому навів перелік усіх номерів постанов Кабінету Міністрів, розпоряджень, які були не для друку, і внизу було написано: “Шановний Степане Ільковичу, Ви можете ознайомитися з текстами цих документів у кімнаті такій-то, в Кабінеті Міністрів”. І підписався: “З повагою Ю.Єхануров”.

Стосовно того, щоб вивісити їх на сайті... Ну, для мене це новина, що це були позови до Мінюсту. Я розберуся. Я стараюся робити так, щоб таких постанов “не для друку”, ну окрім тих, що “Таємно”, таких у червоних папочках носять їх на засідання уряду, то для членів уряду це не є секрет, але то є таємні документи.

Кирило Булкін

В тому справа, що таємно, а...

Юрій Єхануров

А “не для друку”?

Кирило Булкін

“Не для друку”.

Юрій Єхануров

Я думаю, я згадую, чи були постанови, які я підписував, не для друку? Я щось не пам’ятаю. Ви знаєте, я щось не пам’ятаю. Якщо я таке зробив, то хай мені скажуть, я тоді оприлюдню.

Кирило Булкін

Я до чого це кажу. Якби вони були оприлюднені, то це, можливо, і певну роль ще відіграло б у політичній боротьбі...

Юрій Єхануров

А оцього я б не хотів. Навіть якщо це і є суперник. Ви знаєте, треба все-таки мати повагу до держави, повагу до уряду і незалежно від того, чи це був прем’єром Янукович чи Тимошенко, чи Єхануров. Ви знаєте, якщо люди написали “не для друку”, то все-таки треба провести юридичну експертизу і подивитися, а чому саме так зробили, мотивацію, а після того це робити. Ви знаєте, ну, треба бути трошки українськими патріотами. Це мені нагадує часом, що ми в наших намаганнях демократії... Повірте, я дуже демократична людина. Але пам’ятаєте у Сухово-Кобиліна у п’єсі є таке: Когда объявили прогресс, Тарелкин пошёл впереди прогресса”. Так от, я що хочу сказати. Чи готове наше суспільство витримати багато речей таких шокових? Вже готове, по-моєму, до всього після виборів. Але не завжди це треба робити. Часом буває так, що не треба, щоб сусідня держава знала, що ми робимо. Може, не треба, щоб піднімати питання раніше, ніж ми підготуємося, а без постанови не можна. Я з точки зору доцільності бачу, що це треба робити. Або інакше, якщо це буде треба робити, то ми будемо писати езоповою мовою. І знову ж таки потім будуть говорити: “А для чого ви так пишете?”

Кирило Булкін

Ви згадали слово “суперники”, чи якось так, стосовно партії “Регіони України” і лідера, колишнього Прем’єр-міністра.

Нещодавно в одному з інтернет-чатів Ви сказали, що Прем’єром після виборів Ви хотіли б бачити себе. Яка коаліція потрібна для такого рішення Верховної Ради, адже, судячи з усього, Блок Юлії Тимошенко не проголосує за Вашу кандидатуру? Якщо партія “Регіони України” – це суперники, то яким чином може набратися така коаліція?

Юрій Єхануров

Ви знаєте, говорити про якісь коаліції до виборів – це для того, щоб поговорити. Ви знаєте, я дуже конкретна людина, як Ви помітили, у зв’язку з тим, що я сказав, хто буде Прем’єр-міністром, дуже скромна, тому я не хотів би говорити про ці речі. Це ні про що. Вибачте, але це правда, тому що, Ви знаєте, я реальна людина. Я розумію так: вибори пройдуть – побачимо. 39,8% виборців ще не знають, за кого вони проголосують, або поміняють точку зору.

Це останні опитування, які були. Ви знаєте... Я маю на увазі ті й ті. Вони кажуть: “Я буду голосувати за цього”. “А чи поміняєте ви точку зору?” - “Можливо”. Таким чином опитали 20 тисяч людей. То знаєте, скільки людей ще в роздумах? І все може бути.

Хоча дійсно три основні політичні сили визначилися, інша трійка визначилася і так далі. Це дійсно так. Але почекаємо.

Кирило Булкін

Чому я питаю про ці коаліції, про які Ви кажете, що, можливо, і не на часі ці розмови. Оскільки багатьох хвилює питання можливої коаліції “НУ” з партією “Регіони України”. У зв’язку з тим, що дедалі частіше чомусь заяви чи якісь...

Юрій Єхануров А хто робить такі заяви?

Кирило Булкін

Наприклад, Ю.Полудьонний, я думаю, відомий Вам, надрукував вчора статтю під назвою “Чому невідворотна коаліція “НУ” і Партії Регіонів?” Він пояснює, що це, навпаки, найкраща справа для України.

Юрій Єхануров

Це його справи. Ви не бачите заяв від імені “НУ”, Ви цього не бачите. Ніхто, ні з членів штабу, ні з тих, хто у списку, про це не говорять.

Кирило Булкін

Наступне запитання стосується теледебатів.

Щось у найпотужніших учасників виборчих перегонів усе щось ніяк не складається з очною зустріччю на цих дебатах. Чи зможе все ж таки ця зустріч відбутися? Чи не застосовує тут “Наша Україна” подвійних стандартів в оцінках відмови від теледебатів, коли їх не вдається провести? Адже, коли Янукович відмовився дискутувати з Вами, то керівник прес-служби “Нашої України” каже, що його політтехнологи злякалися, що він наговорить чогось такого у прямому ефірі. А коли Ви не хочете дискутувати з Ю.Тимошенко, то кажете, що Вам нецікаво. Але, здається, це симетрична ситуація.

Юрій Єхануров

Мені дійсно нецікаво. Якщо будемо говорити про газову тему - після виборів, будь ласка, можна говорити. Стосовно... Ну і потім, знаєте, ці емоції... Для мене, знаєте, в одному ряду Наталка Вітренко і Юлія Володимирівна, вони такі дуже емоційні, і вони десь схожі. Це нецікаво дійсно. А поговорити з людиною розважливою, якою є Янукович, це було б цікаво. Але, знаєте, він останнім часом ляпи робить такі, що, видно, їхні політтехнологи вирішили, що людина чи знає, де Швеція знаходиться, чи піст є, чи немає. Тобто, є проблеми в людини, й тому вони вирішили: ну, не треба.

Ви знаєте, я б з задоволенням. Все-таки як би не було, я 17 років викладаю в університеті , ще з часів своєї роботи керуючим трестом у будівництві я готовий зустрітися з будь-ким, як кажуть, лоб в лоб і працювати, але не хочу, щоб ми смішили людей. Цікаво сказати, які програми.

Питання не в тому, що хтось оговорився чи щось сказав не так, а питання в тому, що в Партії Регіонів є своє бачення майбутнього України, і є таке ж бачення у мене, у нашої політичної сили. Я хотів би, щоб це була дискусія навколо програм, навколо свого бачення.

Я так розумію, що коли ми переможемо (я в цьому не сумніваюся), то під керівництвом Президента Ющенка ми будемо продовжувати здійснювати програму Президента. Є чудових 3,5 роки без виборів, коли можна щось здійснити, так як це було у Словаччині, коли Дзуринда це зробив. Це значить, що одна команда, яка здійснить це... Як Ви собі уявляєте парламент і уряд, який працює проти Президента?

Адже, повірте, ми ж у парламенті не будемо мовчати, ми будемо горою стояти за нашого Президента. Ми професійно підготовлені люди, ми вже багато синців заробили протягом минулого року, ми вже навчені, ми знаємо, як працювати і як боротися, і ми міцно стоїмо на ногах. Це значить, що нераціонально сьогодні пускати іншу політичну силу до керівництва урядом. Як це буде у найближчі три роки? Я не хотів би, щоб в Україні знову була руїна.

Кирило Булкін

Ви сказали, що “ми переможемо обов’язково”. Тож все-таки більш детально про те, що ви переможете і 3,5 роки будете будувати, згідно з програмою Президента України. Насамкінець прошу Вас зазирнути у майбутнє. Якою Ви бачите Україну, скажімо, 15 березня 2007 року? Якою її економіку, яким міжнародний статус і, до речі, яким своє місце на її політичній карті?

Юрій Єхануров

За рік ми вступимо у СОТ. Ми станемо більш помітними на світових ринках. Наші літаки вже будуть цікавими для інших. Ми створимо декілька серйозних крупних корпорацій, які будуть серйозно конкурувати на світових ринках. Ми будемо мати чітку зрозумілу програму диверсифікації енергоносіїв. І затверджена програма, яку ми сьогодні затвердили на засіданні уряду розвитку нашої енергетики, буде здійснюватися.

А найголовніше у тому, що люди побачать, що ми стали більш кваліфікованими, зрозумілими, передбачуваними, що ми спокійно і впевнено виконуємо програму Президента Ющенка. Відтак авторитет нашого Президента зростає, відтак і зростає авторитет нашої політичної сили.

Кирило Булкін

Дякую, пане Прем’єр-міністре.

Нагадую, що в прямому ефірі “Вечірньої Свободи” був Прем’єр-міністр України Юрій Єхануров. Вів програму Кирило Булкін.

Ще раз дякую за участь у розмові, за те, що знайшли час для радіо “Свобода”!

Нашим слухачам - до нових зустрічей!

Юрій Єхануров

До побачення!

Кирило Булкін

На все добре!

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG